Пiсня над пiснями

Розділ 1

1 Соломонова Пісня над піснями.

2 „Нехай він цілує мене поцілу́нками уст своїх, — бо ліпші коха́ння твої від вина!

3 На запах оливи твої запашні́, твоє йме́ння — неначе олива розлита, тому діви кохають тебе!

4 Потягни ти мене за собою, біжім! Цар впровадив мене у пала́ти свої, — ми радіти та ті́шитись будемо тобою, згадаємо коха́ння твої, від вина приємніші, — поправді кохають тебе!

5 Дочки єрусалимські, — я чорна та гарна, немов ті намети кеда́рські, мов за́навіси Соломонові!

6 Не дивіться на те, що смугля́венька я, бож сонце мене опали́ло, — сини неньки моєї на мене розгні́валися, настанови́ли мене сторожи́ти виноградники, — та свого виноградника власного не встерегла я!“

7 „Скажи ж мені ти, кого покохала душа моя: Де́ ти пасеш? Де даєш ти спочи́ти у спе́ку ота́рі? Пощо́ біля стад твоїх друзів я буду, немов та причи́нна?“

8 „Якщо ти не знаєш цього́, вродливі́ша посеред жіно́к, то вийди собі за слідами отари, і випа́суй при ша́трах пасту́ших козля́тка свої“.

9 „Я тебе прирівня́в до лошиці в воза́х фараонових, о моя ти подру́женько!

10 Гарні щі́чки твої поміж шну́рами пе́рел, а шийка твоя — між разка́ми намиста!

11 Ланцюжки́ золоті ми поробимо тобі разом із срібними ку́льками!“

12 „Доки цар при своє́му столі, то мій нард видає́ свої па́хощі.

13 Мій коханий для мене — мов ки́тиця ми́рри: спочиває між пе́рсами в мене!

14 Мій коханий для мене — мов ки́прове гроно в ен-ґе́дських сада́х-виноградах“!

15 „Яка ти прекрасна, моя ти подру́женько, яка ти хороша! Твої очі немов голуби́ні!“

16 „Який ти прекрасний, о мій ти коханий, який ти приємний! а ложе нам — зе́лень!

17 Бруси наших домів — то кедри́ни, стелі в нас — кипари́си!“

Das Hohelied Salomos

Kapitel 1

1 Das Hohelied7892 Salomos8010.

2 Er küsse5401 mich mit dem Kuß seines Mundes6310; denn deine Liebe1730 ist lieblicher2896 denn Wein3196;

3 daß man deine gute2896 Salbe8081 rieche. Dein Name ist eine ausgeschüttete7324 Salbe8081, darum lieben157 dich die8034 Mägde.

4 Zeuch mich dir nach310, so laufen7323 wir. Der König4428 führet mich in seine Kammer2315. Wir freuen8055 uns und sind935 fröhlich1523 über dir; wir gedenken2142 an deine Liebe1730 mehr denn an den Wein3196. Die Frommen4339 lieben157 dich.

5 Ich bin schwarz7838, aber gar lieblich5000, ihr Töchter1323 Jerusalems3389, wie die Hütten168 Kedars6938, wie die Teppiche3407 Salomos8010.

6 Sehet mich nicht an7200, daß ich so schwarz7840 bin; denn die Sonne8121 hat mich so verbrannt7805. Meiner Mutter517 Kinder1121 zürnen5201 mit mir2787. Man hat mich zur Hüterin5201 der Weinberge3754 gesetzt7760; aber meinen Weinberg3754, den ich hatte, habe ich nicht behütet.

7 Sage mir5046 an, du, den meine See LE5315 liebet157, wo349 du weidest7462, wo du ruhest7257 im Mittage6672, daß4100 ich nicht hin und her gehen müsse5844 bei den Herden5739 deiner Gesellen2270.

8 Kennest du3045 dich nicht, du Schönste3303 unter den Weibern802, so gehe hinaus3318 auf die Fußtapfen6119 der Schafe6629 und weide7462 deine Böcke bei4908 den Hirtenhäusern.

9 Ich gleiche dich5484, meine Freundin7474, meinem reisigen Zeuge an den Wagen7393 Pharaos6547.

10 Deine Backen3895 stehen lieblich4998 in den Spangen und dein Hals6677 in den Ketten.

11 Wir wollen dir güldene Spangen machen6213 mit silbernen3701 Pöcklein.

12 Da der König4428 sich herwandte4524, gab5414 meine Narde5373 seinen Geruch7381.

13 Mein Freund1730 ist mir ein Büschel6872 Myrrhen4753, das zwischen meinen Brüsten7699 hanget3885.

14 Mein Freund1730 ist mir eine Traube811 Kopher in den Weingärten3754 zu Engeddi.

15 Siehe, meine Freundin7474, du bist schön3303, schön3303 bist du; deine Augen5869 sind wie Taubenaugen3123.

16 Siehe, mein Freund1730, du bist schön3303 und lieblich5273. Unser Bett6210 grünet.

17 Unserer Häuser1004 Balken6982 sind Zedern730, unsere Latten sind Zypressen1266.

Пiсня над пiснями

Розділ 1

Das Hohelied Salomos

Kapitel 1

1 Соломонова Пісня над піснями.

