Книга пророка Иезекииля

Глава 21

1 И было ко мне слово1697 Господне:3068

2 сын1121 человеческий!120 обрати7760 лице6440 твое к Иерусалиму3389 и произнеси5197 слово на святилища,4720 и изреки5012 пророчество5012 на землю127 Израилеву,3478

3 и скажи559 земле127 Израилевой:3478 так говорит559 Господь3068 Бог: вот, Я — на тебя, и извлеку3318 меч2719 Мой из ножен8593 его и истреблю3772 у тебя праведного6662 и нечестивого.7563

4 А для того, чтобы3282 истребить3772 у тебя праведного6662 и нечестивого,7563 меч2719 Мой из ножен8593 своих пойдет3318 на всякую плоть1320 от юга5045 до севера.6828

5 И узнает3045 всякая плоть,1320 что Я, Господь,3068 извлек3318 меч2719 Мой из ножен8593 его, и он уже не возвратится.7725

6 Ты же, сын1121 человеческий,120 стенай,584 сокрушая7670 бедра4975 твои, и в горести4814 стенай584 перед глазами5869 их.

7 И когда скажут559 тебе: «отчего ты стенаешь?»,584 скажи:559 «от слуха,8052 что идет»,935 — и растает4549 всякое сердце,3820 и все руки3027 опустятся,7503 и всякий дух7307 изнеможет,3543 и все колени1290 задрожат,3212 как вода.4325 Вот, это придет935 и сбудется,1961 говорит5002 Господь136 Бог.3069

8 И было ко мне слово1697 Господне:3068

9 сын1121 человеческий!120 изреки5012 пророчество5012 и скажи:559 так говорит559 Господь3068 Бог: скажи:559 меч,2719 меч2719 наострен2300 и вычищен;4803

10 наострен2300 для того, чтобы больше2874 закалать;2873 вычищен,4178 чтобы сверкал,1300 как молния.1300 Радоваться7797 ли176 нам, что жезл7626 сына1121 Моего презирает3988 всякое дерево?6086

11 Я дал5414 его вычистить,4803 чтобы взять8610 в руку;3709 уже наострен2300 этот меч2719 и вычищен,4178 чтобы отдать5414 его в руку3027 убийцы.2026

12 Стенай2199 и рыдай,3213 сын1121 человеческий,120 ибо он — на народ5971 Мой, на всех князей5387 Израиля;3478 они отданы4048 будут4048 под413 меч2719 с народом5971 Моим; посему ударяй5606 себя по бедрам.3409

13 Ибо он уже испытан.974 И что, если он презирает3988 и жезл?7626 сей не устоит, говорит5002 Господь136 Бог.3069

14 Ты же, сын1121 человеческий,120 пророчествуй5012 и ударяй5221 рукою3709 об руку;3709 и удвоится3717 меч2719 и утроится,7992 меч2719 на поражаемых,2491 меч2719 на поражение2491 великого,1419 проникающий2314 во внутренность2314 жилищ2314 их.

15 Чтобы растаяли4127 сердца3820 и чтобы павших4383 было более,7235 Я у всех ворот8179 их поставлю5414 грозный19 меч,2719 увы!253 сверкающий,6213 как молния,1300 наостренный4593 для заклания.2874

16 Соберись258 и иди7760 направо3231 или иди налево,8041 куда575 бы ни обратилось3259 лице6440 твое.

17 И Я буду37095221 рукоплескать37095221 и утолю5117 гнев2534 Мой; Я, Господь,3068 сказал.1696

18 И было ко мне слово1697 Господне:3068

19 и ты, сын1121 человеческий,120 представь7760 себе две8147 дороги,1870 по которым должно идти935 мечу2719 царя4428 Вавилонского,894 — обе8147 они должны выходить3318 из одной259 земли;776 и начертай1254 руку,3027 начертай1254 при начале7218 дорог1870 в города.5892

20 Представь7760 дорогу,1870 по которой меч2719 шел935 бы в Равву7237 сынов1121 Аммоновых5983 и в Иудею,3063 в укрепленный1219 Иерусалим;3389

