CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Суд. 9
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Книга Суддiв

Розділ 9

1 І пішов Авімелех, син Єруббаалів, до Сихему, до братів своєї матері, і говорив до них та до всьо́го роду ба́тьківського дому своєї матері, кажучи:

2 „Говорі́ть го́лосно до всіх сихемських госпо́дарів: Що́ ліпше для вас: чи панува́ння над вами семидесяти́ мужів, усіх Єруббаа́лових сині́в, чи панува́ння над вами му́жа одно́го? І пам'ятайте, що я кість ваша та тіло ваше“.

3 І говорили брати його матері про нього го́лосно до сихемських госпо́дарів усі ті слова́, — і їхнє серце схилилося до Авімелеха, бо вони сказали: „Він наш брат“.

4 І дали́ йому сімдеся́т шеклів срібла з дому Баал-Беріта, а Авімелех найняв за них пустих та легкова́жних людей, — і вони пішли за ним.

5 А він прийшов до дому свого батька в Офру, і повбивав своїх братів, синів Єруббаа́лових, сімдеся́т чоловіка на однім камені. І позостався тільки Йотам, син Єруббаа́лів, наймолодший, бо сховався.

6 І були́ зі́брані всі сихемські госпо́дарі та ввесь Бет-Мілло, і вони пішли та й настановили Авімелеха за царя при Елон-Муццаві, що в Сихемі.

7 І повідомили про це Йотама, і він пішов, і став на верхі́в'ї гори Ґаріззі́м, і підвищив свій голос, і закликав та й сказав їм: „Почуйте мене, сихемські госпо́дарі, і хай почує вас Бог!

8 Пішли були раз дерева́, щоб пома́зати царя над собою, і сказали вони до оли́вки: Царюй ти над нами!

9 А оли́вка сказала до них: Чи я загубила свій товщ, що Бога й людей ним шанують, і сторожити піду́ над дере́вами?

10 І сказали дере́ва до фіґи: Іди ти, та й над нами царю́й!

11 І сказала їм фіґа: Чи я загубила свої солодо́щі та свій добрий врожа́й, і сторожи́ти піду́ над дере́вами?

12 І дере́ва промовили до винограду: Іди ти, та й над нами царюй!

13 І промовив до них виноград: Чи я загубив свого со́ка, що Бога й людей весели́ти, і сторожи́ти піду́ над дере́вами?

14 Тоді всі дере́ва сказали терни́ні: Іди ти, та й над нами царюй!

15 А терни́на сказала дере́вам: якщо справді мене на царя над собою пома́зуєте, — підійді́ть, похова́йтеся в ті́ні моїй! А як ні, — то ось вийде огонь із терни́ни, та кедри лива́нські поїсть!

16 А тепер, — якщо направду й у невинності зробили ви, що настанови́ли Авімелеха царем, і якщо ви добре зробили з Єруббаалом та з домом його, і якщо ви зробили йому за заслугою рук його,

17 бо мій ба́тько воював за вас, і кинув був життя своє на небезпе́ку, і врятував вас із руки Мідія́на,

18 а ви сьогодні повстали на дім ба́тька мого, та й повбивали синів його, сімдеся́т люда, на одно́му камені, і настановили царем Авімелеха, сина його невільниці, над сихемськими госпо́дарями, бо він брат ваш,

19 і якщо в правді й невинності зробили ви з Єруббаалом та з домом його цього дня, — то радійте Авімелехом, і нехай і він радіє вами!

20 А як ні, — ви́йде огонь з Авімелеха, та й поїсть госпо́дарів Сихему й Бет-Мілло, і ви́йде огонь із госпо́дарів Сихему й з Бет-Мілло, та й з'їсть Авімелеха“.

21 І втік Йотам і збіг, і пішов до Бееру, і сидів там перед братом своїм.

22 І володів Авімеле́х над Ізраїлем три роки.

23 І послав Господь злого духа між Авімелехом та між сихемськими госпо́дарями, — і зрадили сихемські госпо́дарі Авімелеха,

24 щоб прийшла кривда семидесяти Єруббаалових синів, а їхня кров спала на Авімелеха, їхнього брата, що їх повбивав, та на сихемських господарів, що зміцнили його руки забити братів своїх.

25 І сихемські господарі́ поставили на верхів'ях гір чатівників на нього, і вони грабува́ли все, що прихо́дило до них на дорозі. І сказано про це Авімелеху.

26 І прийшов Ґаал, Еведів син, та брати його, і вони прийшли до Сихему, — і дові́рилися йому сихемські господарі́.

27 І вихо́дили вони в поле, і збирали виноград свій, і вича́влювали, і робили празник. І входили вони до дому свого бога, і їли й пили та проклинали Авімелеха.

28 І говорив Ґаал, син Еведів: „Хто Авімелех і хто Сихе́м, що бу́демо служити йому? Чи ж він не син Єруббаа́лів, а Зевул начальник його? Служіть людям Гемора, батька Сихема, а чому ми бу́демо служити йому?

29 А хто дав би цього народа в мою руку, то я прогнав би Авімелеха. І він скаже до Авімелеха: Помнож своє ві́йсько, та й вийди!“

30 І почув Зевул, голова міста, слова Ґаала, сина Еведового, — і запалився його гнів.

31 І послав він послів до Авімелеха з хитрістю, говорячи: „Ось Ґаал, син Еведів, та брати його прихо́дять до Сихему, і ось вони підбу́рюють місто проти тебе.

32 А тепер устань уночі ти та той наро́д, що з тобою, і чату́й на полі.

33 І буде, — встанеш рано вранці, як схо́дитиме сонце, і нападеш на місто. І ось, — він та народ той, що з ним, ви́йдуть до тебе, а ти зробиш йому, як зна́йде потрібним рука твоя“.

34 І встав уночі Авімелех та ввесь народ, що з ним, та й чатували над Сихемом чотири відділи.

35 І вийшов Ґаал, син Еведів, і став при вході місько́ї брами. І встав Авімелех та народ, що з ним, із за́сідки.

