До римлянРозділ 10 |
|
1 |
|
2 Бо я свідчу їм, що вони мають ре́вність про Бога, але не за розумом. |
|
3 Вони бо, не розуміючи праведности Божої, і силкуючись поставити власну праведність, не покорились праведності Божій. |
|
4 Бо кінець Зако́ну — Христос на праведність кожному, хто вірує. |
|
5 Мойсей бо пише про праведність, що від Закону, що „люди́на, яка його виконує, буде ним жити“. |
|
6 А про праведність, що від віри, говорить так: „Не кажи в своїм серці: Хто вийде на небо?“ цебто зве́сти додолу Христа, |
|
7 або: „Хто зі́йде в безодню?“ цебто ви́вести з мертвих Христа. |
|
8 Але що каже ще? „Бли́зько тебе слово, — в устах твоїх і в серці твоїм“, цебто слово віри, що його проповідуємо. |
|
9 Бо коли ти уста́ми своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся, |
|
10 бо серцем віруємо для праведности, а устами іспові́дуємо для спасі́ння. |
|
11 Каже бо Писа́ння: „Кожен, хто вірує в Нього, не буде засоро́млений“. |
|
12 Бо нема різниці поміж юдеєм та ге́лленом, бо той же Госпо́дь є Господом усіх, багатий для всіх, хто кличе Його. |
|
13 Бо „кожен, хто покличе Господнє Ім'я, буде спасе́ний“. |
|
14 |
|
15 І як будуть проповідувати, коли не будуть по́слані? Як написано: „Які гарні ноги благовіссників миру, благовісників добра́“. |
|
16 Але не всі послухались Єва́нгелії. Бо Ісая каже: „Господи, хто повірив тому, що почув був від нас?“ |
|
17 Тож віра від слу́хання, а слу́хання через Слово Христо́ве. |
|
18 Та кажу́: Чи не чули вони? Отож: „По всій землі їхній голос пішов, і їхні слова́ в кінці світу!“ |
|
19 Але кажу́: Чи Ізраїль не знав? Перший Мойсей говорить: „Я викличу заздрість у вас ненаро́дом, — роздражню́ вас нерозумним народом“. |
|
20 А Ісая сміли́во говорить: „Знайшли Мене ті, хто Мене не шукав, відкрився Я тим, хто не питався про Мене!“ |
|
21 А про Ізраїля каже: „Я руки Свої цілий день простягав до людей неслухня́них і суперечних!“ |
羅馬書第10章 |
|
1 兄弟乎、我心所悅者、以色列人得救、及爲之祈禱上帝、 |
|
2 蓋彼雖熱中、事上帝、而弗識之、我得爲證、 |
|
3 其不識上帝稱義之道、惟一已行義是賴、不服上帝稱義之道、 |
|
4 有基督律法之意乃盡、使信之者得稱義、 |
|
5 在摩西言恃法稱義者、曰、遵此則得生、 |
|
6 在言以信稱義者、曰、勿意謂誰能昇天堂耶、蓋言由天而降基督、 |
|
7 誰能下陰府耶、蓋言由死而甦基督、 |
|
8 其道何謂耶、曰、道在邇、在汝口、在汝心、卽我所傳信主之道、 |
|
9 若口認耶穌爲主、心信上帝甦之、則得救、 |
|
10 夫人心信以稱義、口認以得救、 |
|
11 經云、凡信主者、必不啓羞也、 |
|
12 猶太希利尼人、悉無區別、受裁一主、鴻慈諸龥之者、 |
|
13 以龥主名者、皆得救也、 |
|
14 曰、未信之、何能龥之、未聞之、何能信之、 |
|
15 不有傳之、何能聞之、不有遣之、何能傳乎、經云、傳諸和平、報諸嘉音者、其足音美何如耶、 |
|
16 曰、衆不聽受福音、以賽亞云、主、我所傳聞、篤信者誰、 |
|
17 曰、如是言之、信由傳聞而至、傳聞由上帝道而來、 |
|
18 我則曰、以色列民、豈未聞乎是也、蓋傳聞遍於宇內、言語至於地極矣、 |
|
19 余又曰、以色列人、豈未知乎、昔摩西曰、我將子異民、使爾發奮、子頑民、使爾激勵、 |
|
20 以賽亞侃侃言曰、未求我者、我遇之、未請我者、我見之、 |
|