21 потому что царь4428 Вавилонский894 остановился5975 на распутье,5171870 при начале7218 двух8147 дорог,1870 для гаданья:70807081 трясет7043 стрелы,2671 вопрошает7592 терафимов,8655 рассматривает7200 печень.3516

22 В правой3225 руке3225 у него гаданье:7081 «в Иерусалим»,3389 где должно поставить7760 тараны,3733 открыть6605 для побоища7524 уста,6310 возвысить7311 голос6963 для военного8643 крика,8643 подвести7760 тараны3733 к воротам,8179 насыпать8210 вал,5550 построить1129 осадные1785 башни.1785

23 Это гаданье7080 показалось в глазах5869 их лживым;7723 но так как они клялись7650 клятвою,7621 то он, вспомнив2142 о таком их вероломстве,5771 положил8610 взять8610 его.

24 Посему так говорит559 Господь136 Бог:3069 так как вы сами приводите2142 на память2142 беззаконие5771 ваше, делая1540 явными1540 преступления6588 ваши, выставляя7200 на вид7200 грехи2403 ваши во всех делах5949 ваших, и сами приводите2142 это на память,2142 то вы будете8610 взяты8610 руками.3709

25 И ты, недостойный,2491 преступный7563 вождь5387 Израиля,3478 которого день3117 наступил935 ныне, когда6256 нечестию5771 его положен будет конец!7093

26 так говорит559 Господь136 Бог:3069 сними5493 с себя диадему4701 и сложи7311 венец;5850 этого2063 уже не будет; униженное8217 возвысится1361 и высокое1364 унизится.8213

27 Низложу,5754 низложу,5754 низложу5754 и его не будет,7760 доколе не придет935 Тот, Кому принадлежит4941 он, и Я дам5414 Ему.

28 И ты, сын1121 человеческий,120 изреки5012 пророчество5012 и скажи:559 так говорит559 Господь136 Бог3069 о сынах1121 Аммона5983 и о поношении2781 их; и скажи:559 меч,2719 меч2719 обнажен6605 для заклания,2874 вычищен4803 для истребления,398 чтобы сверкал,1300 как молния,1300

29 чтобы, тогда как представляют2372 тебе пустые7723 видения и ложно3577 гадают7080 тебе, и тебя приложил5414 к обезглавленным66772491 нечестивцам,7563 которых день3117 наступил,935 когда6256 нечестию5771 их положен будет конец.7093

30 Возвратить7725 ли его в ножны8593 его? — на месте,4725 где ты сотворен,1254 на земле776 происхождения4351 твоего буду8199 судить8199 тебя:

31 и изолью8210 на тебя негодование2195 Мое, дохну6315 на тебя огнем784 ярости5678 Моей и отдам5414 тебя в руки3027 людей582 свирепых,1197 опытных2796 в убийстве.4889

32 Ты будешь пищею402 огню,784 кровь1818 твоя останется на8432 земле;776 не будут2142 и вспоминать2142 о тебе; ибо Я, Господь,3068 сказал1696 это.

Єзекiїль

Розділ 21

1 І було́ мені слово Господнє таке:

2 „Сину лю́дський, зверни обличчя своє в напрямі на пі́вдень, і крапай словами на полу́день, і пророкуй на ліс півде́нного поля.

3 І скажи до південного лісу: Послухай Господнього слова: Так говорить Господь Бог: Ось у тобі запалю́ Я огонь, і поїсть він у тебе кожне дерево зелене, і кожне дерево сухе; полум'я́ний огонь не погасне, і будуть попа́лені ним всі простори від пі́вдня до пі́вночі.

4 І побачить кожне тіло, що Я, Господь, розпалив його, і він не погасне!“

5 І сказав я: „О Господи, Боже, вони мені кажуть: Чи він не говорить самі тільки при́тчі?“

6 І було́ мені слово Господнє таке:

7 „Сину лю́дський, зверни ти обличчя своє до Єрусалиму, і крапай словами на святині, і пророкуй на землю Ізраїлеву.

8 І скажи Ізраїлевій землі: Так говорить Господь: Ото Я проти тебе, і меча Свого витягну з пі́хви його, і витну з тебе справедливого й несправедливого.