36 А Ґаал побачив той народ, та й сказав до Зевула: „Ось народ схо́дить із верхі́в гір“. І сказав до нього Зевул: „Ти бачиш гірську́ тінь, немов людей!“

37 А Ґаал далі говорив та казав: „Ось народ сходить з верхі́в'я, а один відділ приходить із дороги Елон-Меоненіму“.

38 І сказав до нього Зевул: „Де тоді уста твої, що говорили: Хто Авімелех, що ми бу́дем служити йому? А оце той народ, що ти пого́рджував ним. Виходь же тепер, та й воюй з ним!“

39 І вийшов Ґаал перед сихемськими господаря́ми, та й воював з Авімелехом.

40 І Авімелех погнав його, і він побі́г перед ним. І напа́дало багато трупів аж до входу до брами.

41 І осівся Авімелех в Арумі, а Зевул вигнав Ґаал а та братів його, щоб не сиділи в Сихемі.

42 I сталося другого дня, і вийшов наро́д на поле, а Авімелеху доне́сли про це.

43 І взяв він людей, і поділив їх на три ві́дділи, та й чатував на полі. І побачив він, аж ось народ вихо́дить із міста, — і встав він на них, та й побив їх.

44 А Авімелех та відділи, що з ним, напали й стали при вході місько́ї брами, а два відділи напали на все, що в полі, та й повбивали їх.

45 І Авімелех воював із містом ці́лий той день, та й здобув місто, а народ, що був у ньому, позабивав. І зруйнував він те місто, та й обсіяв його сіллю.

46 І почули про це всі, хто був у сихемській башті, і ввійшли до твердині, до дому бога Беріта.

47 І було доне́сено Авімелехові, що зібралися всі господарі́ сихемської ба́шти.

48 І вийшов Авімелех на го́ру Цалмон, він та ввесь народ, що з ним. І взяв Авімелех сокири в свою руку, та й настина́в галу́ззя з де́рева, і позно́сив його, і поклав на своє плече. І сказав він до народу, що з ним: „Що ви бачили, що́ зробив я, — поспішно зробіть, як я“.

49 І настина́в також увесь народ кожен галу́ззя собі, і пішли за Авімелехом, і поскладали над печерою, та й підпалили над ними ту печеру огнем. І повмирали всі люди сихемської ве́жі, близько тисячі чоловіків та жінок.

50 І пішов Авімелех до Тевецу, і таборува́в при Тевеці, та й здобув його.

51 А в сере́дині міста була́ міцна́ башта, і повтікали туди всі чоловіки й жінки та всі господарі́ міста, і замкнули за собою, та й вийшли на дах тієї башти.

52 І прийшов Авімелех аж до башти, та й воював із нею. І підійшов він аж до входу башти, щоб спалити її огнем.

53 Тоді одна жінка кинула горі́шнього ка́меня від жо́рен на Авімелехову голову, — та й розторо́щила йому че́репа.

54 І він зараз кликнув до юнака́, свого́ зброєно́ші, та й сказав йому: „Витягни свого меча, та й забий мене, щоб не сказали про мене: Його жінка забила!“ І його юна́к проколов його, — і він помер.

55 І побачили ізра́їльтяни, що Авімелех помер, та й порозхо́дилися кожен на своє місце.

56 І Бог віддав Авімелехові зло, яке він зробив був своєму батькові, що повбивав сімдеся́т братів своїх.

57 А все зло сихемських людей Бог повернув на їхню го́лову, — і прийшло на них прокля́ття Йотама, Єруббаа́лового сина.

Das Buch der Richter

Kapitel 9

1 Abimelech40 aber, der Sohn1121 Jerubbaals3378, ging hin3212 gen Sichem zu den Brüdern251 seiner Mutter517 und redete1696 mit ihnen7927 und mit dem ganzen Geschlecht4940 des Hauses1004 seiner Mutter517 Vaters1 und sprach559:

2 Lieber, redet1696 vor den Ohren241 aller Männer zu Sichem7927: Was ist259 euch besser2896, daß siebenzig Männer, alle Kinder1121 Jerubbaals3378, über euch Herren seien4910, oder daß ein376 Mann1167 über euch Herr4910 sei? Gedenket2142 auch dabei, daß ich euer Gebein6106 und Fleisch1320 bin.

3 Da redeten die Brüder251 seiner Mutter517 von ihm alle diese Worte1696 vor den Ohren241 aller Männer1167 zu Sichem; und ihr Herz3820 neigte sich5186 Abimelech40 nach310, denn sie559 gedachten: Er ist unser Bruder251.

4 Und310 gaben5414 ihm siebenzig Silberlinge3701 aus dem Hause1004 Baal-Beriths1170. Und Abimelech40 dingete damit lose7386, leichtfertige6348 Männer582, die ihm nachfolgeten.

5 Und er kam935 in seines Vaters1 Haus1004 gen Ophra6084 und erwürgete seine Brüder251, die Kinder1121 Jerubbaals3378, siebenzig Mann376, auf einem259 Stein68. Es blieb3498 aber über Jotham3147, der jüngste6996 Sohn1121 Jerubbaals3378; denn er ward versteckt2244.

6 Und es versammelten622 sich alle Männer1167 von Sichem und das ganze Haus1004 Millo4407, gingen3212 hin und machten4427 Abimelech40 zum Könige4428 bei der hohen Eiche436, die zu Sichem7927 stehet5324.

7 Da das angesagt5046 ward dem Jotham3147, ging er hin3212 und trat auf5975 die Höhe7218 des Berges2022 Grisim und hub auf5375 seine Stimme6963, rief7121 und sprach559 zu8085 ihnen7927: Höret mich, ihr Männer1167 zu8085 Sichem, daß euch GOtt430 auch höre!

8 Die Bäume6086 gingen1980 hin, daß sie einen König4428 über sich1980 salbeten, und sprachen559 zum Ölbaum2132: Sei unser König4427!

