ЄремiяРозділ 32 |
|
1 |
|
2 А тоді військо вавилонського царя обляга́ло Єрусалим, а пророк Єремія був ув'я́знений в подві́р'ї в'язни́ці, що була при домі царя Юдиного, |
|
3 що ув'язни́в його Седекія, цар Юдин, говорячи: „На́що ти пророкуєш отак: Так говорить Господь: Ось Я ви́дам це місто в руку вавилонського царя, — і він здобу́де його. |
|
4 А Седекія, цар Юдин, не втече́ від руки халдеїв, бо конче буде він даний в руку вавилонського царя́, і будуть говорити уста́ його з його устами, а очі його будуть бачити очі його. |
|
5 І заведе́ він Седекію до Вавилону, і він буде там, аж поки Я відві́даю його, говорить Господь. Коли ж будете воювати з халдеями, не пощасти́ться вам“. |
|
6 А Єремія відказав: „Було мені слово Господнє таке: |
|
7 Ось Ганамеїл, син Шаллума, твого дя́дька, іде до тебе сказати: Купи собі моє поле, що в Анатоті, бо ти маєш викупне́ право купити. |
|
8 І прийшов до мене Ганамеїл, син дядька мого, за Господнім словом, до подві́р'я в'язни́ці, та й сказав мені: Купи моє поле, що в Анатоті, що в Веніяминовому краї, бо твоє право спа́дщини й твій викуп, — купи собі! І пізнав я, що це слово Господнє. |
|
9 І купив я це поле від Ганамеїла, сина дядька мого, що в Анатоті, і відважив йому десять і сім ше́клів срібла. |
|
10 І написав я ку́пчу, і запечатав, і засві́дчив сві́дками, та й зважив срібло вагою. |
|
11 І взяв я ку́пчого листа запеча́таного, за зако́ном та уста́вами, і відкритого. |
|
12 І дав я ку́пчого листа Барухові, синові Нерійї, Махсеїного сина, на очах сина дядька мого Ганамеїла та на очах свідків, що написані в купчому листі, на очах усіх юдеїв, що сиділи в подвір'ї в'язниці. |
|
13 І наказав я Барухові на їхніх очах, говорячи: |
|
14 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Візьми ці листи, цього ку́пчого листа, — і запеча́таного, і того листа відкритого, — і даси його в гли́няний по́суд, щоб заховались на довгий час. |
|
15 Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ще будуть купуватися доми́ та поля й виноградники в цьому Кра́ї! |
|
16 |
|
17 О Господи, Боже! Ти небо та землю створив Своєю поту́жною силою та Своїм ви́тягненим раме́ном, — нічо́го для Тебе нема неможли́вого! |
|
18 Милість Ти тисячам чи́ниш, і за провину батькі́в після них віддаєш в лоно їхніх синів, Боже великий та могу́тній, Госпо́дь Савао́т Йому Йме́ння! |
|
19 Великий в пораді й могу́тній у чи́нах, що очі Твої відкриті на всі доро́ги лю́дських синів, щоб кожному дати згідно з його доро́гою та згідно з плодо́м його чи́нів, |
|
20 що знаки та чу́да чинив Ти в єги́петськім кра́ї, і чиниш їх аж по цей день, і між Ізраїлем, і між наро́дом, і зробив Собі Йме́ння, як цього дня! |
