Єремiя

Розділ 13

1 Так промовив до мене Господь: „Іди й купи собі льняно́го пояса, і підпережи́ ним свої сте́гна, але в воду не клади́ його“.

2 І купив я того пояса за Господнім словом, та й підпереза́в свої сте́гна.

3 І було мені слово Господнє удруге, говорячи:

4 „Візьми того пояса, якого купив, що на сте́гнах твоїх, і встань, іди до Ефрату, та й сховай його там у розщі́лині ске́лі“.

5 І пішов я, і сховав його в Ефраті, як Господь наказав був мені.

6 І сталося по багатьох днях, і сказав мені Господь: „Устань, іди до Ефрату, і візьми звідти того пояса, що Я наказав був тобі сховати його там“.

7 І пішов я до Ефрату, і викопав, і взяв того пояса з місця, де я сховав був його, — аж ось той пояс незда́тний!

8 І було мені слово Господнє, говорячи:

9 „Так говорить Господь: Отак зни́щу Я Юдину гордість та гордість велику Єрусалиму,

10 цього злого наро́да, що не хоче він слухатися Моїх слів, що ходить за впертістю серця свого! І пішов він в сліди інших богі́в, щоб служити їм та поклонятися їм. І станеться він, як цей пояс, — до нічо́го незда́тний!

11 Бо як приляга́є цей пояс до сте́гон чоловіка, так притверди́в Я до себе ввесь Ізраїлів дім та ввесь Юдин дім, — говорить Госпо́дь, — щоб стали наро́дом Мені і йме́нням, і хвало́ю та пишното́ю, — та вони не послухались!

12 І скажеш до них оце слово: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: усякий бурдю́к вином наповня́ється. І відкажуть тобі: „Чи ми справді не знаєм, що всякий бурдю́к вином наповня́ється?“

13 І скажеш до них: Так говорить Господь: Ось напо́вню Я п'я́нством усіх ме́шканців кра́ю цього́, і царів, що сидять на Давидовім троні, і священиків, і пророків, і всіх ме́шканців Єрусалиму.

14 І розіб'ю́ їх одно́го об о́дного, ра́зом батькі́в та сині́в, говорить Господь, — Не зми́луюся, і не змилосе́рджусь, і не пожалію, щоб їх не пони́щити!

15 Послухайте ви та візьміть до ушей, — не виви́щуйтеся, бо Господь це сказав!

16 Дайте Господу, Богові вашому, славу, поки не зробить Він те́мно, і по́ки на те́мних гора́х не спіткну́ться вам ноги! І будете ви сподіва́тися сві́тла, а Він зробить це те́мрявою та вчинить імло́ю.

17 А коли ви цього́ не послу́хаєте, буде плакати таємно душа моя з вашої го́рдости, й око моє проливатиме сльо́зи, і зайде́ться сльозою, бо ста́до Господнє займу́ть у поло́н!

18 Скажіть до царя й до царе́вої матері: Сідайте додо́лу, бо з голів ваших спала корона вашої слави!

19 Півде́нні міста позами́кані будуть, і не буде, хто б їх відчини́в, — ви́гнаний буде ввесь Юда, вигнаний буде цілко́м!

20 Зведіть ваші о́чі, й побачте отих, що прихо́дять із пі́вночі: де череда́ та, що да́на тобі, ота́ра пишно́ти твоєї?

21 Що ти скажеш, о до́чко Сіону, як Він над тобою пана́ми поставить отих, яких ти навчила була́ за дові́рених бути, — чи ж му́ки не схо́плять тебе, немов ту породі́ллю?

22 коли ж скажеш у серці своєму: „Чому́ такі речі спітка́ли мене?“ — за числе́нні провини твої відкриті подо́лки твої, ого́лені ноги твої силомі́ць!

23 Чи му́рин відмі́нить коли свою шкі́ру, а панте́ра — ті пля́ми свої? Тоді зможете й ви чинити добре, навче́ні чинити лихе́!

24 Тому́ розпоро́шу їх, мов ту поло́ву, що з вітром з пустині летить:

25 Оце жеребо́к твій, це у́діл, який Я відмі́ряв тобі, — говорить Господь, — бо забула Мене та наді́ялася на непра́вду!

