Вихід

Розділ 15

1 Тоді заспівав Мойсей та Ізраїлеві сини оцю пісню Господе́ві, та й проказали, говорячи: „Я буду співать Господе́ві, бо дійсно звели́чився Він, — коня й верхівця́ його кинув до моря!

2 Моя сила та пісня — Госпо́дь, і Він став на спасі́ння мені! Це мій Бог, — і просла́влю Його, Він Бог батька мого, — і звеличу Його!

3 Госпо́дь — Муж війни, Єгова́ — Йому Йме́ння!

4 Колесни́ці фараонові й військо його вкинув у море, а вибір його трійкови́х у Червоному морі зато́плений.

5 Безодні їх позакривали, зійшли до глиби́н, як той камінь!

6 Права рука Твоя, Господи, всла́влена силою, прави́ця Твоя тро́щить ворога, Господи!

7 А Своєю безмірною ве́личчю Ти розбиваєш Своїх заколо́тників, посилаєш палю́чий Свій гнів, — він їх поїдає, немов ту солому!

8 А по́дувом ні́здер Твоїх вода ску́пчилась, вир спинився, немов та стіна, потоки загу́сли були в серці моря!

9 Нахваля́вся був ворог: „Поженусь — дожену́! Попаю́ю здобичу, — душа моя спо́вниться ними! Меча свого ви́хоплю я, — і понищить рука моя їх!“

10 Та дмухну́в Ти був духом Своїм — і закрило їх море: вони потопи́лись в бурхливій воді, немов о́ливо!

11 Хто подібний Тобі серед бо́гів, о Господи? Хто подібний Тобі, Препросла́влений святістю? Ти в славі грізни́й, Чудотворче!

12 Простягнув Ти правицю Свою — і земля їх погли́нула!

13 Милосердям Своїм вів наро́д, якого Ти визволив, Своєю Ти силою ввів у мешка́ння Своєї святині!

14 Почули наро́ди — і тремтіли, обгорнула тривога мешка́нців землі филисти́мської!

15 Старши́ни едо́мські тоді побенте́жились, моа́вських вельмож обгорнуло тремті́ння, розпливлися усі ханаа́нці!

16 Напали на них страх та жах, через ве́лич раме́на Твойо́го замовкли, як камінь, аж поки пере́йде наро́д Твій, о Господи, аж поки перейде народ, що його Ти набув!

17 Ти їх уведеш, і їх посадиш на го́ру спа́дку Твого, на місці, яке вчинив, Господи, жи́тлом Своїм, до Святині Господньої, що поставили руки Твої,

18 і Господь зацарює навіки віків!“

19 Бо коли ввійшов був до моря кінь фараона з колесни́цею його та з його комо́нниками, то Господь повернув на них води мо́рські, а Ізраїлеві сини пішли суходолом у сере́дині моря.

20 І взяла́ бубна пророчиця Марія́м, сестра Ааронова, а за нею повихо́дили всі жінки́ з бубнами та з танцями.

21 І відповіла їм Марія́м: Співайте для Господа, бо дійсно звели́чився Він, — коня й верхівця його кинув до моря!“

22 І повів Мойсей Ізраїля від Червоного моря, і вийшли вони до пустині Шур. І йшли вони три дні в пустині, — і не знахо́дили води.

23 І прийшли вони до Мари, і не могли пити води з Мари́, бо гірка́ вона. Тому названо ймення їй: Мара́.

24 І став наро́д ре́мствувати на Мойсея, говорячи: „Що́ ми бу́демо пити?“

25 І він кли́кав до Господа! І показав йому Господь дерево, і він кинув його до води, — і стала вода та солодка! Там Він дав йому постанову та право, і там його ви́пробував.

26 І сказав Він: „Коли дійсно будеш ти слухати голосу Господа, Бога твого, і будеш робити слушне в очах Його, і будеш слухатися за́повідей Його, і будеш виконувати всі постанови Його, то всю хворобу, що Я поклав був на Єгипет, не покладу на тебе, бо Я — Господь, Лікар твій!“

27 І прийшли вони до Єліму, а там дванадцять во́дних джере́л та сімдесят пальм. І вони ота́борилися там над водою.

