До євреїв

Розділ 12

1 Тож і ми, мавши навколо себе велику таку хмару свідків, скиньмо всякий тяга́р та гріх, що обплутує нас, та й біжім з терпеливістю до боротьби, яка перед нами,

2 дивлячись на Ісуса, на Начальника й Виконавця віри, що замість радости, яка була перед Ним, перете́рпів хреста, не звертавши уваги на сором, і сів по правиці престолу Божого.

3 Тож подумайте про Того, хто перете́рпів такий перекір проти Себе від грішних, щоб ви не знемоглись, і не впали на душах своїх.

4 Ви ще не змага́лись до крови, борю́чись проти гріха,

5 і забули на́гад, що говорить до вас, як синів: „Мій сину, — не нехтуй Господньої кари, і не знемагай, коли Він докоря́є тобі.

6 Бо Господь, кого любить, того Він карає, і б'є кожного сина, якого приймає“!

7 Коли те́рпите кару, то ро́бить Бог вам, як синам. Хіба є такий син, що ба́тько його не карає?

8 А коли ви без кари, що спільна для всіх, то ви діти з пере́любу, а не сини.

9 А до того, ми мали батьків, що карали наше тіло, — і боялися їх, то чи ж не далеко більше повинні кори́тися ми Отцеві ду́хів, щоб жити?

10 Ті нас за короткого ча́су карали, як їм до вподоби було́, Цей же на ко́ристь, щоб ми стали учасниками Його святости.

11 Усяка кара в тепе́рішній час не здається потіхою, але смутком, та згодом для на́вчених нею приносить ми́рний плід праведности!

12 Тому́ то „опущені руки й коліна знемо́жені ви́простуйте“,

13 і „чиніть прості стежки́ ногам вашим“, щоб кульгаве не збо́чило, але краще ви́правилось.

14 Пильнуйте про мир зо всіма, і про святість, без якої ніхто не побачить Господа.

15 Дивіться, щоб хто не зостався без Божої благода́ті, щоб „не виріс який гіркий корінь і не наробив непоко́ю“, і щоб багато-хто не опога́нились тим.

16 Щоб не був хто блудник чи безбожник, немов той Ісав, що своє перворі́дство віддав за поживу саму́.

17 Бо знаєте ви, що й після, як схотів він успадкува́ти благослове́ння, відкинутий був, — не знайшов бо був можливости до покая́ння, хоч його з слі́зьми шукав.

18 Бо ви не приступили до гори дотика́льної та до палю́чого огню, і до хмари, і до те́мряви, та до бурі,

19 і до сурмо́вого звуку, і до голосу слів, що його ті, хто чув, просили, щоб більше не мовилось слово до них.

20 Не могли бо вони того витримати, що наказано: „Коли й звірина́ до гори доторкне́ться, то буде камінням побита“.

21 І таке страшне́ те видіння було́, що Мойсей проказав: „Я боюся й тремчу́!“

22 Але ви приступили до гори Сіонської, і до міста Бога Живого, до Єрусалиму небесного, і до десятків тисяч анголів,

23 і до Церкви первороджених, на небі написаних, і до Судді всіх — до Бога, і до духів удоскона́лених праведників,

24 і до Посере́дника Ново́го Заповіту — до Ісуса, і до покро́плення крови, що краще промовляє, як А́велева.

25 Глядіть, не відверта́йтеся від того, хто промовляє. Бо як не повтікали вони, що зреклися того, хто звіщав на землі, то тим більше ми, якщо зрікаємся Того, Хто з неба звіщає,

26 що голос Його захитав тоді землю, а тепер обіцяв та каже: „Ще раз захитаю не тільки землею, але й небом“.

27 А „ще раз“ визначає заміну захитаного, як ство́реного, щоб зосталися ті, хто непохитний.

28 Отож ми, що приймаємо царство непохитне, нехай маємо благода́ть, що нею приємно служитимемо Богові з побожністю й зо стра́хом.

29 Бо наш Бог — то „палю́чий огонь“!

Der Brief an die Hebräer

Kapitel 12

1 Darum5105 auch wir2249, dieweil wir2249 solchen Haufen Zeugen3144 um4029 uns2254 haben2192, lasset uns2254 ablegen659 die3956 Sünde266, so uns immer anklebt2139 und2532 träge macht, und2532 lasset uns laufen5143 durch1223 Geduld5281 in dem Kampf73, der uns verordnet ist4295,

2 und2532 aufsehen872 auf1519 JEsum, den Anfänger747 und5037 Vollender5051 des Glaubens4102, welcher3739, da er2424 wohl hätte4295 mögen Freude5479 haben, erduldete5278 er das Kreuz4716 und achtete2706 der Schande152 nicht und ist gesessen2523 zur473 Rechten1188 auf1722 dem Stuhl2362 Gottes2316.

