Захарiя

Розділ 2

1 І звів я очі свої, та й побачив, аж ось чотири ро́ги.

2 І запита́в я ангола, що говорив зо мною: „Що́ це?“ А він відказав мені: „Це ті ро́ги, що розпоро́шили Юду й Ізраїля та Єрусалим“.

3 І Господь показав мені чотирьох майстрів.

4 І запитав я: „Що́ вони приходять зробити?“ А Він відказав, говорячи: „Це ті ро́ги, що розпоро́шили Юду, так що ніхто не підвів голови́. А ці прийшли́ настраши́ти їх, щоб скинути ро́ги тих наро́дів, що підносять ро́га проти Юдиного кра́ю, щоб його розпоро́шити“.

5 І звів я очі свої та й побачив, аж ось муж, а в його руці мірни́чий шнур.

6 І сказав я: „Куди ти йдеш?“ А він відказав мені: „Щоб змі́ряти Єрусалим, щоб побачити, яка ширина́ його та яка довжина́ його“.

7 Аж ось ангол, що говорив зо мною, виходить, а навпроти нього виходить Ангол інший.

8 І сказав він до нього: „Біжи, говори цьому юнако́ві, кажучи: Невкрі́плений буде Єрусалим через многість людей та худоби в сере́дині його.

9 А Я стану для нього, — говорить Господь, — огняни́м муром навко́ло, і стану славою в сере́дині його.

10 „Горе, горе, — втікайте з північного кра́ю, — говорить Госпо́дь, — бо на чотири небесні вітри́ розпоро́шу Я вас, промовляє Господь.

11 Горе, — втікай до Сіону, мешка́нко дочки́ Вавило́ну!

12 Бо так промовляє Госпо́дь Савао́т: Для слави послав Він мене до наро́дів, що вас грабува́ли, бо хто вас дото́ркується, той дото́ркується до зірця́ Його ока.

13 Бо ось тільки махну́ Я своєю рукою на них, — і для їхніх рабів вони здо́биччю стануть, і пізнаєте ви, що Господь Саваот мене вислав.

14 Співай же та ті́шся, о до́чко Сіону, бо ось Я прихо́джу та перебува́тиму посеред те́бе, говорить Госпо́дь!

15 І дня то́го прилу́чаться люди числе́нні до Господа, „і стануть наро́дом Мені, а Я перебува́тиму посеред те́бе“, і довідаєшся, що Господь Саваот мене вислав до тебе.

16 І Юду, спа́док Свій, пося́де Господь на святій землі, і вибере Єрусалима Він ще!

17 Замовчи ж, всяке тіло, перед Господнім лицем, бо Він пробуди́вся з мешка́ння святого Свого́!“

Der Prophet Sacharja

Kapitel 2

1 Und ich hub meine Augen5869 auf5375 und sah7200, und siehe, da waren vier702 Hörner7161.

2 Und ich sprach559 zum Engel4397, der mit mir redete1696: Wer sind diese? Er sprach559 zu mir: Es sind die Hörner7161, die Juda3063 samt dem Israel3478 und Jerusalem3389 zerstreuet haben2219.

3 Und der HErr3068 zeigte7200 mir viel Schmiede2796.

4 Da sprach559 ich: Was wollen die machen6213? Er376 sprach559: Die Hörner7161, die Juda3063 so zerstreuet haben5375, daß6310 niemand sein Haupt7218 hat2219 mögen aufheben5375, dieselbigen abzuschrecken2729, sind935 diese kommen935, daß sie559 die Hörner7161 der Heiden1471 abstoßen3034, welche das Horn7161 haben über das Land776 Juda3063 gehoben, dasselbige zu zerstreuen2219.

5 Und4060 ich hub meine Augen5869 auf5375 und sah7200, und siehe, ein2256 Mann376 hatte eine Meßschnur in der Hand3027.

6 Und4058 ich sprach559: Wo gehest1980 du hin? Er aber sprach559 zu mir: Daß ich Jerusalem3389 messe und sehe7200, wie4100 lang753 und weit7341 sie sein solle.

7 Und siehe, der Engel4397, der mit mir redete1696, ging3318 heraus. Und ein anderer312 Engel4397 ging3318 heraus ihm entgegen7125

8 und sprach559 zu8432 ihm: Lauf7323 hin und sage559 diesem1975 Knaben5288 und sprich1696: Jerusalem3389 wird bewohnet werden3427 ohne Mauern6519 vor großer Menge7230 der Menschen120 und Viehes929, so drinnen sein wird.