21 其言以色列人曰、我終日舉手、勸不信非我之民矣、〇 |
До римлянРозділ 10 |
羅馬書第10章 |
|
1 |
1 兄弟乎、我心所悅者、以色列人得救、及爲之祈禱上帝、 |
|
2 Бо я свідчу їм, що вони мають ре́вність про Бога, але не за розумом. |
2 蓋彼雖熱中、事上帝、而弗識之、我得爲證、 |
|
3 Вони бо, не розуміючи праведности Божої, і силкуючись поставити власну праведність, не покорились праведності Божій. |
3 其不識上帝稱義之道、惟一已行義是賴、不服上帝稱義之道、 |
|
4 Бо кінець Зако́ну — Христос на праведність кожному, хто вірує. |
4 有基督律法之意乃盡、使信之者得稱義、 |
|
5 Мойсей бо пише про праведність, що від Закону, що „люди́на, яка його виконує, буде ним жити“. |
5 在摩西言恃法稱義者、曰、遵此則得生、 |
|
6 А про праведність, що від віри, говорить так: „Не кажи в своїм серці: Хто вийде на небо?“ цебто зве́сти додолу Христа, |
6 在言以信稱義者、曰、勿意謂誰能昇天堂耶、蓋言由天而降基督、 |
|
7 або: „Хто зі́йде в безодню?“ цебто ви́вести з мертвих Христа. |
7 誰能下陰府耶、蓋言由死而甦基督、 |
|
8 Але що каже ще? „Бли́зько тебе слово, — в устах твоїх і в серці твоїм“, цебто слово віри, що його проповідуємо. |
8 其道何謂耶、曰、道在邇、在汝口、在汝心、卽我所傳信主之道、 |
|
9 Бо коли ти уста́ми своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся, |
9 若口認耶穌爲主、心信上帝甦之、則得救、 |
|
10 бо серцем віруємо для праведности, а устами іспові́дуємо для спасі́ння. |
10 夫人心信以稱義、口認以得救、 |
|
11 Каже бо Писа́ння: „Кожен, хто вірує в Нього, не буде засоро́млений“. |
11 經云、凡信主者、必不啓羞也、 |
|
12 Бо нема різниці поміж юдеєм та ге́лленом, бо той же Госпо́дь є Господом усіх, багатий для всіх, хто кличе Його. |
12 猶太希利尼人、悉無區別、受裁一主、鴻慈諸龥之者、 |
|
13 Бо „кожен, хто покличе Господнє Ім'я, буде спасе́ний“. |
13 以龥主名者、皆得救也、 |
|
14 |
14 曰、未信之、何能龥之、未聞之、何能信之、 |
|
15 І як будуть проповідувати, коли не будуть по́слані? Як написано: „Які гарні ноги благовіссників миру, благовісників добра́“. |
15 不有傳之、何能聞之、不有遣之、何能傳乎、經云、傳諸和平、報諸嘉音者、其足音美何如耶、 |
|
16 Але не всі послухались Єва́нгелії. Бо Ісая каже: „Господи, хто повірив тому, що почув був від нас?“ |
16 曰、衆不聽受福音、以賽亞云、主、我所傳聞、篤信者誰、 |
|
17 Тож віра від слу́хання, а слу́хання через Слово Христо́ве. |
17 曰、如是言之、信由傳聞而至、傳聞由上帝道而來、 |
|
18 Та кажу́: Чи не чули вони? Отож: „По всій землі їхній голос пішов, і їхні слова́ в кінці світу!“ |
18 我則曰、以色列民、豈未聞乎是也、蓋傳聞遍於宇內、言語至於地極矣、 |
|
19 Але кажу́: Чи Ізраїль не знав? Перший Мойсей говорить: „Я викличу заздрість у вас ненаро́дом, — роздражню́ вас нерозумним народом“. |
19 余又曰、以色列人、豈未知乎、昔摩西曰、我將子異民、使爾發奮、子頑民、使爾激勵、 |
|
20 А Ісая сміли́во говорить: „Знайшли Мене ті, хто Мене не шукав, відкрився Я тим, хто не питався про Мене!“ |
20 以賽亞侃侃言曰、未求我者、我遇之、未請我者、我見之、 |
|
21 А про Ізраїля каже: „Я руки Свої цілий день простягав до людей неслухня́них і суперечних!“ |
21 其言以色列人曰、我終日舉手、勸不信非我之民矣、〇 |