Повторення Закону

Розділ 20

1 Коли ти вийдеш на війну проти свого ворога, та побачиш коні й вози, та народ, численніший від тебе, то не будеш боятися їх, бо з тобою Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського кра́ю.

2 І станеться, коли ви приступите до бо́ю, то піді́йде священик і буде промовляти до народу,

3 та й скаже до них: „Слухай, Ізраїлю, ви приступаєте сьогодні до бо́ю проти ваших ворогів. Нехай не зм'якне серце ваше, — не бійтеся, і не страшіться, і не лякайтеся їх,

4 бо Господь, Бог ваш, Він Той, що йде з вами воювати для вас з вашими ворогами, щоб спасти вас!“

5 А урядники будуть промовляти до народу, говорячи: „Хто є тут такий, що збудував нови́й дім, та не справив обряду поно́вин? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не справив на ньому обряду поно́вин.

6 І хто є тут такий, що засадив виноградника та не користався ним? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не скористався ним.

7 А хто є тут такий, що засватав жінку, та не взяв її? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не взяв її“.

8 І далі промовлятимуть урядники до народу та й скажуть: „Хто є тут такий, що лякли́вий та м'якосе́рдий? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не розсла́бив він серця́ братів своїх, як є серце його“.

9 І станеться, коли урядники закінча́ть промовляти до народу, то призначать зверхників для військо́вих відділів на чоло́ народу.

10 Коли ти приступиш до міста, щоб воювати з ним, то запропонуй йому перше мир.

11 І станеться, якщо воно відповість тобі: „Мир“, і відчинить браму тобі, то ввесь той народ, що знаходиться в ньому, буде тобі на данину, і буде служити тобі.

12 А якщо воно не зами́рить з тобою, і буде прова́дити з тобою війну, то обло́жиш його.

13 І Господь, Бог твій, дасть його в руку твою, а ти повбиваєш усю чоловічу стать його вістрям меча.

14 Тільки жіно́к, і дітей, і худобу, і все, що буде в тім місті, всю здо́бич його забере́ш собі, і будеш ти їсти здо́бич ворогів своїх, що дав тобі Господь, Бог твій.

15 Так ти зробиш усім містам, дуже далеким від тебе, що вони не з міст цих народів.

16 Тільки з міст тих народів, які Господь, Бог твій, дає тобі на володіння, не позоставиш при житті жодної душі,

17 бо конче вчиниш їх закляттям: Хіттеянина, і Амореянина, і Ханаанеянина, і Періззеянина, і Хіввеянина, і Євусеянина, як наказав був тобі Господь, Бог твій,

18 щоб вони не навчили вас робити такого, як усі їхні гидо́ти, що робили вони богам своїм, бо тоді́ згрішите́ ви перед Господом, Богом своїм.

19 Коли будеш обляга́ти місто багато днів, щоб воювати з ним та щоб здобути його, то не знищиш його де́рева, і не піднесеш сокири на нього, бо з нього ти їстимеш, і його не будеш стинати, бо чи ж пільне де́рево — то чоловік, щоб увійти перед тобою до обложеного міста?

20 Тільки дерево, що про нього ти знаєш, що воно не дерево на їжу, його знищиш та зітне́ш, і будеш будувати з ньо́го речі обляга́ння проти того міста, яке провадить з тобою війну, аж до упадку його.

申命記

第20章

1 爾與敵戰見車馬人民、較己尤衆、則毋畏懼、蓋爾上帝耶和華昔導爾出埃及、必輔翼爾。

2 臨陳之時、祭司必至民前、

3 告之曰、以色列族、尚聽之哉、爾今日攻敵臨戰、毋怯心、毋畏葸、毋恐懼、毋震驚、

4 蓋爾上帝耶和華佑爾、爲爾攻敵、以拯爾曹。

5 諸族長必告民曰、有人建室、猶未告成、則必旋歸、恐沒於戰、而他人告成。

6 有人植葡萄園、猶未食之、則必旋歸、恐沒於戰、而他人食之。

7 有人聘妻、猶未娶之、則必旋歸、恐沒於戰、而他人娶之。

8 族長亦必告民曰、有人畏葸怯心、則必旋歸、恐其同儕喪膽、與彼無異。

9 族長告民旣竟、可立數督、以率衆旅。〇

10 爾臨城攻之、先告以和、

11 如以和相應、自啟邑門、則彼邑民、必入貢而服事爾、

12 如不欲和、乃必欲戰、則爾可迫而攻之、

13 迨爾上帝耶和華付於爾手、以刃擊諸丁男、

14 奪其妻孥牲畜、與邑中所有之貨財、爾上帝耶和華、以敵所有錫爾、爾可得之。

15 凡邑離爾甚遠、不屬於斯土者、爾必待之如是。

16 惟赫人、亞摩哩人、迦南人、比哩洗人、希未人、耶布士人、

17 爾之上帝耶和華以其邑付爾得之、爾必盡滅其衆、凡有血氣者、不全其生、遵爾上帝耶和華命。

18 彼奉其上帝、行諸可惡之事、爾若則效之、卽干犯爾之上帝耶和華。

19 爾環城而攻、爲日已久、欲取其地、勿以斧砍樹、夫樹結果、足以養人、毋得砍伐、以製攻城之器、

20 惟爾所知無果之樹、則可砍伐、積之成壘、迨於城破之日、然後已。

Повторення Закону

Розділ 20

申命記

第20章

1 Коли ти вийдеш на війну проти свого ворога, та побачиш коні й вози, та народ, численніший від тебе, то не будеш боятися їх, бо з тобою Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського кра́ю.

