Вiд МатвiяРозділ 4 |
|
1 |
|
2 І по́стив Він сорок день і сорок ноче́й, а вкінці зголодні́в. |
|
3 І ось приступив до Нього споку́сник, і сказав: „Коли Ти Син Божий, скажи, щоб камі́ння це стало хліба́ми!“ |
|
4 А Він відповів і промовив: „Написано: Не хлібом самим буде жити люди́на, але кожним словом, що походить із уст Божих“. |
|
5 Тоді забирає диявол Його в святе місто, і ставить Його на нарі́жника храму, |
|
6 та й каже Йому: „Коли Ти Син Божий, то кинься додолу, бож написано: „Він накаже про Тебе Своїм Ангола́м, і вони на руках понесу́ть Тебе, щоб об камінь коли не спіткнув Ти Своєї ноги́“. |
|
7 Ісус відказав йому: „Ще написано: Не спокушуй Господа Бога свого!“ |
|
8 Знов диявол бере Його на височе́зную го́ру, і показує Йому всі царства на світі та їхню славу, |
|
9 та й каже до Нього: „Це все Тобі дам, якщо впаде́ш і мені Ти покло́нишся!“ |
|
10 Тоді каже до нього Ісус: „Відійди, сатано! Бож написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одно́му Йому!“ |
|
11 Тоді позоставив диявол Його. І ось анголи́ приступили, і служили Йому́. |
|
12 |
|
13 І, покинувши Він Назаре́та, прийшов й оселився в Капернау́мі примо́рськім, на границі країн Завуло́нової й Нефтали́мової, |
|
14 щоб спра́вдилось те, що сказав Іса́я пророк, промовляючи: |
|
15 „Завуло́нова зе́мле, і Нефтали́мова зе́мле, за Йорда́ном при мо́рській дорозі, Галіле́є поганська! |
|
16 Наро́д, що в темно́ті сидів, світло велике побачив, а тим, хто сидів у країні смертельної тіні, засяяло світло“. |
|
17 |
|
18 Як прохо́див же Він поблизу́ Галілейського моря, то побачив двох братів: Си́мона, що зветься Петром, та Андрія, його брата, що не́вода в море закида́ли, — бо рибалки були́. |
|
19 І Він каже до них: „Ідіть за Мною, — Я зроблю́ вас ловця́ми людей!“ |
|
20 І вони зараз покинули сі́ті, та й пішли вслід за Ним. |
|
21 І, далі пішовши звідти, Він побачив двох інших братів, — Зеведе́євого сина Якова та Івана, його брата, із Зеведе́єм, їхнім ба́тьком, що ла́годили свого не́вода в чо́вні, — і покликав Він їх. |
|
22 Вони зараз залиши́ли чо́вна та батька свого́, — та й пішли вслід за Ним. |
|
23 |
|
24 А чутка про Нього пішла по всій Си́рії. І водили до Нього недужих усіх, хто терпів на різні хвороби та муки, і біснуватих, і сновид, і розсла́блених, — і Він їх уздоровля́в. |
|
25 І багато людей ішло за Ним і з Галілеї, і з Десятимістя, і з Єрусалиму, і з Юдеї, і з Зайорда́ння. |
MatthewChapter 4 |
|
1 Then |
|
2 And when he had fasted |
|
3 And when the tempter |
|
4 But he answered |
|
5 Then |
|
6 And said |
|
7 Jesus |
|
8 Again, |
|
9 And said |
|
10 Then |
|
11 Then |
|
12 Now |
|
13 And leaving |
|
14 That it might be fulfilled |
|
15 The land |
|
16 The people |
|
17 From that time |
|
18 And Jesus, |
|
19 And he said |
|
20 And they straightway |
|
21 And going |
|
22 And they immediately |
|
23 And Jesus |
|
24 And his fame |
|
25 And there followed |
Вiд МатвiяРозділ 4 |
MatthewChapter 4 |
|
1 |
1 Then |
|
2 І по́стив Він сорок день і сорок ноче́й, а вкінці зголодні́в. |
2 And when he had fasted |
|
3 І ось приступив до Нього споку́сник, і сказав: „Коли Ти Син Божий, скажи, щоб камі́ння це стало хліба́ми!“ |
3 And when the tempter |
|
4 А Він відповів і промовив: „Написано: Не хлібом самим буде жити люди́на, але кожним словом, що походить із уст Божих“. |
4 But he answered |
|
5 Тоді забирає диявол Його в святе місто, і ставить Його на нарі́жника храму, |
5 Then |
|
6 та й каже Йому: „Коли Ти Син Божий, то кинься додолу, бож написано: „Він накаже про Тебе Своїм Ангола́м, і вони на руках понесу́ть Тебе, щоб об камінь коли не спіткнув Ти Своєї ноги́“. |
6 And said |
|
7 Ісус відказав йому: „Ще написано: Не спокушуй Господа Бога свого!“ |
7 Jesus |
|
8 Знов диявол бере Його на височе́зную го́ру, і показує Йому всі царства на світі та їхню славу, |
8 Again, |
|
9 та й каже до Нього: „Це все Тобі дам, якщо впаде́ш і мені Ти покло́нишся!“ |
9 And said |
|
10 Тоді каже до нього Ісус: „Відійди, сатано! Бож написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одно́му Йому!“ |
10 Then |
|
11 Тоді позоставив диявол Його. І ось анголи́ приступили, і служили Йому́. |
11 Then |
|
12 |
12 Now |
|
13 І, покинувши Він Назаре́та, прийшов й оселився в Капернау́мі примо́рськім, на границі країн Завуло́нової й Нефтали́мової, |
13 And leaving |
|
14 щоб спра́вдилось те, що сказав Іса́я пророк, промовляючи: |
14 That it might be fulfilled |
|
15 „Завуло́нова зе́мле, і Нефтали́мова зе́мле, за Йорда́ном при мо́рській дорозі, Галіле́є поганська! |
15 The land |
|
16 Наро́д, що в темно́ті сидів, світло велике побачив, а тим, хто сидів у країні смертельної тіні, засяяло світло“. |
16 The people |
|
17 |
17 From that time |
|
18 Як прохо́див же Він поблизу́ Галілейського моря, то побачив двох братів: Си́мона, що зветься Петром, та Андрія, його брата, що не́вода в море закида́ли, — бо рибалки були́. |
18 And Jesus, |
|
19 І Він каже до них: „Ідіть за Мною, — Я зроблю́ вас ловця́ми людей!“ |
19 And he said |
|
20 І вони зараз покинули сі́ті, та й пішли вслід за Ним. |
20 And they straightway |
|
21 І, далі пішовши звідти, Він побачив двох інших братів, — Зеведе́євого сина Якова та Івана, його брата, із Зеведе́єм, їхнім ба́тьком, що ла́годили свого не́вода в чо́вні, — і покликав Він їх. |
21 And going |
|
22 Вони зараз залиши́ли чо́вна та батька свого́, — та й пішли вслід за Ним. |
22 And they immediately |
|
23 |
23 And Jesus |
|
24 А чутка про Нього пішла по всій Си́рії. І водили до Нього недужих усіх, хто терпів на різні хвороби та муки, і біснуватих, і сновид, і розсла́блених, — і Він їх уздоровля́в. |
24 And his fame |
|
25 І багато людей ішло за Ним і з Галілеї, і з Десятимістя, і з Єрусалиму, і з Юдеї, і з Зайорда́ння. |
25 And there followed |