9 Через те, що Я витну з тебе справедливого й несправедливого, тому́ вийде Мій меч проти кожного тіла від пі́вдня на пі́вніч.

10 І кожне тіло пізнає, що Я, Господь, витяг меча Свого з пі́хви його, — уже не ве́рнеться він!

11 А ти, сину лю́дський, стогни́, ніби мав би ти зла́мані сте́гна, і гірко стогни́ на їхніх оча́х!

12 І буде, коли тобі скажуть: „Чого то ти сто́гнеш?“ то скажеш: На звістку, що йде, — і кожне серце розтане, і всякі руки ослабнуть, і погасне всякий дух, і всі коліна зайду́ться водою! Оце при́йде та станеться, каже Господь Бог“.

13 І було мені слово Господнє таке:

14 „Сину лю́дський, пророкуй і кажи: Так говорить Господь: Скажи: Меч, меч, — наго́стрений він та блиску́чий!

15 Щоб прино́сити жертву — наго́стрений він, щоб блищати — він був поліро́ваний. Хіба бу́демо радіти? Хіба жезло сина Мого легкова́жить усякеє дерево?

16 І дали його ви́полірувати, щоб узяти в долоню. Це наго́стрений меч, і він поліро́ваний, щоб дати його в руку вбивця.

17 Кричи та реви, сину лю́дський, бо він проти народу Мого, він проти всіх князів Ізраїлевих, — їх віддано мечеві з народом Моїм, тому вдарся по сте́гнах!

18 Та він уже ви́пробуваний. Та що ж тепер, коли йому же́зло обридло? Він не встоїть, каже Господь Бог.

19 А ти, сину лю́дський, пророкуй, і вдар долонею об долоню, і нехай меч подво́їться та потро́їться! Це меч побитих, великий меч забитого, що кружля́є довкола них.

20 Щоб стопи́лося серце й полягло́ якнайбільше при всіх їхніх брамах, Я дам різани́ну меча. О горе, — він справді зро́блений блискучим, ви́поліруваним на різани́ну!

21 Об'єднайся, право́руч іди, зверни ліво́руч, іди, куди тільки зве́рнене буде ві́стря твоє.

22 І Я вдарю долоню Свою об долоню Свою, і Свою лють заспоко́ю. Я, Господь, це прорік!“

23 І було мені слово Господнє таке:

24 „А ти, сину лю́дський, признач собі дві дорозі, якими прибу́де меч вавилонського царя. Вони ви́йдуть оби́дві із кра́ю одно́го, а ти вистругай дороговка́зну руку, на початку дороги до міста її ви́стругай.

25 Признач дорогу, якою прибуде меч до Рабби Аммонових синів та до Юди в укріплений Єрусалим.

26 Бо цар вавилонський став на роздоріжжі, на поча́тку двох доріг. Щоб ворожити ча́рами, трясе він стрі́лами, питає домашніх божків, розглядає печі́нку.

27 У правиці його був чар „на Єрусалим“, щоб поставити муроло́ми, щоб відкрити уста на крик, щоб підняти голос о́криком, щоб поставити муроло́ми на брами, щоб наси́пати вала, щоб збудувати башту.

28 Але буде це їм в їхніх оча́х, як чарува́ння марно́тне, буде для них заприся́ження прися́гами, та він згадає провину, щоб були вони схо́плені.

29 Тому так говорить Господь Бог: За те, що ви згадуєте свої провини, що відкриваєте ваші гріхи, щоб ба́чені були ваші гріхи ваших учинків, за те, що ви пригадуєте, — у ворожі руки схо́плені бу́дете!

30 А ти, недостойний, несправедливий кня́зю Ізраїлів, що надійшов його день у час провини кінце́вої,

31 так говорить Господь Бог: Зняти заво́я й скинути корону! Це не зоста́неться так, — піднесе́ться низьке́, а високе пони́зиться!

32 Руїною, руїною, руїною покладу́ його! Та цього не станеться, аж поки не при́йде Той, Хто має право, — і Я Йому дам!