9 und ich will, spricht5002 der HErr3068, eine feurige784 Mauer2346 umher5439 sein und will drinnen sein und will mich herrlich3519 drinnen erzeigen.

10 Hui1945! hui1945! Fliehet5127 aus dem Mitternachtlande776! spricht5002 der HErr3068; denn ich hab euch in die vier702 Winde7307 unter dem Himmel8064 zerstreuet, spricht5002 der HErr3068.

11 Hui1945, Zion6726, die3427 du wohnest bei der Tochter1323 Babel894, entrinne4422!

12 Denn so spricht559 der HErr3068 Zebaoth6635: Er hat5060 mich gesandt7971 nach der Ehre3519 zu den Heiden1471, die euch310 beraubet haben7997; ihre Macht hat ein Ende. Wer euch5869 antastet5060, der tastet seinen Augapfel892 an.

13 Denn siehe, ich will meine Hand3027 über sie weben5130, daß sie sollen5647 ein Raub7998 werden denen, die ihnen gedienet haben3045, daß ihr sollt erfahren, daß mich der HErr3068 Zebaoth6635 gesandt7971 hat.

14 Freue dich8432 und sei fröhlich8055, du Tochter1323 Zion6726! Denn siehe, ich7442 komme und will935 bei dir wohnen7931, spricht5002 der HErr3068.

15 Und sollen zu8432 der Zeit3117 viel7227 Heiden1471 zum HErrn3068 getan werden und sollen mein Volk5971 sein; und ich will bei3867 dir wohnen7931, daß du sollst erfahren3045, daß mich der HErr3068 Zebaoth6635 zu dir gesandt7971 hat.

16 Und der HErr3068 wird Juda3063 erben5157 für sein Teil2506 in dem heiligen6944 Lande127 und wird Jerusalem3389 wieder erwählen977.

17 Alles Fleisch1320 sei stille vor6440 dem HErrn3068; denn er hat sich5782 aufgemacht aus seiner heiligen6944 Stätte4583.

Захарiя

Розділ 2

Der Prophet Sacharja

Kapitel 2

1 І звів я очі свої, та й побачив, аж ось чотири ро́ги.

1 Und ich hub meine Augen5869 auf5375 und sah7200, und siehe, da waren vier702 Hörner7161.

2 І запита́в я ангола, що говорив зо мною: „Що́ це?“ А він відказав мені: „Це ті ро́ги, що розпоро́шили Юду й Ізраїля та Єрусалим“.

2 Und ich sprach559 zum Engel4397, der mit mir redete1696: Wer sind diese? Er sprach559 zu mir: Es sind die Hörner7161, die Juda3063 samt dem Israel3478 und Jerusalem3389 zerstreuet haben2219.

3 І Господь показав мені чотирьох майстрів.

3 Und der HErr3068 zeigte7200 mir viel Schmiede2796.

4 І запитав я: „Що́ вони приходять зробити?“ А Він відказав, говорячи: „Це ті ро́ги, що розпоро́шили Юду, так що ніхто не підвів голови́. А ці прийшли́ настраши́ти їх, щоб скинути ро́ги тих наро́дів, що підносять ро́га проти Юдиного кра́ю, щоб його розпоро́шити“.

4 Da sprach559 ich: Was wollen die machen6213? Er376 sprach559: Die Hörner7161, die Juda3063 so zerstreuet haben5375, daß6310 niemand sein Haupt7218 hat2219 mögen aufheben5375, dieselbigen abzuschrecken2729, sind935 diese kommen935, daß sie559 die Hörner7161 der Heiden1471 abstoßen3034, welche das Horn7161 haben über das Land776 Juda3063 gehoben, dasselbige zu zerstreuen2219.

5 І звів я очі свої та й побачив, аж ось муж, а в його руці мірни́чий шнур.

5 Und4060 ich hub meine Augen5869 auf5375 und sah7200, und siehe, ein2256 Mann376 hatte eine Meßschnur in der Hand3027.

6 І сказав я: „Куди ти йдеш?“ А він відказав мені: „Щоб змі́ряти Єрусалим, щоб побачити, яка ширина́ його та яка довжина́ його“.