9 Aber der Ölbaum2132 antwortete559 ihnen: Soll ich meine Fettigkeit1880 lassen2308, die beide, Götter430 und Menschen582, an mir preisen3513, und hingehen1980, daß ich schwebe5128 über die Bäume6086?

10 Da sprachen559 die Bäume6086 zum Feigenbaum8384: Komm3212 du und sei unser König4427!

11 Aber der Feigenbaum8384 sprach559 zu ihnen: Soll ich meine Süßigkeit4987 und meine gute2896 Frucht8570 lassen2308 und hingehen1980, daß ich über den Bäumen6086 schwebe5128?

12 Da sprachen559 die Bäume6086 zum Weinstock1612: Komm3212 du und sei unser König4427!

13 Aber der Weinstock1612 sprach559 zu ihnen: Soll ich meinen Most8492 lassen2308, der Götter430 und Menschen582 fröhlich8055 macht, und hingehen1980, daß ich über den Bäumen6086 schwebe5128?

14 Da sprachen559 alle Bäume6086 zum Dornbusch329: Komm3212 du und sei unser König4427!

15 Und der Dornbusch329 sprach559 zu den Bäumen6086: Ist571‘s wahr, daß ihr mich zum Könige4428 salbet über euch, so kommt und vertrauet euch unter meinen Schatten6738; wo nicht, so gehe935 Feuer784 aus3318 dem Dornbusch329 und verzehre398 die Zedern730 Libanons3844.

16 Habt4427 ihr nun recht571 und redlich8549 getan6213, daß ihr Abimelech40 zum Könige gemacht habt? Und habt ihr wohlgetan an3027 Jerubbaal3378 und an seinem Hause1004 und habt ihm getan, wie2896 er um euch verdienet hat1576,

17 daß mein Vater1 um euretwillen gestritten3898 hat und seine See LE5315 dahingeworfen von5048 sich, daß er7993 euch errettete5337 von der Midianiter4080 Hand3027?

18 Und ihr lehnet euch auf6965 heute3117 wider meines Vaters1 Haus1004 und erwürget2026 seine Kinder1121, siebenzig Mann376, auf einem Stein68; und machet euch einen259 König4427, Abimelech40, seiner Magd519 Sohn1121, über die Männer1167 zu Sichem7927, weil er euer Bruder251 ist.

19 Habt ihr nun6213 recht571 und redlich8549 gehandelt an Jerubbaal3378 und an seinem Hause1004 an diesem Tage3117, so seid fröhlich8055 über dem Abimelech40, und er sei fröhlich8055 über euch.

20 Wo nicht, so gehe Feuer784 aus3318 von Abimelech40 und verzehre398 die Männer1167 zu Sichem und das Haus1004 Millo4407; und gehe auch Feuer784 aus3318 von den Männern1167 zu Sichem und vom Hause1004 Millo4407 und verzehre398 Abimelech40.

21 Und Jotham3147 floh1272 und entwich5127; und ging3212 gen Ber und wohnte3427 daselbst vor6440 seinem Bruder251 Abimelech40.

22 Als nun Abimelech40 drei7969 Jahre8141 über Israel3478 geherrschet hatte7786,

23 sandte7971 GOtt430 einen bösen7451 Willen7307 zwischen Abimelech40 und den Männern1167 zu Sichem7927. Denn die Männer1167 zu Sichem versprachen Abimelech40;

24 und zogen935 an den Frevel2555, an den siebenzig Söhnen1121 Jerubbaals3378 begangen, und legten7760 derselben Blut1818 auf Abimelech40, ihren Bruder251, der sie2388 erwürget2026 hatte2026, und auf die Männer1167 zu Sichem, die ihm seine Hand3027 dazu gestärket hatten, daß er seine Brüder251 erwürgete.

25 Und7760 die Männer1167 zu Sichem bestelleten einen Hinterhalt693 auf den Spitzen7218 der Berge2022 und raubten1497 alle, die auf der Straße1870 zu ihnen7927 wandelten5674. Und es ward Abimelech40 angesagt5046.

26 Es kam5674 aber Gaal1603, der Sohn1121 Ebeds5651, und seine Brüder251 und gingen935 zu Sichem982 ein. Und die Männer1167 zu Sichem7927 verließen sich auf ihn;

27 und6213 zogen heraus3318 aufs Feld7704 und lasen ab1219 ihre Weinberge3754 und kelterten1869; und machten einen Tanz1974 und gingen935 in ihres Gottes430 Haus1004 und aßen398 und tranken8354 und fluchten7043 dem Abimelech40.

28 Und5647 Gaal1603, der Sohn1121 Ebeds5651, sprach559: Wer ist Abimelech40? und was ist Sichem, daß wir582 ihm dienen5647 sollten? Ist er nicht Jerubbaals3378 Sohn1121 und hat Sebul2083, seinen Knecht6496, hergesetzt über die Leute Hemors, des Vaters1 Sichems7927? Warum sollten wir ihm dienen5647?

29 Wollte5414 GOtt, das Volk5971 wäre unter meiner Hand3027, daß ich den Abimelech40 vertriebe5493! Und es ward Abimelech40 gesagt559: Mehre7235 dein Heer6635 und zeuch aus3318!

30 Denn Sebul2083, der Oberste8269 in der Stadt5892, da er die1121 Worte1697 Gaals1603, des Sohns Ebeds5651, hörete, ergrimmete er in seinem Zorn639

31 und sandte Botschaft4397 zu Abimelech40 heimlich8649 und ließ7971 ihm sagen559: Siehe, Gaal1603, der Sohn1121 Ebeds5651, und seine Brüder251 sind935 gen Sichem7927 kommen und machen dir die Stadt5892 widerwärtig.

32 So mache dich nun auf6965 bei der Nacht3915, du und dein Volk5971, das bei dir ist, und mache einen Hinterhalt693 auf sie im Felde7704.

33 Und3318 des Morgens1242, wenn die Sonne8121 aufgehet, so mache6213 dich frühe auf7925 und überfalle6584 die Stadt5892. Und wo er und das Volk5971, das bei ihm ist, zu dir2224 hinauszeucht, so tue mit ihm, wie es deine Hand3027 findet4672.