|
21 І Ти вивів наро́д Свій Ізраїля з кра́ю єгипетського зна́ками та чу́дами, і рукою поту́жною, і раме́ном ви́тягненим та стра́хом великим. |
|
22 І дав Ти їм край цей, який їхнім батька́м заприсяг був, щоб дати їм край цей, що тече молоком він та медом. |
|
23 І прийшли, і посіли його, та не слухалися Твого голосу, і Зако́ном Твоїм не ходили; усього, що Ти наказав їм робити, вони не робили, і Ти вчинив, що спітка́ло їх все оце лихо. |
|
24 Ось дохо́дять до міста вали́, щоб здобути його, й місто ві́ддане бу́де у руку халдеїв, що воюють із ним, через меч, і голод, і морови́цю. І що говорив Ти, стається, і ось Ти це бачиш. |
|
25 А Ти ж був сказав мені, Господи Боже: Купи собі поле за срі́бло, і засвідч купі́влю свідками, ось місто ві́ддане бу́де у руку халдеїв“. |
|
26 |
|
27 „Ось Я — Господь, Бог кожного тіла: чи для Мене є що́сь неможли́ве? |
|
28 Тому так промовляє Госпо́дь: Ось Я віддам оце місто у руку халдеїв і в руку Навуходоно́сора, царя вавилонського, — і він здобу́де його! |
|
29 І при́йдуть халдеї, що воюють з цим містом, і підпа́лять це місто огнем, та й спа́лять його й ті доми́, що прино́сились жертви Ваалові на їхніх даха́х, і лили́ся литі жертви для інших богів, щоб Мене прогніви́ти. |
|
30 Бо сини Ізраїлеві та сини Юдині тільки зло учиня́ли на о́чах Моїх від юна́цтва свого́, сини бо Ізраїлеві лиш гніви́ли Мене чином рук своїх, ка́же Господь. |
|
31 Бо місто це стало Мені на Мій гнів та на лю́тість Мою з того дня, як його збудува́ли, та аж до дня цього, щоб відкинути його від Мого лиця |
|
32 за все те зло синів Ізраїлевих та синів Юдиних, яке учини́ли, щоб гніви́ти Мене, — вони, їхні царі, князі́, їхні священики й їхні пророки, і юде́яни й ме́шканці Єрусалиму. |
|
33 І вони оберну́лись до Мене поти́лицею, а не обличчям, хоч Я їх навчав рано й пізно, — та не слухалися, щоб прийняти науку. |
|
34 І поклали гидо́ти свої в тому храмі, в якому Ім'я́ Моє кли́калося, щоб його занечи́стити. |
|
35 І побудували жерто́вні пагі́рки Ваалові, що в долині Бен-Гіннома, щоб через огонь перево́дити синів своїх та своїх до́чок Молохові, чого їм не наказував Я, й що не вхо́дило в серце Мені, щоб чинити ту гидо́ту, щоб уводити Юду у гріх. |
|
36 Тому так промовляє Господь, Бог Ізраїлів, до міста цього, про яке ви говорите: Воно ві́ддане буде у руку царя вавилонського мече́м, і голодом, і морови́цею: |
|
37 Ось Я їх позбираю зо всіх тих країв, куди ви́гнав був їх Своїм гнівом та люттю Своєю й великим Своїм пересе́рдям, і верну́ їх до місця цього́, і посаджу́ їх безпе́чно, — |
|
38 і вони Мені стануть наро́дом, а Я буду їм Богом! |
|
