Евангелие от ИоаннаГлава 18 |
|
1 |
|
2 Знал |
|
3 |
|
4 Иисус |
|
5 Ему |
|
6 И |
|
7 Опять |
|
8 |
|
9 да |
|
10 Симон |
|
11 Но |
|
12 |
|
13 и |
|
14 Это был |
|
15 |
|
16 |
|
17 Тут |
|
18 Между тем |
|
19 |
|
20 |
|
21 |
|
22 Когда |
|
23 |
|
24 |
|
25 |
|
26 Один |
|
27 Петр |
|
28 |
|
29 |
|
30 Они сказали |
|
31 |
|
32 да |
|
33 Тогда |
|
34 |
|
35 |
|
36 |
|
37 |
|
38 |
|
39 |
|
40 Тогда |
Вiд IванаРозділ 18 |
|
1 |
|
2 Але й Юда, що видав Його, знав те місце, бо там часто збирались Ісус й Його учні. |
|
3 Отож Юда, узявши відділ ві́йська та службу від первосвящеників і фарисеїв, приходить туди із смолоски́пами, та з ліхтарями, та з зброєю. |
|
4 А Ісус, усе ві́давши, що́ з Ним статися має, виходить та й каже до них: „Кого́ ви шукаєте?“ |
|
5 Йому відповіли: „Ісуса Назаряни́на“. Він говорить до них: „Це Я“! А стояв із ними й Юда, що видав Його. |
|
6 I як тільки сказав їм: „Це Я“, вони подали́ся назад, та й на землю попа́дали. |
|
7 І Він знов запитав їх: „Кого́ ви шукаєте?“ Вони ж відказали: „Ісуса Назаряни́на“. |
|
8 Ісус відповів: „Я сказав вам, що це Я. Отож, як Мене ви шукаєте, то дайте оцим відійти “, — |
|
9 щоб збулося те слово, що Він був сказав: „Я не втратив ніко́го із тих, кого дав Ти Мені“. |
|
10 Тоді Си́мон Петро, меча мавши, його ви́хопив, і рубону́в раба́ первосвященика, — і відтя́в праве́ вухо йому́. А рабу́ на ім'я́ було Малх. |
|
11 Та промовив Ісус до Петра: Всунь у пі́хви меча! Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені?“ |
|
12 |
|
13 і повели Його перше до Анни, бо тестем доводивсь Кайяфі, що первосвящеником був того року. |
|
14 Це ж був той Кайя́фа, що порадив юдеям, що ліпше померти люди́ні одній за наро́д. |
|
15 А Симон Петро й інший учень ішли за Ісусом слідо́м. Той же учень відо́мий був первосвященикові, і ввійшов у двір первосвящеників із Ісусом. |
|
16 А Петро за ворітьми стояв. Тоді вийшов той учень, що відо́мий був первосвященикові, і сказав ворота́рці, — і впровадив Петра. |
|
17 І питає Петра ворота́рка служни́ця: „Ти хіба не з учнів Цього Чоловіка?“ Той відказує: „Ні!“ |
|
18 А раби й служба, розклавши огонь, стояли та й грілися, бо був холод. І Петро стояв із ними та грівся. |
|
19 А первосвященик спитався Ісуса про учнів Його, і про науку Його. |
|
20 Ісус Йому відповідь дав: „Я світові явно казав. Я постійно навчав у синагозі й у храмі, куди всі юдеї збираються, а таємно нічо́го Я не говорив. |
|
21 Чого ти питаєш Мене? Поспитайся тих, що чули, що́ Я їм говорив. Отже, знають вони, про що Я говорив“. |
|
22 А як Він це сказав, то один із присутньої там служби вдарив Ісуса в щоку́, говорячи: „То так відповідаєш первосвященикові?“ |
|
23 Ісус йому відповідь дав: „Якщо зле Я сказав, — покажи, що то зле; коли ж добре, — за що́ Мене б'єш?“ |
|
24 І відіслав Його Анна зв'язаним первосвященикові Кайяфі. |
|
25 |
|
26 Говорить один із рабів первосвященика, родич тому́, що йому Петро вухо відтя́в: „Чи тебе я не бачив у саду́ з Ним?“ |
|
