1-е Послание к коринфянамГлава 15 |
|
1 |
|
2 |
|
3 Ибо |
|
4 |
|
5 и |
|
6 потом |
|
7 потом |
|
8 а |
|
9 Ибо |
|
10 Но |
|
11 Итак |
|
12 |
|
13 Если |
|
14 а |
|
15 |
|
16 ибо |
|
17 А |
|
18 |
|
19 И если |
|
20 |
|
21 Ибо, |
|
22 |
|
23 каждый |
|
24 А затем |
|
25 Ибо |
|
26 Последний |
|
27 потому что |
|
28 Когда |
|
29 |
|
30 Для чего |
|
31 Я каждый |
|
32 |
|
33 |
|
34 |
|
35 |
|
36 Безрассудный! |
|
37 |
|
38 |
|
39 Не |
|
40 |
|
41 Иная |
|
42 |
|
43 сеется |
|
44 сеется |
|
45 Так |
|
46 Но |
|
47 |
|
48 Каков |
|
49 И |
|
50 |
|
51 |
|
52 |
|
53 Ибо |
|
54 Когда |
|
55 |
|
56 |
|
57 |
|
58 Итак, |
1-е до коринтянРозділ 15 |
|
1 |
|
2 Якою й спасаєтесь, коли пам'ятаєте, яким словом я благовісти́в вам, якщо тільки ви ввірували не нао́сліп. |
|
3 Бо я передав вам найперш, що й прийняв, - що Христос був умер ради наших гріхів за Писа́нням, |
|
4 і що Він був похо́ваний, і що третього дня Він воскрес за Писа́нням, |
|
5 і що з'явився Він Ки́фі, потім Дванадцятьо́м. |
|
6 А по́тім з'явився нара́з більше як п'ятистам браттям, що більшість із них живе й досі, а дехто й спочи́ли. |
|
7 Пото́му з'явився Він Якову, опісля - усім апо́столам. |
|
8 А по всіх Він з'явився й мені, мов якому недо́родкові. |
|
9 Я бо найменший з апо́столів, що негі́дний зватись апо́столом, бо я переслідував був Божу Церкву. |
|
10 Та благода́ттю Божою я те, що є, і благода́ть Його, що в мені, не даремна була́, але я працював більше всіх їх, правда - не я, але Божа благода́ть, що зо мною вона. |
|
11 Тож чи я, чи вони, - ми так проповідуємо, і так ви ввірували. |
|
12 Коли ж про Христа проповідується, що воскрес Він із мертвих, - як же дехто між вами гово́рять, що немає воскресіння мертвих? |
|
13 Як немає ж воскресіння мертвих, то й Христос не воскрес! |
|
14 Коли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша! |
|
15 Ми знайшлися б тоді неправдивими свідками Божими, бо про Бога ми сві́дчили, що воскреси́в Він Христа, Якого Він не воскресив, якщо не воскресають померлі. |
|
16 Бо як мертві не воскресають, то й Христос не воскрес! |
|
17 Коли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, - ви в своїх ще гріхах, |
|
18 тоді то загинули й ті, що в Христі упоко́їлись! |
|
19 |
|
20 Та нині Христос воскрес із мертвих, - пе́рвісток серед покі́йних. |
|
21 Смерть бо через люди́ну, і через Люди́ну воскресіння мертвих. |
|
22 Бо так, як в Ада́мі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть, |
|
23 кожен у своєму порядку: пе́рвісток Христос, по́тім ті, що Христові, під час Його при́ходу. |
|
24 А пото́му кінець, коли Він передасть царство Богові й Отцеві, коли Він зруйнує всякий уря́д, і вла́ду всяку та силу. |
|
25 Бо належить Йому царювати, аж доки Він не „покладе всіх Своїх ворогів під ногами Своїми!“ |
|
26 Як ворог останній - смерть зни́щиться, |
|
27 бо „під ноги Його Він усе впокори́в“. Коли ж каже, що впоко́рено все, то ясно, що все, окрім Того, Хто впокори́в Йому все. |
|
28 А коли Йому все Він упоко́рить, тоді й Сам Син упоко́риться Тому́, Хто все впокори́в Йому, щоб Бог бу́в у всьому все. |
|
29 Бо що зроблять ті, хто христяться ради мертвих? Коли мертві не воскресають зовсім, то на́що вони ради мертвих і христяться? |
|
30 Для чого й ми повсякча́с наражаємось на небезпе́ки? |
|
31 Я щодень умираю. Так свідчу, браття, вашою хвалою, що маю її в Христі Ісусі, Господі нашім. |
|
32 Коли я зо звіра́ми боровся в Ефе́сі, яка мені по-лю́дському ко́ристь, коли мертві не воскресають? „Будем їсти та пити, бо ми взавтра вмрем!“ |
|
33 Не дайте себе зве́сти, — товари́ство лихе псує добрі звича́ї! |
|
34 Протверезі́ться правдиво, та й не грішіть, бо деякі Бога не знають, — говорю́ вам на сором! |
|
35 Але дехто скаже: „Як мертві воскреснуть? І в якім тілі при́йдуть?“ |
|
36 Нерозумний, — що́ ти сієш, те не оживе, як не вмре. |
|
