CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Єр. 32
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Єремiя

Розділ 32

1 Слово, що було до Єремії від Господа за десятого року Седекії, царя Юдиного, — це вісімнадцятий рік Навуходоно́сора.

2 А тоді військо вавилонського царя обляга́ло Єрусалим, а пророк Єремія був ув'я́знений в подві́р'ї в'язни́ці, що була при домі царя Юдиного,

3 що ув'язни́в його Седекія, цар Юдин, говорячи: „На́що ти пророкуєш отак: Так говорить Господь: Ось Я ви́дам це місто в руку вавилонського царя, — і він здобу́де його.

4 А Седекія, цар Юдин, не втече́ від руки халдеїв, бо конче буде він даний в руку вавилонського царя́, і будуть говорити уста́ його з його устами, а очі його будуть бачити очі його.

5 І заведе́ він Седекію до Вавилону, і він буде там, аж поки Я відві́даю його, говорить Господь. Коли ж будете воювати з халдеями, не пощасти́ться вам“.

6 А Єремія відказав: „Було мені слово Господнє таке:

7 Ось Ганамеїл, син Шаллума, твого дя́дька, іде до тебе сказати: Купи собі моє поле, що в Анатоті, бо ти маєш викупне́ право купити.

8 І прийшов до мене Ганамеїл, син дядька мого, за Господнім словом, до подві́р'я в'язни́ці, та й сказав мені: Купи моє поле, що в Анатоті, що в Веніяминовому краї, бо твоє право спа́дщини й твій викуп, — купи собі! І пізнав я, що це слово Господнє.

9 І купив я це поле від Ганамеїла, сина дядька мого, що в Анатоті, і відважив йому десять і сім ше́клів срібла.

10 І написав я ку́пчу, і запечатав, і засві́дчив сві́дками, та й зважив срібло вагою.

11 І взяв я ку́пчого листа запеча́таного, за зако́ном та уста́вами, і відкритого.

12 І дав я ку́пчого листа Барухові, синові Нерійї, Махсеїного сина, на очах сина дядька мого Ганамеїла та на очах свідків, що написані в купчому листі, на очах усіх юдеїв, що сиділи в подвір'ї в'язниці.

13 І наказав я Барухові на їхніх очах, говорячи:

14 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Візьми ці листи, цього ку́пчого листа, — і запеча́таного, і того листа відкритого, — і даси його в гли́няний по́суд, щоб заховались на довгий час.

15 Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ще будуть купуватися доми́ та поля й виноградники в цьому Кра́ї!

16 І молився я до Господа пото́му, як дав був ку́пчого листа Барухові, Нерейїному синові, промовляючи:

17 О Господи, Боже! Ти небо та землю створив Своєю поту́жною силою та Своїм ви́тягненим раме́ном, — нічо́го для Тебе нема неможли́вого!

18 Милість Ти тисячам чи́ниш, і за провину батькі́в після них віддаєш в лоно їхніх синів, Боже великий та могу́тній, Госпо́дь Савао́т Йому Йме́ння!

19 Великий в пораді й могу́тній у чи́нах, що очі Твої відкриті на всі доро́ги лю́дських синів, щоб кожному дати згідно з його доро́гою та згідно з плодо́м його чи́нів,

20 що знаки та чу́да чинив Ти в єги́петськім кра́ї, і чиниш їх аж по цей день, і між Ізраїлем, і між наро́дом, і зробив Собі Йме́ння, як цього дня!

21 І Ти вивів наро́д Свій Ізраїля з кра́ю єгипетського зна́ками та чу́дами, і рукою поту́жною, і раме́ном ви́тягненим та стра́хом великим.

22 І дав Ти їм край цей, який їхнім батька́м заприсяг був, щоб дати їм край цей, що тече молоком він та медом.

23 І прийшли, і посіли його, та не слухалися Твого голосу, і Зако́ном Твоїм не ходили; усього, що Ти наказав їм робити, вони не робили, і Ти вчинив, що спітка́ло їх все оце лихо.

24 Ось дохо́дять до міста вали́, щоб здобути його, й місто ві́ддане бу́де у руку халдеїв, що воюють із ним, через меч, і голод, і морови́цю. І що говорив Ти, стається, і ось Ти це бачиш.

25 А Ти ж був сказав мені, Господи Боже: Купи собі поле за срі́бло, і засвідч купі́влю свідками, ось місто ві́ддане бу́де у руку халдеїв“.

26 І було Господнє слово до Єремії, говорячи:

27 „Ось Я — Господь, Бог кожного тіла: чи для Мене є що́сь неможли́ве?

28 Тому так промовляє Госпо́дь: Ось Я віддам оце місто у руку халдеїв і в руку Навуходоно́сора, царя вавилонського, — і він здобу́де його!

29 І при́йдуть халдеї, що воюють з цим містом, і підпа́лять це місто огнем, та й спа́лять його й ті доми́, що прино́сились жертви Ваалові на їхніх даха́х, і лили́ся литі жертви для інших богів, щоб Мене прогніви́ти.

