1-е Послание к коринфянамГлава 12 |
1 |
2 |
3 Потому |
4 |
5 и |
6 и |
7 Но |
8 |
9 иному |
10 иному |
11 Все |
12 |
13 |
14 |
15 Если |
16 И |
17 Если |
18 |
19 А |
20 Но |
21 Не |
22 Напротив, |
23 и |
24 и |
25 дабы |
26 Посему, |
27 |
28 И |
29 Все |
30 Все |
31 Ревнуйте |
1-е до коринтянРозділ 12 |
1 |
2 Знаєте, що коли ви поганами були́, то ходили до німих ідолів, ніби воджено вас. |
3 Тому́ то кажу́ вам, що ніхто, хто говорить Духом Божим, не скаже: „Нехай ана́тема буде на Ісуса“, і не може сказати ніхто: „Ісус — то Госпо́дь“, як тільки Духом Святим. |
4 Є різниця між да́рами ми́лости, Дух же той Самий. |
5 Є й різниця між служі́ннями, та Господь той же Самий. |
6 Є різниця й між ді́ями, але Бог той же Самий, що в усіх робить усе. |
7 І кожному дається ви́явлення Духа на ко́ристь. |
8 Одно́му бо Духом дається слово мудрости, а дру́гому слово знання́ тим же Духом, |
9 а іншому віра тим же Духом, а іншому да́ри вздоро́влення тим же Духом, |
10 а іншому ро́блення чуд, а іншому пророкува́ння, а іншому розпізнава́ння ду́хів, а тому різні мови, а іншому вия́снення мов. |
11 А все оце чинить один і той Самий Дух, уділя́ючи кожному осібно, як Він хоче. |
12 Бо як тіло одне, але має членів багато, усі ж чле́ни ті́ла, хоч їх багато, то тіло одне, — так і Христос. |
13 Бо ми всі одним Духом охрищені в тіло одне, — чи то юдеї, чи ге́ллени, чи раби, чи то вільні, — і всі ми напо́єні Духом одним. |
14 Бо тіло не є один член, а багато. |
15 Коли скаже нога, що я не від тіла, бо я не рука, — то хіба через це не від тіла вона? |
16 І коли скаже вухо, що я не від тіла, бо я не око, — то хіба через це не від тіла воно? |
17 Коли б оком було ці́ле тіло, то де був би слух? А коли б усе слух, то де був би нюх? |
18 Та нині Бог розкла́в чле́ни в тілі, кожного з них, як хотів. |
19 Якби всі одним чле́ном були́, — то де тіло було б? |
20 Отож, тепер чле́нів багато, — та тіло одне. |
21 Бо око не може сказати руці: „Ти мені непотрібна“; або голова знов нога́м: „Ви мені непотрібні“. |
22 Але чле́ни тіла, що здаються слабіші, значно більше потрібні. |
23 А тим, що вважаємо їх за зовсім нешановані в тілі, таким честь найбільшу приносимо, і бридкі наші члени отримують пристойність найбільшу, |
24 а нашим пристойним того не — потрібно. Та Бог змішав тіло, і честь більшу дав нижчому членові, |
25 щоб поді́лення в тілі не було́, а щоб чле́ни одна́ково дбали один про о́дного. |
26 І коли те́рпить один член, то всі чле́ни з ним те́рплять; і коли один член пошано́ваний, то всі члени з ним тішаться. |
27 І ви — тіло Христове, а зосібна — ви чле́ни! |
28 А інших поставив Бог у Церкві поперше — апо́столами, подруге — проро́ками, потрете — учителя́ми, потім дав сили, також да́ри вздоро́влення, допомо́ги, управлі́ння, різні мови. |
29 Чи ж усі апо́столи? Чи ж усі пророки? Чи ж усі вчителі? Чи ж усі сили чудодійні? |
30 Чи ж усі мають да́ри вздоро́влення? Чи ж мовами всі розмовляють? Чи ж усі виясня́ють? |
31 Тож дбайте ре́вно про ліпші да́ри́, а я вам покажу́ путь іще кращу! |