39 І дам Я їм серце одне та дорогу одну, щоб боялись Мене по всі дні на добро́ собі й синам їхнім по них. |
|
40 І складу́ з ними вічного заповіта, що не відверну́ся від них, щоб їм не чинити Свого добра, і дам їм у серце Свій страх, щоб не відступали від Мене! |
|
41 І буду Я ті́шитись ними, щоб чинити їм добро, і їх посаджу́ на землі цій у правді усім Своїм серцем та всією душею Своєю. |
|
42 Бо так промовляє Господь: Як спрова́див був Я все велике це зло на наро́д цей, так спрова́джу на них все добро, яке провіща́в Я про них! |
|
43 І купуватимуть поле в цім кра́ї, про якого ви кажете: „Він — спусто́шення, так що немає люди́ни й скотини, він ві́дданий в руку халдеїв“. |
|
44 І бу́дуть вони купувати поля́ за срібло́, і писати про це у листі, й запеча́тувати, і сві́дчити сві́дками, у краї Веніяминовому та в околицях Єрусалиму, і в містах Юдиних, і в містах гірськи́х, і в містах до́лішніх, і в містах півде́нних, — бо верну́ їх із поло́ну, говорить Господь!“ |
耶利米書第32章 |
|
1 猶大王西底家十年、卽尼布甲尼撒王十八年、耶利米奉耶和華命、 |
|
2 當時巴比倫王帥師、圍耶路撒冷、先知耶利米幽於外獄、在猶大王宮側、 |
|
3 蓋耶利米曾曰、耶和華云、我將付此城於巴比倫王、使彼取之、猶大王西底家不能脫於迦勒底人手、必解至巴比倫王前、詰問研究、曳至巴比倫、居彼、待我耶和華眷顧之、爾曹雖戰巴比倫軍、必不獲利。西底家王聞之、怒其言不利。故下之於獄。 |
|
4 |
|
5 |
|
6 耶和華諭耶利米曰、 |
|
7 爾叔沙龍之子、哈拿滅將至、請爾贖其田疇、斯田在亞拿突邑、所當贖者、惟爾一人。 |
|
8 未幾、我叔之子哈拿滅、至外獄見我、應耶和華言、彼謂我曰、便雅憫地、亞拿突邑、我有田畝、所當贖者、惟爾一人、請爲我贖之、業可歸爾、我聽此、知耶和華所使、 |
|
9 遂贖叔子哈拿滅之田、在亞拿突邑、計金八兩有半。 |
|
10 我書於簡、印之、使人爲證、權金與之。 |
|
11 循例簡必有二、其一緘以印、其一則否、我取之、予馬西雅孫、尼利亞子巴錄、我叔之子哈拿滅親見之、書名於簡之證人、及外獄之猶大人、靡不目覩。 |
|
12 |
|
13 我於衆前、告巴錄曰、 |
|
14 萬有之主、以色列族之上帝耶和華曰、贖田有二簡爲證、其一緘以印、其一則否、爾取之、藏於瓦器、存之至久。 |
|
15 蓋我萬有之主以色列族之上帝耶和華曰、人返斯土、其宅第、園囿、田疇、可以復得。 |
|
16 我以鬻田之簡、遞於尼利亞子巴錄、後禱耶和華曰、 |
|
17 主耶和華歟、爾以巨能大力肇造天地、詎有難行之事。 |
|
18 善者福之、至千百世、惡者禍之、自父及子、皇矣上帝、厥名萬有之主耶和華。 |
|
19 主之經綸、奇而難名、主之智慧、大而莫測、鑒察斯人、視其所爲、而加賞罰。 |
|
20 昔在埃及、屢行異蹟、使以色列族及異邦人、無不目覩、播揚爾名、至於今日、 |
|
21 爾施巨能、展大力、著異蹟、行奇事、俾衆畏懼、救爾民以色列族、出於埃及。 |
|
22 昔汝曾與列祖發誓、以產乳與蜜之地、予厥子孫、 |
|
23 彼據而得之、不遵爾命令、不守爾律例、凡爾有命、彼不遵循、故爾降以禍災。 |
|
24 今敵築壘、勢甚危迫、攻城殆破、斯邑之人、戮以鋒刃、因以饑饉、重以疫癘、迦勒底人遂取邑垣、爾言有應、爾實鑒之。 |
|
25 耶和華上帝歟、是邑旣爲迦勒底人所取、乃命我贖田疇、償之以金、使人作證何耶。 |
|
26 耶和華諭耶利米曰、 |
|
27 我乃億兆之上帝耶和華、詎有難行之事。 |
|
28 耶和華又曰、我必以斯邑付於巴比倫王尼布甲尼撒、及迦勒底人手、 |
|
29 攻陷斯邑而燬之、昔斯邑之民、曾在樓巔焚香、以奉巴力、灌奠以事他上帝、干我震怒、故火焚其樓。 |
|
30 耶和華又曰、以色列族及猶大家、肇造邦國以來、作惡不悛、造諸偶像、干予震怒、 |
|
31 自建此城、以迄今日、斯民也干予震怒、我遐棄之。 |
|
32 以色列族猶大家、爰及耶路撒冷居民、與厥王公、祭司先知、惟惡是作、攖予忿懥、 |
|
33 彼退縮不前、我則誨之諄諄、彼則聽我藐藐。 |
|
34 以可惡之物、置於我室、龥我名之所、加以污衊、 |
|
35 在便欣嫩谷、築巴力崇邱、焚子女於火、以奉魔洛、此我所嚴禁、所痛疾、彼所作不端、使猶大人陷於罪戾。 |
|
36 爾嘗言斯邑之民、戮以鋒刃、因以饉饑、重以疫癘、爲巴比倫王所取、惟我以色列族之上帝、昔我忿怒震烈、散民於列邦、今我必撫集之、使歸故土、安居無虞、 |
|
37 |
|
38 彼必爲我民、我必爲其上帝、 |
|
39 我必使之道同志合、共寅畏予、以徼福禧、爰及子孫、 |
|
40 我與之立約、使彼寅畏、不違逆予、我必不遐棄厥裔、惟降福祉、永世弗替。 |
|
41 我必專心致志、樂賜洪福、使恒居斯土。 |
|
42 耶和華曰、我於民間、旣降以甚巨之災、必錫以所許之福。 |
|
43 爾恒言斯土爲迦勒底人所取、變爲荒蕪、居民野獸不得居處、惟我耶和華曰、在便雅憫地、耶路撒冷四周、猶大諸邑、山谷諸邑、南方諸邑、人將鬻田、償之以金、書之於簡、鈐之以印、使人爲證、蓋我必返其俘囚、俾歸故土。 |