30 Бо сини Ізраїлеві та сини Юдині тільки зло учиня́ли на о́чах Моїх від юна́цтва свого́, сини бо Ізраїлеві лиш гніви́ли Мене чином рук своїх, ка́же Господь.

31 Бо місто це стало Мені на Мій гнів та на лю́тість Мою з того дня, як його збудува́ли, та аж до дня цього, щоб відкинути його від Мого лиця

32 за все те зло синів Ізраїлевих та синів Юдиних, яке учини́ли, щоб гніви́ти Мене, — вони, їхні царі, князі́, їхні священики й їхні пророки, і юде́яни й ме́шканці Єрусалиму.

33 І вони оберну́лись до Мене поти́лицею, а не обличчям, хоч Я їх навчав рано й пізно, — та не слухалися, щоб прийняти науку.

34 І поклали гидо́ти свої в тому храмі, в якому Ім'я́ Моє кли́калося, щоб його занечи́стити.

35 І побудували жерто́вні пагі́рки Ваалові, що в долині Бен-Гіннома, щоб через огонь перево́дити синів своїх та своїх до́чок Молохові, чого їм не наказував Я, й що не вхо́дило в серце Мені, щоб чинити ту гидо́ту, щоб уводити Юду у гріх.

36 Тому так промовляє Господь, Бог Ізраїлів, до міста цього, про яке ви говорите: Воно ві́ддане буде у руку царя вавилонського мече́м, і голодом, і морови́цею:

37 Ось Я їх позбираю зо всіх тих країв, куди ви́гнав був їх Своїм гнівом та люттю Своєю й великим Своїм пересе́рдям, і верну́ їх до місця цього́, і посаджу́ їх безпе́чно, —

38 і вони Мені стануть наро́дом, а Я буду їм Богом!

39 І дам Я їм серце одне та дорогу одну, щоб боялись Мене по всі дні на добро́ собі й синам їхнім по них.

40 І складу́ з ними вічного заповіта, що не відверну́ся від них, щоб їм не чинити Свого добра, і дам їм у серце Свій страх, щоб не відступали від Мене!

41 І буду Я ті́шитись ними, щоб чинити їм добро, і їх посаджу́ на землі цій у правді усім Своїм серцем та всією душею Своєю.

42 Бо так промовляє Господь: Як спрова́див був Я все велике це зло на наро́д цей, так спрова́джу на них все добро, яке провіща́в Я про них!

43 І купуватимуть поле в цім кра́ї, про якого ви кажете: „Він — спусто́шення, так що немає люди́ни й скотини, він ві́дданий в руку халдеїв“.

44 І бу́дуть вони купувати поля́ за срібло́, і писати про це у листі, й запеча́тувати, і сві́дчити сві́дками, у краї Веніяминовому та в околицях Єрусалиму, і в містах Юдиних, і в містах гірськи́х, і в містах до́лішніх, і в містах півде́нних, — бо верну́ їх із поло́ну, говорить Господь!“

Der Prophet Jeremia

Kapitel 32

1 Dies ist das Wort1697, das vom HErrn3068 geschah zu Jeremia3414 im zehnten6224 Jahr8141 Zedekias6667, des Königs4428 Judas, welches ist das achtzehnte Jahr8141 Nebukadnezars5019.

2 Dazumal belagerte6696 das Heer2428 des Königs4428 zu Babel894 Jerusalem3389. Aber der Prophet5030 Jeremia3414 lag gefangen3607 im Vorhofe2691 des Gefängnisses4307 am Hause1004 des Königs4428 Judas,

3 dahin Zedekia6667, der König4428 Judas, ihn hatte559 lassen verschließen3607 und gesagt559: Warum weissagest du und sprichst: So spricht der HErr3068: Siehe, ich gebe5414 diese Stadt5892 in die Hände3027 des Königs4428 zu Babel894, und er soll sie559 gewinnen3920,

4 und Zedekia6667, der König4428 Judas, soll7200 den Chaldäern3778 nicht entrinnen4422, sondern ich will ihn3027 dem Könige4428 zu Babel894 in die Hände3027 geben5414, daß6310 er5414 mündlich6310 mit ihm reden1696 und mit seinen Augen5869 ihn5869 sehen soll;

5 und er wird6485 Zedekia6667 gen Babel894 führen, da soll er auch bleiben, bis daß ich ihn heimsuche, spricht5002 der HErr3068; denn ob ihr schon wider die Chaldäer3778 streitet3898, soll euch3212 doch nichts gelingen6743.

6 Und Jeremia3414 sprach559: Es ist des HErrn3068 Wort1697 geschehen zu mir und spricht559:

7 Siehe, Hanameel2601, der Sohn1121 Sallums7967, deines Vetters1730, kommt935 zu dir und wird sagen559: Lieber, kaufe7069 du meinen Acker7704 zu Anathoth6068; denn du hast7069 das nächste1353 Freundrecht4941 dazu, daß du ihn kaufen sollst.

