CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
2 Цар. 15
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

2-я книга Царств

Глава 15

1 После310 сего Авессалом53 завел6213 у себя колесницы4818 и лошадей5483 и пятьдесят2572 скороходов.3767323

2 И вставал7925 Авессалом53 рано7925 утром,7925 и становился5975 при3027 дороге1870 у ворот,8179 и когда кто-нибудь,376 имея тяжбу,7379 шел935 к царю4428 на суд,4941 то Авессалом53 подзывал7121 его к себе и спрашивал:559 из какого5892 города5892 ты? И когда тот отвечал:559 из такого-то259 колена7626 Израилева3478 раб5650 твой,

3 тогда говорил559 ему Авессалом:53 вот,7200 дело1697 твое доброе2896 и справедливое,5228 но у царя4428 некому выслушать8085 тебя.

4 И говорил559 Авессалом:53 о, если бы меня поставили7760 судьею8199 в этой земле!776 ко мне приходил935 бы всякий,376 кто имеет спор7379 и тяжбу, и я судил6663 бы его по6663 правде.6663

5 И когда подходил7126 кто-нибудь376 поклониться7812 ему, то он простирал7971 руку3027 свою и обнимал2388 его и целовал5401 его.

6 Так поступал6213 Авессалом53 со всяким Израильтянином,3478 приходившим935 на суд4941 к царю,4428 и вкрадывался1589 Авессалом53 в сердце3820 Израильтян.5823478

7 По7093 прошествии7093 сорока705 лет8141 царствования Давида, Авессалом53 сказал559 царю:4428 пойду3212 я и исполню7999 обет5088 мой, который я дал5087 Господу,3068 в Хевроне;2275

8 ибо я, раб5650 твой, живя3427 в Гессуре1650 в Сирии,758 дал5087 обет:5088 если Господь3068 возвратит77257725 меня в Иерусалим,3389 то я принесу5647 жертву Господу.3068

9 И сказал559 ему царь:4428 иди3212 с миром.7965 И встал6965 он и пошел3212 в Хеврон.2275

10 И разослал7971 Авессалом53 лазутчиков7270 во все колена7626 Израилевы,3478 сказав:559 когда вы услышите8085 звук6963 трубы,7782 то говорите:559 Авессалом53 воцарился4427 в Хевроне.2275

11 С Авессаломом53 пошли1980 из Иерусалима3389 двести3967 человек,376 которые были приглашены7121 им, и пошли по простоте8537 своей, не зная,3045 в чем дело.1697

12 Во время жертвоприношения2076 Авессалом53 послал7971 и призвал Ахитофела302 Гилонянина,1526 советника3289 Давидова,1732 из его города5892 Гило.1542 И составился сильный533 заговор,7195 и народ5971 стекался1980 и умножался7227 около Авессалома.53

13 И пришел935 вестник5046 к Давиду1732 и сказал:559 сердце3820 Израильтян3763478 уклонилось на310 сторону310 Авессалома.53

14 И сказал559 Давид1732 всем слугам5650 своим, которые были при нем в Иерусалиме:3389 встаньте,6965 убежим,1272 ибо не будет нам спасения6413 от Авессалома;53 спешите,4116 чтобы нам уйти,3212 чтоб он не застиг5381 и не захватил4116 нас, и не навел5080 на нас беды7451 и не истребил5221 города5892 мечом.63102719

15 И сказали559 слуги56504428 царские4428 царю:4428 во всем, что угодно977 господину113 нашему царю,4428 мы — рабы5650 твои.

16 И вышел3318 царь4428 и весь дом1004 его за ним пешком.7272 Оставил5800 же царь4428 десять6235 жен,802 наложниц6370 своих, для хранения8104 дома.1004

17 И вышел3318 царь4428 и весь народ5971 пешие,7272 и остановились5975 у Беф-Мерхата.10234801

18 И все слуги5650 его шли5674 по сторонам3027 его, и все Хелефеи,3774 и все Фелефеи,6432 и все Гефяне1663 до шестисот83373967 человек,376 пришедшие935 вместе с ним из Гефа,1661 шли5674 впереди59216440 царя.4428

19 И сказал559 царь4428 Еффею863 Гефянину:1663 зачем и ты идешь3212 с нами? Возвратись7725 и оставайся3427 с тем царем;4428 ибо ты — чужеземец5237 и пришел1540 сюда из1540 своего1540 места;1540

20 вчера8543 ты пришел,935 а сегодня3117 я заставлю тебя идти5128 с нами? Я иду,51285128 куда случится; возвратись7725 и возврати7725 братьев251 своих с собою; милость2617 и истина571 с тобою!