|
44 |
ЄремiяРозділ 32 |
耶利米書第32章 |
|
1 |
1 猶大王西底家十年、卽尼布甲尼撒王十八年、耶利米奉耶和華命、 |
|
2 А тоді військо вавилонського царя обляга́ло Єрусалим, а пророк Єремія був ув'я́знений в подві́р'ї в'язни́ці, що була при домі царя Юдиного, |
2 當時巴比倫王帥師、圍耶路撒冷、先知耶利米幽於外獄、在猶大王宮側、 |
|
3 що ув'язни́в його Седекія, цар Юдин, говорячи: „На́що ти пророкуєш отак: Так говорить Господь: Ось Я ви́дам це місто в руку вавилонського царя, — і він здобу́де його. |
3 蓋耶利米曾曰、耶和華云、我將付此城於巴比倫王、使彼取之、猶大王西底家不能脫於迦勒底人手、必解至巴比倫王前、詰問研究、曳至巴比倫、居彼、待我耶和華眷顧之、爾曹雖戰巴比倫軍、必不獲利。西底家王聞之、怒其言不利。故下之於獄。 |
|
4 А Седекія, цар Юдин, не втече́ від руки халдеїв, бо конче буде він даний в руку вавилонського царя́, і будуть говорити уста́ його з його устами, а очі його будуть бачити очі його. |
4 |
|
5 І заведе́ він Седекію до Вавилону, і він буде там, аж поки Я відві́даю його, говорить Господь. Коли ж будете воювати з халдеями, не пощасти́ться вам“. |
5 |
|
6 А Єремія відказав: „Було мені слово Господнє таке: |
6 耶和華諭耶利米曰、 |
|
7 Ось Ганамеїл, син Шаллума, твого дя́дька, іде до тебе сказати: Купи собі моє поле, що в Анатоті, бо ти маєш викупне́ право купити. |
7 爾叔沙龍之子、哈拿滅將至、請爾贖其田疇、斯田在亞拿突邑、所當贖者、惟爾一人。 |
|
8 І прийшов до мене Ганамеїл, син дядька мого, за Господнім словом, до подві́р'я в'язни́ці, та й сказав мені: Купи моє поле, що в Анатоті, що в Веніяминовому краї, бо твоє право спа́дщини й твій викуп, — купи собі! І пізнав я, що це слово Господнє. |
8 未幾、我叔之子哈拿滅、至外獄見我、應耶和華言、彼謂我曰、便雅憫地、亞拿突邑、我有田畝、所當贖者、惟爾一人、請爲我贖之、業可歸爾、我聽此、知耶和華所使、 |
|
9 І купив я це поле від Ганамеїла, сина дядька мого, що в Анатоті, і відважив йому десять і сім ше́клів срібла. |
9 遂贖叔子哈拿滅之田、在亞拿突邑、計金八兩有半。 |
|
10 І написав я ку́пчу, і запечатав, і засві́дчив сві́дками, та й зважив срібло вагою. |
10 我書於簡、印之、使人爲證、權金與之。 |
|
11 І взяв я ку́пчого листа запеча́таного, за зако́ном та уста́вами, і відкритого. |
11 循例簡必有二、其一緘以印、其一則否、我取之、予馬西雅孫、尼利亞子巴錄、我叔之子哈拿滅親見之、書名於簡之證人、及外獄之猶大人、靡不目覩。 |
|
12 І дав я ку́пчого листа Барухові, синові Нерійї, Махсеїного сина, на очах сина дядька мого Ганамеїла та на очах свідків, що написані в купчому листі, на очах усіх юдеїв, що сиділи в подвір'ї в'язниці. |
12 |
|
13 І наказав я Барухові на їхніх очах, говорячи: |
13 我於衆前、告巴錄曰、 |
|
14 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Візьми ці листи, цього ку́пчого листа, — і запеча́таного, і того листа відкритого, — і даси його в гли́няний по́суд, щоб заховались на довгий час. |
14 萬有之主、以色列族之上帝耶和華曰、贖田有二簡爲證、其一緘以印、其一則否、爾取之、藏於瓦器、存之至久。 |
|
15 Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ще будуть купуватися доми́ та поля й виноградники в цьому Кра́ї! |
15 蓋我萬有之主以色列族之上帝耶和華曰、人返斯土、其宅第、園囿、田疇、可以復得。 |