8 Also kam935 Hanameel2601, meines Vetters1730 Sohn1121, wie4941 der HErr3068 gesagt559 hatte7069, zu mir vor den Hof2691 des Gefängnisses4307 und sprach zu mir: Lieber, kaufe7069 meinen Acker7704 zu Anathoth6068, der im Lande776 Benjamin1144 liegt; denn du hast1697 Erbrecht dazu und du bist der Nächste1353; Lieber, kaufe ihn! Da merkte3045 ich, daß es des HErrn3068 Wort1697 wäre,

9 und kaufte7069 den Acker7704 von Hanameel2601, meines Vetters1730 Sohn1121, zu Anathoth6068 und wog8254 ihm das Geld3701 dar, sieben Sekel und zehn6235 Silberlinge3701,

10 und5707 schrieb3789 einen Brief5612 und versiegelte2856 ihn und nahm Zeugen5749 dazu und wog8254 das Geld3701 dar auf einer Waage3976.

11 Und nahm3947 zu mir1540 den versiegelten2856 Kaufbrief5612 nach dem Recht4687 und Gewohnheit2706 und eine offene Abschrift

12 und1121 gab5414 den Kaufbrief5612 Baruch1263, dem5869 Sohn1121 Nerias5374, des Sohns Mahasejas, in Gegenwart Hanameels2601, meines Vetters1730, und5869 der Zeugen5707, die3427 im Kaufbriefe geschrieben3789 stunden, und aller Juden3064, die am Hofe2691 des Gefängnisses4307 wohneten,

13 und befahl6680 Baruch1263 vor ihren Augen5869 und sprach559:

14 So spricht der HErr3068 Zebaoth6635, der GOtt430 Israels3478: Nimm3947 diese Briefe5612, den versiegelten2856 Kaufbrief5612 samt dieser offenen1540 Abschrift und5414 lege sie559 in ein irden Gefäß3627, daß3117 sie5612 lange7227 bleiben5975 mögen.

15 Denn so spricht der HErr3068 Zebaoth6635, der GOtt430 Israels3478: Noch soll man559 Häuser1004, Äcker7704 und Weinberge3754 kaufen7069 in diesem Lande776.

16 Und da310 ich den Kaufbrief5612 hatte Baruch1263, dem Sohn1121 Nerias5374, gegeben5414, betete6419 ich zum HErrn3068 und sprach559:

17 Ach162, HErr136 HErr3069, siehe, du hast1697 Himmel8064 und Erde776 gemacht6213 durch deine große1419 Kraft3581 und durch deinen ausgestreckten5186 Arm2220, und ist6381 kein Ding vor dir unmöglich;

18 der du2617 wohltust viel Tausenden505 und6213 vergiltst7999 die8034 Missetat5771 der Väter1 in den Busen2436 ihrer Kinder1121 nach310 ihnen, du großer1419 und3068 starker GOtt410; HErr1368 Zebaoth6635 ist dein Name;

19 groß1419 von Rat6098 und5414 mächtig von Tat5950; und deine Augen5869 stehen offen6491 über alle7227 Wege1870 der120 Menschenkinder1121, daß du einem jeglichen376 gebest nach seinem Wandel4611 und nach der Frucht6529 seines Wesens1870;

20 der du in Ägyptenland776 hast Zeichen226 und Wunder4159 getan6213 bis auf diesen Tag3117, beide, an Israel3478 und Menschen120, und hast dir einen Namen8034 gemacht, wie er heutigestages3117 ist7760,

21 und hast dein Volk5971 Israel3478 aus3318 Ägyptenland776 geführet durch Zeichen226 und Wunder4159, durch eine mächtige2389 Hand3027, durch ausgestreckten Arm248 und durch groß5186 Schrecken4172

22 und hast ihnen dies Land776 gegeben5414, welches du ihren Vätern1 geschworen7650 hattest, daß du es ihnen geben5414 wolltest, ein Land776, da Milch2461 und Honig1706 innen fleußt,

23 und3423 da sie6680 hineinkamen und6213 es besaßen, gehorchten sie deiner Stimme6963 nicht7451, wandelten1980 auch nicht nach deinem Gesetze8451, und6213 alles, was du8085 ihnen gebotest, daß sie tun935 sollten, das ließen sie, darum du auch ihnen all dies Unglück ließest widerfahren7122:

24 Siehe5550, diese Stadt5892 ist935 belagert, daß sie gewonnen3920 und5892 vor6440 Schwert2719, Hunger7458 und Pestilenz1698 in der Chaldäer3778 Hände3027, welche wider sie streiten3898, gegeben5414 werden7200 muß; und wie du geredet hast1696, so gehet es, das siehest du;

25 und5707 du559, HErr136 HErr3069, sprichst zu mir: Kaufe7069 du einen Acker7704 um Geld3701 und nimm Zeugen5749 dazu, so doch die Stadt5892 in der Chaldäer3778 Hände3027 gegeben5414 wird?

