CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Зах. 11
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Захарiя

Розділ 11

1 Ліва́не, відкрий свої двері, — і огонь пожере́ з твоїх ке́дрів!

2 Голоси, кипари́се, бо ке́др он упав, пограбо́вані пи́шні! Голосіте, баша́нські дуби́, бо ліс неприступний звалився!

3 Чути голос виття́ пастухів, бо го́рдощі їхні пограбо́вані! Чути рик левчукі́в, бо йорда́нська краса́ попусто́шена.

4 Так говорить Господь, мій Бог: Паси ти отару, яка на зарі́з,

5 що ріжуть їх їхні купці — і не винні, а їхні продавці промовляють: Благослове́нний Господь, що я збагаті́в! А їхні пастухи не помилують їх!

6 Бо Я не помилую більше вже ме́шканців цеї землі, промовляє Госпо́дь. І ось передам Я люди́ну, одно́го одно́му до рук, та до рук царя їхнього, — і землю вони потовчу́ть, і Я з їхніх рук не врятую ніко́го!

7 І пас Я отару, яка на зарі́з тим, хто торгує отарою. І взяв Я Собі два киї, і одно́го назвав: „Милість“, а одного назвав: „Зго́да“, і пас Я отару.

8 І знищив Я трьох пастухів за один місяць. І Я втратив терпіння до них, бо душа їхня обри́дила Мене.

9 Тому́ Я сказав: Не па́стиму вас! Та вівця́, що має померти, нехай умре, а що має погу́блена бути — хай буде погу́блена, а позосталі хай тіло одна однієї з'їдять!

10 І Я взяв Свого кия „Милість“, і його поламав, щоб зламати Свого заповіта, якого Я склав був зо всіма́ наро́дами.

11 І він зла́маний був того дня, і пізнали покупці́ отари, які на Мене вважають, що це слово Господнє.

12 І сказав Я до них: Якщо добре це в ваших оча́х, дайте платню́ Мою, а як ні, перестаньте! І вони Мою платню́ відва́жили — тридцять срібнякі́в.

13 І промовив до мене Господь: Кинь її ганчаре́ві, ту славну ціну́, що вони оціни́ли Мене! І Я взяв оті тридцять срібнякі́в, і те кинув до дому Господнього, до ганчаря́.

14 І зламав Я Свого кия другого, „Згоду“, щоб зламати брате́рство між Юдою та між Ізраїлем.

15 І промовив до мене Господь: Ще візьми собі знаря́ддя пастуха нерозумного.

16 Бо ось Я настановлю́ па́стиря на землі, — він загу́блених не відві́дає, розпоро́шеного не буде шукати, і зла́маної не вилікує, стоячої не годува́тиме, а м'ясо ситої їстиме, і ра́тиці їхні поламає.

17 Горе негідному па́стиреві, який покида́є ота́ру! Меч на раме́но його та в його́ праве око: конче всохне раме́но йому, і конче стемні́є його́ праве око!“

Der Prophet Sacharja

Kapitel 11

1 Tue deine Tür1817 auf6605, Libanon3844, daß das Feuer784 deine Zedern730 verzehre398!

2 Heulet3213, ihr Tannen1265; denn die Zedern730 sind7703 gefallen3381, und das herrliche Gebäu ist5307 verstöret. Heulet3213, ihr Eichen437 Basans1316; denn der feste1208 Wald3293 ist umgehauen.

3 Man6963 höret die Hirten7462 heulen3215, denn ihr6963 herrlich Gebäu ist verstöret; man höret die jungen Löwen3715 brüllen7581, denn die Pracht1347 des Jordans3383 ist verstöret.

4 So spricht559 der HErr3068, mein GOtt430: Hüte7462 der Schlachtschafe6629!

5 Denn ihre Herren schlachten sie2026 und halten‘s7069 für keine Sünde816, verkaufen sie559 und sprechen: Gelobet sei1288 der HErr3068, ich bin nun reich6238; und ihre Hirten7462 schonen2550 ihrer nicht4376.

6 Darum will ich auch nicht mehr schonen2550 der Einwohner3427 im Lande, spricht5002 der HErr3068. Und siehe, ich will die Leute120 lassen einen jeglichen376 in der Hand3027 des andern7453 und in der Hand3027 seines Königs4428, daß sie4672 das776 Land776 zerschlagen3807, und will sie nicht erretten5337 von ihrer Hand3027.

7 Und6629 ich hütete7462 der259 Schlachtschafe um der elenden6041 Schafe6629 willen und nahm3947 zu mir8147 zween Stäbe4731: einen259 hieß7121 ich Sanft, den andern hieß7121 ich Weh; und hütete7462 der Schafe6629.

8 Und ich vertilgete drei7969 Hirten7462 in einem259 Monden3391; denn ich mochte ihrer5315 nicht, so wollten sie5315 mein auch nicht.

