CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
2 Цар. 7
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

2-я книга Царств

Глава 7

1 Когда царь4428 жил3427 в доме1004 своем, и Господь3068 успокоил5117 его от всех5439 окрестных5439 врагов341 его,

2 тогда сказал559 царь4428 пророку5030 Нафану:5416 вот,7200 я живу3427 в доме1004 кедровом,730 а ковчег727 Божий430 находится3427 под8432 шатром.3407

3 И сказал559 Нафан5416 царю:4428 все, что у тебя на сердце,3824 иди,3212 делай;6213 ибо Господь3068 с тобою.

4 Но в ту же ночь3915 было слово1697 Господа3068 к Нафану:5416

5 пойди,3212 скажи559 рабу5650 Моему Давиду:1732 так говорит559 Господь:3068 ты ли построишь1129 Мне дом1004 для Моего обитания,3427

6 когда Я не жил3427 в доме1004 с того времени,3117 как вывел5927 сынов1121 Израилевых3478 из Египта,4714 и до сего дня,3117 но переходил1980 в шатре168 и в скинии?4908

7 Где Я ни ходил1980 со всеми сынами1121 Израиля,3478 говорил1696 ли Я хотя слово1697 какому-либо259 из колен,7626 которому Я назначил6680 пасти7462 народ5971 Мой Израиля:3478 «почему не построите1129 Мне кедрового730 дома»?1004

8 И теперь так скажи559 рабу5650 Моему Давиду:1732 так говорит559 Господь3068 Саваоф:6635 Я взял3947 тебя от стада5116 овец,6629 чтобы ты был вождем5057 народа5971 Моего, Израиля;3478

9 и был с тобою везде, куда ни ходил1980 ты, и истребил3772 всех врагов341 твоих пред лицем6440 твоим, и сделал6213 имя8034 твое великим,1419 как имя8034 великих1419 на земле.776

10 И Я устрою7760 место4725 для народа5971 Моего, для Израиля,3478 и укореню5193 его, и будет7931 он спокойно жить7931 на месте своем, и не будет7264 тревожиться7264 больше, и люди1121 нечестивые5766 не станут3254 более3254 теснить6031 его, как прежде,7223

11 с того времени,3117 как Я поставил6680 судей8199 над народом5971 Моим, Израилем;3478 и Я успокою5117 тебя от всех врагов341 твоих. И Господь3068 возвещает5046 тебе, что Он устроит6213 тебе дом.1004

12 Когда же исполнятся4390 дни3117 твои, и ты почиешь7901 с отцами1 твоими, то Я восставлю6965 после310 тебя семя2233 твое, которое произойдет3318 из чресл4578 твоих, и упрочу3559 царство4467 его.

13 Он построит1129 дом1004 имени8034 Моему, и Я утвержу3559 престол3678 царства4467 его на5704 веки.5769

14 Я буду ему отцом,1 и он будет Мне сыном;1121 и если он согрешит,5753 Я накажу3198 его жезлом7626 мужей582 и ударами5061 сынов1121 человеческих;120

15 но милости2617 Моей не отниму5493 от него, как Я отнял5493 от Саула,7586 которого Я отверг5493 пред лицем6440 твоим.

16 И будет539 непоколебим539 дом1004 твой и царство4467 твое на5704 веки5769 пред3942 лицем3942 Моим, и престол3678 твой устоит3559 во5704 веки.5769

17 Все эти слова1697 и все это видение2384 Нафан5416 пересказал1696 Давиду.1732

18 И пошел935 царь4428 Давид,1732 и предстал3427 пред3942 лицем3942 Господа,3068 и сказал:559 кто я, Господи,136 Господи,3069 и что такое дом1004 мой, что Ты меня так1988 возвеличил!935

19 И этого еще мало6994 показалось6994 в очах5869 Твоих, Господи136 мой, Господи;3069 но Ты возвестил1696 еще о доме1004 раба5650 Твоего вдаль.7350 Это уже по-человечески.8452120 Господи136 мой, Господи!3069

20 Что еще3254 может3254 сказать1696 Тебе Давид?1732 Ты знаешь3045 раба5650 Твоего, Господи136 мой, Господи!3069

21 Ради слова1697 Твоего и по сердцу3820 Твоему Ты делаешь6213 это, открывая3045 все это великое1420 рабу5650 Твоему.

