Приповiстi

Розділ 19

1 Ліпший убогий, що ходить в своїй непови́нності, ніж лукавий уста́ми та нерозумний.

2 Теж не добра душа без знання́, а хто на́глить ногами, спіткне́ться.

3 Глупо́та люди́ни дорогу її викривля́є, і на Господа гні́вається її серце.

4 Маєток примно́жує дру́зів числе́нних, а від бідака́ відпадає й товариш його.

5 Свідок брехливий не буде без кари, а хто бре́хні говорить, не буде врято́ваний.

6 Багато-хто го́дять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш люди́ні, яка не скупи́ться на дари.

7 Бідаря́ ненави́дять всі браття його, а тимбільш його при́ятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, — нема їх!

8 Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже́, той знахо́дить добро́.

9 Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.

10 Не лицю́є пишно́та безумному, тим більше рабові панувати над зве́рхником.

11 Розум люди́ни припинює гнів її, а вели́чність її — перейти над провиною.

12 Гнів царя — немов рик левчука́, а ласка́вість його — як роса на траву.

13 Син безумний — погибіль для батька свого́, а жінка сварлива — як ри́нва, що з неї вода тече за́вжди.

14 Хата й маєток — спа́дщина батьків, а жінка розумна — від Господа.

15 Лі́нощі сон накидають, і лінива душа — голодує.

16 Хто заповідь охороня́є, той душу свою стереже́; хто дороги свої легкова́жить, — помре.

17 Хто милости́вий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолу́жить йому.

18 Карта́й свого сина, коли є наді́я навчити, та забити його — не підно́сь свою душу.

19 Люди́на великого гніву хай кару несе, бо якщо ти вряту́єш її, то вчи́ниш ще гірше.

20 Слухай ради й карта́ння приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці́.

21 У серці люди́ни багато думо́к, але ви́повниться тільки за́дум Господній.

22 Здобу́ток люди́ні — то милість її, але ліпший біда́р за люди́ну брехливу.

23 Страх Господній веде́ до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не дося́гне його.

24 У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не піді́йме її.

25 Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остеріга́ти, то він зрозуміє поуку.

26 Хто батька грабує, хто матір жене? — Це син, що засти́джує та осоро́млює, —

27 перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання́!

28 Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибри́зкують кривду.

29 На насмі́шників кари готові пості́йно, і вдари на спи́ну безумним.

箴言

第19章

1 行為純正的貧窮人,勝過嘴裏乖謬的愚妄人[he that is perverse in his lips, and is a fool]

2 心無知識的,乃為不善;腳步急快的,難免犯罪。

3 人的愚昧傾敗他的道;他的心也抱怨耶和華。

4 財物使朋友增多;但窮人鄰居[neighour]遠離。

5 作假見證的,必不免受罰;吐出謊言的,終不能逃脫。

6 作君王的[the prince],有多人求他的恩情;愛送禮的,人都為他的朋友。

7 貧窮人,弟兄都恨他;何況他的朋友,豈不更遠離他?他用言語追隨,還是缺欠他們[yet they are wanting to him]

8 得著智慧的,愛惜生命;保守聰明的,必得好處。

9 作假見證的,不免受罰;吐出謊言的,也必滅亡。

10 愚昧人宴樂度日是不合宜的;何況僕人管轄王子呢?

11 人有見識就不輕易發怒;寬恕人的過失便是自己的榮耀。

12 王的忿怒好像獅子吼叫;他的恩典卻如草上的甘露。

13 愚昧的兒子是父親的禍患;妻子的爭吵如雨連連滴漏。

14 房屋錢財是祖宗所遺留的;唯有賢慧的妻是耶和華所賜的。

15 懶惰使人沉睡;懈怠的人必受飢餓。

16 謹守誡命的,保全生命;輕忽己路的,[but][shall]死亡。

17 憐憫貧窮的,就是借給耶和華;他的善行,耶和華必償還。

18 趁有盼望[hope]管教你的兒子,你的心不可因他哭喊就寬容[spare for his crying]

19 暴怒的人必受刑罰;你若救他,必須再救。

20 你要聽勸教,受訓誨,使你終久有智慧。

21 人心多有計謀;唯有耶和華的籌算才能立定。

22 施行仁慈的,令人愛慕;窮人勝過[better]說謊言的。

23 敬畏耶和華的,得著生命;他必恆久知足,不遭禍患。

24 懶惰人將手[hideth][bosom]裏,就是向口撤回,他也不肯。

25 鞭打褻慢人,愚蒙人必受警戒[beware];責備明哲人,他就明白知識。

26 虐待父親、趕出母親的,是貽羞致辱之子。

27 我兒,那使人偏離知識言語的教訓,你不可聽從[Cease, my son, to hear the instruction that causeth to err from the words of knowledge]

28 不敬虔的人[ungodly]作見證戲笑公平;惡人的口吞下罪孽。

29 刑罰是為褻慢人預備的;鞭打是為愚昧人的背預備的。

Приповiстi

Розділ 19

箴言

第19章

1 Ліпший убогий, що ходить в своїй непови́нності, ніж лукавий уста́ми та нерозумний.

