Книга пророка Иезекииля

Глава 37

1 Была на мне рука3027 Господа,3068 и Господь3068 вывел3318 меня духом7307 и поставил5117 меня среди8432 поля,1237 и оно было полно4392 костей,6106

2 и обвел5674 меня кругом5439 около них, и вот весьма3966 много7227 их на5921 поверхности6440 поля,1237 и вот они весьма3966 сухи.3002

3 И сказал559 мне: сын1121 человеческий!120 оживут2421 ли кости6106 сии? Я сказал:559 Господи136 Боже!3069 Ты знаешь3045 это.

4 И сказал559 мне: изреки5012 пророчество5012 на кости6106 сии и скажи559 им: «кости6106 сухие!3002 слушайте8085 слово1697 Господне!3068»

5 Так говорит559 Господь136 Бог3069 костям6106 сим: вот, Я введу935 дух7307 в вас, и оживете.2421

6 И обложу5414 вас жилами,1517 и выращу5927 на вас плоть,1320 и покрою7159 вас кожею,5785 и введу5414 в вас дух,7307 и оживете,2421 и узнаете,3045 что Я Господь.3068

7 Я изрек5012 пророчество,5012 как повелено6680 было6680 мне; и когда я пророчествовал,5012 произошел шум,6963 и вот движение,7494 и стали7126 сближаться7126 кости,6106 кость6106 с костью6106 своею.

8 И видел7200 я: и вот, жилы1517 были на них, и плоть1320 выросла,5927 и кожа5785 покрыла7159 их сверху,4605 а духа7307 не было в них.

9 Тогда сказал559 Он мне: изреки5012 пророчество5012 духу,7307 изреки5012 пророчество,5012 сын1121 человеческий,120 и скажи559 духу:7307 так говорит559 Господь136 Бог:3069 от четырех702 ветров7307 приди,935 дух,7307 и дохни5301 на этих убитых,2026 и они оживут.2421

10 И я изрек5012 пророчество,5012 как Он повелел6680 мне, и вошел935 в них дух,7307 и они ожили,2421 и стали5975 на ноги7272 свои — весьма,3966 весьма3966 великое1419 полчище.2428

11 И сказал559 Он мне: сын1121 человеческий!120 кости6106 сии — весь дом1004 Израилев.3478 Вот, они говорят:559 «иссохли3001 кости6106 наши, и погибла6 надежда8615 наша, мы оторваны1504 от корня».

12 Посему изреки5012 пророчество5012 и скажи559 им: так говорит559 Господь136 Бог:3069 вот, Я открою6605 гробы6913 ваши и выведу5927 вас, народ5971 Мой, из гробов6913 ваших и введу935 вас в землю127 Израилеву.3478

13 И узнаете,3045 что Я Господь,3068 когда открою6605 гробы6913 ваши и выведу5927 вас, народ5971 Мой, из гробов6913 ваших,

14 и вложу5414 в вас дух7307 Мой, и оживете,2421 и помещу3240 вас на земле127 вашей, и узнаете,3045 что Я, Господь,3068 сказал1696 это — и сделал,6213 говорит5002 Господь.3068

15 И было ко мне слово1697 Господне:3068

16 ты же, сын1121 человеческий,120 возьми3947 себе один259 жезл6086 и напиши3789 на нем: «Иуде3063 и сынам1121 Израилевым,3478 союзным2270 с ним»; и еще259 возьми3947 жезл6086 и напиши3789 на нем: «Иосифу»;3130 это жезл6086 Ефрема669 и всего дома1004 Израилева,3478 союзного2270 с ним.

17 И сложи7126 их у себя один259 с другим259 в один259 жезл,6086 чтобы они в руке3027 твоей были одно.259

18 И когда спросят559 у тебя сыны1121 народа5971 твоего: «не объяснишь5046 ли нам, что это у тебя?»,

19 тогда скажи1696 им: так говорит559 Господь136 Бог:3069 вот, Я возьму3947 жезл6086 Иосифов,3130 который в руке3027 Ефрема669 и союзных2270 с ним колен7626 Израилевых,3478 и приложу5414 их к нему, к жезлу6086 Иуды,3063 и сделаю6213 их одним259 жезлом,6086 и будут одно259 в руке3027 Моей.

20 Когда же оба жезла,6086 на которых ты напишешь,3789 будут в руке3027 твоей перед глазами5869 их,

21 то скажи1696 им: так говорит559 Господь136 Бог:3069 вот, Я возьму3947 сынов1121 Израилевых3478 из среды996 народов,1471 между которыми они находятся,1980 и соберу6908 их отовсюду5439 и приведу935 их в землю127 их.