22 По всему велик1431 Ты, Господи3068 мой, Господи!430 ибо нет подобного Тебе и нет Бога,430 кроме2108 Тебя, по всему, что слышали8085 мы своими ушами.241

23 И кто подобен народу1471 Твоему, Израилю,3478 единственному народу5971 на земле,776 для которого приходил1980 Бог,430 чтобы приобрести6299 его Себе в народ5971 и прославить7760 Свое имя8034 и совершить6213 великое1420 и страшное3372 пред народом5971 Твоим, который Ты приобрел6299 Себе от Египтян,4714 изгнав народы1471 и богов430 их?

24 И Ты укрепил3559 за Собою народ5971 Твой, Израиля,3478 как собственный народ,5971 на5704 веки,5769 и Ты, Господи,3068 сделался1961 его Богом.430

25 И ныне, Господи3068 Боже,430 утверди6965 на5704 веки5769 слово,1697 которое изрек1696 Ты о рабе5650 Твоем и о доме1004 его, и исполни6213 то, что Ты изрек.1696

26 И да возвеличится1431 имя8034 Твое во5704 веки,5769 чтобы говорили:559 «Господь3068 Саваоф6635 — Бог430 над Израилем».3478 И дом1004 раба5650 Твоего Давида1732 да будет3559 тверд3559 пред3942 лицем3942 Твоим.

27 Так как ты, Господи3068 Саваоф,6635 Боже430 Израилев,3478 открыл1540241 рабу5650 Твоему, говоря:559 «устрою1129 тебе дом»,1004 то раб5650 Твой уготовал4672 сердце3820 свое, чтобы молиться6419 Тебе такою молитвою.8605

28 Итак, Господи136 мой, Господи!3069 Ты Бог,430 и слова1697 Твои непреложны,571 и Ты возвестил1696 рабу5650 Твоему такое благо!2896

29 И ныне начни2974 и благослови1288 дом1004 раба5650 Твоего, чтоб он был вечно5769 пред3942 лицем3942 Твоим, ибо Ты, Господи136 мой, Господи,3069 возвестил1696 это, и благословением1293 Твоим соделается дом1004 раба5650 Твоего благословенным1288 во веки.5769

2-а Самуїлова

Розділ 7

1 І сталося, коли цар осів у своєму домі, а Госпо́дь дав йому відпочи́нути від усіх ворогів його навколо,

2 то цар сказав до пророка Ната́на: „Подивися, — я сиджу́ в ке́дровому домі, а Божий ковчег знахо́диться під заві́сою!“

3 І сказав Ната́н до царя: „Усе, що в серці твоїм, іди й зроби, бо Госпо́дь з тобою“.

4 І сталося тієї ночі, і було Господнє слово до Ната́на, кажучи:

5 „Іди й скажеш до раба Мого, до Давида: Так сказав Господь: Чи ти збудуєш Мені дім на Моє пробува́ння?

6 Бо Я не пробува́в у домі від дня ви́ведення Мого Ізраїлевих синів з Єгипту й аж до цього дня, але ходив у наметі та в шатрі.

7 Скрізь, де ходив Я поміж Ізраїлевими сина́ми, чи промовив Я хоч слово з яким із Ізраїлевих племе́н, якому наказав Я пасти́ наро́да Мого, Ізраїля, говорячи: Чому не збудува́ли ви Мені ке́дрового дому?