Книга пророка Иезекииля

Глава 21

Єзекiїль

Розділ 21

1 И было ко мне слово1697 Господне:3068

1 І було́ мені слово Господнє таке:

2 сын1121 человеческий!120 обрати7760 лице6440 твое к Иерусалиму3389 и произнеси5197 слово на святилища,4720 и изреки5012 пророчество5012 на землю127 Израилеву,3478

2 „Сину лю́дський, зверни обличчя своє в напрямі на пі́вдень, і крапай словами на полу́день, і пророкуй на ліс півде́нного поля.

3 и скажи559 земле127 Израилевой:3478 так говорит559 Господь3068 Бог: вот, Я — на тебя, и извлеку3318 меч2719 Мой из ножен8593 его и истреблю3772 у тебя праведного6662 и нечестивого.7563

3 І скажи до південного лісу: Послухай Господнього слова: Так говорить Господь Бог: Ось у тобі запалю́ Я огонь, і поїсть він у тебе кожне дерево зелене, і кожне дерево сухе; полум'я́ний огонь не погасне, і будуть попа́лені ним всі простори від пі́вдня до пі́вночі.

4 А для того, чтобы3282 истребить3772 у тебя праведного6662 и нечестивого,7563 меч2719 Мой из ножен8593 своих пойдет3318 на всякую плоть1320 от юга5045 до севера.6828

4 І побачить кожне тіло, що Я, Господь, розпалив його, і він не погасне!“

5 И узнает3045 всякая плоть,1320 что Я, Господь,3068 извлек3318 меч2719 Мой из ножен8593 его, и он уже не возвратится.7725

5 І сказав я: „О Господи, Боже, вони мені кажуть: Чи він не говорить самі тільки при́тчі?“

6 Ты же, сын1121 человеческий,120 стенай,584 сокрушая7670 бедра4975 твои, и в горести4814 стенай584 перед глазами5869 их.

6 І було́ мені слово Господнє таке:

7 И когда скажут559 тебе: «отчего ты стенаешь?»,584 скажи:559 «от слуха,8052 что идет»,935 — и растает4549 всякое сердце,3820 и все руки3027 опустятся,7503 и всякий дух7307 изнеможет,3543 и все колени1290 задрожат,3212 как вода.4325 Вот, это придет935 и сбудется,1961 говорит5002 Господь136 Бог.3069

7 „Сину лю́дський, зверни ти обличчя своє до Єрусалиму, і крапай словами на святині, і пророкуй на землю Ізраїлеву.

8 И было ко мне слово1697 Господне:3068

8 І скажи Ізраїлевій землі: Так говорить Господь: Ото Я проти тебе, і меча Свого витягну з пі́хви його, і витну з тебе справедливого й несправедливого.

9 сын1121 человеческий!120 изреки5012 пророчество5012 и скажи:559 так говорит559 Господь3068 Бог: скажи:559 меч,2719 меч2719 наострен2300 и вычищен;4803

9 Через те, що Я витну з тебе справедливого й несправедливого, тому́ вийде Мій меч проти кожного тіла від пі́вдня на пі́вніч.

10 наострен2300 для того, чтобы больше2874 закалать;2873 вычищен,4178 чтобы сверкал,1300 как молния.1300 Радоваться7797 ли176 нам, что жезл7626 сына1121 Моего презирает3988 всякое дерево?6086

10 І кожне тіло пізнає, що Я, Господь, витяг меча Свого з пі́хви його, — уже не ве́рнеться він!

11 Я дал5414 его вычистить,4803 чтобы взять8610 в руку;3709 уже наострен2300 этот меч2719 и вычищен,4178 чтобы отдать5414 его в руку3027 убийцы.2026

11 А ти, сину лю́дський, стогни́, ніби мав би ти зла́мані сте́гна, і гірко стогни́ на їхніх оча́х!

