Книга Иисуса Навина

Глава 5

1 Итак, Господь иссушил реку Иордан, пока народ Израиля не закончил переход. Когда аморрейские цари, которые жили на западной стороне Иордана, и ханаанские цари, жившие у Средиземного моря, услышали об этом, их охватил страх, и у них не осталось храбрости сражаться против народа Израиля.

2 В это время Господь сказал Иисусу: «Сделай ножи из кремня и сделай обрезание мужчинам Израиля».

3 Иисус выточил ножи из кремня и сделал обрезание народу Израиля у места, названного Гивеаф-Аралот.

4 Вот почему Иисус сделал мужчинам обрезание. После того как народ Израиля вышел из Египта, все мужчины, которые были способны воевать, были обрезаны. Когда они были в пустыне, многие из них не слушали Господа, и Господь поклялся, что эти люди не увидят «плодородную землю». Господь обещал нашим предкам дать нам эту землю, но из-за этих людей Бог заставил народ скитаться в пустыне сорок лет, чтобы все, способные воевать, умерли, и сыновья заняли их место. Но никому из юношей, родившихся в пустыне на пути из Египта, не было сделано обрезание. Поэтому Иисус и сделал им обрезание.

5

6

7

8 Когда весь народ был обрезан, он Навин оставался в лагере на своём месте, пока все мужчины не поправились.

9 В это время Господь сказал Иисусу: «Вы были в Египте рабами, но сегодня Я очистил вас от этого позора». Поэтому Иисус и назвал это место Галгалом. Оно и сейчас так называется.

10 Народ Израиля отпраздновал Пасху в лагере Галгал на равнинах Иерихона. Это произошло вечером на четырнадцатый день того месяца.

11 На следующий день после Пасхи люди ели то, что росло на той земле. Они ели пресный хлеб и жареное зерно.

12 На следующее утро манна перестала падать с небес. Это случилось на следующий день после того, как народ начал есть плоды Ханаанской земли. С тех пор народ Израиля не получал манны небесной.

13 Находясь около Иерихона, Иисус увидел человека, стоящего перед ним. Человек держал в руке меч. Иисус подошёл к нему и спросил: «Ты друг нашему народу или один из врагов?»

14 Он ответил: «Я не враг, я вождь армии Господа и сейчас пришёл к тебе». Иисус поклонился ему до земли в знак уважения и сказал: «Я твой слуга. Что велит мне мой господин?»

15 Предводитель армии Господней ответил: «Сними обувь со своих ног. Место, на котором ты стоишь, — свято». Иисус так и сделал.

16 Ворота Иерихона были заперты, так как жители города боялись нападения израильтян, которые находились уже близко; никто не входил в город, и никто не выходил из него.

Iсус Навин

Розділ 5

1 І сталося, як усі аморе́йські царі́, що по то́й бік Йорда́ну на за́хід, і всі ханаа́нські царі, що над морем, почули, що Госпо́дь висушив був воду Йорда́ну перед Ізраїлевими синами, аж поки вони перейшли, то зомліло їхнє серце, і не було вже в них духу зо стра́ху перед Ізраїлевими синами.

2 Того ча́су сказав Господь до Ісуса: „Нароби собі камі́нних ножі́в, і пообрізуй Ізраїлевих синів зно́ву, другий раз“.

3 І наробив собі Ісус камінних ножі́в, та й пообрізував Ізраїлевих синів при Ґів'ат-Гааралоті.

4 А оце та причина, чому́ Ісус пообрізував: увесь народ, що вийшов був із Єгипту, чоловічої статі, усі вояки́, повмирали в пустині в дорозі, коли вийшли з Єгипту.

5 Бо був обрізаний увесь народ, що вихо́див, а всьо́го народу, що народився в пустині в дорозі по ви́ході з Єгипту, не обрізували.