8 А тепер так скажеш Моєму рабові Давидові: Так сказав Господь Саваот: Я взяв тебе з пасови́ська, як ходив ти за отарою, щоб ти став володарем над народом Моїм, над Ізраїлем.

9 І був Я з тобою в усьому, де ти ходив, і ви́губив Я всіх ворогів твоїх з-перед тебе, і зробив тобі велике ім'я́, як ім'я́ великих на землі.

10 І встановив Я місце для наро́ду Мого, для Ізраїля, і він пробува́тиме на своєму місці, і не буде вже непоко́єний, і кривдники не будуть більше гноби́ти його, як перед тим.

11 А від того дня, як Я настанови́в суддів над народом Моїм, Ізраїлем, то Я дав тобі мир від усіх ворогів твоїх. І Господь об'являє тобі, що Господь побуду́є тобі дім.

12 Коли ви́повняться твої дні, і ти ляжеш із своїми батьками, то Я поста́влю по тобі насіння твоє, що вийде з утро́би твоєї, і зміцню́ його царство.

13 Він збуду́є дім для Йме́ння Мого́, а Я зміцню́ престо ла його царства навіки.

14 Я буду йому за Батька, а він буде Мені за сина. Коли він скри́вить дорогу свою, то Я покараю його лю́дською па́лицею та пора́зами лю́дських синів.

15 Та ми́лість Моя не відхилиться від нього, як відхилив Я її від Саула, якого Я відкинув перед Тобою.

16 І буде певним твій дім та царство твоє аж навіки перед тобою. Престол твій бу́де міцно стояти аж навіки!“

17 Як усі ці слова́, як усе це виді́ння, — так говорив Ната́н до Давида.

18 Тоді прийшов цар Давид, і сів перед Господнім лицем та й сказав: „Хто я, Господи Боже, і що́ мій дім, що Ти привів мене аж сюди?

19 Та й це ще було мале́ в оча́х Твоїх, Господи Боже, і Ти говорив також про Свого раба в будуччині. А це за зако́ном лю́дським, Господи Боже!

20 І що́ ще більше говори́тиме Давид Тобі? Та Ти знаєш Свого раба́, Господи Боже!

21 Ради сло́ва Свого та за серцем Своїм Ти зробив усю цю вели́чність, звіща́ючи це Своєму рабо́ві.

22 Тому Ти великий, Господи Боже, бо немає такого, як Ти, і немає Бога, окрім Тебе, згідно з усім, що ми чули своїми уши́ма.

23 А який є ще один люд на землі, як Твій народ, Ізраїль, щоб Бог приходив ви́купити його Собі за наро́д, і щоб установити йому Своє́ Йме́ння, — і щоб учинити вам цю вели́чність, — та страшні́ речі для Свого Кра́ю ради наро́ду Свого, якого ви́купив Собі з Єгипту, від людей та від богів його?

24 І Ти зміцни́в Собі народ Свій, Ізраїля, — Собі за наро́д аж навіки, і Ти, Господи, став для них за Бога.

25 А тепер, Господи Боже, затверди аж навіки те слово, що Ти говорив про Свого раба та про дім його, і вчини, як Ти говори́в!

26 Нехай буде великим Ім'я́ Твоє аж навіки, щоб говорити: Госпо́дь Савао́т — Бог над Ізраїлем! А дім Твого раба Давида буде міцно стояти перед лицем Твоїм!

27 Бо Ти, Го́споди Савао́те, Боже Ізра́їлів, об'яви́в Своєму рабові, говорячи: Збуду́ю тобі дім, тому́ раб Твій здобу́вся на відва́гу помолитися до Тебе цією молитвою!

28 А тепер, Господи Боже, Ти — Той Бог, а слова́ Твої будуть правдою, і Ти говорив Своєму рабові це добро.