26 Und des HErrn3068 Wort1697 geschah zu Jeremia3414 und sprach559:

27 Siehe, ich, der HErr3068, bin ein GOtt430 alles1697 Fleisches1320. Sollte mir etwas unmöglich sein6381?

28 Darum so spricht der HErr3068 also: Siehe, ich gebe5414 diese Stadt5892 in der Chaldäer3778 Hände3027 und in die Hand3027 Nebukadnezars5019, des Königs4428 zu Babel894; und er soll sie559 gewinnen3920.

29 Und5892 die Chaldäer3778 so wider diese Stadt5892 streiten3898, werden8313 hereinkommen935 und430 sie mit Feuer784 anstecken und verbrennen3341 samt den Häusern1004, da sie auf den Dächern1406 Baal1168 geräuchert6999 und andern312 Göttern Trankopfer5262 geopfert haben5258, auf daß sie mich erzürneten.

30 Denn die Kinder1121 Israel3478 und die Kinder1121 Juda3063 haben von ihrer Jugend5271 auf getan6213, das4639 mir übel7451 gefällt5869, und die Kinder1121 Israel3478 haben mich erzürnet3707 durch ihrer Hände3027 Werk, spricht5002 der HErr3068.

31 Denn seit der Zeit3117 diese Stadt5892 gebauet ist, bis auf6440 diesen Tag3117, hat1129 sie5493 mich zornig und grimmig2534 gemacht, daß ich sie muß von meinem Angesicht639 wegtun

32 um all der Bosheit7451 willen der Kinder1121 Israel3478 und3548 der Kinder1121 Juda3063, die sie getan6213 haben3707, daß sie mich erzürneten. Sie, ihre Könige4428, Fürsten8269, Priester und376 Propheten5030, und die in Juda3063 und Jerusalem3389 wohnen3427,

33 haben mir6440 den Rücken6203 und nicht4148 das Angesicht6437 zugekehret, wiewohl ich sie3925 stets lehren3925 ließ; aber sie3947 wollten nicht hören8085 noch sich7925 bessern.

34 Dazu haben sie7121 ihre Greuel8251 in das Haus1004 gesetzt7760, das von mir den Namen8034 hat, daß sie es verunreinigten2930,

35 und1121 haben2398 die Höhen1116 des Baal1168 gebauet im Tal1516 Ben-Hinnom2011, daß sie1129 ihre Söhne1121 und Töchter1323 dem Moloch4432 verbrenneten, davon ich ihnen nichts befohlen habe6213, und ist mir nie in Sinn kommen5674, daß sie6680 solchen Greuel8441 tun5927 sollten, damit sie3820 Juda3063 also zu Sünden brächten.

36 Und nun, um deswillen spricht559 der HErr3068, der GOtt430 Israels3478, also von dieser Stadt5892, davon ihr saget, daß sie559 werde vor Schwert2719, Hunger7458 und Pestilenz1698 in die Hände3027 des Königs4428 zu Babel894 gegeben5414:

37 Siehe, ich will7725 sie sammeln6908 aus allen Landen776, dahin ich sie verstoße5080 durch meinen großen1419 Zorn639, Grimm2534 und Unbarmherzigkeit, und will sie wiederum an diesen Ort4725 bringen, daß sie sollen sicher983 wohnen3427.

38 Und sie sollen mein Volk5971 sein, so will ich ihr GOtt430 sein

39 und will ihnen einerlei259 Herz3820 und Wesen geben5414, daß sie mich fürchten3372 sollen ihr1870 Leben lang3117, auf daß ihnen und ihren Kindern1121 nach310 ihnen wohlgehe.

40 Und will7725 einen ewigen5769 Bund1285 mit ihnen machen3772, daß ich nicht will3190 ablassen, ihnen Gutes zu tun, und will ihnen meine Furcht3374 ins Herz3824 geben5414, daß sie5493 nicht von mir310 weichen.

41 Und soll meine Lust sein7797, daß ich ihnen Gutes tun2895 soll; und ich will sie in diesem Lande776 pflanzen5193, treulich571, von ganzem Herzen3820 und von ganzer See LE5315.

42 Denn so spricht der HErr3068: Gleichwie ich über dies Volk5971 habe1696 kommen935 lassen all dies große1419 Unglück7451, also will935 ich auch alles Gute2896 über sie559 kommen lassen, das ich ihnen geredet habe.

43 Und559 sollen noch Äcker7704 gekauft7069 werden in diesem Lande776, davon ihr saget, es werde wüst8077 liegen, daß weder Leute120 noch Vieh929 drinnen bleibe, und werde in der Chaldäer3778 Hände3027 gegeben5414.

44 Dennoch wird man Äcker7704 um7725 Geld3701 kaufen7069 und5612 verbriefen3789, versiegeln2856 und5707 bezeugen5749 im Lande776 Benjamin1144 und um Jerusalem3389 her5439 und in den Städten5892 Judas, in Städten5892 auf den Gebirgen2022, in Städten5892 in Gründen8219 und in Städten5892 gegen Mittag5045. Denn ich will ihr Gefängnis7622 wenden, spricht5002 der HErr3068.