21 И отвечал6030 Еффей863 царю4428 и сказал:559 жив2416 Господь,3068 и да живет2416 господин113 мой царь:4428 где бы ни был господин113 мой царь,4428 в жизни2416 ли, в смерти4194 ли, там будет и раб5650 твой.

22 И сказал559 Давид1732 Еффею:863 итак иди3212 и ходи5674 со мною. И пошел5674 Еффей863 Гефянин1663 и все люди582 его и все дети,2945 бывшие с ним.

23 И плакала1058 вся земля776 громким1419 голосом.6963 И весь народ5971 переходил,5674 и царь4428 перешел5674 поток5158 Кедрон;6939 и пошел5674 весь народ5971 по дороге1870 к пустыне.4057

24 Вот и Садок,6659 и все левиты3881 с ним несли5375 ковчег727 завета1285 Божия430 из Вефары и поставили3332 ковчег727 Божий;430 Авиафар54 же стоял5927 на5927 возвышении,5927 доколе8552 весь народ5971 не вышел5674 из города.5892

25 И сказал559 царь4428 Садоку:6659 возврати7725 ковчег727 Божий430 в город.5892 Если я обрету4672 милость2580 пред очами5869 Господа,3068 то Он возвратит7725 меня и даст7200 мне видеть7200 его и жилище5116 его.

26 А если Он скажет559 так: «нет Моего благоволения2654 к тебе», то вот я; пусть творит6213 со мною, что Ему благоугодно.2896

27 И сказал559 царь4428 Садоку6659 священнику:3548 видишь7200 ли, — возвратись7725 в город5892 с миром,7965 и Ахимаас,290 сын1121 твой, и Ионафан,3083 сын1121 Авиафара,54 оба8147 сына1121 ваши с вами;

28 видите7200 ли, я помедлю4102 на равнине61605679 в пустыне,4057 доколе не придет935 известие5046 от вас ко мне.

29 И возвратили7725 Садок6659 и Авиафар54 ковчег727 Божий430 в Иерусалим,3389 и остались3427 там.

30 А Давид1732 пошел5927 на гору4608 Елеонскую,2132 шел5927 и плакал;1058 голова7218 у него была2645 покрыта;2645 он шел1980 босой,3182 и все люди,5971 бывшие с ним, покрыли2645 каждый376 голову7218 свою, шли5927 и плакали.1058

31 Донесли5046 Давиду1732 и сказали:559 и Ахитофел302 в числе заговорщиков7194 с Авессаломом.53 И сказал559 Давид:1732 Господи!3068 разрушь5528 совет6098 Ахитофела.302

32 Когда Давид1732 взошел935 на вершину7218 горы, где он поклонялся7812 Богу,430 вот навстречу7125 ему идет7125 Хусий2365 Архитянин,757 друг Давидов; одежда3801 на нем была разодрана,7167 и прах127 на голове7218 его.

33 И сказал559 ему Давид:1732 если ты пойдешь5674 со мною, то будешь мне в тягость;4853

34 но если возвратишься7725 в город5892 и скажешь559 Авессалому:53 «царь,4428 я раб5650 твой; доселе227 я был рабом5650 отца1 твоего, а теперь я — твой раб»:5650 то ты расстроишь6565 для меня совет6098 Ахитофела.302

35 Вот, там с тобою Садок6659 и Авиафар54 священники,3548 и всякое слово,1697 какое услышишь8085 из дома1004 царя,4428 пересказывай5046 Садоку6659 и Авиафару54 священникам.3548

36 Там с ними и два8147 сына1121 их, Ахимаас,290 сын Садока,6659 и Ионафан,3083 сын Авиафара;54 чрез них посылайте7971 ко мне всякое известие,1697 какое услышите.8085

37 И пришел935 Хусий,2365 друг7463 Давида,1732 в город;5892 Авессалом53 же вступал935 тогда в Иерусалим.3389

2-а Самуїлова

Розділ 15

1 І сталося по то́му, і завів собі Авесалом по́воза та коні, та п'ятдесят чоловіка, що бігали перед ним.