29 А тепер зволь поблагослови́ти дім Свого раба, щоб був навіки перед лицем Твоїм, бо Ти, Господи Боже, говорив це, і від Твого благослове́ння буде поблагосло́влений навіки дім раба Твого!“

2-я книга Царств

Глава 7

2-а Самуїлова

Розділ 7

1 Когда царь4428 жил3427 в доме1004 своем, и Господь3068 успокоил5117 его от всех5439 окрестных5439 врагов341 его,

1 І сталося, коли цар осів у своєму домі, а Госпо́дь дав йому відпочи́нути від усіх ворогів його навколо,

2 тогда сказал559 царь4428 пророку5030 Нафану:5416 вот,7200 я живу3427 в доме1004 кедровом,730 а ковчег727 Божий430 находится3427 под8432 шатром.3407

2 то цар сказав до пророка Ната́на: „Подивися, — я сиджу́ в ке́дровому домі, а Божий ковчег знахо́диться під заві́сою!“

3 И сказал559 Нафан5416 царю:4428 все, что у тебя на сердце,3824 иди,3212 делай;6213 ибо Господь3068 с тобою.

3 І сказав Ната́н до царя: „Усе, що в серці твоїм, іди й зроби, бо Госпо́дь з тобою“.

4 Но в ту же ночь3915 было слово1697 Господа3068 к Нафану:5416

4 І сталося тієї ночі, і було Господнє слово до Ната́на, кажучи:

5 пойди,3212 скажи559 рабу5650 Моему Давиду:1732 так говорит559 Господь:3068 ты ли построишь1129 Мне дом1004 для Моего обитания,3427

5 „Іди й скажеш до раба Мого, до Давида: Так сказав Господь: Чи ти збудуєш Мені дім на Моє пробува́ння?

6 когда Я не жил3427 в доме1004 с того времени,3117 как вывел5927 сынов1121 Израилевых3478 из Египта,4714 и до сего дня,3117 но переходил1980 в шатре168 и в скинии?4908

6 Бо Я не пробува́в у домі від дня ви́ведення Мого Ізраїлевих синів з Єгипту й аж до цього дня, але ходив у наметі та в шатрі.

7 Где Я ни ходил1980 со всеми сынами1121 Израиля,3478 говорил1696 ли Я хотя слово1697 какому-либо259 из колен,7626 которому Я назначил6680 пасти7462 народ5971 Мой Израиля:3478 «почему не построите1129 Мне кедрового730 дома»?1004

7 Скрізь, де ходив Я поміж Ізраїлевими сина́ми, чи промовив Я хоч слово з яким із Ізраїлевих племе́н, якому наказав Я пасти́ наро́да Мого, Ізраїля, говорячи: Чому не збудува́ли ви Мені ке́дрового дому?

8 И теперь так скажи559 рабу5650 Моему Давиду:1732 так говорит559 Господь3068 Саваоф:6635 Я взял3947 тебя от стада5116 овец,6629 чтобы ты был вождем5057 народа5971 Моего, Израиля;3478

8 А тепер так скажеш Моєму рабові Давидові: Так сказав Господь Саваот: Я взяв тебе з пасови́ська, як ходив ти за отарою, щоб ти став володарем над народом Моїм, над Ізраїлем.

9 и был с тобою везде, куда ни ходил1980 ты, и истребил3772 всех врагов341 твоих пред лицем6440 твоим, и сделал6213 имя8034 твое великим,1419 как имя8034 великих1419 на земле.776

9 І був Я з тобою в усьому, де ти ходив, і ви́губив Я всіх ворогів твоїх з-перед тебе, і зробив тобі велике ім'я́, як ім'я́ великих на землі.

10 И Я устрою7760 место4725 для народа5971 Моего, для Израиля,3478 и укореню5193 его, и будет7931 он спокойно жить7931 на месте своем, и не будет7264 тревожиться7264 больше, и люди1121 нечестивые5766 не станут3254 более3254 теснить6031 его, как прежде,7223

10 І встановив Я місце для наро́ду Мого, для Ізраїля, і він пробува́тиме на своєму місці, і не буде вже непоко́єний, і кривдники не будуть більше гноби́ти його, як перед тим.