出埃及記

第15章

1 摩西與以色列族謳歌、頌美耶和華、曰、赫兮喧兮、耶和華歟、當謳歌之、馬與乘者、俱驅於海、

2 耶和華施能、援手拯我、我爲謳歌。我之上帝、我極其揄揚、我父之上帝、我高其品評。

3 惟耶和華善於戰、惟耶和華著此名。

4 法老軍騎、盡驅於海、特選將軍亦沒紅海。

5 如石沉淵、波濤覆之。

6 耶和華顯其大能、施力而羣敵喪亡。

7 作威而仇讎覆滅、其怒如火、燬敵若蒭。

8 其揚烈風、使水驟起、濤若堆立、波凝海中。

9 彼敵有言、必追而及、分其貨財、以快我心、出我鋒刃、手殲厥衆。

10 惟爾吹氣、海淹其敵、如鉛之沉、沒於洪水。

11 諸上帝中〔上帝或曰有能者〕、孰克與耶和華頡頏、至聖至榮、可畏可頌、獨行異蹟、誰堪比儗。

12 爾擊勁敵、地爲吞之。

13 爾拯兆民、恩以導之、自施其能、引至聖室。

14 異邦族類、必聞而畏、非利士民必悚然懼、

15 以東諸伯必觳觫、摩押英豪必戰慄、迦南居民必喪膽。

16 無不驚駭、爾施厥能敵不敢動、屹然如石、待耶和華所得之民經其地。

17 聖山恒業、乃耶和華所預備駐蹕之地、導民進之、安居其所。

18 耶和華爲主宰、至遠靡曁。

19 法老率車馬軍騎入海、耶和華使水囘流盡淹其衆、惟以色列族行於海中、如履陸地。

20 先知婦亞倫姊米哩暗、手執鼗、諸女亦執鼗相從、舞蹈而出。

21 米哩暗和其歌曰、赫兮喧兮、耶和華歟、馬與乘者、盡驅於海。〇

22 摩西與以色列族、離紅海遄征、至書耳野、歷程三日、渺不見水。

23 至馬剌〔馬剌譯卽苦〕、得水殊苦、人弗能飲、故稱其名曰馬剌、

24 民怨摩西、曰、我將何飲。

25 摩西龥耶和華、耶和華示以木、投諸水中、其味卽淡。在彼耶和華設法度、以試其民、

26 曰爾若從爾上帝耶和華命、行其所悅、循其誡命、守其禮儀、則必醫爾。埃及人所患之恙、必不加諸爾。

27 遂至以林、彼有水泉十二、棗樹七十、近水張幕。

Вихід

Розділ 15

出埃及記

第15章

1 Тоді заспівав Мойсей та Ізраїлеві сини оцю пісню Господе́ві, та й проказали, говорячи: „Я буду співать Господе́ві, бо дійсно звели́чився Він, — коня й верхівця́ його кинув до моря!

1 摩西與以色列族謳歌、頌美耶和華、曰、赫兮喧兮、耶和華歟、當謳歌之、馬與乘者、俱驅於海、

2 Моя сила та пісня — Госпо́дь, і Він став на спасі́ння мені! Це мій Бог, — і просла́влю Його, Він Бог батька мого, — і звеличу Його!

2 耶和華施能、援手拯我、我爲謳歌。我之上帝、我極其揄揚、我父之上帝、我高其品評。

3 Госпо́дь — Муж війни, Єгова́ — Йому Йме́ння!

3 惟耶和華善於戰、惟耶和華著此名。

4 Колесни́ці фараонові й військо його вкинув у море, а вибір його трійкови́х у Червоному морі зато́плений.

4 法老軍騎、盡驅於海、特選將軍亦沒紅海。

5 Безодні їх позакривали, зійшли до глиби́н, як той камінь!

5 如石沉淵、波濤覆之。

6 Права рука Твоя, Господи, всла́влена силою, прави́ця Твоя тро́щить ворога, Господи!

6 耶和華顯其大能、施力而羣敵喪亡。

7 А Своєю безмірною ве́личчю Ти розбиваєш Своїх заколо́тників, посилаєш палю́чий Свій гнів, — він їх поїдає, немов ту солому!

7 作威而仇讎覆滅、其怒如火、燬敵若蒭。

8 А по́дувом ні́здер Твоїх вода ску́пчилась, вир спинився, немов та стіна, потоки загу́сли були в серці моря!

8 其揚烈風、使水驟起、濤若堆立、波凝海中。

9 Нахваля́вся був ворог: „Поженусь — дожену́! Попаю́ю здобичу, — душа моя спо́вниться ними! Меча свого ви́хоплю я, — і понищить рука моя їх!“

9 彼敵有言、必追而及、分其貨財、以快我心、出我鋒刃、手殲厥衆。

10 Та дмухну́в Ти був духом Своїм — і закрило їх море: вони потопи́лись в бурхливій воді, немов о́ливо!