22 На этой земле,776 на горах2022 Израиля3478 Я сделаю6213 их одним259 народом,1471 и один259 Царь4428 будет царем4428 у всех их, и не будут5750 более двумя8147 народами,1471 и уже не будут2673 вперед разделяться2673 на два8147 царства.4467

23 И не будут2930 уже осквернять2930 себя идолами1544 своими и мерзостями8251 своими и всякими пороками6588 своими, и освобожу3467 их из всех мест4186 жительства4186 их, где они грешили,2398 и очищу2891 их, и будут Моим народом,5971 и Я буду их Богом.430

24 А раб5650 Мой Давид1732 будет Царем4428 над ними и Пастырем2597462 всех их, и они будут3212 ходить3212 в заповедях4941 Моих, и уставы2708 Мои будут8104 соблюдать8104 и выполнять6213 их.

25 И будут3427 жить3427 на земле,776 которую Я дал5414 рабу5650 Моему Иакову,3290 на которой жили3427 отцы1 их; там будут3427 жить3427 они и дети1121 их, и дети1121 детей1121 их во веки;5769 и раб5650 Мой Давид1732 будет князем5387 у них вечно.57045769

26 И заключу3772 с ними завет1285 мира,7965 завет1285 вечный5769 будет с ними. И устрою5414 их, и размножу7235 их, и поставлю5414 среди8432 них святилище4720 Мое на веки.5769

27 И будет у них жилище4908 Мое, и буду их Богом,430 а они будут Моим народом.5971

28 И узнают3045 народы,1471 что Я Господь,3068 освящающий6942 Израиля,3478 когда святилище4720 Мое будет среди8432 них во веки.5769

Єзекiїль

Розділ 37

1 Була́ надо мною Господня рука, і Дух Госпо́дній ви́провадив мене, і спинив мене серед долини, а вона — повна кісто́к!

2 І Він обвів мене біля них навко́ло, аж ось їх дуже багато на пове́рхні долини, і ось вони стали дуже сухі!

3 І сказав Він мені: „Сину лю́дський, чи оживу́ть оці ко́сті?“ А я відказав: „Господи Боже, — Ти знаєш!“

4 І сказав Він мені: „Пророку́й про ці кості, та й скажеш до них: Сухі ко́сті, послухайте слова Господнього!

5 Так говорить Господь Бог до цих кісто́к: Ось Я введу́ у вас духа — і ви оживе́те!

6 І дам на вас жи́ли, і ви́росте на вас тіло, і простягну́ на вас шкіру, і дам у вас духа, — і ви оживе́те. І пізна́єте ви, що Я — Госпо́дь!“

7 І пророкував я, як наказано. І зня́вся шум, коли я пророкува́в, і ось гу́ркіт, а ко́сті зближа́лися, кістка до кістки своєї.

8 І побачив я, аж ось на них жи́ли, і виросло тіло, і була натя́гнена на них шкіра зве́рху, та духа не було в них.

9 І сказав Він мені: „Пророкуй до духа, пророкуй, сину лю́дський, та й скажеш до духа: Так говорить Господь Бог: Прилинь, духу, з чотирьох вітрі́в, і дихни́ на цих забитих, — і нехай оживу́ть!“

10 І я пророкував, як Він наказав був мені, — і ввійшов у них дух, і вони ожили́, і постава́ли на ноги свої, — ві́йсько дуже-дуже велике!

11 І сказав Він мені: „Сину лю́дський, ці кості — вони ввесь Ізраїлів дім. Ось вони кажуть: Повисиха́ли наші кості, і заги́нула наша надія, нам кіне́ць!

12 Тому́ пророкуй та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Ось Я повідчиня́ю ваші гроби́, і позво́джу вас із ваших гробі́в, мій наро́де, і введу́ вас до Ізраїлевої землі!

13 І пізнаєте ви, що Я Госпо́дь, коли Я повідчиня́ю ваші гроби́, і коли позво́джу вас із ваших гробі́в, Мій наро́де!

14 І дам Я в вас Свого Духа, — і ви оживе́те, і вміщу́ вас на вашій землі, і пізна́єте ви, що Я, Госпо́дь, сказав це й зробив, говорить Госпо́дь!“

15 І було́ мені слово Господнє таке:

16 „А ти, сину лю́дський, візьми́ собі один кусок де́рева, і напиши на ньому: „Юді та синам Ізраїля, його дру́зям“. І візьми ще один кусок дерева, і напиши на ньому: „Йо́сипові дерево Єфрема та всьому домові Ізраїля, дру́зям його“.