11 с того времени,3117 как Я поставил6680 судей8199 над народом5971 Моим, Израилем;3478 и Я успокою5117 тебя от всех врагов341 твоих. И Господь3068 возвещает5046 тебе, что Он устроит6213 тебе дом.1004

11 А від того дня, як Я настанови́в суддів над народом Моїм, Ізраїлем, то Я дав тобі мир від усіх ворогів твоїх. І Господь об'являє тобі, що Господь побуду́є тобі дім.

12 Когда же исполнятся4390 дни3117 твои, и ты почиешь7901 с отцами1 твоими, то Я восставлю6965 после310 тебя семя2233 твое, которое произойдет3318 из чресл4578 твоих, и упрочу3559 царство4467 его.

12 Коли ви́повняться твої дні, і ти ляжеш із своїми батьками, то Я поста́влю по тобі насіння твоє, що вийде з утро́би твоєї, і зміцню́ його царство.

13 Он построит1129 дом1004 имени8034 Моему, и Я утвержу3559 престол3678 царства4467 его на5704 веки.5769

13 Він збуду́є дім для Йме́ння Мого́, а Я зміцню́ престо ла його царства навіки.

14 Я буду ему отцом,1 и он будет Мне сыном;1121 и если он согрешит,5753 Я накажу3198 его жезлом7626 мужей582 и ударами5061 сынов1121 человеческих;120

14 Я буду йому за Батька, а він буде Мені за сина. Коли він скри́вить дорогу свою, то Я покараю його лю́дською па́лицею та пора́зами лю́дських синів.

15 но милости2617 Моей не отниму5493 от него, как Я отнял5493 от Саула,7586 которого Я отверг5493 пред лицем6440 твоим.

15 Та ми́лість Моя не відхилиться від нього, як відхилив Я її від Саула, якого Я відкинув перед Тобою.

16 И будет539 непоколебим539 дом1004 твой и царство4467 твое на5704 веки5769 пред3942 лицем3942 Моим, и престол3678 твой устоит3559 во5704 веки.5769

16 І буде певним твій дім та царство твоє аж навіки перед тобою. Престол твій бу́де міцно стояти аж навіки!“

17 Все эти слова1697 и все это видение2384 Нафан5416 пересказал1696 Давиду.1732

17 Як усі ці слова́, як усе це виді́ння, — так говорив Ната́н до Давида.

18 И пошел935 царь4428 Давид,1732 и предстал3427 пред3942 лицем3942 Господа,3068 и сказал:559 кто я, Господи,136 Господи,3069 и что такое дом1004 мой, что Ты меня так1988 возвеличил!935

18 Тоді прийшов цар Давид, і сів перед Господнім лицем та й сказав: „Хто я, Господи Боже, і що́ мій дім, що Ти привів мене аж сюди?

19 И этого еще мало6994 показалось6994 в очах5869 Твоих, Господи136 мой, Господи;3069 но Ты возвестил1696 еще о доме1004 раба5650 Твоего вдаль.7350 Это уже по-человечески.8452120 Господи136 мой, Господи!3069

19 Та й це ще було мале́ в оча́х Твоїх, Господи Боже, і Ти говорив також про Свого раба в будуччині. А це за зако́ном лю́дським, Господи Боже!

20 Что еще3254 может3254 сказать1696 Тебе Давид?1732 Ты знаешь3045 раба5650 Твоего, Господи136 мой, Господи!3069

20 І що́ ще більше говори́тиме Давид Тобі? Та Ти знаєш Свого раба́, Господи Боже!

21 Ради слова1697 Твоего и по сердцу3820 Твоему Ты делаешь6213 это, открывая3045 все это великое1420 рабу5650 Твоему.

21 Ради сло́ва Свого та за серцем Своїм Ти зробив усю цю вели́чність, звіща́ючи це Своєму рабо́ві.