1 爾與敵戰見車馬人民、較己尤衆、則毋畏懼、蓋爾上帝耶和華昔導爾出埃及、必輔翼爾。

2 І станеться, коли ви приступите до бо́ю, то піді́йде священик і буде промовляти до народу,

2 臨陳之時、祭司必至民前、

3 та й скаже до них: „Слухай, Ізраїлю, ви приступаєте сьогодні до бо́ю проти ваших ворогів. Нехай не зм'якне серце ваше, — не бійтеся, і не страшіться, і не лякайтеся їх,

3 告之曰、以色列族、尚聽之哉、爾今日攻敵臨戰、毋怯心、毋畏葸、毋恐懼、毋震驚、

4 бо Господь, Бог ваш, Він Той, що йде з вами воювати для вас з вашими ворогами, щоб спасти вас!“

4 蓋爾上帝耶和華佑爾、爲爾攻敵、以拯爾曹。

5 А урядники будуть промовляти до народу, говорячи: „Хто є тут такий, що збудував нови́й дім, та не справив обряду поно́вин? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не справив на ньому обряду поно́вин.

5 諸族長必告民曰、有人建室、猶未告成、則必旋歸、恐沒於戰、而他人告成。

6 І хто є тут такий, що засадив виноградника та не користався ним? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не скористався ним.

6 有人植葡萄園、猶未食之、則必旋歸、恐沒於戰、而他人食之。

7 А хто є тут такий, що засватав жінку, та не взяв її? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не взяв її“.

7 有人聘妻、猶未娶之、則必旋歸、恐沒於戰、而他人娶之。

8 І далі промовлятимуть урядники до народу та й скажуть: „Хто є тут такий, що лякли́вий та м'якосе́рдий? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не розсла́бив він серця́ братів своїх, як є серце його“.

8 族長亦必告民曰、有人畏葸怯心、則必旋歸、恐其同儕喪膽、與彼無異。

9 І станеться, коли урядники закінча́ть промовляти до народу, то призначать зверхників для військо́вих відділів на чоло́ народу.

9 族長告民旣竟、可立數督、以率衆旅。〇

10 Коли ти приступиш до міста, щоб воювати з ним, то запропонуй йому перше мир.

10 爾臨城攻之、先告以和、

11 І станеться, якщо воно відповість тобі: „Мир“, і відчинить браму тобі, то ввесь той народ, що знаходиться в ньому, буде тобі на данину, і буде служити тобі.

11 如以和相應、自啟邑門、則彼邑民、必入貢而服事爾、

12 А якщо воно не зами́рить з тобою, і буде прова́дити з тобою війну, то обло́жиш його.

12 如不欲和、乃必欲戰、則爾可迫而攻之、

13 І Господь, Бог твій, дасть його в руку твою, а ти повбиваєш усю чоловічу стать його вістрям меча.

13 迨爾上帝耶和華付於爾手、以刃擊諸丁男、

14 Тільки жіно́к, і дітей, і худобу, і все, що буде в тім місті, всю здо́бич його забере́ш собі, і будеш ти їсти здо́бич ворогів своїх, що дав тобі Господь, Бог твій.

14 奪其妻孥牲畜、與邑中所有之貨財、爾上帝耶和華、以敵所有錫爾、爾可得之。

15 Так ти зробиш усім містам, дуже далеким від тебе, що вони не з міст цих народів.

15 凡邑離爾甚遠、不屬於斯土者、爾必待之如是。

16 Тільки з міст тих народів, які Господь, Бог твій, дає тобі на володіння, не позоставиш при житті жодної душі,

16 惟赫人、亞摩哩人、迦南人、比哩洗人、希未人、耶布士人、

17 бо конче вчиниш їх закляттям: Хіттеянина, і Амореянина, і Ханаанеянина, і Періззеянина, і Хіввеянина, і Євусеянина, як наказав був тобі Господь, Бог твій,

17 爾之上帝耶和華以其邑付爾得之、爾必盡滅其衆、凡有血氣者、不全其生、遵爾上帝耶和華命。

18 щоб вони не навчили вас робити такого, як усі їхні гидо́ти, що робили вони богам своїм, бо тоді́ згрішите́ ви перед Господом, Богом своїм.

18 彼奉其上帝、行諸可惡之事、爾若則效之、卽干犯爾之上帝耶和華。

19 Коли будеш обляга́ти місто багато днів, щоб воювати з ним та щоб здобути його, то не знищиш його де́рева, і не піднесеш сокири на нього, бо з нього ти їстимеш, і його не будеш стинати, бо чи ж пільне де́рево — то чоловік, щоб увійти перед тобою до обложеного міста?

19 爾環城而攻、爲日已久、欲取其地、勿以斧砍樹、夫樹結果、足以養人、毋得砍伐、以製攻城之器、

20 Тільки дерево, що про нього ти знаєш, що воно не дерево на їжу, його знищиш та зітне́ш, і будеш будувати з ньо́го речі обляга́ння проти того міста, яке провадить з тобою війну, аж до упадку його.

20 惟爾所知無果之樹、則可砍伐、積之成壘、迨於城破之日、然後已。