Єремiя

Розділ 32

Der Prophet Jeremia

Kapitel 32

1 Слово, що було до Єремії від Господа за десятого року Седекії, царя Юдиного, — це вісімнадцятий рік Навуходоно́сора.

1 Dies ist das Wort1697, das vom HErrn3068 geschah zu Jeremia3414 im zehnten6224 Jahr8141 Zedekias6667, des Königs4428 Judas, welches ist das achtzehnte Jahr8141 Nebukadnezars5019.

2 А тоді військо вавилонського царя обляга́ло Єрусалим, а пророк Єремія був ув'я́знений в подві́р'ї в'язни́ці, що була при домі царя Юдиного,

2 Dazumal belagerte6696 das Heer2428 des Königs4428 zu Babel894 Jerusalem3389. Aber der Prophet5030 Jeremia3414 lag gefangen3607 im Vorhofe2691 des Gefängnisses4307 am Hause1004 des Königs4428 Judas,

3 що ув'язни́в його Седекія, цар Юдин, говорячи: „На́що ти пророкуєш отак: Так говорить Господь: Ось Я ви́дам це місто в руку вавилонського царя, — і він здобу́де його.

3 dahin Zedekia6667, der König4428 Judas, ihn hatte559 lassen verschließen3607 und gesagt559: Warum weissagest du und sprichst: So spricht der HErr3068: Siehe, ich gebe5414 diese Stadt5892 in die Hände3027 des Königs4428 zu Babel894, und er soll sie559 gewinnen3920,

4 А Седекія, цар Юдин, не втече́ від руки халдеїв, бо конче буде він даний в руку вавилонського царя́, і будуть говорити уста́ його з його устами, а очі його будуть бачити очі його.

4 und Zedekia6667, der König4428 Judas, soll7200 den Chaldäern3778 nicht entrinnen4422, sondern ich will ihn3027 dem Könige4428 zu Babel894 in die Hände3027 geben5414, daß6310 er5414 mündlich6310 mit ihm reden1696 und mit seinen Augen5869 ihn5869 sehen soll;

5 І заведе́ він Седекію до Вавилону, і він буде там, аж поки Я відві́даю його, говорить Господь. Коли ж будете воювати з халдеями, не пощасти́ться вам“.

5 und er wird6485 Zedekia6667 gen Babel894 führen, da soll er auch bleiben, bis daß ich ihn heimsuche, spricht5002 der HErr3068; denn ob ihr schon wider die Chaldäer3778 streitet3898, soll euch3212 doch nichts gelingen6743.

6 А Єремія відказав: „Було мені слово Господнє таке:

6 Und Jeremia3414 sprach559: Es ist des HErrn3068 Wort1697 geschehen zu mir und spricht559:

7 Ось Ганамеїл, син Шаллума, твого дя́дька, іде до тебе сказати: Купи собі моє поле, що в Анатоті, бо ти маєш викупне́ право купити.

7 Siehe, Hanameel2601, der Sohn1121 Sallums7967, deines Vetters1730, kommt935 zu dir und wird sagen559: Lieber, kaufe7069 du meinen Acker7704 zu Anathoth6068; denn du hast7069 das nächste1353 Freundrecht4941 dazu, daß du ihn kaufen sollst.

8 І прийшов до мене Ганамеїл, син дядька мого, за Господнім словом, до подві́р'я в'язни́ці, та й сказав мені: Купи моє поле, що в Анатоті, що в Веніяминовому краї, бо твоє право спа́дщини й твій викуп, — купи собі! І пізнав я, що це слово Господнє.

8 Also kam935 Hanameel2601, meines Vetters1730 Sohn1121, wie4941 der HErr3068 gesagt559 hatte7069, zu mir vor den Hof2691 des Gefängnisses4307 und sprach zu mir: Lieber, kaufe7069 meinen Acker7704 zu Anathoth6068, der im Lande776 Benjamin1144 liegt; denn du hast1697 Erbrecht dazu und du bist der Nächste1353; Lieber, kaufe ihn! Da merkte3045 ich, daß es des HErrn3068 Wort1697 wäre,

9 І купив я це поле від Ганамеїла, сина дядька мого, що в Анатоті, і відважив йому десять і сім ше́клів срібла.

9 und kaufte7069 den Acker7704 von Hanameel2601, meines Vetters1730 Sohn1121, zu Anathoth6068 und wog8254 ihm das Geld3701 dar, sieben Sekel und zehn6235 Silberlinge3701,

10 І написав я ку́пчу, і запечатав, і засві́дчив сві́дками, та й зважив срібло вагою.

10 und5707 schrieb3789 einen Brief5612 und versiegelte2856 ihn und nahm Zeugen5749 dazu und wog8254 das Geld3701 dar auf einer Waage3976.

11 І взяв я ку́пчого листа запеча́таного, за зако́ном та уста́вами, і відкритого.