37 І коли сієш, то сієш не тіло майбутнє, але голе зе́рно, яке тра́питься, — пшениці або чого іншого, |
|
38 і Бог йому тіло дає, як захоче, і кожному зе́рняті тіло його. |
|
39 Не кожне тіло однакове тіло, але ж інше в люде́й, та інше тіло в скотини, та інше тіло в пташо́к, та інше у риб. |
|
40 Є небесні тіла й тіла зе́мні, але ж інша слава небесним, а інша зе́мним. |
|
41 Інша слава для сонця, та інша слава для місяця, та інша слава для зір, — бо зоря́ від зорі́ відрізня́ється славою! |
|
42 Так само й воскресіння мертвих: сіється в тління, — в нетління встає, |
|
43 сіється в неславу, — у славі встає, сіється в немочі, — у силі встає, |
|
44 сіється тіло звичайне, — встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне. |
|
45 Так і написано: „Перша люди́на Ада́м став душею живою“, а останній Ада́м — то дух оживляючий. |
|
46 Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне. |
|
47 Перша люди́на — з землі, зе́мна, друга Люди́на — із неба Госпо́дь. |
|
48 Який зе́мний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні. |
|
49 І, як носили ми образ зе́много, так і образ небесного бу́демо носити. |
|
50 І це скажу́, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде. |
|
51 Ось кажу́ я вам таємни́цю: не всі ми засне́мо, та всі перемінимось, — |
|
52 раптом, як оком змигну́ти, при останній сурмі́: бо засурми́ть вона — і мертві воскреснуть, а ми перемінимось! |
|
53 Мусить бо тлінне оце зодягну́тись в нетління, а смертне оце зодягтися в безсмертя. |
|
54 А коли оце тлінне в нетління зодя́гнеться, і оце смертне в безсмертя зодя́гнеться, тоді збудеться слово написане: „Поглинута смерть перемогою“! |
|
55 Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало́? |
|
56 Жало́ ж смерти — то гріх, а сила гріха — то Зако́н. |
|
57 А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав. |
|
58 Отож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь за́вжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марно́тна у Господі! |
1-е Послание к коринфянамГлава 15 |
1-е до коринтянРозділ 15 |
|
1 |
1 |
|
2 |
2 Якою й спасаєтесь, коли пам'ятаєте, яким словом я благовісти́в вам, якщо тільки ви ввірували не нао́сліп. |
|
3 Ибо |
3 Бо я передав вам найперш, що й прийняв, - що Христос був умер ради наших гріхів за Писа́нням, |
|
4 |
4 і що Він був похо́ваний, і що третього дня Він воскрес за Писа́нням, |
|
5 и |
5 і що з'явився Він Ки́фі, потім Дванадцятьо́м. |
|
6 потом |
6 А по́тім з'явився нара́з більше як п'ятистам браттям, що більшість із них живе й досі, а дехто й спочи́ли. |
|
7 потом |
7 Пото́му з'явився Він Якову, опісля - усім апо́столам. |
|
8 а |
8 А по всіх Він з'явився й мені, мов якому недо́родкові. |
|
9 Ибо |
9 Я бо найменший з апо́столів, що негі́дний зватись апо́столом, бо я переслідував був Божу Церкву. |
|
10 Но |
10 Та благода́ттю Божою я те, що є, і благода́ть Його, що в мені, не даремна була́, але я працював більше всіх їх, правда - не я, але Божа благода́ть, що зо мною вона. |
|
11 Итак |
11 Тож чи я, чи вони, - ми так проповідуємо, і так ви ввірували. |
|
12 |
12 Коли ж про Христа проповідується, що воскрес Він із мертвих, - як же дехто між вами гово́рять, що немає воскресіння мертвих? |
|
13 Если |
13 Як немає ж воскресіння мертвих, то й Христос не воскрес! |
|
14 а |
14 Коли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша! |
|
15 |
15 Ми знайшлися б тоді неправдивими свідками Божими, бо про Бога ми сві́дчили, що воскреси́в Він Христа, Якого Він не воскресив, якщо не воскресають померлі. |
|
16 ибо |
16 Бо як мертві не воскресають, то й Христос не воскрес! |
|
17 А |
17 Коли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, - ви в своїх ще гріхах, |
|
18 |
18 тоді то загинули й ті, що в Христі упоко́їлись! |
|
19 И если |
19 |
|
20 |
20 Та нині Христос воскрес із мертвих, - пе́рвісток серед покі́йних. |
|