2 І вставав Авесалом рано, та й ставав при дорозі до брами. І, бувало, кожного чоловіка, що мав супере́чку та йшов до царя на суд, то Авесалом кликав його та й питав: „З якого ти міста?“ І той говорив: „З одно́го з Ізраїлевих племен твій раб“.

3 І говорив до нього Авесалом: „Дивися, слова́ твої добрі та слушні, та в царя нема кому тебе вислухати“.

4 І говорив Авесалом: „Коли б мене настановлено суддею в Краю́, то до мене прихо́див би кожен чоловік, що мав би супере́чку чи судо́ву справу, а я випра́вдував би його“.

5 І, бувало, коли хто підхо́див поклонитися йому, то він простягав свою руку, і хапав його́ та цілував його́.

6 І робив Авесало́м, як ось це, усьому Ізраїлеві, хто прихо́див на суд до царя. І крав Авесалом серця́ Ізраїлевих людей!

7 І сталося в кінці сорока літ, і сказав Авесало́м до царя: „Піду́ я та ви́повню обі́тницю мою, що я обіцяв був Господе́ві в Хевро́ні.

8 Бо раб твій, коли осів був у Ґешу́рі в Арамі, склав обі́тницю, говорячи: Якщо Господь справді поверне мене до Єрусалиму, то я бу́ду служити Господе́ві“.

9 І сказав йому цар: „Іди з миром!“ І той устав та й пішов до Хеврону.

10 І порозсилав Авесалом виві́дувачів по всіх Ізраїлевих племенах, говорячи: „Коли ви почуєте су́рмлення сурми́, то скажете: Зацарював Авесало́м у Хевроні!“

11 А з Авесаломом пішли двісті чоловіка з Єрусалиму, що були покликані; а йшли вони в простоті́ своїй, і нічо́го не знали.

12 І послав Авесалом покликати ґілонянина Ахіто́фела, Давидового дора́дника, з його міста з Ґіло, як він мав прино́сити жертви. І був то сильний бунт, і народ все змножувався з Авесало́мом.

13 І прийшов вісник до Давида, говорячи: „Серце ізра́їльтян стало за Авесаломом“.

14 І сказав Давид до всіх своїх слуг, що були з ним в Єрусалимі: „Уставайте і втікаймо, а то не зможемо втекти перед Авесаломом. Поспішіть відійти, щоб він не поспішив і не догнав нас, і щоб не було нам від нього лиха, і не побив цього міста ві́стрям меча“.

15 І сказали цареві царські́ раби: „Усе, що вибере наш пан цар, то при то́му твої раби!“

16 I вийшов цар та ввесь його дім пі́шки, а цар позоставив десять жіно́к наложниць, щоб стерегли дім.

17 І вийшов цар та ввесь народ пішки, і стали вони в Бет-Гамерхаку.

18 А всі його слу́ги йшли перед ним, а також усі керетяни й усі пелетяни та всі ґатяни, — шість сотень чоловіка, що прийшли були пі́шки з Ґату, ішли перед царем.

19 А цар сказав до ґатянина Ітта́я: „Чого пі́деш і ти з нами? Вернися, і сиди з тим царем, бо ти чужий та й вигна́нець зо свого місця.

20 Учора прийшов ти, а сьогодні я мав би турбувати тебе йти з нами? А я йду, куди піду́, — куди доведе́ться. Вернися, і забери братів своїх із собою. А Господь учинить тобі милість та правду!“

21 І відповів Ітта́й до царя та й сказав: „Як живий Господь і живий мій пан цар, — тільки в то́му місці, в якому бу́де мій пан цар, — чи то на смерть, чи то на життя, — то там буде твій раб!“

22 І сказав Давид до Іттая: „Іди й перейди!“ І перейшов ґатянин Іттай та всі його люди, та всі діти, що були з ним.

23 А ввесь той Край плакав ревним голосом, і ввесь народ перехо́див. А цар перехо́див поті́к Кедро́н, і ввесь народ перехо́див доро́гою до пустині.

24 А ось ішли й Садо́к та всі Левити з ним, що не́сли ковчега Божого заповіту. І вони поставили Божого ковчега, а Евіята́р прино́сив цілопалення, аж поки ввесь наро́д не вийшов із міста.