6 Бо сорок літ ходили Ізраїлеві сини в пустині, аж поки не вигинув увесь той народ, ті вояки́, що вийшли були з Єгипту, що не слухалися Господнього голосу, що Господь заприсягнув був їм не показати їм того кра́ю, що Господь заприсягнув був їхнім батька́м дати їм край, який тече молоком та медом.

7 А їхніх синів поставив замість них. Їх пообрізував Ісус, бо вони були необрізані, бо їх не обрізували в дорозі.

8 І сталося, як увесь наро́д закінчи́в обрі́зуватися, то вони осіли в табо́рі на своїх місцях аж до ви́дужання.

9 І сказав Господь до Ісуса: „Сьогодні Я зняв з вас єгипетську га́ньбу“. І назвав те місце ім'я́м: Ґілґал,і так є аж до цього дня.

10 І таборува́ли Ізраїлеві сини в Ґілґалі, і спра́вили Пасху ввечорі чотирнадцятого дня місяця на єрихо́нських степа́х.

11 А назавтра по Па́сці їли вони того самого дня з урожа́ю того кра́ю, опрі́сноки та пра́жене.

12 І перестала падати ма́нна з другого дня, як вони їли з урожаю того кра́ю, і вже більш не було Ізраїлевим синам манни, — і їли вони того року з урожаю ханаанського кра́ю.

13 І сталося, коли Ісус був при Єрихо́ні, то звів очі свої та й побачив, аж ось стоїть навпроти нього чоловік, а ви́тягнений його меч у руці його. І підійшов Ісус до нього, та й сказав йому́: „Чи Ти наш, чи наших ворогів?“

14 А Той відказав: „Ні, бо Я Вождь Господнього ві́йська, тепер Я прийшов“. І впав Ісус на обличчя своє до землі, і вклонився, та й сказав Йому: „Що говорить мій Пан своєму рабові?“

15 І сказав Вождь Господнього війська до Ісуса: „Скинь взуття́ своє з своїх ніг, бо це місце, на якому стоїш ти, святе воно!“ І зробив Ісус так.

16

Книга Иисуса Навина

Глава 5

Iсус Навин

Розділ 5

1 Итак, Господь иссушил реку Иордан, пока народ Израиля не закончил переход. Когда аморрейские цари, которые жили на западной стороне Иордана, и ханаанские цари, жившие у Средиземного моря, услышали об этом, их охватил страх, и у них не осталось храбрости сражаться против народа Израиля.

1 І сталося, як усі аморе́йські царі́, що по то́й бік Йорда́ну на за́хід, і всі ханаа́нські царі, що над морем, почули, що Госпо́дь висушив був воду Йорда́ну перед Ізраїлевими синами, аж поки вони перейшли, то зомліло їхнє серце, і не було вже в них духу зо стра́ху перед Ізраїлевими синами.

2 В это время Господь сказал Иисусу: «Сделай ножи из кремня и сделай обрезание мужчинам Израиля».

2 Того ча́су сказав Господь до Ісуса: „Нароби собі камі́нних ножі́в, і пообрізуй Ізраїлевих синів зно́ву, другий раз“.

3 Иисус выточил ножи из кремня и сделал обрезание народу Израиля у места, названного Гивеаф-Аралот.

3 І наробив собі Ісус камінних ножі́в, та й пообрізував Ізраїлевих синів при Ґів'ат-Гааралоті.

4 Вот почему Иисус сделал мужчинам обрезание. После того как народ Израиля вышел из Египта, все мужчины, которые были способны воевать, были обрезаны. Когда они были в пустыне, многие из них не слушали Господа, и Господь поклялся, что эти люди не увидят «плодородную землю». Господь обещал нашим предкам дать нам эту землю, но из-за этих людей Бог заставил народ скитаться в пустыне сорок лет, чтобы все, способные воевать, умерли, и сыновья заняли их место. Но никому из юношей, родившихся в пустыне на пути из Египта, не было сделано обрезание. Поэтому Иисус и сделал им обрезание.