|
16 |
16 我以鬻田之簡、遞於尼利亞子巴錄、後禱耶和華曰、 |
|
17 О Господи, Боже! Ти небо та землю створив Своєю поту́жною силою та Своїм ви́тягненим раме́ном, — нічо́го для Тебе нема неможли́вого! |
17 主耶和華歟、爾以巨能大力肇造天地、詎有難行之事。 |
|
18 Милість Ти тисячам чи́ниш, і за провину батькі́в після них віддаєш в лоно їхніх синів, Боже великий та могу́тній, Госпо́дь Савао́т Йому Йме́ння! |
18 善者福之、至千百世、惡者禍之、自父及子、皇矣上帝、厥名萬有之主耶和華。 |
|
19 Великий в пораді й могу́тній у чи́нах, що очі Твої відкриті на всі доро́ги лю́дських синів, щоб кожному дати згідно з його доро́гою та згідно з плодо́м його чи́нів, |
19 主之經綸、奇而難名、主之智慧、大而莫測、鑒察斯人、視其所爲、而加賞罰。 |
|
20 що знаки та чу́да чинив Ти в єги́петськім кра́ї, і чиниш їх аж по цей день, і між Ізраїлем, і між наро́дом, і зробив Собі Йме́ння, як цього дня! |
20 昔在埃及、屢行異蹟、使以色列族及異邦人、無不目覩、播揚爾名、至於今日、 |
|
21 І Ти вивів наро́д Свій Ізраїля з кра́ю єгипетського зна́ками та чу́дами, і рукою поту́жною, і раме́ном ви́тягненим та стра́хом великим. |
21 爾施巨能、展大力、著異蹟、行奇事、俾衆畏懼、救爾民以色列族、出於埃及。 |
|
22 І дав Ти їм край цей, який їхнім батька́м заприсяг був, щоб дати їм край цей, що тече молоком він та медом. |
22 昔汝曾與列祖發誓、以產乳與蜜之地、予厥子孫、 |
|
23 І прийшли, і посіли його, та не слухалися Твого голосу, і Зако́ном Твоїм не ходили; усього, що Ти наказав їм робити, вони не робили, і Ти вчинив, що спітка́ло їх все оце лихо. |
23 彼據而得之、不遵爾命令、不守爾律例、凡爾有命、彼不遵循、故爾降以禍災。 |
|
24 Ось дохо́дять до міста вали́, щоб здобути його, й місто ві́ддане бу́де у руку халдеїв, що воюють із ним, через меч, і голод, і морови́цю. І що говорив Ти, стається, і ось Ти це бачиш. |
24 今敵築壘、勢甚危迫、攻城殆破、斯邑之人、戮以鋒刃、因以饑饉、重以疫癘、迦勒底人遂取邑垣、爾言有應、爾實鑒之。 |
|
25 А Ти ж був сказав мені, Господи Боже: Купи собі поле за срі́бло, і засвідч купі́влю свідками, ось місто ві́ддане бу́де у руку халдеїв“. |
25 耶和華上帝歟、是邑旣爲迦勒底人所取、乃命我贖田疇、償之以金、使人作證何耶。 |
|
26 |
26 耶和華諭耶利米曰、 |
|
27 „Ось Я — Господь, Бог кожного тіла: чи для Мене є що́сь неможли́ве? |
27 我乃億兆之上帝耶和華、詎有難行之事。 |
|
28 Тому так промовляє Госпо́дь: Ось Я віддам оце місто у руку халдеїв і в руку Навуходоно́сора, царя вавилонського, — і він здобу́де його! |
28 耶和華又曰、我必以斯邑付於巴比倫王尼布甲尼撒、及迦勒底人手、 |
|
29 І при́йдуть халдеї, що воюють з цим містом, і підпа́лять це місто огнем, та й спа́лять його й ті доми́, що прино́сились жертви Ваалові на їхніх даха́х, і лили́ся литі жертви для інших богів, щоб Мене прогніви́ти. |
29 攻陷斯邑而燬之、昔斯邑之民、曾在樓巔焚香、以奉巴力、灌奠以事他上帝、干我震怒、故火焚其樓。 |
|
30 Бо сини Ізраїлеві та сини Юдині тільки зло учиня́ли на о́чах Моїх від юна́цтва свого́, сини бо Ізраїлеві лиш гніви́ли Мене чином рук своїх, ка́же Господь. |
30 耶和華又曰、以色列族及猶大家、肇造邦國以來、作惡不悛、造諸偶像、干予震怒、 |
|