3 Gedenket357 an den, der5259 ein solches5108 Widersprechen485 von den Sündern268 wider sich848 erduldet5278 hat, daß3363 ihr nicht in1519 eurem5216 Mut5590 matt werdet2577 und1063 ablasset.

4 Denn ihr habt noch nicht3768 bis3360 aufs Blut129 widerstanden478 über dem4314 Kämpfen464 wider die Sünde266

5 und2532 habt bereits vergessen1585 des846 Trostes3874, der3748 zu euch5213 redet1256 als5613 zu den Kindern: Mein3450 Sohn, achte nicht3361 gering3643 die Züchtigung3809 des HErrn2962 und3366 verzage1590 nicht, wenn du von5259 ihm gestraft wirst1651;

6 denn1063 welchen der3739 HErr2962 liebhat25, den3739 züchtiget er3811; er stäupt3146 aber1161 einen jeglichen3956 Sohn, den er aufnimmt3858.

7 So ihr die3739 Züchtigung3809 erduldet5278, so erbeut sich4374 euch5213 GOtt2316 als5613 Kindern; denn1487 wo ist2076 ein Sohn, den5101 der Vater3962 nicht3756 züchtiget?

8 Seid1096 ihr2075 aber1161 ohne5565 Züchtigung3809, welcher3739 sie alle3956 sind teilhaftig3353 worden, so1487 seid ihr2075 Bastarde3541 und2532 nicht3756 Kinder.

9 Auch2532 so2532 wir haben2192 unsere2257 leiblichen4561 Väter3962 zu Züchtigern3810 gehabt und3303 sie gescheuet, sollten wir denn nicht3756 viel4183 mehr3123 untertan5293 sein5293 dem geistlichen4151 Vater3962, daß wir leben2198?

10 Und1063 jene zwar3303 haben uns gezüchtiget wenige3641 Tage2250 nach2596 ihrem Dünken1380, dieser aber1161 zu4314 Nutz4851, auf1909 daß1519 wir seine846 Heiligung41 erlangen3335.

11 Alle Züchtigung3809 aber1161, wenn sie846 da3918 ist3303, dünkt1380 sie uns nicht3756 Freude5479, sondern235 Traurigkeit3077 sein1511; aber1161 danach wird sie geben591 eine friedsame1516 Frucht2590 der Gerechtigkeit1343 denen, die dadurch geübet sind1128.

12 Darum1352 richtet wieder auf461 die lässigen3935 Hände5495 und2532 die müden3886 Kniee1119

13 und2532 tut4160 gewissen Tritt mit euren5216 Füßen4228, daß3363 nicht jemand strauchele wie ein Lahmer1624, sondern1161 vielmehr3123 gesund2390 werde2390.

14 Jaget1377 nach3326 dem3739 Frieden1515 gegen jedermann3956 und2532 der Heiligung38, ohne5565 welche wird niemand3762 den HErrn2962 sehen3700.

15 Und5453 sehet1983 darauf, daß575 nicht3361 jemand5100 Gottes2316 Gnade5485 versäume, daß nicht3361 etwa eine5100 bittere4088 Wurzel4491 aufwachse507 und2532 Unfrieden anrichte1776, und viele4183 durch dieselbige verunreiniget werden5302;

16 daß nicht3361 jemand5100 sei ein3391 Hurer4205 oder2228 ein GOttloser952 wie5613 Esau2269, der3739 um473 einer Speise1035 willen seine Erstgeburt4415 verkaufte591.

17 Wisset2467 aber1063, daß3754 er846 hernach3347, da er den Segen2129 ererben2816 wollte2309, verworfen ist593; denn1063 er fand2147 keinen3756 Raum5117 zur Buße3341, wiewohl2539 er sie mit3326 Tränen1144 suchte1567.

18 Denn1063 ihr seid nicht3756 kommen4334 zu4334 dem5584 Berge3735, den man anrühren konnte, und2532 mit2532 Feuer4442 brannte2545, noch zu dem Dunkel1105 und2532 Finsternis4655 und2532 Ungewitter2366

19 noch zu191 dem Hall2279 der Posaune4536 und2532 zur Stimme5456 der Worte3056, welcher3739 sich weigerten, die sie846 höreten, daß3361 ihnen das Wort4487 ja nicht2532 gesagt würde4369

20 (denn1063 sie5342 mochten‘s nicht3756 ertragen5342, was da gesagt ward1291. Und wenn2579 ein Tier2342 den Berg3735 anrührete, sollte es gesteiniget oder2228 mit einem Geschoß1002 erschossen werden2700.