4 А оце та причина, чому́ Ісус пообрізував: увесь народ, що вийшов був із Єгипту, чоловічої статі, усі вояки́, повмирали в пустині в дорозі, коли вийшли з Єгипту.

5

5 Бо був обрізаний увесь народ, що вихо́див, а всьо́го народу, що народився в пустині в дорозі по ви́ході з Єгипту, не обрізували.

6

6 Бо сорок літ ходили Ізраїлеві сини в пустині, аж поки не вигинув увесь той народ, ті вояки́, що вийшли були з Єгипту, що не слухалися Господнього голосу, що Господь заприсягнув був їм не показати їм того кра́ю, що Господь заприсягнув був їхнім батька́м дати їм край, який тече молоком та медом.

7

7 А їхніх синів поставив замість них. Їх пообрізував Ісус, бо вони були необрізані, бо їх не обрізували в дорозі.

8 Когда весь народ был обрезан, он Навин оставался в лагере на своём месте, пока все мужчины не поправились.

8 І сталося, як увесь наро́д закінчи́в обрі́зуватися, то вони осіли в табо́рі на своїх місцях аж до ви́дужання.

9 В это время Господь сказал Иисусу: «Вы были в Египте рабами, но сегодня Я очистил вас от этого позора». Поэтому Иисус и назвал это место Галгалом. Оно и сейчас так называется.

9 І сказав Господь до Ісуса: „Сьогодні Я зняв з вас єгипетську га́ньбу“. І назвав те місце ім'я́м: Ґілґал,і так є аж до цього дня.

10 Народ Израиля отпраздновал Пасху в лагере Галгал на равнинах Иерихона. Это произошло вечером на четырнадцатый день того месяца.

10 І таборува́ли Ізраїлеві сини в Ґілґалі, і спра́вили Пасху ввечорі чотирнадцятого дня місяця на єрихо́нських степа́х.

11 На следующий день после Пасхи люди ели то, что росло на той земле. Они ели пресный хлеб и жареное зерно.

11 А назавтра по Па́сці їли вони того самого дня з урожа́ю того кра́ю, опрі́сноки та пра́жене.

12 На следующее утро манна перестала падать с небес. Это случилось на следующий день после того, как народ начал есть плоды Ханаанской земли. С тех пор народ Израиля не получал манны небесной.

12 І перестала падати ма́нна з другого дня, як вони їли з урожаю того кра́ю, і вже більш не було Ізраїлевим синам манни, — і їли вони того року з урожаю ханаанського кра́ю.

13 Находясь около Иерихона, Иисус увидел человека, стоящего перед ним. Человек держал в руке меч. Иисус подошёл к нему и спросил: «Ты друг нашему народу или один из врагов?»

13 І сталося, коли Ісус був при Єрихо́ні, то звів очі свої та й побачив, аж ось стоїть навпроти нього чоловік, а ви́тягнений його меч у руці його. І підійшов Ісус до нього, та й сказав йому́: „Чи Ти наш, чи наших ворогів?“

14 Он ответил: «Я не враг, я вождь армии Господа и сейчас пришёл к тебе». Иисус поклонился ему до земли в знак уважения и сказал: «Я твой слуга. Что велит мне мой господин?»

14 А Той відказав: „Ні, бо Я Вождь Господнього ві́йська, тепер Я прийшов“. І впав Ісус на обличчя своє до землі, і вклонився, та й сказав Йому: „Що говорить мій Пан своєму рабові?“

15 Предводитель армии Господней ответил: «Сними обувь со своих ног. Место, на котором ты стоишь, — свято». Иисус так и сделал.

15 І сказав Вождь Господнього війська до Ісуса: „Скинь взуття́ своє з своїх ніг, бо це місце, на якому стоїш ти, святе воно!“ І зробив Ісус так.

16 Ворота Иерихона были заперты, так как жители города боялись нападения израильтян, которые находились уже близко; никто не входил в город, и никто не выходил из него.

16