34 Abimelech40 stund auf6965 bei der Nacht3915 und alles Volk5971, das bei ihm war, und hielt693 auf Sichem mit vier702 Haufen7218.

35 Und Gaal1603, der Sohn1121 Ebeds5651, zog heraus und trat vor die Tür6607 an der Stadt5892 Tor8179. Aber Abimelech40 machte sich6965 auf5975 aus3318 dem Hinterhalt3993 samt dem Volk5971, das mit ihm war.

36 Da nun Gaal1603 das Volk5971 sah7200, sprach559 er zu Sebul2083: Siehe, da kommt3381 ein Volk5971 von der Höhe7218 des Gebirges2022 hernieder3381. Sebul2083 aber sprach559 zu ihm: Du siehest die Schatten6738 der Berge2022 für Leute582 an7200.

37 Gaal1603 redete1696 noch3254 mehr und sprach559: Siehe, ein259 Volk5971 kommt3381 hernieder aus dem Mittel des Landes776, und ein935 Haufe7218 kommt3381 auf dem Wege1870 zur Zaubereiche436.

38 Da sprach559 Sebul2083 zu ihm: Wo ist nun645 hie dein Maul6310, das da sagte559: Wer ist Abimelech40, daß wir ihm dienen5647 sollten? Ist das nicht das Volk5971, das du verachtet hast3988? Zeuch nun4994 aus3318 und streite3898 mit ihm!

39 Gaal1603 zog aus3318 vor6440 den Männern1167 zu Sichem7927 her und stritt3898 mit Abimelech40.

40 Aber Abimelech40 jagte7291 ihn, daß er floh5127 vor6440 ihm; und fielen5307 viele7227 Erschlagene2491 bis an die Tür6607 des Tors8179.

41 Und Abimelech40 blieb3427 zu Aruma725. Sebul2083 aber verjagte1644 den Gaal1603 und seine Brüder251, daß sie3427 zu Sichem nicht mußten bleiben.

42 Auf den Morgen4283 aber ging3318 das Volk5971 heraus aufs Feld7704. Da das Abimelech40 ward angesagt5046,

43 nahm3947 er das Volk5971 und teilete es in drei7969 Haufen7218 und machte einen Hinterhalt693 auf6965 sie im Felde7704. Als er nun sah7200, daß das Volk5971 aus3318 der Stadt5892 ging, erhub er sich über sie und schlug5221 sie.

44 Abimelech40 aber und die Haufen7218, die bei ihm waren, überfielen6584 sie8147 und traten an die Tür6607 der Stadt5892 Tor8179; und zween der Haufen7218 überfielen6584 alle, die auf5975 dem Felde7704 waren, und schlugen5221 sie.

45 Da3920 stritt3898 Abimelech40 wider die Stadt5892 denselben ganzen Tag3117 und5892 gewann sie2026; und erwürgete das Volk5971, das drinnen war, und zerbrach5422 die Stadt5892 und säete Salz4417 drauf.

46 Da das höreten alle Männer1167 des Turms4026 zu8085 Sichem7927, gingen935 sie in die Festung6877 des Hauses1004 des Gottes410 Berith1286.

47 Da das Abimelech40 hörete, daß sich alle Männer1167 des Turms4026 zu Sichem versammelt6908 hatten5046,

48 ging er auf5927 den Berg2022 Zalmon6756 mit all seinem Volk5971, das3772 bei ihm war, und40 nahm3947 eine Axt7134 in seine Hand3027 und40 hieb einen Ast7754 von Bäumen6086 und hub ihn auf5375 und legte7760 ihn auf seine Achsel7926 und sprach559 zu6213 allem Volk5971, das mit ihm war: Was ihr gesehen7200 habt, daß ich tue6213, das tut auch ihr eilend4116, wie3644 ich.

49 Da hieb3772 alles Volk5971 ein376 jeglicher einen Ast7754 ab und folgten3212 Abimelech40 nach310; und legten7760 sie an die Festung6877 und steckten3341 sie mit Feuer784 an, daß auch alle Männer582 des Turms4026 zu Sichem7927 starben4191, bei tausend505 Mann376 und Weib802.

50 Abimelech40 aber zog3212 gen Thebez8405 und belegte sie2583 und gewann3920 sie.

51 Es war aber ein starker5797 Turm4026 mitten8432 in der Stadt5892, auf5927 welchen flohen5127 alle Männer582 und Weiber802 und alle Bürger1167 der Stadt5892; und schlossen hinter sich zu5462 und stiegen auf das Dach1406 des Turms4026.

52 Da kam935 Abimelech40 zum Turm4026 und8313 stritt3898 dawider; und nahete sich5066 zur Tür6607 des Turms4026, daß er ihn mit Feuer784 verbrennete.

53 Aber ein259 Weib802 warf7993 ein Stück6400 von einem Mühlstein7393 Abimelech40 auf den Kopf7218 und zerbrach7533 ihm den Schädel1538.

54 Da rief7121 Abimelech eilend4120 dem Knaben5288, der seine Waffen3627 trug5375, und sprach559 zu ihm: Zeuch dein Schwert8025 aus und töte4191 mich, daß man559 nicht von mir sage: Ein Weib802 hat2026 ihn erwürget. Da durchstach1856 ihn sein Knabe5288, und er starb4191.

55 Da aber die Israeliten, die mit ihm3478 waren, sahen, daß Abimelech40 tot war4191, ging3212 ein376 jeglicher376 an7200 seinen Ort4725.

56 Also bezahlte7725 GOtt430 Abimelech40 das Übel7451, das er an seinem Vater1 getan hatte6213, da er seine siebenzig Brüder251 erwürgete.

57 Desselbengleichen alles Übel7451 der Männer582 Sichems7927 vergalt ihnen7725 GOtt430 auf ihren Kopf7218, und1121 kam935 über sie der Fluch7045 Jothams3147, des Sohns Jerubbaals3378.