11 Und nahm3947 zu mir1540 den versiegelten2856 Kaufbrief5612 nach dem Recht4687 und Gewohnheit2706 und eine offene Abschrift

12 І дав я ку́пчого листа Барухові, синові Нерійї, Махсеїного сина, на очах сина дядька мого Ганамеїла та на очах свідків, що написані в купчому листі, на очах усіх юдеїв, що сиділи в подвір'ї в'язниці.

12 und1121 gab5414 den Kaufbrief5612 Baruch1263, dem5869 Sohn1121 Nerias5374, des Sohns Mahasejas, in Gegenwart Hanameels2601, meines Vetters1730, und5869 der Zeugen5707, die3427 im Kaufbriefe geschrieben3789 stunden, und aller Juden3064, die am Hofe2691 des Gefängnisses4307 wohneten,

13 І наказав я Барухові на їхніх очах, говорячи:

13 und befahl6680 Baruch1263 vor ihren Augen5869 und sprach559:

14 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Візьми ці листи, цього ку́пчого листа, — і запеча́таного, і того листа відкритого, — і даси його в гли́няний по́суд, щоб заховались на довгий час.

14 So spricht der HErr3068 Zebaoth6635, der GOtt430 Israels3478: Nimm3947 diese Briefe5612, den versiegelten2856 Kaufbrief5612 samt dieser offenen1540 Abschrift und5414 lege sie559 in ein irden Gefäß3627, daß3117 sie5612 lange7227 bleiben5975 mögen.

15 Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ще будуть купуватися доми́ та поля й виноградники в цьому Кра́ї!

15 Denn so spricht der HErr3068 Zebaoth6635, der GOtt430 Israels3478: Noch soll man559 Häuser1004, Äcker7704 und Weinberge3754 kaufen7069 in diesem Lande776.

16 І молився я до Господа пото́му, як дав був ку́пчого листа Барухові, Нерейїному синові, промовляючи:

16 Und da310 ich den Kaufbrief5612 hatte Baruch1263, dem Sohn1121 Nerias5374, gegeben5414, betete6419 ich zum HErrn3068 und sprach559:

17 О Господи, Боже! Ти небо та землю створив Своєю поту́жною силою та Своїм ви́тягненим раме́ном, — нічо́го для Тебе нема неможли́вого!

17 Ach162, HErr136 HErr3069, siehe, du hast1697 Himmel8064 und Erde776 gemacht6213 durch deine große1419 Kraft3581 und durch deinen ausgestreckten5186 Arm2220, und ist6381 kein Ding vor dir unmöglich;

18 Милість Ти тисячам чи́ниш, і за провину батькі́в після них віддаєш в лоно їхніх синів, Боже великий та могу́тній, Госпо́дь Савао́т Йому Йме́ння!

18 der du2617 wohltust viel Tausenden505 und6213 vergiltst7999 die8034 Missetat5771 der Väter1 in den Busen2436 ihrer Kinder1121 nach310 ihnen, du großer1419 und3068 starker GOtt410; HErr1368 Zebaoth6635 ist dein Name;

19 Великий в пораді й могу́тній у чи́нах, що очі Твої відкриті на всі доро́ги лю́дських синів, щоб кожному дати згідно з його доро́гою та згідно з плодо́м його чи́нів,

19 groß1419 von Rat6098 und5414 mächtig von Tat5950; und deine Augen5869 stehen offen6491 über alle7227 Wege1870 der120 Menschenkinder1121, daß du einem jeglichen376 gebest nach seinem Wandel4611 und nach der Frucht6529 seines Wesens1870;

20 що знаки та чу́да чинив Ти в єги́петськім кра́ї, і чиниш їх аж по цей день, і між Ізраїлем, і між наро́дом, і зробив Собі Йме́ння, як цього дня!

20 der du in Ägyptenland776 hast Zeichen226 und Wunder4159 getan6213 bis auf diesen Tag3117, beide, an Israel3478 und Menschen120, und hast dir einen Namen8034 gemacht, wie er heutigestages3117 ist7760,

21 І Ти вивів наро́д Свій Ізраїля з кра́ю єгипетського зна́ками та чу́дами, і рукою поту́жною, і раме́ном ви́тягненим та стра́хом великим.

21 und hast dein Volk5971 Israel3478 aus3318 Ägyptenland776 geführet durch Zeichen226 und Wunder4159, durch eine mächtige2389 Hand3027, durch ausgestreckten Arm248 und durch groß5186 Schrecken4172

22 І дав Ти їм край цей, який їхнім батька́м заприсяг був, щоб дати їм край цей, що тече молоком він та медом.

22 und hast ihnen dies Land776 gegeben5414, welches du ihren Vätern1 geschworen7650 hattest, daß du es ihnen geben5414 wolltest, ein Land776, da Milch2461 und Honig1706 innen fleußt,

23 І прийшли, і посіли його, та не слухалися Твого голосу, і Зако́ном Твоїм не ходили; усього, що Ти наказав їм робити, вони не робили, і Ти вчинив, що спітка́ло їх все оце лихо.