25 І сказав цар до Садока: „Поверни Божого ковчега до міста. Якщо я знайду́ милість у Господніх оча́х, і Він поверне мене, то я побачу Його та ме́шкання Його.

26 А якщо Він скаже так: Не бажаю тебе, — ось я: нехай зробить мені, як добре в оча́х Його́“.

27 І сказав цар до священика Садо́ка: „Чи ти бачиш це все? Вернися з миром до міста, а син твій Ахіма́ац та син Евіятарів Йоната́н, оби́два ваші сини будуть із вами.

28 Глядіть, я буду проволікати в степа́х цієї пусти́ні, аж поки не при́йде від вас слово, щоб повідо́мити мене“.

29 І повернув Садо́к та Евіятар Божого ковчега до Єрусалиму, та й осілися там.

30 А Давид схо́див узбіччям на го́ру Оливну, та все плакав. А голова його була покрита, і він ішов бо́сий. А ввесь народ, що був із ним, усі позакривали го́лову свою, і все йшли та плакали...

31 А Давидові доне́сли, говорячи: „Ахіто́фел серед зрадників з Авесало́мом“. І Давид сказав: „Господи, учини ж нерозумною Ахітофелову раду!“

32 І сталося, коли вийшов Давид на верхі́в'я, де вклоняються Богові, аж ось навпроти нього аркеянин Хуша́й у роздертій ту́ніці, а порох на його голові.

33 І сказав йому Давид: „Якщо ти пі́деш зо мною, то будеш мені тягаре́м.

34 А якщо ве́рнешся до міста й скажеш Авесаломові: „Я буду раб твій, о ца́рю! Я був віддавна рабом батька твого, а тепер я твій раб“, то зламаєш мені Ахіто́фелеву раду.

35 І чи ж не будуть там із тобою священики Садо́к та Евіята́р? І станеться, — усяку річ, яку ти почуєш із царе́вого дому, розповіси́ священикам Садо́кові та Евіята́рові.

36 Ось там із ними двоє їхніх синів: Ахіма́ац у Садока та Йонатан у Евіята́ра — і ви пошлете через них до мене кожне слово, яке почуєте“.

37 І ввійшов Хуша́й, Давидів друг, до міста. А Авесало́м також увійшов до Єрусалиму.

2-я книга Царств

Глава 15

2-а Самуїлова

Розділ 15

1 После310 сего Авессалом53 завел6213 у себя колесницы4818 и лошадей5483 и пятьдесят2572 скороходов.3767323

1 І сталося по то́му, і завів собі Авесалом по́воза та коні, та п'ятдесят чоловіка, що бігали перед ним.

2 И вставал7925 Авессалом53 рано7925 утром,7925 и становился5975 при3027 дороге1870 у ворот,8179 и когда кто-нибудь,376 имея тяжбу,7379 шел935 к царю4428 на суд,4941 то Авессалом53 подзывал7121 его к себе и спрашивал:559 из какого5892 города5892 ты? И когда тот отвечал:559 из такого-то259 колена7626 Израилева3478 раб5650 твой,

2 І вставав Авесалом рано, та й ставав при дорозі до брами. І, бувало, кожного чоловіка, що мав супере́чку та йшов до царя на суд, то Авесалом кликав його та й питав: „З якого ти міста?“ І той говорив: „З одно́го з Ізраїлевих племен твій раб“.

3 тогда говорил559 ему Авессалом:53 вот,7200 дело1697 твое доброе2896 и справедливое,5228 но у царя4428 некому выслушать8085 тебя.

3 І говорив до нього Авесалом: „Дивися, слова́ твої добрі та слушні, та в царя нема кому тебе вислухати“.

4 И говорил559 Авессалом:53 о, если бы меня поставили7760 судьею8199 в этой земле!776 ко мне приходил935 бы всякий,376 кто имеет спор7379 и тяжбу, и я судил6663 бы его по6663 правде.6663

4 І говорив Авесалом: „Коли б мене настановлено суддею в Краю́, то до мене прихо́див би кожен чоловік, що мав би супере́чку чи судо́ву справу, а я випра́вдував би його“.

5 И когда подходил7126 кто-нибудь376 поклониться7812 ему, то он простирал7971 руку3027 свою и обнимал2388 его и целовал5401 его.

5 І, бувало, коли хто підхо́див поклонитися йому, то він простягав свою руку, і хапав його́ та цілував його́.