Книга Суддiв

Розділ 9

Das Buch der Richter

Kapitel 9

1 І пішов Авімелех, син Єруббаалів, до Сихему, до братів своєї матері, і говорив до них та до всьо́го роду ба́тьківського дому своєї матері, кажучи:

1 Abimelech40 aber, der Sohn1121 Jerubbaals3378, ging hin3212 gen Sichem zu den Brüdern251 seiner Mutter517 und redete1696 mit ihnen7927 und mit dem ganzen Geschlecht4940 des Hauses1004 seiner Mutter517 Vaters1 und sprach559:

2 „Говорі́ть го́лосно до всіх сихемських госпо́дарів: Що́ ліпше для вас: чи панува́ння над вами семидесяти́ мужів, усіх Єруббаа́лових сині́в, чи панува́ння над вами му́жа одно́го? І пам'ятайте, що я кість ваша та тіло ваше“.

2 Lieber, redet1696 vor den Ohren241 aller Männer zu Sichem7927: Was ist259 euch besser2896, daß siebenzig Männer, alle Kinder1121 Jerubbaals3378, über euch Herren seien4910, oder daß ein376 Mann1167 über euch Herr4910 sei? Gedenket2142 auch dabei, daß ich euer Gebein6106 und Fleisch1320 bin.

3 І говорили брати його матері про нього го́лосно до сихемських госпо́дарів усі ті слова́, — і їхнє серце схилилося до Авімелеха, бо вони сказали: „Він наш брат“.

3 Da redeten die Brüder251 seiner Mutter517 von ihm alle diese Worte1696 vor den Ohren241 aller Männer1167 zu Sichem; und ihr Herz3820 neigte sich5186 Abimelech40 nach310, denn sie559 gedachten: Er ist unser Bruder251.

4 І дали́ йому сімдеся́т шеклів срібла з дому Баал-Беріта, а Авімелех найняв за них пустих та легкова́жних людей, — і вони пішли за ним.

4 Und310 gaben5414 ihm siebenzig Silberlinge3701 aus dem Hause1004 Baal-Beriths1170. Und Abimelech40 dingete damit lose7386, leichtfertige6348 Männer582, die ihm nachfolgeten.

5 А він прийшов до дому свого батька в Офру, і повбивав своїх братів, синів Єруббаа́лових, сімдеся́т чоловіка на однім камені. І позостався тільки Йотам, син Єруббаа́лів, наймолодший, бо сховався.

5 Und er kam935 in seines Vaters1 Haus1004 gen Ophra6084 und erwürgete seine Brüder251, die Kinder1121 Jerubbaals3378, siebenzig Mann376, auf einem259 Stein68. Es blieb3498 aber über Jotham3147, der jüngste6996 Sohn1121 Jerubbaals3378; denn er ward versteckt2244.

6 І були́ зі́брані всі сихемські госпо́дарі та ввесь Бет-Мілло, і вони пішли та й настановили Авімелеха за царя при Елон-Муццаві, що в Сихемі.

6 Und es versammelten622 sich alle Männer1167 von Sichem und das ganze Haus1004 Millo4407, gingen3212 hin und machten4427 Abimelech40 zum Könige4428 bei der hohen Eiche436, die zu Sichem7927 stehet5324.

7 І повідомили про це Йотама, і він пішов, і став на верхі́в'ї гори Ґаріззі́м, і підвищив свій голос, і закликав та й сказав їм: „Почуйте мене, сихемські госпо́дарі, і хай почує вас Бог!

7 Da das angesagt5046 ward dem Jotham3147, ging er hin3212 und trat auf5975 die Höhe7218 des Berges2022 Grisim und hub auf5375 seine Stimme6963, rief7121 und sprach559 zu8085 ihnen7927: Höret mich, ihr Männer1167 zu8085 Sichem, daß euch GOtt430 auch höre!

8 Пішли були раз дерева́, щоб пома́зати царя над собою, і сказали вони до оли́вки: Царюй ти над нами!

8 Die Bäume6086 gingen1980 hin, daß sie einen König4428 über sich1980 salbeten, und sprachen559 zum Ölbaum2132: Sei unser König4427!

9 А оли́вка сказала до них: Чи я загубила свій товщ, що Бога й людей ним шанують, і сторожити піду́ над дере́вами?

9 Aber der Ölbaum2132 antwortete559 ihnen: Soll ich meine Fettigkeit1880 lassen2308, die beide, Götter430 und Menschen582, an mir preisen3513, und hingehen1980, daß ich schwebe5128 über die Bäume6086?

10 І сказали дере́ва до фіґи: Іди ти, та й над нами царю́й!

10 Da sprachen559 die Bäume6086 zum Feigenbaum8384: Komm3212 du und sei unser König4427!

11 І сказала їм фіґа: Чи я загубила свої солодо́щі та свій добрий врожа́й, і сторожи́ти піду́ над дере́вами?

11 Aber der Feigenbaum8384 sprach559 zu ihnen: Soll ich meine Süßigkeit4987 und meine gute2896 Frucht8570 lassen2308 und hingehen1980, daß ich über den Bäumen6086 schwebe5128?

12 І дере́ва промовили до винограду: Іди ти, та й над нами царюй!

12 Da sprachen559 die Bäume6086 zum Weinstock1612: Komm3212 du und sei unser König4427!

13 І промовив до них виноград: Чи я загубив свого со́ка, що Бога й людей весели́ти, і сторожи́ти піду́ над дере́вами?

13 Aber der Weinstock1612 sprach559 zu ihnen: Soll ich meinen Most8492 lassen2308, der Götter430 und Menschen582 fröhlich8055 macht, und hingehen1980, daß ich über den Bäumen6086 schwebe5128?

14 Тоді всі дере́ва сказали терни́ні: Іди ти, та й над нами царюй!

14 Da sprachen559 alle Bäume6086 zum Dornbusch329: Komm3212 du und sei unser König4427!

15 А терни́на сказала дере́вам: якщо справді мене на царя над собою пома́зуєте, — підійді́ть, похова́йтеся в ті́ні моїй! А як ні, — то ось вийде огонь із терни́ни, та кедри лива́нські поїсть!