9 Und ich sprach559: Ich will euer nicht hüten7462. Was da stirbt4191, das sterbe4191; was verschmachtet3582, das verschmachte; und die802 Übrigen fresse398 ein jegliches des andern7604 Fleisch1320!

10 Und ich nahm3947 meinen Stab4731 Sanft und zerbrach1438 ihn, daß ich aufhübe meinen Bund1285, den ich mit allen Völkern5971 gemacht3772 hatte.

11 Und er ward aufgehoben6565 des Tages3117. Und die elenden6041 Schafe6629, die auf mich8104 hielten, merkten3045 dabei, daß es des HErrn3068 Wort1697 wäre.

12 Und ich sprach559 zu ihnen5869: Gefällt2896 es euch, so bringet her3051, wieviel ich gelte7939; wo nicht, so laßt es anstehen2308. Und sie wogen8254 dar, wieviel ich galt: dreißig7970 Silberlinge3701.

13 Und der Herr3068 sprach559 zu mir: Wirf‘s7993 hin, daß es dem Töpfer3335 gegeben werde! Ei, eine treffliche145 Summa, der ich wert geachtet bin3365 von ihnen! Und ich nahm3947 die dreißig7970 Silberlinge3701 und warf7993 sie ins Haus1004 des HErrn3068, daß dem Töpfer3335 gegeben würde.

14 Und ich zerbrach1438 meinen andern8145 Stab4731 Weh, daß ich aufhübe die Brüderschaft zwischen Juda3063 und Israel3478.

15 Und der HErr3068 sprach559 zu mir: Nimm3947 abermal zu dir Geräte3627 eines törichten196 Hirten7462.

16 Denn siehe, ich werde Hirten7462 im Lande aufwecken, die das776 Verschmachtete3582 nicht besuchen und5324 das Zerschlagene5289 nicht suchen und das Zerbrochene7665 nicht heilen7495 und das Gesunde nicht versorgen3557 werden6965; aber das Fleisch1320 der Fetten1277 werden6485 sie1245 fressen398 und ihre Klauen6541 zerreißen6561.

17 O Götzenhirten, die die Herde6629 lassen5800! Das Schwert2719 komme auf ihren Arm2220 und457 auf ihr rechtes Auge3225! Ihr Arm2220 müsse verdorren3001 und5869 ihr rechtes Auge5869 dunkel3543 werden3001!

Захарiя

Розділ 11

Der Prophet Sacharja

Kapitel 11

1 Ліва́не, відкрий свої двері, — і огонь пожере́ з твоїх ке́дрів!

1 Tue deine Tür1817 auf6605, Libanon3844, daß das Feuer784 deine Zedern730 verzehre398!

2 Голоси, кипари́се, бо ке́др он упав, пограбо́вані пи́шні! Голосіте, баша́нські дуби́, бо ліс неприступний звалився!

2 Heulet3213, ihr Tannen1265; denn die Zedern730 sind7703 gefallen3381, und das herrliche Gebäu ist5307 verstöret. Heulet3213, ihr Eichen437 Basans1316; denn der feste1208 Wald3293 ist umgehauen.

3 Чути голос виття́ пастухів, бо го́рдощі їхні пограбо́вані! Чути рик левчукі́в, бо йорда́нська краса́ попусто́шена.

3 Man6963 höret die Hirten7462 heulen3215, denn ihr6963 herrlich Gebäu ist verstöret; man höret die jungen Löwen3715 brüllen7581, denn die Pracht1347 des Jordans3383 ist verstöret.

4 Так говорить Господь, мій Бог: Паси ти отару, яка на зарі́з,

4 So spricht559 der HErr3068, mein GOtt430: Hüte7462 der Schlachtschafe6629!

5 що ріжуть їх їхні купці — і не винні, а їхні продавці промовляють: Благослове́нний Господь, що я збагаті́в! А їхні пастухи не помилують їх!

5 Denn ihre Herren schlachten sie2026 und halten‘s7069 für keine Sünde816, verkaufen sie559 und sprechen: Gelobet sei1288 der HErr3068, ich bin nun reich6238; und ihre Hirten7462 schonen2550 ihrer nicht4376.

6 Бо Я не помилую більше вже ме́шканців цеї землі, промовляє Госпо́дь. І ось передам Я люди́ну, одно́го одно́му до рук, та до рук царя їхнього, — і землю вони потовчу́ть, і Я з їхніх рук не врятую ніко́го!

6 Darum will ich auch nicht mehr schonen2550 der Einwohner3427 im Lande, spricht5002 der HErr3068. Und siehe, ich will die Leute120 lassen einen jeglichen376 in der Hand3027 des andern7453 und in der Hand3027 seines Königs4428, daß sie4672 das776 Land776 zerschlagen3807, und will sie nicht erretten5337 von ihrer Hand3027.