1-е Послание к коринфянамГлава 12 |
1-е до коринтянРозділ 12 |
1 |
1 |
2 |
2 Знаєте, що коли ви поганами були́, то ходили до німих ідолів, ніби воджено вас. |
3 Потому |
3 Тому́ то кажу́ вам, що ніхто, хто говорить Духом Божим, не скаже: „Нехай ана́тема буде на Ісуса“, і не може сказати ніхто: „Ісус — то Госпо́дь“, як тільки Духом Святим. |
4 |
4 Є різниця між да́рами ми́лости, Дух же той Самий. |
5 и |
5 Є й різниця між служі́ннями, та Господь той же Самий. |
6 и |
6 Є різниця й між ді́ями, але Бог той же Самий, що в усіх робить усе. |
7 Но |
7 І кожному дається ви́явлення Духа на ко́ристь. |
8 |
8 Одно́му бо Духом дається слово мудрости, а дру́гому слово знання́ тим же Духом, |
9 иному |
9 а іншому віра тим же Духом, а іншому да́ри вздоро́влення тим же Духом, |
10 иному |
10 а іншому ро́блення чуд, а іншому пророкува́ння, а іншому розпізнава́ння ду́хів, а тому різні мови, а іншому вия́снення мов. |
11 Все |
11 А все оце чинить один і той Самий Дух, уділя́ючи кожному осібно, як Він хоче. |
12 |
12 Бо як тіло одне, але має членів багато, усі ж чле́ни ті́ла, хоч їх багато, то тіло одне, — так і Христос. |
13 |
13 Бо ми всі одним Духом охрищені в тіло одне, — чи то юдеї, чи ге́ллени, чи раби, чи то вільні, — і всі ми напо́єні Духом одним. |
14 |
14 Бо тіло не є один член, а багато. |
15 Если |
15 Коли скаже нога, що я не від тіла, бо я не рука, — то хіба через це не від тіла вона? |
16 И |
16 І коли скаже вухо, що я не від тіла, бо я не око, — то хіба через це не від тіла воно? |
17 Если |
17 Коли б оком було ці́ле тіло, то де був би слух? А коли б усе слух, то де був би нюх? |
18 |
18 Та нині Бог розкла́в чле́ни в тілі, кожного з них, як хотів. |
19 А |
19 Якби всі одним чле́ном були́, — то де тіло було б? |
20 Но |
20 Отож, тепер чле́нів багато, — та тіло одне. |
21 Не |
21 Бо око не може сказати руці: „Ти мені непотрібна“; або голова знов нога́м: „Ви мені непотрібні“. |
22 Напротив, |
22 Але чле́ни тіла, що здаються слабіші, значно більше потрібні. |
23 и |
23 А тим, що вважаємо їх за зовсім нешановані в тілі, таким честь найбільшу приносимо, і бридкі наші члени отримують пристойність найбільшу, |
24 и |
24 а нашим пристойним того не — потрібно. Та Бог змішав тіло, і честь більшу дав нижчому членові, |
25 дабы |
25 щоб поді́лення в тілі не було́, а щоб чле́ни одна́ково дбали один про о́дного. |
26 Посему, |
26 І коли те́рпить один член, то всі чле́ни з ним те́рплять; і коли один член пошано́ваний, то всі члени з ним тішаться. |
27 |
27 І ви — тіло Христове, а зосібна — ви чле́ни! |
28 И |
28 А інших поставив Бог у Церкві поперше — апо́столами, подруге — проро́ками, потрете — учителя́ми, потім дав сили, також да́ри вздоро́влення, допомо́ги, управлі́ння, різні мови. |
29 Все |
29 Чи ж усі апо́столи? Чи ж усі пророки? Чи ж усі вчителі? Чи ж усі сили чудодійні? |
30 Все |
30 Чи ж усі мають да́ри вздоро́влення? Чи ж мовами всі розмовляють? Чи ж усі виясня́ють? |
31 Ревнуйте |
31 Тож дбайте ре́вно про ліпші да́ри́, а я вам покажу́ путь іще кращу! |