22 По всему велик1431 Ты, Господи3068 мой, Господи!430 ибо нет подобного Тебе и нет Бога,430 кроме2108 Тебя, по всему, что слышали8085 мы своими ушами.241

22 Тому Ти великий, Господи Боже, бо немає такого, як Ти, і немає Бога, окрім Тебе, згідно з усім, що ми чули своїми уши́ма.

23 И кто подобен народу1471 Твоему, Израилю,3478 единственному народу5971 на земле,776 для которого приходил1980 Бог,430 чтобы приобрести6299 его Себе в народ5971 и прославить7760 Свое имя8034 и совершить6213 великое1420 и страшное3372 пред народом5971 Твоим, который Ты приобрел6299 Себе от Египтян,4714 изгнав народы1471 и богов430 их?

23 А який є ще один люд на землі, як Твій народ, Ізраїль, щоб Бог приходив ви́купити його Собі за наро́д, і щоб установити йому Своє́ Йме́ння, — і щоб учинити вам цю вели́чність, — та страшні́ речі для Свого Кра́ю ради наро́ду Свого, якого ви́купив Собі з Єгипту, від людей та від богів його?

24 И Ты укрепил3559 за Собою народ5971 Твой, Израиля,3478 как собственный народ,5971 на5704 веки,5769 и Ты, Господи,3068 сделался1961 его Богом.430

24 І Ти зміцни́в Собі народ Свій, Ізраїля, — Собі за наро́д аж навіки, і Ти, Господи, став для них за Бога.

25 И ныне, Господи3068 Боже,430 утверди6965 на5704 веки5769 слово,1697 которое изрек1696 Ты о рабе5650 Твоем и о доме1004 его, и исполни6213 то, что Ты изрек.1696

25 А тепер, Господи Боже, затверди аж навіки те слово, що Ти говорив про Свого раба та про дім його, і вчини, як Ти говори́в!

26 И да возвеличится1431 имя8034 Твое во5704 веки,5769 чтобы говорили:559 «Господь3068 Саваоф6635 — Бог430 над Израилем».3478 И дом1004 раба5650 Твоего Давида1732 да будет3559 тверд3559 пред3942 лицем3942 Твоим.

26 Нехай буде великим Ім'я́ Твоє аж навіки, щоб говорити: Госпо́дь Савао́т — Бог над Ізраїлем! А дім Твого раба Давида буде міцно стояти перед лицем Твоїм!

27 Так как ты, Господи3068 Саваоф,6635 Боже430 Израилев,3478 открыл1540241 рабу5650 Твоему, говоря:559 «устрою1129 тебе дом»,1004 то раб5650 Твой уготовал4672 сердце3820 свое, чтобы молиться6419 Тебе такою молитвою.8605

27 Бо Ти, Го́споди Савао́те, Боже Ізра́їлів, об'яви́в Своєму рабові, говорячи: Збуду́ю тобі дім, тому́ раб Твій здобу́вся на відва́гу помолитися до Тебе цією молитвою!

28 Итак, Господи136 мой, Господи!3069 Ты Бог,430 и слова1697 Твои непреложны,571 и Ты возвестил1696 рабу5650 Твоему такое благо!2896

28 А тепер, Господи Боже, Ти — Той Бог, а слова́ Твої будуть правдою, і Ти говорив Своєму рабові це добро.

29 И ныне начни2974 и благослови1288 дом1004 раба5650 Твоего, чтоб он был вечно5769 пред3942 лицем3942 Твоим, ибо Ты, Господи136 мой, Господи,3069 возвестил1696 это, и благословением1293 Твоим соделается дом1004 раба5650 Твоего благословенным1288 во веки.5769

29 А тепер зволь поблагослови́ти дім Свого раба, щоб був навіки перед лицем Твоїм, бо Ти, Господи Боже, говорив це, і від Твого благослове́ння буде поблагосло́влений навіки дім раба Твого!“