15 Und der Dornbusch329 sprach559 zu den Bäumen6086: Ist571‘s wahr, daß ihr mich zum Könige4428 salbet über euch, so kommt und vertrauet euch unter meinen Schatten6738; wo nicht, so gehe935 Feuer784 aus3318 dem Dornbusch329 und verzehre398 die Zedern730 Libanons3844.

16 А тепер, — якщо направду й у невинності зробили ви, що настанови́ли Авімелеха царем, і якщо ви добре зробили з Єруббаалом та з домом його, і якщо ви зробили йому за заслугою рук його,

16 Habt4427 ihr nun recht571 und redlich8549 getan6213, daß ihr Abimelech40 zum Könige gemacht habt? Und habt ihr wohlgetan an3027 Jerubbaal3378 und an seinem Hause1004 und habt ihm getan, wie2896 er um euch verdienet hat1576,

17 бо мій ба́тько воював за вас, і кинув був життя своє на небезпе́ку, і врятував вас із руки Мідія́на,

17 daß mein Vater1 um euretwillen gestritten3898 hat und seine See LE5315 dahingeworfen von5048 sich, daß er7993 euch errettete5337 von der Midianiter4080 Hand3027?

18 а ви сьогодні повстали на дім ба́тька мого, та й повбивали синів його, сімдеся́т люда, на одно́му камені, і настановили царем Авімелеха, сина його невільниці, над сихемськими госпо́дарями, бо він брат ваш,

18 Und ihr lehnet euch auf6965 heute3117 wider meines Vaters1 Haus1004 und erwürget2026 seine Kinder1121, siebenzig Mann376, auf einem Stein68; und machet euch einen259 König4427, Abimelech40, seiner Magd519 Sohn1121, über die Männer1167 zu Sichem7927, weil er euer Bruder251 ist.

19 і якщо в правді й невинності зробили ви з Єруббаалом та з домом його цього дня, — то радійте Авімелехом, і нехай і він радіє вами!

19 Habt ihr nun6213 recht571 und redlich8549 gehandelt an Jerubbaal3378 und an seinem Hause1004 an diesem Tage3117, so seid fröhlich8055 über dem Abimelech40, und er sei fröhlich8055 über euch.

20 А як ні, — ви́йде огонь з Авімелеха, та й поїсть госпо́дарів Сихему й Бет-Мілло, і ви́йде огонь із госпо́дарів Сихему й з Бет-Мілло, та й з'їсть Авімелеха“.

20 Wo nicht, so gehe Feuer784 aus3318 von Abimelech40 und verzehre398 die Männer1167 zu Sichem und das Haus1004 Millo4407; und gehe auch Feuer784 aus3318 von den Männern1167 zu Sichem und vom Hause1004 Millo4407 und verzehre398 Abimelech40.

21 І втік Йотам і збіг, і пішов до Бееру, і сидів там перед братом своїм.

21 Und Jotham3147 floh1272 und entwich5127; und ging3212 gen Ber und wohnte3427 daselbst vor6440 seinem Bruder251 Abimelech40.

22 І володів Авімеле́х над Ізраїлем три роки.

22 Als nun Abimelech40 drei7969 Jahre8141 über Israel3478 geherrschet hatte7786,

23 І послав Господь злого духа між Авімелехом та між сихемськими госпо́дарями, — і зрадили сихемські госпо́дарі Авімелеха,

23 sandte7971 GOtt430 einen bösen7451 Willen7307 zwischen Abimelech40 und den Männern1167 zu Sichem7927. Denn die Männer1167 zu Sichem versprachen Abimelech40;

24 щоб прийшла кривда семидесяти Єруббаалових синів, а їхня кров спала на Авімелеха, їхнього брата, що їх повбивав, та на сихемських господарів, що зміцнили його руки забити братів своїх.

24 und zogen935 an den Frevel2555, an den siebenzig Söhnen1121 Jerubbaals3378 begangen, und legten7760 derselben Blut1818 auf Abimelech40, ihren Bruder251, der sie2388 erwürget2026 hatte2026, und auf die Männer1167 zu Sichem, die ihm seine Hand3027 dazu gestärket hatten, daß er seine Brüder251 erwürgete.

25 І сихемські господарі́ поставили на верхів'ях гір чатівників на нього, і вони грабува́ли все, що прихо́дило до них на дорозі. І сказано про це Авімелеху.

25 Und7760 die Männer1167 zu Sichem bestelleten einen Hinterhalt693 auf den Spitzen7218 der Berge2022 und raubten1497 alle, die auf der Straße1870 zu ihnen7927 wandelten5674. Und es ward Abimelech40 angesagt5046.

26 І прийшов Ґаал, Еведів син, та брати його, і вони прийшли до Сихему, — і дові́рилися йому сихемські господарі́.

26 Es kam5674 aber Gaal1603, der Sohn1121 Ebeds5651, und seine Brüder251 und gingen935 zu Sichem982 ein. Und die Männer1167 zu Sichem7927 verließen sich auf ihn;

27 І вихо́дили вони в поле, і збирали виноград свій, і вича́влювали, і робили празник. І входили вони до дому свого бога, і їли й пили та проклинали Авімелеха.

27 und6213 zogen heraus3318 aufs Feld7704 und lasen ab1219 ihre Weinberge3754 und kelterten1869; und machten einen Tanz1974 und gingen935 in ihres Gottes430 Haus1004 und aßen398 und tranken8354 und fluchten7043 dem Abimelech40.

28 І говорив Ґаал, син Еведів: „Хто Авімелех і хто Сихе́м, що бу́демо служити йому? Чи ж він не син Єруббаа́лів, а Зевул начальник його? Служіть людям Гемора, батька Сихема, а чому ми бу́демо служити йому?