26 І закочу́ теж подо́лки твої над обличчя твоє, — і пока́жеться га́ньба твоя:

27 твої перелю́бства й іржа́ння твої, сором блу́ду твого на полі на па́гірках, — Я бачив гидо́ти твої. Горе тобі, Єрусалиме, що не очи́стишся! Доки ж іще?“

Der Prophet Jeremia

Kapitel 13

1 So4325 spricht559 der HErr3068 zu mir: Gehe1980 hin und7760 kaufe7069 dir einen leinenen6593 Gürtel232 und935 gürte damit deine Lenden4975 und mache ihn nicht naß.

2 Und7760 ich kaufte7069 einen Gürtel232 nach dem Befehl des HErrn3068 und gürtete ihn um1697 meine Lenden4975.

3 Da geschah des HErrn3068 Wort1697 zum andernmal8145 zu mir und sprach559:

4 Nimm3947 den Gürtel232, den du gekauft7069 und um deine Lenden4975 gegürtet hast, und mache dich2934 auf6965 und gehe3212 hin an den Phrath und verstecke ihn daselbst in5357 einen Steinritz5553.

5 Ich ging hin3212 und versteckte2934 ihn am Phrath, wie mir der HErr3068 geboten hatte6680.

6 Nach7093 langer7227 Zeit3117 aber sprach559 der HErr3068 zu mir: Mache dich2934 auf6965 und gehe3212 hin an den Phrath und hole3947 den Gürtel232 wieder, den ich dich hieß6680 daselbst verstecken.

7 Ich ging hin3212 an den Phrath und7843 grub2658 auf6578 und nahm3947 den Gürtel232 von dem Ort4725, dahin ich ihn versteckt hatte2934; und siehe, der Gürtel232 war verdorben, daß er nichts mehr taugte6743.

8 Da geschah des HErrn3068 Wort1697 zu mir und sprach559:

9 So spricht559 der HErr3068: Eben also will ich auch verderben7843 die große7227 Hoffart1347 Judas und Jerusalems3389.

10 Das1697 böse7451 Volk5971, das meine Worte nicht6743 hören8085 will3987, sondern gehen3212 hin nach310 Gedünken8307 ihres Herzens3820 und430 folgen andern312 Göttern, daß sie denselbigen dienen5647 und anbeten7812, sie sollen1980 werden wie der Gürtel232, der nichts mehr taugt.

11 Denn gleichwie ein Mann376 den Gürtel232 um seine Lenden4975 bindet1692, also habe ich, spricht5002 der HErr3068, das ganze Haus1004 Israel3478 und das ganze Haus1004 Juda3063 um mich gegürtet, daß sie mein Volk5971 sein sollten, zu8085 einem Namen8034, Lob8416 und Ehren8597; aber sie wollen nicht hören.

12 So sage559 ihnen nun dies Wort1697: So spricht der HErr3068, der GOtt430 Israels3478: Es sollen alle Legel mit Wein3196 gefüllet werden4390. So werden sie zu dir sagen559: Wer weiß3045 das nicht3045, daß man559 alle Legel mit Wein3196 füllen4390 soll?

13 So sprich559 zu ihnen: So spricht der HErr3068: Siehe, ich will alle, die in diesem Lande776 wohnen3427, die Könige4428, so auf dem Stuhl3678 Davids1732 sitzen3427, die Priester und3548 Propheten5030, und alle Einwohner3427 zu Jerusalem3389 füllen4390, daß sie559 trunken7943 werden sollen.

14 Und376 will einen mit dem andern251, die Väter1 samt3162 den Kindern1121, verstreuen5310, spricht5002 der HErr3068, und will weder schonen2550 noch übersehen2347, noch barmherzig7355 sein über ihrem Verderben7843.

15 So höret nun und merket auf und trotzet nicht238; denn der HErr3068 hat‘s8085 geredet1696.

16 Gebet dem HErrn3068, eurem GOtt430, die Ehre3519, ehe denn es finster2821 werde, und7760 ehe eure Füße7272 sich7896 an den dunklen Bergen2022 stoßen, daß ihr des Lichts wartet6960, so er216‘s doch gar finster6757 und dunkel5399 machen5414 wird5062.

17 Wollt ihr aber solches nicht hören8085, so muß meine See LE5315 doch heimlich4565 weinen1058 über solche Hoffart1466; meine Augen6440 müssen1830 mit Tränen1832 fließen3381, daß des HErrn3068 Herde5739 gefangen wird7617.