27 І зно́ву відрікся Петро, — і заспівав півень хвилі тієї. |
|
28 |
|
29 Тоді вийшов Пилат назо́вні до них і сказав: „Яку ска́ргу приносите ви на Цього Чоловіка?“ |
|
30 Вони відповіли та й сказали йому: „Коли́ б Цей злочи́нцем не був, ми б Його тобі не видавали“. |
|
31 А Пилат їм сказав: „Візьміть Його, та й за вашим Зако́ном судіть Його“. Юдеї сказали йому: „Нам не вільно нікого вбивати“, — |
|
32 щоб збулося Ісусове слово, що його Він прорік, зазначаючи, якою то смертю Він має померти. |
|
33 Тоді зно́ву Пилат увійшов у прето́рій, і покликав Ісуса, і до Нього сказав: „Чи Ти Цар Юдейський?“ |
|
34 Ісус відповів: „Чи від себе самого питаєш ти це, чи то інші тобі говорили про Мене?“ |
|
35 Пилат відповів: „Чи ж юде́янин я? Твій наро́д та первосвященики мені Тебе видали. Що таке Ти вчинив?“ |
|
36 Ісус відповів: „Моє Царство не із світу цього́. Якби із цього світу було́ Моє Царство, то служба Моя́ воювала б, щоб не ви́даний був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси“. |
|
37 Сказав же до Нього Пила́т: „Так Ти Цар?“ Ісус відповів: „Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засві́дчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос“. |
|
38 Говорить до Нього Пила́т: „Що є правда?“ І сказавши оце, до юдеїв знов вийшов, та й каже до них: „Не знахо́джу Я в Ньому провини нія́кої. |
|
39 Та ви маєте зви́чай, щоб я випустив вам одно́го на Пасху. Чи хочете отже, — відпущу́ вам Царя Юдейського?“ |
|
40 Та зно́ву вони зняли крик, вимагаючи: „Не Його, а Вара́вву!“ А Вара́вва був злочи́нець. |
Евангелие от ИоаннаГлава 18 |
Вiд IванаРозділ 18 |
|
1 |
1 |
|
2 Знал |
2 Але й Юда, що видав Його, знав те місце, бо там часто збирались Ісус й Його учні. |
|
3 |
3 Отож Юда, узявши відділ ві́йська та службу від первосвящеників і фарисеїв, приходить туди із смолоски́пами, та з ліхтарями, та з зброєю. |
|
4 Иисус |
4 А Ісус, усе ві́давши, що́ з Ним статися має, виходить та й каже до них: „Кого́ ви шукаєте?“ |
|
5 Ему |
5 Йому відповіли: „Ісуса Назаряни́на“. Він говорить до них: „Це Я“! А стояв із ними й Юда, що видав Його. |
|
6 И |
6 I як тільки сказав їм: „Це Я“, вони подали́ся назад, та й на землю попа́дали. |
|
7 Опять |
7 І Він знов запитав їх: „Кого́ ви шукаєте?“ Вони ж відказали: „Ісуса Назаряни́на“. |
|
8 |
8 Ісус відповів: „Я сказав вам, що це Я. Отож, як Мене ви шукаєте, то дайте оцим відійти “, — |
|
9 да |
9 щоб збулося те слово, що Він був сказав: „Я не втратив ніко́го із тих, кого дав Ти Мені“. |
|
10 Симон |
10 Тоді Си́мон Петро, меча мавши, його ви́хопив, і рубону́в раба́ первосвященика, — і відтя́в праве́ вухо йому́. А рабу́ на ім'я́ було Малх. |
|
11 Но |
11 Та промовив Ісус до Петра: Всунь у пі́хви меча! Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені?“ |
|
12 |
12 |
|
13 и |
13 і повели Його перше до Анни, бо тестем доводивсь Кайяфі, що первосвящеником був того року. |
|
14 Это был |
14 Це ж був той Кайя́фа, що порадив юдеям, що ліпше померти люди́ні одній за наро́д. |
|
15 |
