IсаяРозділ 58 |
|
1 |
|
2 Вони бо щоденно шукають Мене та жадають пізнати доро́ги Мої, мов наро́д той, що праведне чинить, і права́ свого Бога не кидає. Питаються в Мене вони про права́ справедливости, жадають набли́ження Бога: |
|
3 „На́що ми по́стимо, коли Ти не бачиш, мучимо душу свою, Ти ж не знаєш того́?“ Отак, — у день по́сту свого ви чините волю свою, і всіх ваших робі́тників ти́снете! |
|
4 Тож на сва́рку та за́колот по́стите ви, та щоб кулако́м бити наха́бно. Тепер ви не по́стите так, щоб ваш голос почу́тий був на височині́! |
|
5 Хіба ж оце піст, що Я вибрав його, — той день, коли мо́рить люди́на душу свою́, свою голову гне, як та очерети́на, і сте́лить вере́ту та по́піл? Чи ж оце називаєш ти по́стом та днем уподо́би для Господа? |
|
6 Чи ж ось це не той піст, що Я вибрав його: розв'яза́ти кайда́ни безбожности, пу́та ярма́ розв'язати й пустити на волю ути́снених, і всяке ярмо́ розірва́ти? |
|
7 Чи ж не це, — щоб влама́ти голодному хліба свого́, а вбогих бурла́ків до дому впрова́дити? Що як побачиш наго́го, — щоб вкри́ти його, і не схова́тися від свого рі́дного? |
|
8 Зася́є тоді́, мов досві́тня зоря́, твоє світло, і хутко шкі́рою рана твоя заросте́, і твоя справедливість ходи́тиме перед тобою, а слава Господня сторо́жею за́дньою! |
|
9 Тоді кли́кати будеш — і Господь відпові́сть, будеш кли́кати — і Він скаже: Ось Я! Якщо віддали́ш з-поміж себе ярмо́, не бу́деш підно́сити пальця й казати лихо́го, |
|
10 і будеш давати голодному хліб свій, і знедо́лену душу наси́тиш, — тоді то засві́тить у те́мряві світло твоє, і твоя те́мрява ніби як по́лудень стане, |
|
11 і буде Господь тебе за́вжди прова́дити, і душу твою нагоду́є в посу́ху, ко́сті твої позміцня́є, і ти станеш, немов той напо́єний сад, і мов джерело́ те, що во́ди його не всиха́ють! |
|
12 І руїни відві́чні сини твої позабудо́вують, поставиш осно́ви дові́чні, і будуть тебе називати: „Замуро́вник проло́му, напра́вник шляхів для посе́лення“! |
|
13 Якщо ради суботи ти стримаєш но́гу свою́,щоб не чинити своїх забага́нок у день Мій святий, і будеш звати суботу приє́мністю, днем Господнім святим та шано́ваним, і її пошануєш, — не пі́деш своїми дорогами, діла свого не шука́тимеш та не будеш казати даре́мні слова́, — |
|
14 тоді в Го́споді розкошува́ти ти будеш, і Він посадо́вить тебе на висо́тах землі, та зробить, що будеш ти спожива́ти спа́дщину Якова, батька твого́, — бо у́ста Господні сказали оце! |
以賽亞書第58章 |
|
1 宜大聲呼號、響比吹角、勿息其音、告我民雅各家、癉其罪惡。 |
|
2 彼日崇事余、求我道、詰我法、欣然詣我前、幾與行義之民、不違上帝無異。 |
|
3 彼曰、我已禁食、卑以自牧、爾不垂顧、其意何居、曰、爾雖禁食、乃縱私欲、威迫傭人。 |
|
4 是爾禁食、依然作惡、與人爭競、揮拳敺擊、夫如是豈得升聞於上哉。 |
|
5 爾禁食之時、卑以自牧、屈抑若蘆、身衣麻布、坐於塗炭、我耶和華豈悅此乎。 |
|
6 爲強暴所拘繫者、當縱之自逸、釋人重負、伸人屈抑、折人衡軛、禁食若此、我何不喜。 |
|
7 饑者食之、貧者寓之、裸者衣之、戚屬遭難、毋掩面而不覩。 |
|
8 則爾之光明、必如平旦、爾之沉疴、一朝頓失、爾之仁義、護爾於前、我之榮光、衛爾於後。 |
|
9 如爾待人不虐遇、不譏訕、不讒毀、則爾呼龥我、我應甚速、若在左右、 |
|
10 如爾大發仁心、賑饑濟困、則爾之暗、可變爲光、赫然若日方中。 |
|
11 我恒導爾以行、雖至槁壞、必若園囿、源泉不竭、灌溉有資、俾爾果腹、筋骸堅固。 |
|
12 傾圮之邑、歷代荒蕪、維爾赤子、重加建造、城垣已毀、爾築之、逵衢已斷、爾修之、 |
|
13 安息日我之聖日、如爾以是日爲可喜可尊、奉事乎我、不務操作、不耽宴樂、不任己意、不言虛誕、 |
|
14 以我爲悅、我必升爾於崇邱、享爾祖雅各之業、我耶和華已言之矣。 |
