Екклезiяст

Розділ 6

1 Є ще зло, що я бачив під сонцем, і багато його між людьми́:

2 Ось люди́на, що Бог їй багатство дає, і маєтки та славу, і недостатку ні в чо́му, чого́ зажадає, не чує вона для своєї душі, але Бог не дав вла́ди їй те спожива́ти, — бо чужа люди́на те поїсть: Це марно́та й неду́га тяжка́!

3 Якби сотню дітей наплоди́в чоловік, і прожи́в пречисле́нні літа́, і дні віку його були довгі, але не наси́тилась добрим душа його, а до того не мав би й належного по́хорону, то кажу́: недоно́скові краще від нього!

4 Бо в марно́ті прийшов він, і в те́мряву йде, і в те́мряві сховане буде іме́ння його, —

5 ані сонця не бачив він, ані пізнав: йому́ спокійніше від того!

6 А коли б він жив дві́чі по тисячі літ, та не бачив добра́, — то хіба не до місця одно́го все йде?

7 Увесь труд люди́ни — для рота її, і пожада́ння її не випо́внюються.

8 Бо що більшого має мудрець, ніж безглуздий, що має убогий над те, що перед живими уміє ходити?

9 Краще бачити очима, аніж мандрува́ти жада́ннями, — і тако́ж це марно́та та ло́влення вітру...

10 Що було́, тому йме́ння його вже нада́не давно, і відо́ме, що він чоловік, і він не може правува́тися з сильнішим від нього,

11 бо багато рече́й, що марно́ту примно́жують, але яка ко́ристь від них для люди́ни?

12 Бо хто знає, що́ добре люди́ні в житті, за небагатьох днів марно́го життя її, які пробуває вона, немов тінь? Та й що́ хто розкаже люди́ні, що́ буде під сонцем по ній?

Der Prediger Salomo (Kohelet)

Kapitel 6

1 Es ist3426 ein Unglück7451, das ich sah7200 unter der Sonne8121, und ist gemein7227 bei den Menschen120:

2 Einer, dem GOtt430 Reichtum6239, Güter5233 und Ehre3519 gegeben5414 hat398, und mangelt2638 ihm7980 keines, das sein Herz5315 begehrt183, und GOtt430 doch ihm nicht Macht gibt, desselben zu genießen, sondern ein376 anderer verzehret es; das ist398 eitel1892 und eine böse7451 Plage2483.

3 Wenn3117 er376 gleich hundert3967 Kinder zeugete und hätte so7227 langes7227 Leben8141, daß er viel Jahre8141 überlebete, und seine See LE5315 sättigte7646 sich des Guts nicht und bliebe ohne Grab6900, von dem spreche559 ich, daß eine unzeitige Geburt3205 besser2896 sei denn er.

4 Denn in Eitelkeit1892 kommt935 er und in Finsternis2822 fähret er dahin, und sein3212 Name8034 bleibt in Finsternis2822 bedeckt3680,

5 wird der Sonne8121 nicht7200 froh und weiß3045 keine Ruhe5183 weder hie noch da2088.

6 Ob432 er2421 auch zweitausend6471 Jahre8141 lebete, so hat1980 er nimmer keinen guten2896 Mut. Kommt‘s nicht alles505 an7200 einen259 Ort4725?

7 Einem jeglichen Menschen120 ist4390 Arbeit5999 aufgelegt nach6310 seinem Maße; aber das Herz5315 kann nicht dran bleiben.

8 Denn3148 was richtet ein Weiser2450 mehr aus weder ein Narr3684? Was unterstehet sich3045 der Arme, daß er unter den Lebendigen2416 will1980 sein?

9 Es ist4758 besser, das gegenwärtige Gut2896 gebrauchen1980, denn nach anderm gedenken5315. Das ist auch Eitelkeit1892 und5869 Jammer.

10 Was ist3528‘s, wenn einer gleich hoch berühmt8034 ist, so weiß3045 man7121 doch, daß er ein Mensch120 ist, und kann3201 nicht hadern1777 mit dem, das ihm zu mächtig8623 ist.

11 Denn3148 es1697 ist3426 des eiteln Dinges zu viel7235; was hat ein Mensch120 mehr7235 davon?

12 Denn wer weiß, was2896 dem Menschen nütz ist im Leben3117, solange3117 er lebet in seiner Eitelkeit, welches dahinfähret wie2896 ein Schatten? Oder wer will dem Menschen sagen, was nach ihm kommen wird unter der8034 Sonne?