7 І пас Я отару, яка на зарі́з тим, хто торгує отарою. І взяв Я Собі два киї, і одно́го назвав: „Милість“, а одного назвав: „Зго́да“, і пас Я отару.

7 Und6629 ich hütete7462 der259 Schlachtschafe um der elenden6041 Schafe6629 willen und nahm3947 zu mir8147 zween Stäbe4731: einen259 hieß7121 ich Sanft, den andern hieß7121 ich Weh; und hütete7462 der Schafe6629.

8 І знищив Я трьох пастухів за один місяць. І Я втратив терпіння до них, бо душа їхня обри́дила Мене.

8 Und ich vertilgete drei7969 Hirten7462 in einem259 Monden3391; denn ich mochte ihrer5315 nicht, so wollten sie5315 mein auch nicht.

9 Тому́ Я сказав: Не па́стиму вас! Та вівця́, що має померти, нехай умре, а що має погу́блена бути — хай буде погу́блена, а позосталі хай тіло одна однієї з'їдять!

9 Und ich sprach559: Ich will euer nicht hüten7462. Was da stirbt4191, das sterbe4191; was verschmachtet3582, das verschmachte; und die802 Übrigen fresse398 ein jegliches des andern7604 Fleisch1320!

10 І Я взяв Свого кия „Милість“, і його поламав, щоб зламати Свого заповіта, якого Я склав був зо всіма́ наро́дами.

10 Und ich nahm3947 meinen Stab4731 Sanft und zerbrach1438 ihn, daß ich aufhübe meinen Bund1285, den ich mit allen Völkern5971 gemacht3772 hatte.

11 І він зла́маний був того дня, і пізнали покупці́ отари, які на Мене вважають, що це слово Господнє.

11 Und er ward aufgehoben6565 des Tages3117. Und die elenden6041 Schafe6629, die auf mich8104 hielten, merkten3045 dabei, daß es des HErrn3068 Wort1697 wäre.

12 І сказав Я до них: Якщо добре це в ваших оча́х, дайте платню́ Мою, а як ні, перестаньте! І вони Мою платню́ відва́жили — тридцять срібнякі́в.

12 Und ich sprach559 zu ihnen5869: Gefällt2896 es euch, so bringet her3051, wieviel ich gelte7939; wo nicht, so laßt es anstehen2308. Und sie wogen8254 dar, wieviel ich galt: dreißig7970 Silberlinge3701.

13 І промовив до мене Господь: Кинь її ганчаре́ві, ту славну ціну́, що вони оціни́ли Мене! І Я взяв оті тридцять срібнякі́в, і те кинув до дому Господнього, до ганчаря́.

13 Und der Herr3068 sprach559 zu mir: Wirf‘s7993 hin, daß es dem Töpfer3335 gegeben werde! Ei, eine treffliche145 Summa, der ich wert geachtet bin3365 von ihnen! Und ich nahm3947 die dreißig7970 Silberlinge3701 und warf7993 sie ins Haus1004 des HErrn3068, daß dem Töpfer3335 gegeben würde.

14 І зламав Я Свого кия другого, „Згоду“, щоб зламати брате́рство між Юдою та між Ізраїлем.

14 Und ich zerbrach1438 meinen andern8145 Stab4731 Weh, daß ich aufhübe die Brüderschaft zwischen Juda3063 und Israel3478.

15 І промовив до мене Господь: Ще візьми собі знаря́ддя пастуха нерозумного.

15 Und der HErr3068 sprach559 zu mir: Nimm3947 abermal zu dir Geräte3627 eines törichten196 Hirten7462.

16 Бо ось Я настановлю́ па́стиря на землі, — він загу́блених не відві́дає, розпоро́шеного не буде шукати, і зла́маної не вилікує, стоячої не годува́тиме, а м'ясо ситої їстиме, і ра́тиці їхні поламає.

16 Denn siehe, ich werde Hirten7462 im Lande aufwecken, die das776 Verschmachtete3582 nicht besuchen und5324 das Zerschlagene5289 nicht suchen und das Zerbrochene7665 nicht heilen7495 und das Gesunde nicht versorgen3557 werden6965; aber das Fleisch1320 der Fetten1277 werden6485 sie1245 fressen398 und ihre Klauen6541 zerreißen6561.

17 Горе негідному па́стиреві, який покида́є ота́ру! Меч на раме́но його та в його́ праве око: конче всохне раме́но йому, і конче стемні́є його́ праве око!“

17 O Götzenhirten, die die Herde6629 lassen5800! Das Schwert2719 komme auf ihren Arm2220 und457 auf ihr rechtes Auge3225! Ihr Arm2220 müsse verdorren3001 und5869 ihr rechtes Auge5869 dunkel3543 werden3001!