1 Das Hohelied7892 Salomos8010.

2 „Нехай він цілує мене поцілу́нками уст своїх, — бо ліпші коха́ння твої від вина!

2 Er küsse5401 mich mit dem Kuß seines Mundes6310; denn deine Liebe1730 ist lieblicher2896 denn Wein3196;

3 На запах оливи твої запашні́, твоє йме́ння — неначе олива розлита, тому діви кохають тебе!

3 daß man deine gute2896 Salbe8081 rieche. Dein Name ist eine ausgeschüttete7324 Salbe8081, darum lieben157 dich die8034 Mägde.

4 Потягни ти мене за собою, біжім! Цар впровадив мене у пала́ти свої, — ми радіти та ті́шитись будемо тобою, згадаємо коха́ння твої, від вина приємніші, — поправді кохають тебе!

4 Zeuch mich dir nach310, so laufen7323 wir. Der König4428 führet mich in seine Kammer2315. Wir freuen8055 uns und sind935 fröhlich1523 über dir; wir gedenken2142 an deine Liebe1730 mehr denn an den Wein3196. Die Frommen4339 lieben157 dich.

5 Дочки єрусалимські, — я чорна та гарна, немов ті намети кеда́рські, мов за́навіси Соломонові!

5 Ich bin schwarz7838, aber gar lieblich5000, ihr Töchter1323 Jerusalems3389, wie die Hütten168 Kedars6938, wie die Teppiche3407 Salomos8010.

6 Не дивіться на те, що смугля́венька я, бож сонце мене опали́ло, — сини неньки моєї на мене розгні́валися, настанови́ли мене сторожи́ти виноградники, — та свого виноградника власного не встерегла я!“

6 Sehet mich nicht an7200, daß ich so schwarz7840 bin; denn die Sonne8121 hat mich so verbrannt7805. Meiner Mutter517 Kinder1121 zürnen5201 mit mir2787. Man hat mich zur Hüterin5201 der Weinberge3754 gesetzt7760; aber meinen Weinberg3754, den ich hatte, habe ich nicht behütet.

7 „Скажи ж мені ти, кого покохала душа моя: Де́ ти пасеш? Де даєш ти спочи́ти у спе́ку ота́рі? Пощо́ біля стад твоїх друзів я буду, немов та причи́нна?“

7 Sage mir5046 an, du, den meine See LE5315 liebet157, wo349 du weidest7462, wo du ruhest7257 im Mittage6672, daß4100 ich nicht hin und her gehen müsse5844 bei den Herden5739 deiner Gesellen2270.

8 „Якщо ти не знаєш цього́, вродливі́ша посеред жіно́к, то вийди собі за слідами отари, і випа́суй при ша́трах пасту́ших козля́тка свої“.

8 Kennest du3045 dich nicht, du Schönste3303 unter den Weibern802, so gehe hinaus3318 auf die Fußtapfen6119 der Schafe6629 und weide7462 deine Böcke bei4908 den Hirtenhäusern.

9 „Я тебе прирівня́в до лошиці в воза́х фараонових, о моя ти подру́женько!

9 Ich gleiche dich5484, meine Freundin7474, meinem reisigen Zeuge an den Wagen7393 Pharaos6547.

10 Гарні щі́чки твої поміж шну́рами пе́рел, а шийка твоя — між разка́ми намиста!

10 Deine Backen3895 stehen lieblich4998 in den Spangen und dein Hals6677 in den Ketten.

11 Ланцюжки́ золоті ми поробимо тобі разом із срібними ку́льками!“

11 Wir wollen dir güldene Spangen machen6213 mit silbernen3701 Pöcklein.

12 „Доки цар при своє́му столі, то мій нард видає́ свої па́хощі.

12 Da der König4428 sich herwandte4524, gab5414 meine Narde5373 seinen Geruch7381.

13 Мій коханий для мене — мов ки́тиця ми́рри: спочиває між пе́рсами в мене!

13 Mein Freund1730 ist mir ein Büschel6872 Myrrhen4753, das zwischen meinen Brüsten7699 hanget3885.

14 Мій коханий для мене — мов ки́прове гроно в ен-ґе́дських сада́х-виноградах“!

14 Mein Freund1730 ist mir eine Traube811 Kopher in den Weingärten3754 zu Engeddi.

15 „Яка ти прекрасна, моя ти подру́женько, яка ти хороша! Твої очі немов голуби́ні!“

15 Siehe, meine Freundin7474, du bist schön3303, schön3303 bist du; deine Augen5869 sind wie Taubenaugen3123.

16 „Який ти прекрасний, о мій ти коханий, який ти приємний! а ложе нам — зе́лень!

16 Siehe, mein Freund1730, du bist schön3303 und lieblich5273. Unser Bett6210 grünet.

17 Бруси наших домів — то кедри́ни, стелі в нас — кипари́си!“

17 Unserer Häuser1004 Balken6982 sind Zedern730, unsere Latten sind Zypressen1266.