17 І зблизь їх собі одне до о́дного на один кусок дерева, — і вони стануть за одне́ в твоїй руці!

18 І як скажуть до тебе сини твого наро́ду, говорячи: Чи не оголо́сиш нам, що́ це в те́бе таке?

19 то скажи їм: Так говорить Госпо́дь Бог: Ось Я візьму́ дерево Йо́сипа, що в Єфремовій руці, та племе́на Ізраїлеві, його дру́зів, і дам на нього дерево Юди, і вчиню́ їх за одне дерево, — і стануть вони одним у Моїй руці!

20 І будуть ці дере́ва, що напишеш на них, у руці твоїй на їхніх оча́х.

21 І скажи до них: Так говорить Госпо́дь Бог: Ось Я візьму́ Ізраїлевих синів з-посеред наро́дів, куди вони пішли, і позбира́ю їх знавко́ла, і введу́ їх до їхньої землі.

22 І зроблю́ їх за один наро́д у краї на Ізраїлевих гора́х, і бу́де для всіх них один цар за царя, і не бу́дуть уже двома́ наро́дами, і не бу́дуть уже більш поді́лені на двоє царств.

23 І більш не будуть вони занечи́щуватися своїми бовва́нами й гидо́тами своїми та всіма́ своїми пере́ступами, спасу́ їх зо всіх їхніх осе́ль, де вони гріши́ли, й очи́щу їх. І будуть вони мені наро́дом, а Я буду їм Богом!

24 А раб Мій Давид буде царем над ними, і один па́стир буде для всіх них, і постановами Моїми вони будуть ходити, а устави Мої будуть стерегти́ й вико́нувати їх.

25 І ося́дуть вони на тій землі, яку Я дав був Моєму рабові Яковові, що сиділи на ній їхні батьки́, і ося́дуть на ній вони та їхні сини, та сини синів їхніх аж навіки, а Мій раб Давид буде їм кня́зем навіки!

26 І складу́ з ними заповіта миру, — це буде вічний запові́т із ними. І зміцню́ їх, і намно́жу їх, і дам Свою святиню серед них на віки!

27 І буде місце Мого пробува́ння над ними, і Я буду їм Богом, а вони Мені бу́дуть наро́дом.

28 І пізнають ці наро́ди, що Я — Госпо́дь, що освятив Ізраїля, коли буде Моя святиня серед них навіки!“

Книга пророка Иезекииля

Глава 37

Єзекiїль

Розділ 37

1 Была на мне рука3027 Господа,3068 и Господь3068 вывел3318 меня духом7307 и поставил5117 меня среди8432 поля,1237 и оно было полно4392 костей,6106

1 Була́ надо мною Господня рука, і Дух Госпо́дній ви́провадив мене, і спинив мене серед долини, а вона — повна кісто́к!

2 и обвел5674 меня кругом5439 около них, и вот весьма3966 много7227 их на5921 поверхности6440 поля,1237 и вот они весьма3966 сухи.3002

2 І Він обвів мене біля них навко́ло, аж ось їх дуже багато на пове́рхні долини, і ось вони стали дуже сухі!

3 И сказал559 мне: сын1121 человеческий!120 оживут2421 ли кости6106 сии? Я сказал:559 Господи136 Боже!3069 Ты знаешь3045 это.

3 І сказав Він мені: „Сину лю́дський, чи оживу́ть оці ко́сті?“ А я відказав: „Господи Боже, — Ти знаєш!“

4 И сказал559 мне: изреки5012 пророчество5012 на кости6106 сии и скажи559 им: «кости6106 сухие!3002 слушайте8085 слово1697 Господне!3068»

4 І сказав Він мені: „Пророку́й про ці кості, та й скажеш до них: Сухі ко́сті, послухайте слова Господнього!

5 Так говорит559 Господь136 Бог3069 костям6106 сим: вот, Я введу935 дух7307 в вас, и оживете.2421

5 Так говорить Господь Бог до цих кісто́к: Ось Я введу́ у вас духа — і ви оживе́те!

6 И обложу5414 вас жилами,1517 и выращу5927 на вас плоть,1320 и покрою7159 вас кожею,5785 и введу5414 в вас дух,7307 и оживете,2421 и узнаете,3045 что Я Господь.3068

6 І дам на вас жи́ли, і ви́росте на вас тіло, і простягну́ на вас шкіру, і дам у вас духа, — і ви оживе́те. І пізна́єте ви, що Я — Госпо́дь!“

7 Я изрек5012 пророчество,5012 как повелено6680 было6680 мне; и когда я пророчествовал,5012 произошел шум,6963 и вот движение,7494 и стали7126 сближаться7126 кости,6106 кость6106 с костью6106 своею.