23 und3423 da sie6680 hineinkamen und6213 es besaßen, gehorchten sie deiner Stimme6963 nicht7451, wandelten1980 auch nicht nach deinem Gesetze8451, und6213 alles, was du8085 ihnen gebotest, daß sie tun935 sollten, das ließen sie, darum du auch ihnen all dies Unglück ließest widerfahren7122:

24 Ось дохо́дять до міста вали́, щоб здобути його, й місто ві́ддане бу́де у руку халдеїв, що воюють із ним, через меч, і голод, і морови́цю. І що говорив Ти, стається, і ось Ти це бачиш.

24 Siehe5550, diese Stadt5892 ist935 belagert, daß sie gewonnen3920 und5892 vor6440 Schwert2719, Hunger7458 und Pestilenz1698 in der Chaldäer3778 Hände3027, welche wider sie streiten3898, gegeben5414 werden7200 muß; und wie du geredet hast1696, so gehet es, das siehest du;

25 А Ти ж був сказав мені, Господи Боже: Купи собі поле за срі́бло, і засвідч купі́влю свідками, ось місто ві́ддане бу́де у руку халдеїв“.

25 und5707 du559, HErr136 HErr3069, sprichst zu mir: Kaufe7069 du einen Acker7704 um Geld3701 und nimm Zeugen5749 dazu, so doch die Stadt5892 in der Chaldäer3778 Hände3027 gegeben5414 wird?

26 І було Господнє слово до Єремії, говорячи:

26 Und des HErrn3068 Wort1697 geschah zu Jeremia3414 und sprach559:

27 „Ось Я — Господь, Бог кожного тіла: чи для Мене є що́сь неможли́ве?

27 Siehe, ich, der HErr3068, bin ein GOtt430 alles1697 Fleisches1320. Sollte mir etwas unmöglich sein6381?

28 Тому так промовляє Госпо́дь: Ось Я віддам оце місто у руку халдеїв і в руку Навуходоно́сора, царя вавилонського, — і він здобу́де його!

28 Darum so spricht der HErr3068 also: Siehe, ich gebe5414 diese Stadt5892 in der Chaldäer3778 Hände3027 und in die Hand3027 Nebukadnezars5019, des Königs4428 zu Babel894; und er soll sie559 gewinnen3920.

29 І при́йдуть халдеї, що воюють з цим містом, і підпа́лять це місто огнем, та й спа́лять його й ті доми́, що прино́сились жертви Ваалові на їхніх даха́х, і лили́ся литі жертви для інших богів, щоб Мене прогніви́ти.

29 Und5892 die Chaldäer3778 so wider diese Stadt5892 streiten3898, werden8313 hereinkommen935 und430 sie mit Feuer784 anstecken und verbrennen3341 samt den Häusern1004, da sie auf den Dächern1406 Baal1168 geräuchert6999 und andern312 Göttern Trankopfer5262 geopfert haben5258, auf daß sie mich erzürneten.

30 Бо сини Ізраїлеві та сини Юдині тільки зло учиня́ли на о́чах Моїх від юна́цтва свого́, сини бо Ізраїлеві лиш гніви́ли Мене чином рук своїх, ка́же Господь.

30 Denn die Kinder1121 Israel3478 und die Kinder1121 Juda3063 haben von ihrer Jugend5271 auf getan6213, das4639 mir übel7451 gefällt5869, und die Kinder1121 Israel3478 haben mich erzürnet3707 durch ihrer Hände3027 Werk, spricht5002 der HErr3068.

31 Бо місто це стало Мені на Мій гнів та на лю́тість Мою з того дня, як його збудува́ли, та аж до дня цього, щоб відкинути його від Мого лиця

31 Denn seit der Zeit3117 diese Stadt5892 gebauet ist, bis auf6440 diesen Tag3117, hat1129 sie5493 mich zornig und grimmig2534 gemacht, daß ich sie muß von meinem Angesicht639 wegtun

32 за все те зло синів Ізраїлевих та синів Юдиних, яке учини́ли, щоб гніви́ти Мене, — вони, їхні царі, князі́, їхні священики й їхні пророки, і юде́яни й ме́шканці Єрусалиму.

32 um all der Bosheit7451 willen der Kinder1121 Israel3478 und3548 der Kinder1121 Juda3063, die sie getan6213 haben3707, daß sie mich erzürneten. Sie, ihre Könige4428, Fürsten8269, Priester und376 Propheten5030, und die in Juda3063 und Jerusalem3389 wohnen3427,

33 І вони оберну́лись до Мене поти́лицею, а не обличчям, хоч Я їх навчав рано й пізно, — та не слухалися, щоб прийняти науку.

33 haben mir6440 den Rücken6203 und nicht4148 das Angesicht6437 zugekehret, wiewohl ich sie3925 stets lehren3925 ließ; aber sie3947 wollten nicht hören8085 noch sich7925 bessern.

34 І поклали гидо́ти свої в тому храмі, в якому Ім'я́ Моє кли́калося, щоб його занечи́стити.