6 Так поступал6213 Авессалом53 со всяким Израильтянином,3478 приходившим935 на суд4941 к царю,4428 и вкрадывался1589 Авессалом53 в сердце3820 Израильтян.5823478

6 І робив Авесало́м, як ось це, усьому Ізраїлеві, хто прихо́див на суд до царя. І крав Авесалом серця́ Ізраїлевих людей!

7 По7093 прошествии7093 сорока705 лет8141 царствования Давида, Авессалом53 сказал559 царю:4428 пойду3212 я и исполню7999 обет5088 мой, который я дал5087 Господу,3068 в Хевроне;2275

7 І сталося в кінці сорока літ, і сказав Авесало́м до царя: „Піду́ я та ви́повню обі́тницю мою, що я обіцяв був Господе́ві в Хевро́ні.

8 ибо я, раб5650 твой, живя3427 в Гессуре1650 в Сирии,758 дал5087 обет:5088 если Господь3068 возвратит77257725 меня в Иерусалим,3389 то я принесу5647 жертву Господу.3068

8 Бо раб твій, коли осів був у Ґешу́рі в Арамі, склав обі́тницю, говорячи: Якщо Господь справді поверне мене до Єрусалиму, то я бу́ду служити Господе́ві“.

9 И сказал559 ему царь:4428 иди3212 с миром.7965 И встал6965 он и пошел3212 в Хеврон.2275

9 І сказав йому цар: „Іди з миром!“ І той устав та й пішов до Хеврону.

10 И разослал7971 Авессалом53 лазутчиков7270 во все колена7626 Израилевы,3478 сказав:559 когда вы услышите8085 звук6963 трубы,7782 то говорите:559 Авессалом53 воцарился4427 в Хевроне.2275

10 І порозсилав Авесалом виві́дувачів по всіх Ізраїлевих племенах, говорячи: „Коли ви почуєте су́рмлення сурми́, то скажете: Зацарював Авесало́м у Хевроні!“

11 С Авессаломом53 пошли1980 из Иерусалима3389 двести3967 человек,376 которые были приглашены7121 им, и пошли по простоте8537 своей, не зная,3045 в чем дело.1697

11 А з Авесаломом пішли двісті чоловіка з Єрусалиму, що були покликані; а йшли вони в простоті́ своїй, і нічо́го не знали.

12 Во время жертвоприношения2076 Авессалом53 послал7971 и призвал Ахитофела302 Гилонянина,1526 советника3289 Давидова,1732 из его города5892 Гило.1542 И составился сильный533 заговор,7195 и народ5971 стекался1980 и умножался7227 около Авессалома.53

12 І послав Авесалом покликати ґілонянина Ахіто́фела, Давидового дора́дника, з його міста з Ґіло, як він мав прино́сити жертви. І був то сильний бунт, і народ все змножувався з Авесало́мом.

13 И пришел935 вестник5046 к Давиду1732 и сказал:559 сердце3820 Израильтян3763478 уклонилось на310 сторону310 Авессалома.53

13 І прийшов вісник до Давида, говорячи: „Серце ізра́їльтян стало за Авесаломом“.

14 И сказал559 Давид1732 всем слугам5650 своим, которые были при нем в Иерусалиме:3389 встаньте,6965 убежим,1272 ибо не будет нам спасения6413 от Авессалома;53 спешите,4116 чтобы нам уйти,3212 чтоб он не застиг5381 и не захватил4116 нас, и не навел5080 на нас беды7451 и не истребил5221 города5892 мечом.63102719

14 І сказав Давид до всіх своїх слуг, що були з ним в Єрусалимі: „Уставайте і втікаймо, а то не зможемо втекти перед Авесаломом. Поспішіть відійти, щоб він не поспішив і не догнав нас, і щоб не було нам від нього лиха, і не побив цього міста ві́стрям меча“.

15 И сказали559 слуги56504428 царские4428 царю:4428 во всем, что угодно977 господину113 нашему царю,4428 мы — рабы5650 твои.

15 І сказали цареві царські́ раби: „Усе, що вибере наш пан цар, то при то́му твої раби!“

16 И вышел3318 царь4428 и весь дом1004 его за ним пешком.7272 Оставил5800 же царь4428 десять6235 жен,802 наложниц6370 своих, для хранения8104 дома.1004

16 I вийшов цар та ввесь його дім пі́шки, а цар позоставив десять жіно́к наложниць, щоб стерегли дім.

17 И вышел3318 царь4428 и весь народ5971 пешие,7272 и остановились5975 у Беф-Мерхата.10234801

17 І вийшов цар та ввесь народ пішки, і стали вони в Бет-Гамерхаку.