1 行為純正的貧窮人,勝過嘴裏乖謬的愚妄人[he that is perverse in his lips, and is a fool]

2 Теж не добра душа без знання́, а хто на́глить ногами, спіткне́ться.

2 心無知識的,乃為不善;腳步急快的,難免犯罪。

3 Глупо́та люди́ни дорогу її викривля́є, і на Господа гні́вається її серце.

3 人的愚昧傾敗他的道;他的心也抱怨耶和華。

4 Маєток примно́жує дру́зів числе́нних, а від бідака́ відпадає й товариш його.

4 財物使朋友增多;但窮人鄰居[neighour]遠離。

5 Свідок брехливий не буде без кари, а хто бре́хні говорить, не буде врято́ваний.

5 作假見證的,必不免受罰;吐出謊言的,終不能逃脫。

6 Багато-хто го́дять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш люди́ні, яка не скупи́ться на дари.

6 作君王的[the prince],有多人求他的恩情;愛送禮的,人都為他的朋友。

7 Бідаря́ ненави́дять всі браття його, а тимбільш його при́ятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, — нема їх!

7 貧窮人,弟兄都恨他;何況他的朋友,豈不更遠離他?他用言語追隨,還是缺欠他們[yet they are wanting to him]

8 Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже́, той знахо́дить добро́.

8 得著智慧的,愛惜生命;保守聰明的,必得好處。

9 Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.

9 作假見證的,不免受罰;吐出謊言的,也必滅亡。

10 Не лицю́є пишно́та безумному, тим більше рабові панувати над зве́рхником.

10 愚昧人宴樂度日是不合宜的;何況僕人管轄王子呢?

11 Розум люди́ни припинює гнів її, а вели́чність її — перейти над провиною.

11 人有見識就不輕易發怒;寬恕人的過失便是自己的榮耀。

12 Гнів царя — немов рик левчука́, а ласка́вість його — як роса на траву.

12 王的忿怒好像獅子吼叫;他的恩典卻如草上的甘露。

13 Син безумний — погибіль для батька свого́, а жінка сварлива — як ри́нва, що з неї вода тече за́вжди.

13 愚昧的兒子是父親的禍患;妻子的爭吵如雨連連滴漏。

14 Хата й маєток — спа́дщина батьків, а жінка розумна — від Господа.

14 房屋錢財是祖宗所遺留的;唯有賢慧的妻是耶和華所賜的。

15 Лі́нощі сон накидають, і лінива душа — голодує.

15 懶惰使人沉睡;懈怠的人必受飢餓。

16 Хто заповідь охороня́є, той душу свою стереже́; хто дороги свої легкова́жить, — помре.

16 謹守誡命的,保全生命;輕忽己路的,[but][shall]死亡。

17 Хто милости́вий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолу́жить йому.

17 憐憫貧窮的,就是借給耶和華;他的善行,耶和華必償還。

18 Карта́й свого сина, коли є наді́я навчити, та забити його — не підно́сь свою душу.

18 趁有盼望[hope]管教你的兒子,你的心不可因他哭喊就寬容[spare for his crying]

19 Люди́на великого гніву хай кару несе, бо якщо ти вряту́єш її, то вчи́ниш ще гірше.

19 暴怒的人必受刑罰;你若救他,必須再救。

20 Слухай ради й карта́ння приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці́.

20 你要聽勸教,受訓誨,使你終久有智慧。

21 У серці люди́ни багато думо́к, але ви́повниться тільки за́дум Господній.

21 人心多有計謀;唯有耶和華的籌算才能立定。

22 Здобу́ток люди́ні — то милість її, але ліпший біда́р за люди́ну брехливу.

22 施行仁慈的,令人愛慕;窮人勝過[better]說謊言的。

23 Страх Господній веде́ до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не дося́гне його.

23 敬畏耶和華的,得著生命;他必恆久知足,不遭禍患。

24 У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не піді́йме її.

24 懶惰人將手[hideth][bosom]裏,就是向口撤回,他也不肯。

25 Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остеріга́ти, то він зрозуміє поуку.

25 鞭打褻慢人,愚蒙人必受警戒[beware];責備明哲人,他就明白知識。

26 Хто батька грабує, хто матір жене? — Це син, що засти́джує та осоро́млює, —

26 虐待父親、趕出母親的,是貽羞致辱之子。

27 перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання́!

27 我兒,那使人偏離知識言語的教訓,你不可聽從[Cease, my son, to hear the instruction that causeth to err from the words of knowledge]

28 Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибри́зкують кривду.

28 不敬虔的人[ungodly]作見證戲笑公平;惡人的口吞下罪孽。

29 На насмі́шників кари готові пості́йно, і вдари на спи́ну безумним.

29 刑罰是為褻慢人預備的;鞭打是為愚昧人的背預備的。