34 Dazu haben sie7121 ihre Greuel8251 in das Haus1004 gesetzt7760, das von mir den Namen8034 hat, daß sie es verunreinigten2930,

35 І побудували жерто́вні пагі́рки Ваалові, що в долині Бен-Гіннома, щоб через огонь перево́дити синів своїх та своїх до́чок Молохові, чого їм не наказував Я, й що не вхо́дило в серце Мені, щоб чинити ту гидо́ту, щоб уводити Юду у гріх.

35 und1121 haben2398 die Höhen1116 des Baal1168 gebauet im Tal1516 Ben-Hinnom2011, daß sie1129 ihre Söhne1121 und Töchter1323 dem Moloch4432 verbrenneten, davon ich ihnen nichts befohlen habe6213, und ist mir nie in Sinn kommen5674, daß sie6680 solchen Greuel8441 tun5927 sollten, damit sie3820 Juda3063 also zu Sünden brächten.

36 Тому так промовляє Господь, Бог Ізраїлів, до міста цього, про яке ви говорите: Воно ві́ддане буде у руку царя вавилонського мече́м, і голодом, і морови́цею:

36 Und nun, um deswillen spricht559 der HErr3068, der GOtt430 Israels3478, also von dieser Stadt5892, davon ihr saget, daß sie559 werde vor Schwert2719, Hunger7458 und Pestilenz1698 in die Hände3027 des Königs4428 zu Babel894 gegeben5414:

37 Ось Я їх позбираю зо всіх тих країв, куди ви́гнав був їх Своїм гнівом та люттю Своєю й великим Своїм пересе́рдям, і верну́ їх до місця цього́, і посаджу́ їх безпе́чно, —

37 Siehe, ich will7725 sie sammeln6908 aus allen Landen776, dahin ich sie verstoße5080 durch meinen großen1419 Zorn639, Grimm2534 und Unbarmherzigkeit, und will sie wiederum an diesen Ort4725 bringen, daß sie sollen sicher983 wohnen3427.

38 і вони Мені стануть наро́дом, а Я буду їм Богом!

38 Und sie sollen mein Volk5971 sein, so will ich ihr GOtt430 sein

39 І дам Я їм серце одне та дорогу одну, щоб боялись Мене по всі дні на добро́ собі й синам їхнім по них.

39 und will ihnen einerlei259 Herz3820 und Wesen geben5414, daß sie mich fürchten3372 sollen ihr1870 Leben lang3117, auf daß ihnen und ihren Kindern1121 nach310 ihnen wohlgehe.

40 І складу́ з ними вічного заповіта, що не відверну́ся від них, щоб їм не чинити Свого добра, і дам їм у серце Свій страх, щоб не відступали від Мене!

40 Und will7725 einen ewigen5769 Bund1285 mit ihnen machen3772, daß ich nicht will3190 ablassen, ihnen Gutes zu tun, und will ihnen meine Furcht3374 ins Herz3824 geben5414, daß sie5493 nicht von mir310 weichen.

41 І буду Я ті́шитись ними, щоб чинити їм добро, і їх посаджу́ на землі цій у правді усім Своїм серцем та всією душею Своєю.

41 Und soll meine Lust sein7797, daß ich ihnen Gutes tun2895 soll; und ich will sie in diesem Lande776 pflanzen5193, treulich571, von ganzem Herzen3820 und von ganzer See LE5315.

42 Бо так промовляє Господь: Як спрова́див був Я все велике це зло на наро́д цей, так спрова́джу на них все добро, яке провіща́в Я про них!

42 Denn so spricht der HErr3068: Gleichwie ich über dies Volk5971 habe1696 kommen935 lassen all dies große1419 Unglück7451, also will935 ich auch alles Gute2896 über sie559 kommen lassen, das ich ihnen geredet habe.

43 І купуватимуть поле в цім кра́ї, про якого ви кажете: „Він — спусто́шення, так що немає люди́ни й скотини, він ві́дданий в руку халдеїв“.

43 Und559 sollen noch Äcker7704 gekauft7069 werden in diesem Lande776, davon ihr saget, es werde wüst8077 liegen, daß weder Leute120 noch Vieh929 drinnen bleibe, und werde in der Chaldäer3778 Hände3027 gegeben5414.

44 І бу́дуть вони купувати поля́ за срібло́, і писати про це у листі, й запеча́тувати, і сві́дчити сві́дками, у краї Веніяминовому та в околицях Єрусалиму, і в містах Юдиних, і в містах гірськи́х, і в містах до́лішніх, і в містах півде́нних, — бо верну́ їх із поло́ну, говорить Господь!“

44 Dennoch wird man Äcker7704 um7725 Geld3701 kaufen7069 und5612 verbriefen3789, versiegeln2856 und5707 bezeugen5749 im Lande776 Benjamin1144 und um Jerusalem3389 her5439 und in den Städten5892 Judas, in Städten5892 auf den Gebirgen2022, in Städten5892 in Gründen8219 und in Städten5892 gegen Mittag5045. Denn ich will ihr Gefängnis7622 wenden, spricht5002 der HErr3068.