28 Und5647 Gaal1603, der Sohn1121 Ebeds5651, sprach559: Wer ist Abimelech40? und was ist Sichem, daß wir582 ihm dienen5647 sollten? Ist er nicht Jerubbaals3378 Sohn1121 und hat Sebul2083, seinen Knecht6496, hergesetzt über die Leute Hemors, des Vaters1 Sichems7927? Warum sollten wir ihm dienen5647?

29 А хто дав би цього народа в мою руку, то я прогнав би Авімелеха. І він скаже до Авімелеха: Помнож своє ві́йсько, та й вийди!“

29 Wollte5414 GOtt, das Volk5971 wäre unter meiner Hand3027, daß ich den Abimelech40 vertriebe5493! Und es ward Abimelech40 gesagt559: Mehre7235 dein Heer6635 und zeuch aus3318!

30 І почув Зевул, голова міста, слова Ґаала, сина Еведового, — і запалився його гнів.

30 Denn Sebul2083, der Oberste8269 in der Stadt5892, da er die1121 Worte1697 Gaals1603, des Sohns Ebeds5651, hörete, ergrimmete er in seinem Zorn639

31 І послав він послів до Авімелеха з хитрістю, говорячи: „Ось Ґаал, син Еведів, та брати його прихо́дять до Сихему, і ось вони підбу́рюють місто проти тебе.

31 und sandte Botschaft4397 zu Abimelech40 heimlich8649 und ließ7971 ihm sagen559: Siehe, Gaal1603, der Sohn1121 Ebeds5651, und seine Brüder251 sind935 gen Sichem7927 kommen und machen dir die Stadt5892 widerwärtig.

32 А тепер устань уночі ти та той наро́д, що з тобою, і чату́й на полі.

32 So mache dich nun auf6965 bei der Nacht3915, du und dein Volk5971, das bei dir ist, und mache einen Hinterhalt693 auf sie im Felde7704.

33 І буде, — встанеш рано вранці, як схо́дитиме сонце, і нападеш на місто. І ось, — він та народ той, що з ним, ви́йдуть до тебе, а ти зробиш йому, як зна́йде потрібним рука твоя“.

33 Und3318 des Morgens1242, wenn die Sonne8121 aufgehet, so mache6213 dich frühe auf7925 und überfalle6584 die Stadt5892. Und wo er und das Volk5971, das bei ihm ist, zu dir2224 hinauszeucht, so tue mit ihm, wie es deine Hand3027 findet4672.

34 І встав уночі Авімелех та ввесь народ, що з ним, та й чатували над Сихемом чотири відділи.

34 Abimelech40 stund auf6965 bei der Nacht3915 und alles Volk5971, das bei ihm war, und hielt693 auf Sichem mit vier702 Haufen7218.

35 І вийшов Ґаал, син Еведів, і став при вході місько́ї брами. І встав Авімелех та народ, що з ним, із за́сідки.

35 Und Gaal1603, der Sohn1121 Ebeds5651, zog heraus und trat vor die Tür6607 an der Stadt5892 Tor8179. Aber Abimelech40 machte sich6965 auf5975 aus3318 dem Hinterhalt3993 samt dem Volk5971, das mit ihm war.

36 А Ґаал побачив той народ, та й сказав до Зевула: „Ось народ схо́дить із верхі́в гір“. І сказав до нього Зевул: „Ти бачиш гірську́ тінь, немов людей!“

36 Da nun Gaal1603 das Volk5971 sah7200, sprach559 er zu Sebul2083: Siehe, da kommt3381 ein Volk5971 von der Höhe7218 des Gebirges2022 hernieder3381. Sebul2083 aber sprach559 zu ihm: Du siehest die Schatten6738 der Berge2022 für Leute582 an7200.

37 А Ґаал далі говорив та казав: „Ось народ сходить з верхі́в'я, а один відділ приходить із дороги Елон-Меоненіму“.

37 Gaal1603 redete1696 noch3254 mehr und sprach559: Siehe, ein259 Volk5971 kommt3381 hernieder aus dem Mittel des Landes776, und ein935 Haufe7218 kommt3381 auf dem Wege1870 zur Zaubereiche436.

38 І сказав до нього Зевул: „Де тоді уста твої, що говорили: Хто Авімелех, що ми бу́дем служити йому? А оце той народ, що ти пого́рджував ним. Виходь же тепер, та й воюй з ним!“

38 Da sprach559 Sebul2083 zu ihm: Wo ist nun645 hie dein Maul6310, das da sagte559: Wer ist Abimelech40, daß wir ihm dienen5647 sollten? Ist das nicht das Volk5971, das du verachtet hast3988? Zeuch nun4994 aus3318 und streite3898 mit ihm!

39 І вийшов Ґаал перед сихемськими господаря́ми, та й воював з Авімелехом.

39 Gaal1603 zog aus3318 vor6440 den Männern1167 zu Sichem7927 her und stritt3898 mit Abimelech40.

40 І Авімелех погнав його, і він побі́г перед ним. І напа́дало багато трупів аж до входу до брами.

40 Aber Abimelech40 jagte7291 ihn, daß er floh5127 vor6440 ihm; und fielen5307 viele7227 Erschlagene2491 bis an die Tür6607 des Tors8179.

41 І осівся Авімелех в Арумі, а Зевул вигнав Ґаал а та братів його, щоб не сиділи в Сихемі.

41 Und Abimelech40 blieb3427 zu Aruma725. Sebul2083 aber verjagte1644 den Gaal1603 und seine Brüder251, daß sie3427 zu Sichem nicht mußten bleiben.

42 I сталося другого дня, і вийшов наро́д на поле, а Авімелеху доне́сли про це.

42 Auf den Morgen4283 aber ging3318 das Volk5971 heraus aufs Feld7704. Da das Abimelech40 ward angesagt5046,

43 І взяв він людей, і поділив їх на три ві́дділи, та й чатував на полі. І побачив він, аж ось народ вихо́дить із міста, — і встав він на них, та й побив їх.