21 Und2532 also3779 erschrecklich war2258 das Gesicht5324, daß Mose3475 sprach2036: Ich bin1510 erschrocken und2532 zittere1790),

22 sondern235 ihr seid kommen4334 zu dem Berge3735 Zion4622 und2532 zu der Stadt4172 des lebendigen2198 Gottes2316, zu dem himmlischen2032 Jerusalem2419, und2532 zu der Menge vieler tausend3461 Engel32

23 und2532 zu3831 der Gemeinde1577 der Erstgebornen, die im Himmel3772 angeschrieben sind583, und2532 zu1722 GOtt2316, dem Richter2923 über alle3956, und2532 zu den Geistern4151 der vollkommenen Gerechten1342

24 und2532 zu dem Mittler3316 des Neuen3501 Testaments1242, JEsus2424, und2532 zu dem Blut129 der Besprengung4473, das da besser2909 redet2980 denn3844 Abels6.

25 Sehet991 zu575, daß ihr euch des nicht3361 weigert, der1565 da redet! Denn1063 jene nicht3756 entflohen sind5343, die sich weigerten, da er auf Erden1093 redete2980, viel4183 weniger3123 wir2249, so1487 wir uns des weigern, der vom1909 Himmel3772 redet,

26 welches Stimme5456 zu der Zeit5119 die3739 Erde1093 bewegete. Nun3568 aber1161 verheißet er1861 und2532 spricht3004: Noch2089 einmal530 will ich1473 bewegen4531 nicht3756 allein3440 die Erde1093, sondern235 auch den Himmel3772.

27 Aber1161 solches »Noch2089 einmal530« zeigt an1213, daß5613 das Bewegliche4531 soll4160 verändert werden, als das gemacht ist, auf daß2443 da3361 bleibe3306 das Unbewegliche.

28 Darum1352, dieweil761 wir2102 empfangen ein unbeweglich Reich932, haben2192 wir Gnade5485, durch welche3739 wir sollen GOtt2316 dienen3000, ihm zu3326 gefallen, mit3880 Zucht127 und2532 Furcht2124.

29 Denn1063 unser2257 GOtt2316 ist ein verzehrend2654 Feuer4442.

До євреїв

Розділ 12

Der Brief an die Hebräer

Kapitel 12

1 Тож і ми, мавши навколо себе велику таку хмару свідків, скиньмо всякий тяга́р та гріх, що обплутує нас, та й біжім з терпеливістю до боротьби, яка перед нами,

1 Darum5105 auch wir2249, dieweil wir2249 solchen Haufen Zeugen3144 um4029 uns2254 haben2192, lasset uns2254 ablegen659 die3956 Sünde266, so uns immer anklebt2139 und2532 träge macht, und2532 lasset uns laufen5143 durch1223 Geduld5281 in dem Kampf73, der uns verordnet ist4295,

2 дивлячись на Ісуса, на Начальника й Виконавця віри, що замість радости, яка була перед Ним, перете́рпів хреста, не звертавши уваги на сором, і сів по правиці престолу Божого.

2 und2532 aufsehen872 auf1519 JEsum, den Anfänger747 und5037 Vollender5051 des Glaubens4102, welcher3739, da er2424 wohl hätte4295 mögen Freude5479 haben, erduldete5278 er das Kreuz4716 und achtete2706 der Schande152 nicht und ist gesessen2523 zur473 Rechten1188 auf1722 dem Stuhl2362 Gottes2316.

3 Тож подумайте про Того, хто перете́рпів такий перекір проти Себе від грішних, щоб ви не знемоглись, і не впали на душах своїх.

3 Gedenket357 an den, der5259 ein solches5108 Widersprechen485 von den Sündern268 wider sich848 erduldet5278 hat, daß3363 ihr nicht in1519 eurem5216 Mut5590 matt werdet2577 und1063 ablasset.

4 Ви ще не змага́лись до крови, борю́чись проти гріха,

4 Denn ihr habt noch nicht3768 bis3360 aufs Blut129 widerstanden478 über dem4314 Kämpfen464 wider die Sünde266

5 і забули на́гад, що говорить до вас, як синів: „Мій сину, — не нехтуй Господньої кари, і не знемагай, коли Він докоря́є тобі.

5 und2532 habt bereits vergessen1585 des846 Trostes3874, der3748 zu euch5213 redet1256 als5613 zu den Kindern: Mein3450 Sohn, achte nicht3361 gering3643 die Züchtigung3809 des HErrn2962 und3366 verzage1590 nicht, wenn du von5259 ihm gestraft wirst1651;

6 Бо Господь, кого любить, того Він карає, і б'є кожного сина, якого приймає“!