15 А Симон Петро й інший учень ішли за Ісусом слідо́м. Той же учень відо́мий був первосвященикові, і ввійшов у двір первосвящеників із Ісусом. |
|
16 |
16 А Петро за ворітьми стояв. Тоді вийшов той учень, що відо́мий був первосвященикові, і сказав ворота́рці, — і впровадив Петра. |
|
17 Тут |
17 І питає Петра ворота́рка служни́ця: „Ти хіба не з учнів Цього Чоловіка?“ Той відказує: „Ні!“ |
|
18 Между тем |
18 А раби й служба, розклавши огонь, стояли та й грілися, бо був холод. І Петро стояв із ними та грівся. |
|
19 |
19 А первосвященик спитався Ісуса про учнів Його, і про науку Його. |
|
20 |
20 Ісус Йому відповідь дав: „Я світові явно казав. Я постійно навчав у синагозі й у храмі, куди всі юдеї збираються, а таємно нічо́го Я не говорив. |
|
21 |
21 Чого ти питаєш Мене? Поспитайся тих, що чули, що́ Я їм говорив. Отже, знають вони, про що Я говорив“. |
|
22 Когда |
22 А як Він це сказав, то один із присутньої там служби вдарив Ісуса в щоку́, говорячи: „То так відповідаєш первосвященикові?“ |
|
23 |
23 Ісус йому відповідь дав: „Якщо зле Я сказав, — покажи, що то зле; коли ж добре, — за що́ Мене б'єш?“ |
|
24 |
24 І відіслав Його Анна зв'язаним первосвященикові Кайяфі. |
|
25 |
25 |
|
26 Один |
26 Говорить один із рабів первосвященика, родич тому́, що йому Петро вухо відтя́в: „Чи тебе я не бачив у саду́ з Ним?“ |
|
27 Петр |
27 І зно́ву відрікся Петро, — і заспівав півень хвилі тієї. |
|
28 |
28 |
|
29 |
29 Тоді вийшов Пилат назо́вні до них і сказав: „Яку ска́ргу приносите ви на Цього Чоловіка?“ |
|
30 Они сказали |
30 Вони відповіли та й сказали йому: „Коли́ б Цей злочи́нцем не був, ми б Його тобі не видавали“. |
|
31 |
31 А Пилат їм сказав: „Візьміть Його, та й за вашим Зако́ном судіть Його“. Юдеї сказали йому: „Нам не вільно нікого вбивати“, — |
|
32 да |
32 щоб збулося Ісусове слово, що його Він прорік, зазначаючи, якою то смертю Він має померти. |
|
33 Тогда |
33 Тоді зно́ву Пилат увійшов у прето́рій, і покликав Ісуса, і до Нього сказав: „Чи Ти Цар Юдейський?“ |
|
34 |
34 Ісус відповів: „Чи від себе самого питаєш ти це, чи то інші тобі говорили про Мене?“ |
|
35 |
35 Пилат відповів: „Чи ж юде́янин я? Твій наро́д та первосвященики мені Тебе видали. Що таке Ти вчинив?“ |
|
36 |
36 Ісус відповів: „Моє Царство не із світу цього́. Якби із цього світу було́ Моє Царство, то служба Моя́ воювала б, щоб не ви́даний був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси“. |
|
37 |
37 Сказав же до Нього Пила́т: „Так Ти Цар?“ Ісус відповів: „Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засві́дчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос“. |
|
38 |
38 Говорить до Нього Пила́т: „Що є правда?“ І сказавши оце, до юдеїв знов вийшов, та й каже до них: „Не знахо́джу Я в Ньому провини нія́кої. |
|
39 |
39 Та ви маєте зви́чай, щоб я випустив вам одно́го на Пасху. Чи хочете отже, — відпущу́ вам Царя Юдейського?“ |
|
40 Тогда |
40 Та зно́ву вони зняли крик, вимагаючи: „Не Його, а Вара́вву!“ А Вара́вва був злочи́нець. |