10 惟爾吹氣、海淹其敵、如鉛之沉、沒於洪水。

11 Хто подібний Тобі серед бо́гів, о Господи? Хто подібний Тобі, Препросла́влений святістю? Ти в славі грізни́й, Чудотворче!

11 諸上帝中〔上帝或曰有能者〕、孰克與耶和華頡頏、至聖至榮、可畏可頌、獨行異蹟、誰堪比儗。

12 Простягнув Ти правицю Свою — і земля їх погли́нула!

12 爾擊勁敵、地爲吞之。

13 Милосердям Своїм вів наро́д, якого Ти визволив, Своєю Ти силою ввів у мешка́ння Своєї святині!

13 爾拯兆民、恩以導之、自施其能、引至聖室。

14 Почули наро́ди — і тремтіли, обгорнула тривога мешка́нців землі филисти́мської!

14 異邦族類、必聞而畏、非利士民必悚然懼、

15 Старши́ни едо́мські тоді побенте́жились, моа́вських вельмож обгорнуло тремті́ння, розпливлися усі ханаа́нці!

15 以東諸伯必觳觫、摩押英豪必戰慄、迦南居民必喪膽。

16 Напали на них страх та жах, через ве́лич раме́на Твойо́го замовкли, як камінь, аж поки пере́йде наро́д Твій, о Господи, аж поки перейде народ, що його Ти набув!

16 無不驚駭、爾施厥能敵不敢動、屹然如石、待耶和華所得之民經其地。

17 Ти їх уведеш, і їх посадиш на го́ру спа́дку Твого, на місці, яке вчинив, Господи, жи́тлом Своїм, до Святині Господньої, що поставили руки Твої,

17 聖山恒業、乃耶和華所預備駐蹕之地、導民進之、安居其所。

18 і Господь зацарює навіки віків!“

18 耶和華爲主宰、至遠靡曁。

19 Бо коли ввійшов був до моря кінь фараона з колесни́цею його та з його комо́нниками, то Господь повернув на них води мо́рські, а Ізраїлеві сини пішли суходолом у сере́дині моря.

19 法老率車馬軍騎入海、耶和華使水囘流盡淹其衆、惟以色列族行於海中、如履陸地。

20 І взяла́ бубна пророчиця Марія́м, сестра Ааронова, а за нею повихо́дили всі жінки́ з бубнами та з танцями.

20 先知婦亞倫姊米哩暗、手執鼗、諸女亦執鼗相從、舞蹈而出。

21 І відповіла їм Марія́м: Співайте для Господа, бо дійсно звели́чився Він, — коня й верхівця його кинув до моря!“

21 米哩暗和其歌曰、赫兮喧兮、耶和華歟、馬與乘者、盡驅於海。〇

22 І повів Мойсей Ізраїля від Червоного моря, і вийшли вони до пустині Шур. І йшли вони три дні в пустині, — і не знахо́дили води.

22 摩西與以色列族、離紅海遄征、至書耳野、歷程三日、渺不見水。

23 І прийшли вони до Мари, і не могли пити води з Мари́, бо гірка́ вона. Тому названо ймення їй: Мара́.

23 至馬剌〔馬剌譯卽苦〕、得水殊苦、人弗能飲、故稱其名曰馬剌、

24 І став наро́д ре́мствувати на Мойсея, говорячи: „Що́ ми бу́демо пити?“

24 民怨摩西、曰、我將何飲。

25 І він кли́кав до Господа! І показав йому Господь дерево, і він кинув його до води, — і стала вода та солодка! Там Він дав йому постанову та право, і там його ви́пробував.

25 摩西龥耶和華、耶和華示以木、投諸水中、其味卽淡。在彼耶和華設法度、以試其民、

26 І сказав Він: „Коли дійсно будеш ти слухати голосу Господа, Бога твого, і будеш робити слушне в очах Його, і будеш слухатися за́повідей Його, і будеш виконувати всі постанови Його, то всю хворобу, що Я поклав був на Єгипет, не покладу на тебе, бо Я — Господь, Лікар твій!“

26 曰爾若從爾上帝耶和華命、行其所悅、循其誡命、守其禮儀、則必醫爾。埃及人所患之恙、必不加諸爾。

27 І прийшли вони до Єліму, а там дванадцять во́дних джере́л та сімдесят пальм. І вони ота́борилися там над водою.

27 遂至以林、彼有水泉十二、棗樹七十、近水張幕。