12 Стенай2199 и рыдай,3213 сын1121 человеческий,120 ибо он — на народ5971 Мой, на всех князей5387 Израиля;3478 они отданы4048 будут4048 под413 меч2719 с народом5971 Моим; посему ударяй5606 себя по бедрам.3409

12 І буде, коли тобі скажуть: „Чого то ти сто́гнеш?“ то скажеш: На звістку, що йде, — і кожне серце розтане, і всякі руки ослабнуть, і погасне всякий дух, і всі коліна зайду́ться водою! Оце при́йде та станеться, каже Господь Бог“.

13 Ибо он уже испытан.974 И что, если он презирает3988 и жезл?7626 сей не устоит, говорит5002 Господь136 Бог.3069

13 І було мені слово Господнє таке:

14 Ты же, сын1121 человеческий,120 пророчествуй5012 и ударяй5221 рукою3709 об руку;3709 и удвоится3717 меч2719 и утроится,7992 меч2719 на поражаемых,2491 меч2719 на поражение2491 великого,1419 проникающий2314 во внутренность2314 жилищ2314 их.

14 „Сину лю́дський, пророкуй і кажи: Так говорить Господь: Скажи: Меч, меч, — наго́стрений він та блиску́чий!

15 Чтобы растаяли4127 сердца3820 и чтобы павших4383 было более,7235 Я у всех ворот8179 их поставлю5414 грозный19 меч,2719 увы!253 сверкающий,6213 как молния,1300 наостренный4593 для заклания.2874

15 Щоб прино́сити жертву — наго́стрений він, щоб блищати — він був поліро́ваний. Хіба бу́демо радіти? Хіба жезло сина Мого легкова́жить усякеє дерево?

16 Соберись258 и иди7760 направо3231 или иди налево,8041 куда575 бы ни обратилось3259 лице6440 твое.

16 І дали його ви́полірувати, щоб узяти в долоню. Це наго́стрений меч, і він поліро́ваний, щоб дати його в руку вбивця.

17 И Я буду37095221 рукоплескать37095221 и утолю5117 гнев2534 Мой; Я, Господь,3068 сказал.1696

17 Кричи та реви, сину лю́дський, бо він проти народу Мого, він проти всіх князів Ізраїлевих, — їх віддано мечеві з народом Моїм, тому вдарся по сте́гнах!

18 И было ко мне слово1697 Господне:3068

18 Та він уже ви́пробуваний. Та що ж тепер, коли йому же́зло обридло? Він не встоїть, каже Господь Бог.

19 и ты, сын1121 человеческий,120 представь7760 себе две8147 дороги,1870 по которым должно идти935 мечу2719 царя4428 Вавилонского,894 — обе8147 они должны выходить3318 из одной259 земли;776 и начертай1254 руку,3027 начертай1254 при начале7218 дорог1870 в города.5892

19 А ти, сину лю́дський, пророкуй, і вдар долонею об долоню, і нехай меч подво́їться та потро́їться! Це меч побитих, великий меч забитого, що кружля́є довкола них.

20 Представь7760 дорогу,1870 по которой меч2719 шел935 бы в Равву7237 сынов1121 Аммоновых5983 и в Иудею,3063 в укрепленный1219 Иерусалим;3389

20 Щоб стопи́лося серце й полягло́ якнайбільше при всіх їхніх брамах, Я дам різани́ну меча. О горе, — він справді зро́блений блискучим, ви́поліруваним на різани́ну!

21 потому что царь4428 Вавилонский894 остановился5975 на распутье,5171870 при начале7218 двух8147 дорог,1870 для гаданья:70807081 трясет7043 стрелы,2671 вопрошает7592 терафимов,8655 рассматривает7200 печень.3516

21 Об'єднайся, право́руч іди, зверни ліво́руч, іди, куди тільки зве́рнене буде ві́стря твоє.

22 В правой3225 руке3225 у него гаданье:7081 «в Иерусалим»,3389 где должно поставить7760 тараны,3733 открыть6605 для побоища7524 уста,6310 возвысить7311 голос6963 для военного8643 крика,8643 подвести7760 тараны3733 к воротам,8179 насыпать8210 вал,5550 построить1129 осадные1785 башни.1785

22 І Я вдарю долоню Свою об долоню Свою, і Свою лють заспоко́ю. Я, Господь, це прорік!“

23 Это гаданье7080 показалось в глазах5869 их лживым;7723 но так как они клялись7650 клятвою,7621 то он, вспомнив2142 о таком их вероломстве,5771 положил8610 взять8610 его.