6 denn1063 welchen der3739 HErr2962 liebhat25, den3739 züchtiget er3811; er stäupt3146 aber1161 einen jeglichen3956 Sohn, den er aufnimmt3858.

7 Коли те́рпите кару, то ро́бить Бог вам, як синам. Хіба є такий син, що ба́тько його не карає?

7 So ihr die3739 Züchtigung3809 erduldet5278, so erbeut sich4374 euch5213 GOtt2316 als5613 Kindern; denn1487 wo ist2076 ein Sohn, den5101 der Vater3962 nicht3756 züchtiget?

8 А коли ви без кари, що спільна для всіх, то ви діти з пере́любу, а не сини.

8 Seid1096 ihr2075 aber1161 ohne5565 Züchtigung3809, welcher3739 sie alle3956 sind teilhaftig3353 worden, so1487 seid ihr2075 Bastarde3541 und2532 nicht3756 Kinder.

9 А до того, ми мали батьків, що карали наше тіло, — і боялися їх, то чи ж не далеко більше повинні кори́тися ми Отцеві ду́хів, щоб жити?

9 Auch2532 so2532 wir haben2192 unsere2257 leiblichen4561 Väter3962 zu Züchtigern3810 gehabt und3303 sie gescheuet, sollten wir denn nicht3756 viel4183 mehr3123 untertan5293 sein5293 dem geistlichen4151 Vater3962, daß wir leben2198?

10 Ті нас за короткого ча́су карали, як їм до вподоби було́, Цей же на ко́ристь, щоб ми стали учасниками Його святости.

10 Und1063 jene zwar3303 haben uns gezüchtiget wenige3641 Tage2250 nach2596 ihrem Dünken1380, dieser aber1161 zu4314 Nutz4851, auf1909 daß1519 wir seine846 Heiligung41 erlangen3335.

11 Усяка кара в тепе́рішній час не здається потіхою, але смутком, та згодом для на́вчених нею приносить ми́рний плід праведности!

11 Alle Züchtigung3809 aber1161, wenn sie846 da3918 ist3303, dünkt1380 sie uns nicht3756 Freude5479, sondern235 Traurigkeit3077 sein1511; aber1161 danach wird sie geben591 eine friedsame1516 Frucht2590 der Gerechtigkeit1343 denen, die dadurch geübet sind1128.

12 Тому́ то „опущені руки й коліна знемо́жені ви́простуйте“,

12 Darum1352 richtet wieder auf461 die lässigen3935 Hände5495 und2532 die müden3886 Kniee1119

13 і „чиніть прості стежки́ ногам вашим“, щоб кульгаве не збо́чило, але краще ви́правилось.

13 und2532 tut4160 gewissen Tritt mit euren5216 Füßen4228, daß3363 nicht jemand strauchele wie ein Lahmer1624, sondern1161 vielmehr3123 gesund2390 werde2390.

14 Пильнуйте про мир зо всіма, і про святість, без якої ніхто не побачить Господа.

14 Jaget1377 nach3326 dem3739 Frieden1515 gegen jedermann3956 und2532 der Heiligung38, ohne5565 welche wird niemand3762 den HErrn2962 sehen3700.

15 Дивіться, щоб хто не зостався без Божої благода́ті, щоб „не виріс який гіркий корінь і не наробив непоко́ю“, і щоб багато-хто не опога́нились тим.

15 Und5453 sehet1983 darauf, daß575 nicht3361 jemand5100 Gottes2316 Gnade5485 versäume, daß nicht3361 etwa eine5100 bittere4088 Wurzel4491 aufwachse507 und2532 Unfrieden anrichte1776, und viele4183 durch dieselbige verunreiniget werden5302;

16 Щоб не був хто блудник чи безбожник, немов той Ісав, що своє перворі́дство віддав за поживу саму́.

16 daß nicht3361 jemand5100 sei ein3391 Hurer4205 oder2228 ein GOttloser952 wie5613 Esau2269, der3739 um473 einer Speise1035 willen seine Erstgeburt4415 verkaufte591.

17 Бо знаєте ви, що й після, як схотів він успадкува́ти благослове́ння, відкинутий був, — не знайшов бо був можливости до покая́ння, хоч його з слі́зьми шукав.

17 Wisset2467 aber1063, daß3754 er846 hernach3347, da er den Segen2129 ererben2816 wollte2309, verworfen ist593; denn1063 er fand2147 keinen3756 Raum5117 zur Buße3341, wiewohl2539 er sie mit3326 Tränen1144 suchte1567.