18 И все слуги5650 его шли5674 по сторонам3027 его, и все Хелефеи,3774 и все Фелефеи,6432 и все Гефяне1663 до шестисот83373967 человек,376 пришедшие935 вместе с ним из Гефа,1661 шли5674 впереди59216440 царя.4428

18 А всі його слу́ги йшли перед ним, а також усі керетяни й усі пелетяни та всі ґатяни, — шість сотень чоловіка, що прийшли були пі́шки з Ґату, ішли перед царем.

19 И сказал559 царь4428 Еффею863 Гефянину:1663 зачем и ты идешь3212 с нами? Возвратись7725 и оставайся3427 с тем царем;4428 ибо ты — чужеземец5237 и пришел1540 сюда из1540 своего1540 места;1540

19 А цар сказав до ґатянина Ітта́я: „Чого пі́деш і ти з нами? Вернися, і сиди з тим царем, бо ти чужий та й вигна́нець зо свого місця.

20 вчера8543 ты пришел,935 а сегодня3117 я заставлю тебя идти5128 с нами? Я иду,51285128 куда случится; возвратись7725 и возврати7725 братьев251 своих с собою; милость2617 и истина571 с тобою!

20 Учора прийшов ти, а сьогодні я мав би турбувати тебе йти з нами? А я йду, куди піду́, — куди доведе́ться. Вернися, і забери братів своїх із собою. А Господь учинить тобі милість та правду!“

21 И отвечал6030 Еффей863 царю4428 и сказал:559 жив2416 Господь,3068 и да живет2416 господин113 мой царь:4428 где бы ни был господин113 мой царь,4428 в жизни2416 ли, в смерти4194 ли, там будет и раб5650 твой.

21 І відповів Ітта́й до царя та й сказав: „Як живий Господь і живий мій пан цар, — тільки в то́му місці, в якому бу́де мій пан цар, — чи то на смерть, чи то на життя, — то там буде твій раб!“

22 И сказал559 Давид1732 Еффею:863 итак иди3212 и ходи5674 со мною. И пошел5674 Еффей863 Гефянин1663 и все люди582 его и все дети,2945 бывшие с ним.

22 І сказав Давид до Іттая: „Іди й перейди!“ І перейшов ґатянин Іттай та всі його люди, та всі діти, що були з ним.

23 И плакала1058 вся земля776 громким1419 голосом.6963 И весь народ5971 переходил,5674 и царь4428 перешел5674 поток5158 Кедрон;6939 и пошел5674 весь народ5971 по дороге1870 к пустыне.4057

23 А ввесь той Край плакав ревним голосом, і ввесь народ перехо́див. А цар перехо́див поті́к Кедро́н, і ввесь народ перехо́див доро́гою до пустині.

24 Вот и Садок,6659 и все левиты3881 с ним несли5375 ковчег727 завета1285 Божия430 из Вефары и поставили3332 ковчег727 Божий;430 Авиафар54 же стоял5927 на5927 возвышении,5927 доколе8552 весь народ5971 не вышел5674 из города.5892

24 А ось ішли й Садо́к та всі Левити з ним, що не́сли ковчега Божого заповіту. І вони поставили Божого ковчега, а Евіята́р прино́сив цілопалення, аж поки ввесь наро́д не вийшов із міста.

25 И сказал559 царь4428 Садоку:6659 возврати7725 ковчег727 Божий430 в город.5892 Если я обрету4672 милость2580 пред очами5869 Господа,3068 то Он возвратит7725 меня и даст7200 мне видеть7200 его и жилище5116 его.

25 І сказав цар до Садока: „Поверни Божого ковчега до міста. Якщо я знайду́ милість у Господніх оча́х, і Він поверне мене, то я побачу Його та ме́шкання Його.

26 А если Он скажет559 так: «нет Моего благоволения2654 к тебе», то вот я; пусть творит6213 со мною, что Ему благоугодно.2896

26 А якщо Він скаже так: Не бажаю тебе, — ось я: нехай зробить мені, як добре в оча́х Його́“.