23 І було мені слово Господнє таке:

24 Посему так говорит559 Господь136 Бог:3069 так как вы сами приводите2142 на память2142 беззаконие5771 ваше, делая1540 явными1540 преступления6588 ваши, выставляя7200 на вид7200 грехи2403 ваши во всех делах5949 ваших, и сами приводите2142 это на память,2142 то вы будете8610 взяты8610 руками.3709

24 „А ти, сину лю́дський, признач собі дві дорозі, якими прибу́де меч вавилонського царя. Вони ви́йдуть оби́дві із кра́ю одно́го, а ти вистругай дороговка́зну руку, на початку дороги до міста її ви́стругай.

25 И ты, недостойный,2491 преступный7563 вождь5387 Израиля,3478 которого день3117 наступил935 ныне, когда6256 нечестию5771 его положен будет конец!7093

25 Признач дорогу, якою прибуде меч до Рабби Аммонових синів та до Юди в укріплений Єрусалим.

26 так говорит559 Господь136 Бог:3069 сними5493 с себя диадему4701 и сложи7311 венец;5850 этого2063 уже не будет; униженное8217 возвысится1361 и высокое1364 унизится.8213

26 Бо цар вавилонський став на роздоріжжі, на поча́тку двох доріг. Щоб ворожити ча́рами, трясе він стрі́лами, питає домашніх божків, розглядає печі́нку.

27 Низложу,5754 низложу,5754 низложу5754 и его не будет,7760 доколе не придет935 Тот, Кому принадлежит4941 он, и Я дам5414 Ему.

27 У правиці його був чар „на Єрусалим“, щоб поставити муроло́ми, щоб відкрити уста на крик, щоб підняти голос о́криком, щоб поставити муроло́ми на брами, щоб наси́пати вала, щоб збудувати башту.

28 И ты, сын1121 человеческий,120 изреки5012 пророчество5012 и скажи:559 так говорит559 Господь136 Бог3069 о сынах1121 Аммона5983 и о поношении2781 их; и скажи:559 меч,2719 меч2719 обнажен6605 для заклания,2874 вычищен4803 для истребления,398 чтобы сверкал,1300 как молния,1300

28 Але буде це їм в їхніх оча́х, як чарува́ння марно́тне, буде для них заприся́ження прися́гами, та він згадає провину, щоб були вони схо́плені.

29 чтобы, тогда как представляют2372 тебе пустые7723 видения и ложно3577 гадают7080 тебе, и тебя приложил5414 к обезглавленным66772491 нечестивцам,7563 которых день3117 наступил,935 когда6256 нечестию5771 их положен будет конец.7093

29 Тому так говорить Господь Бог: За те, що ви згадуєте свої провини, що відкриваєте ваші гріхи, щоб ба́чені були ваші гріхи ваших учинків, за те, що ви пригадуєте, — у ворожі руки схо́плені бу́дете!

30 Возвратить7725 ли его в ножны8593 его? — на месте,4725 где ты сотворен,1254 на земле776 происхождения4351 твоего буду8199 судить8199 тебя:

30 А ти, недостойний, несправедливий кня́зю Ізраїлів, що надійшов його день у час провини кінце́вої,

31 и изолью8210 на тебя негодование2195 Мое, дохну6315 на тебя огнем784 ярости5678 Моей и отдам5414 тебя в руки3027 людей582 свирепых,1197 опытных2796 в убийстве.4889

31 так говорить Господь Бог: Зняти заво́я й скинути корону! Це не зоста́неться так, — піднесе́ться низьке́, а високе пони́зиться!

32 Ты будешь пищею402 огню,784 кровь1818 твоя останется на8432 земле;776 не будут2142 и вспоминать2142 о тебе; ибо Я, Господь,3068 сказал1696 это.

32 Руїною, руїною, руїною покладу́ його! Та цього не станеться, аж поки не при́йде Той, Хто має право, — і Я Йому дам!