7 І пророкував я, як наказано. І зня́вся шум, коли я пророкува́в, і ось гу́ркіт, а ко́сті зближа́лися, кістка до кістки своєї.

8 И видел7200 я: и вот, жилы1517 были на них, и плоть1320 выросла,5927 и кожа5785 покрыла7159 их сверху,4605 а духа7307 не было в них.

8 І побачив я, аж ось на них жи́ли, і виросло тіло, і була натя́гнена на них шкіра зве́рху, та духа не було в них.

9 Тогда сказал559 Он мне: изреки5012 пророчество5012 духу,7307 изреки5012 пророчество,5012 сын1121 человеческий,120 и скажи559 духу:7307 так говорит559 Господь136 Бог:3069 от четырех702 ветров7307 приди,935 дух,7307 и дохни5301 на этих убитых,2026 и они оживут.2421

9 І сказав Він мені: „Пророкуй до духа, пророкуй, сину лю́дський, та й скажеш до духа: Так говорить Господь Бог: Прилинь, духу, з чотирьох вітрі́в, і дихни́ на цих забитих, — і нехай оживу́ть!“

10 И я изрек5012 пророчество,5012 как Он повелел6680 мне, и вошел935 в них дух,7307 и они ожили,2421 и стали5975 на ноги7272 свои — весьма,3966 весьма3966 великое1419 полчище.2428

10 І я пророкував, як Він наказав був мені, — і ввійшов у них дух, і вони ожили́, і постава́ли на ноги свої, — ві́йсько дуже-дуже велике!

11 И сказал559 Он мне: сын1121 человеческий!120 кости6106 сии — весь дом1004 Израилев.3478 Вот, они говорят:559 «иссохли3001 кости6106 наши, и погибла6 надежда8615 наша, мы оторваны1504 от корня».

11 І сказав Він мені: „Сину лю́дський, ці кості — вони ввесь Ізраїлів дім. Ось вони кажуть: Повисиха́ли наші кості, і заги́нула наша надія, нам кіне́ць!

12 Посему изреки5012 пророчество5012 и скажи559 им: так говорит559 Господь136 Бог:3069 вот, Я открою6605 гробы6913 ваши и выведу5927 вас, народ5971 Мой, из гробов6913 ваших и введу935 вас в землю127 Израилеву.3478

12 Тому́ пророкуй та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Ось Я повідчиня́ю ваші гроби́, і позво́джу вас із ваших гробі́в, мій наро́де, і введу́ вас до Ізраїлевої землі!

13 И узнаете,3045 что Я Господь,3068 когда открою6605 гробы6913 ваши и выведу5927 вас, народ5971 Мой, из гробов6913 ваших,

13 І пізнаєте ви, що Я Госпо́дь, коли Я повідчиня́ю ваші гроби́, і коли позво́джу вас із ваших гробі́в, Мій наро́де!

14 и вложу5414 в вас дух7307 Мой, и оживете,2421 и помещу3240 вас на земле127 вашей, и узнаете,3045 что Я, Господь,3068 сказал1696 это — и сделал,6213 говорит5002 Господь.3068

14 І дам Я в вас Свого Духа, — і ви оживе́те, і вміщу́ вас на вашій землі, і пізна́єте ви, що Я, Госпо́дь, сказав це й зробив, говорить Госпо́дь!“

15 И было ко мне слово1697 Господне:3068

15 І було́ мені слово Господнє таке:

16 ты же, сын1121 человеческий,120 возьми3947 себе один259 жезл6086 и напиши3789 на нем: «Иуде3063 и сынам1121 Израилевым,3478 союзным2270 с ним»; и еще259 возьми3947 жезл6086 и напиши3789 на нем: «Иосифу»;3130 это жезл6086 Ефрема669 и всего дома1004 Израилева,3478 союзного2270 с ним.

16 „А ти, сину лю́дський, візьми́ собі один кусок де́рева, і напиши на ньому: „Юді та синам Ізраїля, його дру́зям“. І візьми ще один кусок дерева, і напиши на ньому: „Йо́сипові дерево Єфрема та всьому домові Ізраїля, дру́зям його“.

17 И сложи7126 их у себя один259 с другим259 в один259 жезл,6086 чтобы они в руке3027 твоей были одно.259

17 І зблизь їх собі одне до о́дного на один кусок дерева, — і вони стануть за одне́ в твоїй руці!

18 И когда спросят559 у тебя сыны1121 народа5971 твоего: «не объяснишь5046 ли нам, что это у тебя?»,

18 І як скажуть до тебе сини твого наро́ду, говорячи: Чи не оголо́сиш нам, що́ це в те́бе таке?