31 Бо місто це стало Мені на Мій гнів та на лю́тість Мою з того дня, як його збудува́ли, та аж до дня цього, щоб відкинути його від Мого лиця |
31 自建此城、以迄今日、斯民也干予震怒、我遐棄之。 |
|
32 за все те зло синів Ізраїлевих та синів Юдиних, яке учини́ли, щоб гніви́ти Мене, — вони, їхні царі, князі́, їхні священики й їхні пророки, і юде́яни й ме́шканці Єрусалиму. |
32 以色列族猶大家、爰及耶路撒冷居民、與厥王公、祭司先知、惟惡是作、攖予忿懥、 |
|
33 І вони оберну́лись до Мене поти́лицею, а не обличчям, хоч Я їх навчав рано й пізно, — та не слухалися, щоб прийняти науку. |
33 彼退縮不前、我則誨之諄諄、彼則聽我藐藐。 |
|
34 І поклали гидо́ти свої в тому храмі, в якому Ім'я́ Моє кли́калося, щоб його занечи́стити. |
34 以可惡之物、置於我室、龥我名之所、加以污衊、 |
|
35 І побудували жерто́вні пагі́рки Ваалові, що в долині Бен-Гіннома, щоб через огонь перево́дити синів своїх та своїх до́чок Молохові, чого їм не наказував Я, й що не вхо́дило в серце Мені, щоб чинити ту гидо́ту, щоб уводити Юду у гріх. |
35 在便欣嫩谷、築巴力崇邱、焚子女於火、以奉魔洛、此我所嚴禁、所痛疾、彼所作不端、使猶大人陷於罪戾。 |
|
36 Тому так промовляє Господь, Бог Ізраїлів, до міста цього, про яке ви говорите: Воно ві́ддане буде у руку царя вавилонського мече́м, і голодом, і морови́цею: |
36 爾嘗言斯邑之民、戮以鋒刃、因以饉饑、重以疫癘、爲巴比倫王所取、惟我以色列族之上帝、昔我忿怒震烈、散民於列邦、今我必撫集之、使歸故土、安居無虞、 |
|
37 Ось Я їх позбираю зо всіх тих країв, куди ви́гнав був їх Своїм гнівом та люттю Своєю й великим Своїм пересе́рдям, і верну́ їх до місця цього́, і посаджу́ їх безпе́чно, — |
37 |
|
38 і вони Мені стануть наро́дом, а Я буду їм Богом! |
38 彼必爲我民、我必爲其上帝、 |
|
39 І дам Я їм серце одне та дорогу одну, щоб боялись Мене по всі дні на добро́ собі й синам їхнім по них. |
39 我必使之道同志合、共寅畏予、以徼福禧、爰及子孫、 |
|
40 І складу́ з ними вічного заповіта, що не відверну́ся від них, щоб їм не чинити Свого добра, і дам їм у серце Свій страх, щоб не відступали від Мене! |
40 我與之立約、使彼寅畏、不違逆予、我必不遐棄厥裔、惟降福祉、永世弗替。 |
|
41 І буду Я ті́шитись ними, щоб чинити їм добро, і їх посаджу́ на землі цій у правді усім Своїм серцем та всією душею Своєю. |
41 我必專心致志、樂賜洪福、使恒居斯土。 |
|
42 Бо так промовляє Господь: Як спрова́див був Я все велике це зло на наро́д цей, так спрова́джу на них все добро, яке провіща́в Я про них! |
42 耶和華曰、我於民間、旣降以甚巨之災、必錫以所許之福。 |
|
43 І купуватимуть поле в цім кра́ї, про якого ви кажете: „Він — спусто́шення, так що немає люди́ни й скотини, він ві́дданий в руку халдеїв“. |
43 爾恒言斯土爲迦勒底人所取、變爲荒蕪、居民野獸不得居處、惟我耶和華曰、在便雅憫地、耶路撒冷四周、猶大諸邑、山谷諸邑、南方諸邑、人將鬻田、償之以金、書之於簡、鈐之以印、使人爲證、蓋我必返其俘囚、俾歸故土。 |
|
44 І бу́дуть вони купувати поля́ за срібло́, і писати про це у листі, й запеча́тувати, і сві́дчити сві́дками, у краї Веніяминовому та в околицях Єрусалиму, і в містах Юдиних, і в містах гірськи́х, і в містах до́лішніх, і в містах півде́нних, — бо верну́ їх із поло́ну, говорить Господь!“ |
44 |