6 Und4058 ich sprach559: Wo gehest1980 du hin? Er aber sprach559 zu mir: Daß ich Jerusalem3389 messe und sehe7200, wie4100 lang753 und weit7341 sie sein solle.

7 Аж ось ангол, що говорив зо мною, виходить, а навпроти нього виходить Ангол інший.

7 Und siehe, der Engel4397, der mit mir redete1696, ging3318 heraus. Und ein anderer312 Engel4397 ging3318 heraus ihm entgegen7125

8 І сказав він до нього: „Біжи, говори цьому юнако́ві, кажучи: Невкрі́плений буде Єрусалим через многість людей та худоби в сере́дині його.

8 und sprach559 zu8432 ihm: Lauf7323 hin und sage559 diesem1975 Knaben5288 und sprich1696: Jerusalem3389 wird bewohnet werden3427 ohne Mauern6519 vor großer Menge7230 der Menschen120 und Viehes929, so drinnen sein wird.

9 А Я стану для нього, — говорить Господь, — огняни́м муром навко́ло, і стану славою в сере́дині його.

9 und ich will, spricht5002 der HErr3068, eine feurige784 Mauer2346 umher5439 sein und will drinnen sein und will mich herrlich3519 drinnen erzeigen.

10 „Горе, горе, — втікайте з північного кра́ю, — говорить Госпо́дь, — бо на чотири небесні вітри́ розпоро́шу Я вас, промовляє Господь.

10 Hui1945! hui1945! Fliehet5127 aus dem Mitternachtlande776! spricht5002 der HErr3068; denn ich hab euch in die vier702 Winde7307 unter dem Himmel8064 zerstreuet, spricht5002 der HErr3068.

11 Горе, — втікай до Сіону, мешка́нко дочки́ Вавило́ну!

11 Hui1945, Zion6726, die3427 du wohnest bei der Tochter1323 Babel894, entrinne4422!

12 Бо так промовляє Госпо́дь Савао́т: Для слави послав Він мене до наро́дів, що вас грабува́ли, бо хто вас дото́ркується, той дото́ркується до зірця́ Його ока.

12 Denn so spricht559 der HErr3068 Zebaoth6635: Er hat5060 mich gesandt7971 nach der Ehre3519 zu den Heiden1471, die euch310 beraubet haben7997; ihre Macht hat ein Ende. Wer euch5869 antastet5060, der tastet seinen Augapfel892 an.

13 Бо ось тільки махну́ Я своєю рукою на них, — і для їхніх рабів вони здо́биччю стануть, і пізнаєте ви, що Господь Саваот мене вислав.

13 Denn siehe, ich will meine Hand3027 über sie weben5130, daß sie sollen5647 ein Raub7998 werden denen, die ihnen gedienet haben3045, daß ihr sollt erfahren, daß mich der HErr3068 Zebaoth6635 gesandt7971 hat.

14 Співай же та ті́шся, о до́чко Сіону, бо ось Я прихо́джу та перебува́тиму посеред те́бе, говорить Госпо́дь!

14 Freue dich8432 und sei fröhlich8055, du Tochter1323 Zion6726! Denn siehe, ich7442 komme und will935 bei dir wohnen7931, spricht5002 der HErr3068.

15 І дня то́го прилу́чаться люди числе́нні до Господа, „і стануть наро́дом Мені, а Я перебува́тиму посеред те́бе“, і довідаєшся, що Господь Саваот мене вислав до тебе.

15 Und sollen zu8432 der Zeit3117 viel7227 Heiden1471 zum HErrn3068 getan werden und sollen mein Volk5971 sein; und ich will bei3867 dir wohnen7931, daß du sollst erfahren3045, daß mich der HErr3068 Zebaoth6635 zu dir gesandt7971 hat.

16 І Юду, спа́док Свій, пося́де Господь на святій землі, і вибере Єрусалима Він ще!

16 Und der HErr3068 wird Juda3063 erben5157 für sein Teil2506 in dem heiligen6944 Lande127 und wird Jerusalem3389 wieder erwählen977.

17 Замовчи ж, всяке тіло, перед Господнім лицем, бо Він пробуди́вся з мешка́ння святого Свого́!“

17 Alles Fleisch1320 sei stille vor6440 dem HErrn3068; denn er hat sich5782 aufgemacht aus seiner heiligen6944 Stätte4583.