19 тогда скажи1696 им: так говорит559 Господь136 Бог:3069 вот, Я возьму3947 жезл6086 Иосифов,3130 который в руке3027 Ефрема669 и союзных2270 с ним колен7626 Израилевых,3478 и приложу5414 их к нему, к жезлу6086 Иуды,3063 и сделаю6213 их одним259 жезлом,6086 и будут одно259 в руке3027 Моей.

19 то скажи їм: Так говорить Госпо́дь Бог: Ось Я візьму́ дерево Йо́сипа, що в Єфремовій руці, та племе́на Ізраїлеві, його дру́зів, і дам на нього дерево Юди, і вчиню́ їх за одне дерево, — і стануть вони одним у Моїй руці!

20 Когда же оба жезла,6086 на которых ты напишешь,3789 будут в руке3027 твоей перед глазами5869 их,

20 І будуть ці дере́ва, що напишеш на них, у руці твоїй на їхніх оча́х.

21 то скажи1696 им: так говорит559 Господь136 Бог:3069 вот, Я возьму3947 сынов1121 Израилевых3478 из среды996 народов,1471 между которыми они находятся,1980 и соберу6908 их отовсюду5439 и приведу935 их в землю127 их.

21 І скажи до них: Так говорить Госпо́дь Бог: Ось Я візьму́ Ізраїлевих синів з-посеред наро́дів, куди вони пішли, і позбира́ю їх знавко́ла, і введу́ їх до їхньої землі.

22 На этой земле,776 на горах2022 Израиля3478 Я сделаю6213 их одним259 народом,1471 и один259 Царь4428 будет царем4428 у всех их, и не будут5750 более двумя8147 народами,1471 и уже не будут2673 вперед разделяться2673 на два8147 царства.4467

22 І зроблю́ їх за один наро́д у краї на Ізраїлевих гора́х, і бу́де для всіх них один цар за царя, і не бу́дуть уже двома́ наро́дами, і не бу́дуть уже більш поді́лені на двоє царств.

23 И не будут2930 уже осквернять2930 себя идолами1544 своими и мерзостями8251 своими и всякими пороками6588 своими, и освобожу3467 их из всех мест4186 жительства4186 их, где они грешили,2398 и очищу2891 их, и будут Моим народом,5971 и Я буду их Богом.430

23 І більш не будуть вони занечи́щуватися своїми бовва́нами й гидо́тами своїми та всіма́ своїми пере́ступами, спасу́ їх зо всіх їхніх осе́ль, де вони гріши́ли, й очи́щу їх. І будуть вони мені наро́дом, а Я буду їм Богом!

24 А раб5650 Мой Давид1732 будет Царем4428 над ними и Пастырем2597462 всех их, и они будут3212 ходить3212 в заповедях4941 Моих, и уставы2708 Мои будут8104 соблюдать8104 и выполнять6213 их.

24 А раб Мій Давид буде царем над ними, і один па́стир буде для всіх них, і постановами Моїми вони будуть ходити, а устави Мої будуть стерегти́ й вико́нувати їх.

25 И будут3427 жить3427 на земле,776 которую Я дал5414 рабу5650 Моему Иакову,3290 на которой жили3427 отцы1 их; там будут3427 жить3427 они и дети1121 их, и дети1121 детей1121 их во веки;5769 и раб5650 Мой Давид1732 будет князем5387 у них вечно.57045769

25 І ося́дуть вони на тій землі, яку Я дав був Моєму рабові Яковові, що сиділи на ній їхні батьки́, і ося́дуть на ній вони та їхні сини, та сини синів їхніх аж навіки, а Мій раб Давид буде їм кня́зем навіки!

26 И заключу3772 с ними завет1285 мира,7965 завет1285 вечный5769 будет с ними. И устрою5414 их, и размножу7235 их, и поставлю5414 среди8432 них святилище4720 Мое на веки.5769

26 І складу́ з ними заповіта миру, — це буде вічний запові́т із ними. І зміцню́ їх, і намно́жу їх, і дам Свою святиню серед них на віки!

27 И будет у них жилище4908 Мое, и буду их Богом,430 а они будут Моим народом.5971

27 І буде місце Мого пробува́ння над ними, і Я буду їм Богом, а вони Мені бу́дуть наро́дом.

28 И узнают3045 народы,1471 что Я Господь,3068 освящающий6942 Израиля,3478 когда святилище4720 Мое будет среди8432 них во веки.5769

28 І пізнають ці наро́ди, що Я — Госпо́дь, що освятив Ізраїля, коли буде Моя святиня серед них навіки!“