27 И сказал559 царь4428 Садоку6659 священнику:3548 видишь7200 ли, — возвратись7725 в город5892 с миром,7965 и Ахимаас,290 сын1121 твой, и Ионафан,3083 сын1121 Авиафара,54 оба8147 сына1121 ваши с вами;

27 І сказав цар до священика Садо́ка: „Чи ти бачиш це все? Вернися з миром до міста, а син твій Ахіма́ац та син Евіятарів Йоната́н, оби́два ваші сини будуть із вами.

28 видите7200 ли, я помедлю4102 на равнине61605679 в пустыне,4057 доколе не придет935 известие5046 от вас ко мне.

28 Глядіть, я буду проволікати в степа́х цієї пусти́ні, аж поки не при́йде від вас слово, щоб повідо́мити мене“.

29 И возвратили7725 Садок6659 и Авиафар54 ковчег727 Божий430 в Иерусалим,3389 и остались3427 там.

29 І повернув Садо́к та Евіятар Божого ковчега до Єрусалиму, та й осілися там.

30 А Давид1732 пошел5927 на гору4608 Елеонскую,2132 шел5927 и плакал;1058 голова7218 у него была2645 покрыта;2645 он шел1980 босой,3182 и все люди,5971 бывшие с ним, покрыли2645 каждый376 голову7218 свою, шли5927 и плакали.1058

30 А Давид схо́див узбіччям на го́ру Оливну, та все плакав. А голова його була покрита, і він ішов бо́сий. А ввесь народ, що був із ним, усі позакривали го́лову свою, і все йшли та плакали...

31 Донесли5046 Давиду1732 и сказали:559 и Ахитофел302 в числе заговорщиков7194 с Авессаломом.53 И сказал559 Давид:1732 Господи!3068 разрушь5528 совет6098 Ахитофела.302

31 А Давидові доне́сли, говорячи: „Ахіто́фел серед зрадників з Авесало́мом“. І Давид сказав: „Господи, учини ж нерозумною Ахітофелову раду!“

32 Когда Давид1732 взошел935 на вершину7218 горы, где он поклонялся7812 Богу,430 вот навстречу7125 ему идет7125 Хусий2365 Архитянин,757 друг Давидов; одежда3801 на нем была разодрана,7167 и прах127 на голове7218 его.

32 І сталося, коли вийшов Давид на верхі́в'я, де вклоняються Богові, аж ось навпроти нього аркеянин Хуша́й у роздертій ту́ніці, а порох на його голові.

33 И сказал559 ему Давид:1732 если ты пойдешь5674 со мною, то будешь мне в тягость;4853

33 І сказав йому Давид: „Якщо ти пі́деш зо мною, то будеш мені тягаре́м.

34 но если возвратишься7725 в город5892 и скажешь559 Авессалому:53 «царь,4428 я раб5650 твой; доселе227 я был рабом5650 отца1 твоего, а теперь я — твой раб»:5650 то ты расстроишь6565 для меня совет6098 Ахитофела.302

34 А якщо ве́рнешся до міста й скажеш Авесаломові: „Я буду раб твій, о ца́рю! Я був віддавна рабом батька твого, а тепер я твій раб“, то зламаєш мені Ахіто́фелеву раду.

35 Вот, там с тобою Садок6659 и Авиафар54 священники,3548 и всякое слово,1697 какое услышишь8085 из дома1004 царя,4428 пересказывай5046 Садоку6659 и Авиафару54 священникам.3548

35 І чи ж не будуть там із тобою священики Садо́к та Евіята́р? І станеться, — усяку річ, яку ти почуєш із царе́вого дому, розповіси́ священикам Садо́кові та Евіята́рові.

36 Там с ними и два8147 сына1121 их, Ахимаас,290 сын Садока,6659 и Ионафан,3083 сын Авиафара;54 чрез них посылайте7971 ко мне всякое известие,1697 какое услышите.8085

36 Ось там із ними двоє їхніх синів: Ахіма́ац у Садока та Йонатан у Евіята́ра — і ви пошлете через них до мене кожне слово, яке почуєте“.

37 И пришел935 Хусий,2365 друг7463 Давида,1732 в город;5892 Авессалом53 же вступал935 тогда в Иерусалим.3389

37 І ввійшов Хуша́й, Давидів друг, до міста. А Авесало́м також увійшов до Єрусалиму.