43 nahm3947 er das Volk5971 und teilete es in drei7969 Haufen7218 und machte einen Hinterhalt693 auf6965 sie im Felde7704. Als er nun sah7200, daß das Volk5971 aus3318 der Stadt5892 ging, erhub er sich über sie und schlug5221 sie.

44 А Авімелех та відділи, що з ним, напали й стали при вході місько́ї брами, а два відділи напали на все, що в полі, та й повбивали їх.

44 Abimelech40 aber und die Haufen7218, die bei ihm waren, überfielen6584 sie8147 und traten an die Tür6607 der Stadt5892 Tor8179; und zween der Haufen7218 überfielen6584 alle, die auf5975 dem Felde7704 waren, und schlugen5221 sie.

45 І Авімелех воював із містом ці́лий той день, та й здобув місто, а народ, що був у ньому, позабивав. І зруйнував він те місто, та й обсіяв його сіллю.

45 Da3920 stritt3898 Abimelech40 wider die Stadt5892 denselben ganzen Tag3117 und5892 gewann sie2026; und erwürgete das Volk5971, das drinnen war, und zerbrach5422 die Stadt5892 und säete Salz4417 drauf.

46 І почули про це всі, хто був у сихемській башті, і ввійшли до твердині, до дому бога Беріта.

46 Da das höreten alle Männer1167 des Turms4026 zu8085 Sichem7927, gingen935 sie in die Festung6877 des Hauses1004 des Gottes410 Berith1286.

47 І було доне́сено Авімелехові, що зібралися всі господарі́ сихемської ба́шти.

47 Da das Abimelech40 hörete, daß sich alle Männer1167 des Turms4026 zu Sichem versammelt6908 hatten5046,

48 І вийшов Авімелех на го́ру Цалмон, він та ввесь народ, що з ним. І взяв Авімелех сокири в свою руку, та й настина́в галу́ззя з де́рева, і позно́сив його, і поклав на своє плече. І сказав він до народу, що з ним: „Що ви бачили, що́ зробив я, — поспішно зробіть, як я“.

48 ging er auf5927 den Berg2022 Zalmon6756 mit all seinem Volk5971, das3772 bei ihm war, und40 nahm3947 eine Axt7134 in seine Hand3027 und40 hieb einen Ast7754 von Bäumen6086 und hub ihn auf5375 und legte7760 ihn auf seine Achsel7926 und sprach559 zu6213 allem Volk5971, das mit ihm war: Was ihr gesehen7200 habt, daß ich tue6213, das tut auch ihr eilend4116, wie3644 ich.

49 І настина́в також увесь народ кожен галу́ззя собі, і пішли за Авімелехом, і поскладали над печерою, та й підпалили над ними ту печеру огнем. І повмирали всі люди сихемської ве́жі, близько тисячі чоловіків та жінок.

49 Da hieb3772 alles Volk5971 ein376 jeglicher einen Ast7754 ab und folgten3212 Abimelech40 nach310; und legten7760 sie an die Festung6877 und steckten3341 sie mit Feuer784 an, daß auch alle Männer582 des Turms4026 zu Sichem7927 starben4191, bei tausend505 Mann376 und Weib802.

50 І пішов Авімелех до Тевецу, і таборува́в при Тевеці, та й здобув його.

50 Abimelech40 aber zog3212 gen Thebez8405 und belegte sie2583 und gewann3920 sie.

51 А в сере́дині міста була́ міцна́ башта, і повтікали туди всі чоловіки й жінки та всі господарі́ міста, і замкнули за собою, та й вийшли на дах тієї башти.

51 Es war aber ein starker5797 Turm4026 mitten8432 in der Stadt5892, auf5927 welchen flohen5127 alle Männer582 und Weiber802 und alle Bürger1167 der Stadt5892; und schlossen hinter sich zu5462 und stiegen auf das Dach1406 des Turms4026.

52 І прийшов Авімелех аж до башти, та й воював із нею. І підійшов він аж до входу башти, щоб спалити її огнем.

52 Da kam935 Abimelech40 zum Turm4026 und8313 stritt3898 dawider; und nahete sich5066 zur Tür6607 des Turms4026, daß er ihn mit Feuer784 verbrennete.

53 Тоді одна жінка кинула горі́шнього ка́меня від жо́рен на Авімелехову голову, — та й розторо́щила йому че́репа.

53 Aber ein259 Weib802 warf7993 ein Stück6400 von einem Mühlstein7393 Abimelech40 auf den Kopf7218 und zerbrach7533 ihm den Schädel1538.

54 І він зараз кликнув до юнака́, свого́ зброєно́ші, та й сказав йому: „Витягни свого меча, та й забий мене, щоб не сказали про мене: Його жінка забила!“ І його юна́к проколов його, — і він помер.

54 Da rief7121 Abimelech eilend4120 dem Knaben5288, der seine Waffen3627 trug5375, und sprach559 zu ihm: Zeuch dein Schwert8025 aus und töte4191 mich, daß man559 nicht von mir sage: Ein Weib802 hat2026 ihn erwürget. Da durchstach1856 ihn sein Knabe5288, und er starb4191.

55 І побачили ізра́їльтяни, що Авімелех помер, та й порозхо́дилися кожен на своє місце.

55 Da aber die Israeliten, die mit ihm3478 waren, sahen, daß Abimelech40 tot war4191, ging3212 ein376 jeglicher376 an7200 seinen Ort4725.

56 І Бог віддав Авімелехові зло, яке він зробив був своєму батькові, що повбивав сімдеся́т братів своїх.

56 Also bezahlte7725 GOtt430 Abimelech40 das Übel7451, das er an seinem Vater1 getan hatte6213, da er seine siebenzig Brüder251 erwürgete.

57 А все зло сихемських людей Бог повернув на їхню го́лову, — і прийшло на них прокля́ття Йотама, Єруббаа́лового сина.

57 Desselbengleichen alles Übel7451 der Männer582 Sichems7927 vergalt ihnen7725 GOtt430 auf ihren Kopf7218, und1121 kam935 über sie der Fluch7045 Jothams3147, des Sohns Jerubbaals3378.