18 Sage559 dem Könige4428 und der Königin1377: Setzet euch herunter8213, denn die3427 Krone5850 der Herrlichkeit8597 ist euch von eurem Haupt gefallen3381.

19 Die Städte5892 gegen Mittag5045 sind verschlossen, und ist5462 niemand, der sie auftue6605; das ganze Juda3063 ist rein7965 weggeführet.

20 Hebet eure Augen5869 auf5375 und sehet, wie sie5414 von Mitternacht6828 daherkommen. Wo ist7200 nun die Herde5739, so dir befohlen war935, deine herrliche8597 Herde6629?

21 Was willst du sagen559, wenn er dich so heimsuchen wird6485? Denn du hast3205 sie3925 so gewöhnet wider dich, daß sie270 Fürsten441 und Häupter7218 sein wollen. Was gilt‘s? es wird dich Angst ankommen wie ein2256 Weib802 in Kindesnöten.

22 Und wenn du in deinem Herzen3824 sagen559 willst: Warum begegnet7122 doch mir solches? Um der Menge7230 willen deiner Missetat5771 sind dir deine Säume7757 aufgedeckt1540 und deine Schenkel (mit Gewalt2554) geblößet.

23 Kann3201 auch ein Mohr3569 seine Haut5785 wandeln2015 oder ein Parder5246 seine Flecken2272? So könnet ihr auch Gutes tun3190, weil ihr des Bösen7489 gewohnt seid3928.

24 Darum will ich sie zerstreuen6327 wie Stoppeln7179, die vor dem Winde7307 aus der Wüste4057 verweht werden5674.

25 Das soll dein7911 Lohn1486 sein und4055 dein Teil4490, den ich dir zugemessen habe, spricht5002 der HErr3068. Darum daß du mein vergessen hast und verlässest dich982 auf Lügen8267,

26 so will7200 auch ich deine Säume7757 hoch aufdecken2834 gegen6440 dir, daß man deine Scham wohl sehen muß.

27 Denn ich habe gesehen deine Ehebrecherei5004, deine Geilheit4684, deine freche2154 Hurerei2184, ja deine Greuel8251, beide, auf Hügeln1389 und auf Äckern7704. Wehe188 dir310, Jerusalem3389! Wann willst du doch immer mehr gereiniget werden7200?

Єремiя

Розділ 13

Der Prophet Jeremia

Kapitel 13

1 Так промовив до мене Господь: „Іди й купи собі льняно́го пояса, і підпережи́ ним свої сте́гна, але в воду не клади́ його“.

1 So4325 spricht559 der HErr3068 zu mir: Gehe1980 hin und7760 kaufe7069 dir einen leinenen6593 Gürtel232 und935 gürte damit deine Lenden4975 und mache ihn nicht naß.

2 І купив я того пояса за Господнім словом, та й підпереза́в свої сте́гна.

2 Und7760 ich kaufte7069 einen Gürtel232 nach dem Befehl des HErrn3068 und gürtete ihn um1697 meine Lenden4975.

3 І було мені слово Господнє удруге, говорячи:

3 Da geschah des HErrn3068 Wort1697 zum andernmal8145 zu mir und sprach559:

4 „Візьми того пояса, якого купив, що на сте́гнах твоїх, і встань, іди до Ефрату, та й сховай його там у розщі́лині ске́лі“.

4 Nimm3947 den Gürtel232, den du gekauft7069 und um deine Lenden4975 gegürtet hast, und mache dich2934 auf6965 und gehe3212 hin an den Phrath und verstecke ihn daselbst in5357 einen Steinritz5553.

5 І пішов я, і сховав його в Ефраті, як Господь наказав був мені.

5 Ich ging hin3212 und versteckte2934 ihn am Phrath, wie mir der HErr3068 geboten hatte6680.

6 І сталося по багатьох днях, і сказав мені Господь: „Устань, іди до Ефрату, і візьми звідти того пояса, що Я наказав був тобі сховати його там“.

6 Nach7093 langer7227 Zeit3117 aber sprach559 der HErr3068 zu mir: Mache dich2934 auf6965 und gehe3212 hin an den Phrath und hole3947 den Gürtel232 wieder, den ich dich hieß6680 daselbst verstecken.

7 І пішов я до Ефрату, і викопав, і взяв того пояса з місця, де я сховав був його, — аж ось той пояс незда́тний!