18 Бо ви не приступили до гори дотика́льної та до палю́чого огню, і до хмари, і до те́мряви, та до бурі,

18 Denn1063 ihr seid nicht3756 kommen4334 zu4334 dem5584 Berge3735, den man anrühren konnte, und2532 mit2532 Feuer4442 brannte2545, noch zu dem Dunkel1105 und2532 Finsternis4655 und2532 Ungewitter2366

19 і до сурмо́вого звуку, і до голосу слів, що його ті, хто чув, просили, щоб більше не мовилось слово до них.

19 noch zu191 dem Hall2279 der Posaune4536 und2532 zur Stimme5456 der Worte3056, welcher3739 sich weigerten, die sie846 höreten, daß3361 ihnen das Wort4487 ja nicht2532 gesagt würde4369

20 Не могли бо вони того витримати, що наказано: „Коли й звірина́ до гори доторкне́ться, то буде камінням побита“.

20 (denn1063 sie5342 mochten‘s nicht3756 ertragen5342, was da gesagt ward1291. Und wenn2579 ein Tier2342 den Berg3735 anrührete, sollte es gesteiniget oder2228 mit einem Geschoß1002 erschossen werden2700.

21 І таке страшне́ те видіння було́, що Мойсей проказав: „Я боюся й тремчу́!“

21 Und2532 also3779 erschrecklich war2258 das Gesicht5324, daß Mose3475 sprach2036: Ich bin1510 erschrocken und2532 zittere1790),

22 Але ви приступили до гори Сіонської, і до міста Бога Живого, до Єрусалиму небесного, і до десятків тисяч анголів,

22 sondern235 ihr seid kommen4334 zu dem Berge3735 Zion4622 und2532 zu der Stadt4172 des lebendigen2198 Gottes2316, zu dem himmlischen2032 Jerusalem2419, und2532 zu der Menge vieler tausend3461 Engel32

23 і до Церкви первороджених, на небі написаних, і до Судді всіх — до Бога, і до духів удоскона́лених праведників,

23 und2532 zu3831 der Gemeinde1577 der Erstgebornen, die im Himmel3772 angeschrieben sind583, und2532 zu1722 GOtt2316, dem Richter2923 über alle3956, und2532 zu den Geistern4151 der vollkommenen Gerechten1342

24 і до Посере́дника Ново́го Заповіту — до Ісуса, і до покро́плення крови, що краще промовляє, як А́велева.

24 und2532 zu dem Mittler3316 des Neuen3501 Testaments1242, JEsus2424, und2532 zu dem Blut129 der Besprengung4473, das da besser2909 redet2980 denn3844 Abels6.

25 Глядіть, не відверта́йтеся від того, хто промовляє. Бо як не повтікали вони, що зреклися того, хто звіщав на землі, то тим більше ми, якщо зрікаємся Того, Хто з неба звіщає,

25 Sehet991 zu575, daß ihr euch des nicht3361 weigert, der1565 da redet! Denn1063 jene nicht3756 entflohen sind5343, die sich weigerten, da er auf Erden1093 redete2980, viel4183 weniger3123 wir2249, so1487 wir uns des weigern, der vom1909 Himmel3772 redet,

26 що голос Його захитав тоді землю, а тепер обіцяв та каже: „Ще раз захитаю не тільки землею, але й небом“.

26 welches Stimme5456 zu der Zeit5119 die3739 Erde1093 bewegete. Nun3568 aber1161 verheißet er1861 und2532 spricht3004: Noch2089 einmal530 will ich1473 bewegen4531 nicht3756 allein3440 die Erde1093, sondern235 auch den Himmel3772.

27 А „ще раз“ визначає заміну захитаного, як ство́реного, щоб зосталися ті, хто непохитний.

27 Aber1161 solches »Noch2089 einmal530« zeigt an1213, daß5613 das Bewegliche4531 soll4160 verändert werden, als das gemacht ist, auf daß2443 da3361 bleibe3306 das Unbewegliche.

28 Отож ми, що приймаємо царство непохитне, нехай маємо благода́ть, що нею приємно служитимемо Богові з побожністю й зо стра́хом.

28 Darum1352, dieweil761 wir2102 empfangen ein unbeweglich Reich932, haben2192 wir Gnade5485, durch welche3739 wir sollen GOtt2316 dienen3000, ihm zu3326 gefallen, mit3880 Zucht127 und2532 Furcht2124.

29 Бо наш Бог — то „палю́чий огонь“!

29 Denn1063 unser2257 GOtt2316 ist ein verzehrend2654 Feuer4442.