21 Ибо, |
21 Смерть бо через люди́ну, і через Люди́ну воскресіння мертвих. |
|
22 |
22 Бо так, як в Ада́мі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть, |
|
23 каждый |
23 кожен у своєму порядку: пе́рвісток Христос, по́тім ті, що Христові, під час Його при́ходу. |
|
24 А затем |
24 А пото́му кінець, коли Він передасть царство Богові й Отцеві, коли Він зруйнує всякий уря́д, і вла́ду всяку та силу. |
|
25 Ибо |
25 Бо належить Йому царювати, аж доки Він не „покладе всіх Своїх ворогів під ногами Своїми!“ |
|
26 Последний |
26 Як ворог останній - смерть зни́щиться, |
|
27 потому что |
27 бо „під ноги Його Він усе впокори́в“. Коли ж каже, що впоко́рено все, то ясно, що все, окрім Того, Хто впокори́в Йому все. |
|
28 Когда |
28 А коли Йому все Він упоко́рить, тоді й Сам Син упоко́риться Тому́, Хто все впокори́в Йому, щоб Бог бу́в у всьому все. |
|
29 |
29 Бо що зроблять ті, хто христяться ради мертвих? Коли мертві не воскресають зовсім, то на́що вони ради мертвих і христяться? |
|
30 Для чего |
30 Для чого й ми повсякча́с наражаємось на небезпе́ки? |
|
31 Я каждый |
31 Я щодень умираю. Так свідчу, браття, вашою хвалою, що маю її в Христі Ісусі, Господі нашім. |
|
32 |
32 Коли я зо звіра́ми боровся в Ефе́сі, яка мені по-лю́дському ко́ристь, коли мертві не воскресають? „Будем їсти та пити, бо ми взавтра вмрем!“ |
|
33 |
33 Не дайте себе зве́сти, — товари́ство лихе псує добрі звича́ї! |
|
34 |
34 Протверезі́ться правдиво, та й не грішіть, бо деякі Бога не знають, — говорю́ вам на сором! |
|
35 |
35 Але дехто скаже: „Як мертві воскреснуть? І в якім тілі при́йдуть?“ |
|
36 Безрассудный! |
36 Нерозумний, — що́ ти сієш, те не оживе, як не вмре. |
|
37 |
37 І коли сієш, то сієш не тіло майбутнє, але голе зе́рно, яке тра́питься, — пшениці або чого іншого, |
|
38 |
38 і Бог йому тіло дає, як захоче, і кожному зе́рняті тіло його. |
|
39 Не |
39 Не кожне тіло однакове тіло, але ж інше в люде́й, та інше тіло в скотини, та інше тіло в пташо́к, та інше у риб. |
|
40 |
40 Є небесні тіла й тіла зе́мні, але ж інша слава небесним, а інша зе́мним. |
|
41 Иная |
41 Інша слава для сонця, та інша слава для місяця, та інша слава для зір, — бо зоря́ від зорі́ відрізня́ється славою! |
|
42 |
42 Так само й воскресіння мертвих: сіється в тління, — в нетління встає, |
|
43 сеется |
43 сіється в неславу, — у славі встає, сіється в немочі, — у силі встає, |
|
44 сеется |
44 сіється тіло звичайне, — встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне. |
|
45 Так |
45 Так і написано: „Перша люди́на Ада́м став душею живою“, а останній Ада́м — то дух оживляючий. |
|
46 Но |
46 Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне. |
|
47 |
47 Перша люди́на — з землі, зе́мна, друга Люди́на — із неба Госпо́дь. |
|
48 Каков |
48 Який зе́мний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні. |
|
49 И |
49 І, як носили ми образ зе́много, так і образ небесного бу́демо носити. |
|
50 |
50 І це скажу́, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде. |
|
51 |
51 Ось кажу́ я вам таємни́цю: не всі ми засне́мо, та всі перемінимось, — |
|
52 |
52 раптом, як оком змигну́ти, при останній сурмі́: бо засурми́ть вона — і мертві воскреснуть, а ми перемінимось! |
|
53 Ибо |
53 Мусить бо тлінне оце зодягну́тись в нетління, а смертне оце зодягтися в безсмертя. |
|
54 Когда |
54 А коли оце тлінне в нетління зодя́гнеться, і оце смертне в безсмертя зодя́гнеться, тоді збудеться слово написане: „Поглинута смерть перемогою“! |
|
55 |
55 Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало́? |
|
56 |
56 Жало́ ж смерти — то гріх, а сила гріха — то Зако́н. |
|
57 |
57 А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав. |
|
58 Итак, |
58 Отож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь за́вжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марно́тна у Господі! |