IсаяРозділ 58 |
以賽亞書第58章 |
|
1 |
1 宜大聲呼號、響比吹角、勿息其音、告我民雅各家、癉其罪惡。 |
|
2 Вони бо щоденно шукають Мене та жадають пізнати доро́ги Мої, мов наро́д той, що праведне чинить, і права́ свого Бога не кидає. Питаються в Мене вони про права́ справедливости, жадають набли́ження Бога: |
2 彼日崇事余、求我道、詰我法、欣然詣我前、幾與行義之民、不違上帝無異。 |
|
3 „На́що ми по́стимо, коли Ти не бачиш, мучимо душу свою, Ти ж не знаєш того́?“ Отак, — у день по́сту свого ви чините волю свою, і всіх ваших робі́тників ти́снете! |
3 彼曰、我已禁食、卑以自牧、爾不垂顧、其意何居、曰、爾雖禁食、乃縱私欲、威迫傭人。 |
|
4 Тож на сва́рку та за́колот по́стите ви, та щоб кулако́м бити наха́бно. Тепер ви не по́стите так, щоб ваш голос почу́тий був на височині́! |
4 是爾禁食、依然作惡、與人爭競、揮拳敺擊、夫如是豈得升聞於上哉。 |
|
5 Хіба ж оце піст, що Я вибрав його, — той день, коли мо́рить люди́на душу свою́, свою голову гне, як та очерети́на, і сте́лить вере́ту та по́піл? Чи ж оце називаєш ти по́стом та днем уподо́би для Господа? |
5 爾禁食之時、卑以自牧、屈抑若蘆、身衣麻布、坐於塗炭、我耶和華豈悅此乎。 |
|
6 Чи ж ось це не той піст, що Я вибрав його: розв'яза́ти кайда́ни безбожности, пу́та ярма́ розв'язати й пустити на волю ути́снених, і всяке ярмо́ розірва́ти? |
6 爲強暴所拘繫者、當縱之自逸、釋人重負、伸人屈抑、折人衡軛、禁食若此、我何不喜。 |
|
7 Чи ж не це, — щоб влама́ти голодному хліба свого́, а вбогих бурла́ків до дому впрова́дити? Що як побачиш наго́го, — щоб вкри́ти його, і не схова́тися від свого рі́дного? |
7 饑者食之、貧者寓之、裸者衣之、戚屬遭難、毋掩面而不覩。 |
|
8 Зася́є тоді́, мов досві́тня зоря́, твоє світло, і хутко шкі́рою рана твоя заросте́, і твоя справедливість ходи́тиме перед тобою, а слава Господня сторо́жею за́дньою! |
8 則爾之光明、必如平旦、爾之沉疴、一朝頓失、爾之仁義、護爾於前、我之榮光、衛爾於後。 |
|
9 Тоді кли́кати будеш — і Господь відпові́сть, будеш кли́кати — і Він скаже: Ось Я! Якщо віддали́ш з-поміж себе ярмо́, не бу́деш підно́сити пальця й казати лихо́го, |
9 如爾待人不虐遇、不譏訕、不讒毀、則爾呼龥我、我應甚速、若在左右、 |
|
10 і будеш давати голодному хліб свій, і знедо́лену душу наси́тиш, — тоді то засві́тить у те́мряві світло твоє, і твоя те́мрява ніби як по́лудень стане, |
10 如爾大發仁心、賑饑濟困、則爾之暗、可變爲光、赫然若日方中。 |
|
11 і буде Господь тебе за́вжди прова́дити, і душу твою нагоду́є в посу́ху, ко́сті твої позміцня́є, і ти станеш, немов той напо́єний сад, і мов джерело́ те, що во́ди його не всиха́ють! |
11 我恒導爾以行、雖至槁壞、必若園囿、源泉不竭、灌溉有資、俾爾果腹、筋骸堅固。 |
|
12 І руїни відві́чні сини твої позабудо́вують, поставиш осно́ви дові́чні, і будуть тебе називати: „Замуро́вник проло́му, напра́вник шляхів для посе́лення“! |
12 傾圮之邑、歷代荒蕪、維爾赤子、重加建造、城垣已毀、爾築之、逵衢已斷、爾修之、 |
|
13 Якщо ради суботи ти стримаєш но́гу свою́,щоб не чинити своїх забага́нок у день Мій святий, і будеш звати суботу приє́мністю, днем Господнім святим та шано́ваним, і її пошануєш, — не пі́деш своїми дорогами, діла свого не шука́тимеш та не будеш казати даре́мні слова́, — |
13 安息日我之聖日、如爾以是日爲可喜可尊、奉事乎我、不務操作、不耽宴樂、不任己意、不言虛誕、 |
|
14 тоді в Го́споді розкошува́ти ти будеш, і Він посадо́вить тебе на висо́тах землі, та зробить, що будеш ти спожива́ти спа́дщину Якова, батька твого́, — бо у́ста Господні сказали оце! |
14 以我爲悅、我必升爾於崇邱、享爾祖雅各之業、我耶和華已言之矣。 |