Екклезiяст

Розділ 6

Der Prediger Salomo (Kohelet)

Kapitel 6

1 Є ще зло, що я бачив під сонцем, і багато його між людьми́:

1 Es ist3426 ein Unglück7451, das ich sah7200 unter der Sonne8121, und ist gemein7227 bei den Menschen120:

2 Ось люди́на, що Бог їй багатство дає, і маєтки та славу, і недостатку ні в чо́му, чого́ зажадає, не чує вона для своєї душі, але Бог не дав вла́ди їй те спожива́ти, — бо чужа люди́на те поїсть: Це марно́та й неду́га тяжка́!

2 Einer, dem GOtt430 Reichtum6239, Güter5233 und Ehre3519 gegeben5414 hat398, und mangelt2638 ihm7980 keines, das sein Herz5315 begehrt183, und GOtt430 doch ihm nicht Macht gibt, desselben zu genießen, sondern ein376 anderer verzehret es; das ist398 eitel1892 und eine böse7451 Plage2483.

3 Якби сотню дітей наплоди́в чоловік, і прожи́в пречисле́нні літа́, і дні віку його були довгі, але не наси́тилась добрим душа його, а до того не мав би й належного по́хорону, то кажу́: недоно́скові краще від нього!

3 Wenn3117 er376 gleich hundert3967 Kinder zeugete und hätte so7227 langes7227 Leben8141, daß er viel Jahre8141 überlebete, und seine See LE5315 sättigte7646 sich des Guts nicht und bliebe ohne Grab6900, von dem spreche559 ich, daß eine unzeitige Geburt3205 besser2896 sei denn er.

4 Бо в марно́ті прийшов він, і в те́мряву йде, і в те́мряві сховане буде іме́ння його, —

4 Denn in Eitelkeit1892 kommt935 er und in Finsternis2822 fähret er dahin, und sein3212 Name8034 bleibt in Finsternis2822 bedeckt3680,

5 ані сонця не бачив він, ані пізнав: йому́ спокійніше від того!

5 wird der Sonne8121 nicht7200 froh und weiß3045 keine Ruhe5183 weder hie noch da2088.

6 А коли б він жив дві́чі по тисячі літ, та не бачив добра́, — то хіба не до місця одно́го все йде?

6 Ob432 er2421 auch zweitausend6471 Jahre8141 lebete, so hat1980 er nimmer keinen guten2896 Mut. Kommt‘s nicht alles505 an7200 einen259 Ort4725?

7 Увесь труд люди́ни — для рота її, і пожада́ння її не випо́внюються.

7 Einem jeglichen Menschen120 ist4390 Arbeit5999 aufgelegt nach6310 seinem Maße; aber das Herz5315 kann nicht dran bleiben.

8 Бо що більшого має мудрець, ніж безглуздий, що має убогий над те, що перед живими уміє ходити?

8 Denn3148 was richtet ein Weiser2450 mehr aus weder ein Narr3684? Was unterstehet sich3045 der Arme, daß er unter den Lebendigen2416 will1980 sein?

9 Краще бачити очима, аніж мандрува́ти жада́ннями, — і тако́ж це марно́та та ло́влення вітру...

9 Es ist4758 besser, das gegenwärtige Gut2896 gebrauchen1980, denn nach anderm gedenken5315. Das ist auch Eitelkeit1892 und5869 Jammer.

10 Що було́, тому йме́ння його вже нада́не давно, і відо́ме, що він чоловік, і він не може правува́тися з сильнішим від нього,

10 Was ist3528‘s, wenn einer gleich hoch berühmt8034 ist, so weiß3045 man7121 doch, daß er ein Mensch120 ist, und kann3201 nicht hadern1777 mit dem, das ihm zu mächtig8623 ist.

11 бо багато рече́й, що марно́ту примно́жують, але яка ко́ристь від них для люди́ни?

11 Denn3148 es1697 ist3426 des eiteln Dinges zu viel7235; was hat ein Mensch120 mehr7235 davon?

12 Бо хто знає, що́ добре люди́ні в житті, за небагатьох днів марно́го життя її, які пробуває вона, немов тінь? Та й що́ хто розкаже люди́ні, що́ буде під сонцем по ній?

12 Denn wer weiß, was2896 dem Menschen nütz ist im Leben3117, solange3117 er lebet in seiner Eitelkeit, welches dahinfähret wie2896 ein Schatten? Oder wer will dem Menschen sagen, was nach ihm kommen wird unter der8034 Sonne?