7 Ich ging hin3212 an den Phrath und7843 grub2658 auf6578 und nahm3947 den Gürtel232 von dem Ort4725, dahin ich ihn versteckt hatte2934; und siehe, der Gürtel232 war verdorben, daß er nichts mehr taugte6743.

8 І було мені слово Господнє, говорячи:

8 Da geschah des HErrn3068 Wort1697 zu mir und sprach559:

9 „Так говорить Господь: Отак зни́щу Я Юдину гордість та гордість велику Єрусалиму,

9 So spricht559 der HErr3068: Eben also will ich auch verderben7843 die große7227 Hoffart1347 Judas und Jerusalems3389.

10 цього злого наро́да, що не хоче він слухатися Моїх слів, що ходить за впертістю серця свого! І пішов він в сліди інших богі́в, щоб служити їм та поклонятися їм. І станеться він, як цей пояс, — до нічо́го незда́тний!

10 Das1697 böse7451 Volk5971, das meine Worte nicht6743 hören8085 will3987, sondern gehen3212 hin nach310 Gedünken8307 ihres Herzens3820 und430 folgen andern312 Göttern, daß sie denselbigen dienen5647 und anbeten7812, sie sollen1980 werden wie der Gürtel232, der nichts mehr taugt.

11 Бо як приляга́є цей пояс до сте́гон чоловіка, так притверди́в Я до себе ввесь Ізраїлів дім та ввесь Юдин дім, — говорить Госпо́дь, — щоб стали наро́дом Мені і йме́нням, і хвало́ю та пишното́ю, — та вони не послухались!

11 Denn gleichwie ein Mann376 den Gürtel232 um seine Lenden4975 bindet1692, also habe ich, spricht5002 der HErr3068, das ganze Haus1004 Israel3478 und das ganze Haus1004 Juda3063 um mich gegürtet, daß sie mein Volk5971 sein sollten, zu8085 einem Namen8034, Lob8416 und Ehren8597; aber sie wollen nicht hören.

12 І скажеш до них оце слово: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: усякий бурдю́к вином наповня́ється. І відкажуть тобі: „Чи ми справді не знаєм, що всякий бурдю́к вином наповня́ється?“

12 So sage559 ihnen nun dies Wort1697: So spricht der HErr3068, der GOtt430 Israels3478: Es sollen alle Legel mit Wein3196 gefüllet werden4390. So werden sie zu dir sagen559: Wer weiß3045 das nicht3045, daß man559 alle Legel mit Wein3196 füllen4390 soll?

13 І скажеш до них: Так говорить Господь: Ось напо́вню Я п'я́нством усіх ме́шканців кра́ю цього́, і царів, що сидять на Давидовім троні, і священиків, і пророків, і всіх ме́шканців Єрусалиму.

13 So sprich559 zu ihnen: So spricht der HErr3068: Siehe, ich will alle, die in diesem Lande776 wohnen3427, die Könige4428, so auf dem Stuhl3678 Davids1732 sitzen3427, die Priester und3548 Propheten5030, und alle Einwohner3427 zu Jerusalem3389 füllen4390, daß sie559 trunken7943 werden sollen.

14 І розіб'ю́ їх одно́го об о́дного, ра́зом батькі́в та сині́в, говорить Господь, — Не зми́луюся, і не змилосе́рджусь, і не пожалію, щоб їх не пони́щити!

14 Und376 will einen mit dem andern251, die Väter1 samt3162 den Kindern1121, verstreuen5310, spricht5002 der HErr3068, und will weder schonen2550 noch übersehen2347, noch barmherzig7355 sein über ihrem Verderben7843.

15 Послухайте ви та візьміть до ушей, — не виви́щуйтеся, бо Господь це сказав!

15 So höret nun und merket auf und trotzet nicht238; denn der HErr3068 hat‘s8085 geredet1696.

16 Дайте Господу, Богові вашому, славу, поки не зробить Він те́мно, і по́ки на те́мних гора́х не спіткну́ться вам ноги! І будете ви сподіва́тися сві́тла, а Він зробить це те́мрявою та вчинить імло́ю.

16 Gebet dem HErrn3068, eurem GOtt430, die Ehre3519, ehe denn es finster2821 werde, und7760 ehe eure Füße7272 sich7896 an den dunklen Bergen2022 stoßen, daß ihr des Lichts wartet6960, so er216‘s doch gar finster6757 und dunkel5399 machen5414 wird5062.

17 А коли ви цього́ не послу́хаєте, буде плакати таємно душа моя з вашої го́рдости, й око моє проливатиме сльо́зи, і зайде́ться сльозою, бо ста́до Господнє займу́ть у поло́н!

17 Wollt ihr aber solches nicht hören8085, so muß meine See LE5315 doch heimlich4565 weinen1058 über solche Hoffart1466; meine Augen6440 müssen1830 mit Tränen1832 fließen3381, daß des HErrn3068 Herde5739 gefangen wird7617.

18 Скажіть до царя й до царе́вої матері: Сідайте додо́лу, бо з голів ваших спала корона вашої слави!

18 Sage559 dem Könige4428 und der Königin1377: Setzet euch herunter8213, denn die3427 Krone5850 der Herrlichkeit8597 ist euch von eurem Haupt gefallen3381.

19 Півде́нні міста позами́кані будуть, і не буде, хто б їх відчини́в, — ви́гнаний буде ввесь Юда, вигнаний буде цілко́м!

19 Die Städte5892 gegen Mittag5045 sind verschlossen, und ist5462 niemand, der sie auftue6605; das ganze Juda3063 ist rein7965 weggeführet.

20 Зведіть ваші о́чі, й побачте отих, що прихо́дять із пі́вночі: де череда́ та, що да́на тобі, ота́ра пишно́ти твоєї?

20 Hebet eure Augen5869 auf5375 und sehet, wie sie5414 von Mitternacht6828 daherkommen. Wo ist7200 nun die Herde5739, so dir befohlen war935, deine herrliche8597 Herde6629?

21 Що ти скажеш, о до́чко Сіону, як Він над тобою пана́ми поставить отих, яких ти навчила була́ за дові́рених бути, — чи ж му́ки не схо́плять тебе, немов ту породі́ллю?

21 Was willst du sagen559, wenn er dich so heimsuchen wird6485? Denn du hast3205 sie3925 so gewöhnet wider dich, daß sie270 Fürsten441 und Häupter7218 sein wollen. Was gilt‘s? es wird dich Angst ankommen wie ein2256 Weib802 in Kindesnöten.

22 коли ж скажеш у серці своєму: „Чому́ такі речі спітка́ли мене?“ — за числе́нні провини твої відкриті подо́лки твої, ого́лені ноги твої силомі́ць!

22 Und wenn du in deinem Herzen3824 sagen559 willst: Warum begegnet7122 doch mir solches? Um der Menge7230 willen deiner Missetat5771 sind dir deine Säume7757 aufgedeckt1540 und deine Schenkel (mit Gewalt2554) geblößet.

23 Чи му́рин відмі́нить коли свою шкі́ру, а панте́ра — ті пля́ми свої? Тоді зможете й ви чинити добре, навче́ні чинити лихе́!

23 Kann3201 auch ein Mohr3569 seine Haut5785 wandeln2015 oder ein Parder5246 seine Flecken2272? So könnet ihr auch Gutes tun3190, weil ihr des Bösen7489 gewohnt seid3928.

24 Тому́ розпоро́шу їх, мов ту поло́ву, що з вітром з пустині летить:

24 Darum will ich sie zerstreuen6327 wie Stoppeln7179, die vor dem Winde7307 aus der Wüste4057 verweht werden5674.

25 Оце жеребо́к твій, це у́діл, який Я відмі́ряв тобі, — говорить Господь, — бо забула Мене та наді́ялася на непра́вду!

25 Das soll dein7911 Lohn1486 sein und4055 dein Teil4490, den ich dir zugemessen habe, spricht5002 der HErr3068. Darum daß du mein vergessen hast und verlässest dich982 auf Lügen8267,

26 І закочу́ теж подо́лки твої над обличчя твоє, — і пока́жеться га́ньба твоя:

26 so will7200 auch ich deine Säume7757 hoch aufdecken2834 gegen6440 dir, daß man deine Scham wohl sehen muß.

27 твої перелю́бства й іржа́ння твої, сором блу́ду твого на полі на па́гірках, — Я бачив гидо́ти твої. Горе тобі, Єрусалиме, що не очи́стишся! Доки ж іще?“

27 Denn ich habe gesehen deine Ehebrecherei5004, deine Geilheit4684, deine freche2154 Hurerei2184, ja deine Greuel8251, beide, auf Hügeln1389 und auf Äckern7704. Wehe188 dir310, Jerusalem3389! Wann willst du doch immer mehr gereiniget werden7200?