До римлянРозділ 15 |
1 |
2 Кожен із нас нехай догоджа́є ближньому на добро для збудува́ння. |
3 Бо й Христос не Собі догоджав, але як написано: „Зневаги тих, хто Тебе зневажає, упали на Мене“. |
4 А все, що давніше написане, написане нам на науку, щоб терпінням і потіхою з Писа́ння ми мали надію. |
5 А Бог терпеливости й потіхи нехай дасть вам бути однодумними між собою за Христом Ісусом, |
6 щоб ви однодушно, одними у́стами сла́вили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа. |
7 Приймайте тому́ один о́дного, як і Христос прийняв нас до Божої слави. |
8 Кажу́ ж, що Христос для обрі́заних став за слу́жку ради Божої правди, щоб отцям потвердити обі́тниці, |
9 а для поган — щоб сла́вили Бога за милосердя, як написано: „Тому́ я хвали́тиму Тебе, Господи, серед поган, і Ім'я́ Твоє буду виспівувати!“ |
10 І ще каже: „Тіштесь, погани, з наро́дом Його!“ |
11 І ще: „Хваліть, усі погани, Господа, виславляйте Його, усі люди!“ |
12 І ще каже Ісая: „Буде корінь Єссе́їв, що постане, щоб панува́ти над поганами, — погани на Нього надіятись бу́дуть!“ |
13 Бог же надії нехай вас напо́внить усякою радістю й миром у вірі, щоб ви збагати́лись надією, силою Духа Святого! |
14 |
15 А писав я вам почасти трохи сміліше, якби вам нагадуючи благода́ттю, що да́на мені від Бога, |
16 щоб був я слугою Христа Ісуса між поганами, і виконував святу службу Єва́нгелії Божої, щоб прино́шення поган стало приємне й освячене Духом Святим. |
17 Тож маю я чим похвалитись у Христі Ісусі, щодо Божих речей, |
18 бо не смію казати того, чого не зробив через мене Христос на по́слух поган, словом і чином, |
19 силою ознак і чудес, силою Духа Божого, так що я поши́рив Єва́нгелію Христову від Єрусалиму й околиць аж до Іллі́ріка. |
20 При то́му пильнував я звіщати Єва́нгелію не там, де Христове Ім'я́ було знане, щоб не будувати на основі чужій, |
21 але як написано: „Кому не звіщалось про Нього, побачать, і ті, хто не чув, зрозуміють!“ |
22 |
23 А тепер, не маючи більше місця в країнах оцих, але з давніх літ мавши бажа́ння прибути до вас, |
24 коли тільки піду́ до Еспа́нії, прибу́ду до вас. Бо маю надію, як бу́ду прохо́дити, побачити вас, і що ви проведе́те мене туди, коли перше почасти матиму я задово́лення з вами побути. |
25 А тепер я йду до Єрусалиму послужити святим, |
26 бо Македо́нія й Аха́я ви́знали за добре подати деяку поміч незаможним святим, що в Єрусалимі живуть. |
27 Бо ви́знали за добре, та й боржники́ вони їхні. Бо коли погани стали спільника́ми в їх духовнім, то повинні й у тілеснім послужити їм. |
28 Як це докінчу́ та достачу їм плід цей, тоді через ваше місто я піду́ до Еспа́нії. |
29 І знаю, що коли прийду́ до вас, то прийду́ в повноті́ Христового благослове́ння. |
30 Благаю ж вас, браття, Господом нашим Ісусом Христом і любов'ю Духа, — помагайте мені в моли́твах за мене до Бога, |
31 щоб мені ви́зволитися від неслухня́них в Юдеї, і щоб служба моя в Єрусалимі була́ приємна святим, |
32 щоб із волі Божої з радістю прийти до вас і відпочи́ти з вами! |
33 А Бог миру нехай буде зо всіма́ вами. Амі́нь. |
RomansChapter 15 |
1 We then |
2 Let every |
3 For even |
4 For whatever |
5 Now |
6 That you may with one |
7 Why |
8 Now |
9 And that the Gentiles |
10 And again |
11 And again, |
12 And again, |
13 Now |
14 And I myself also |
15 Nevertheless, |
16 That I should be the minister |
17 I have |
18 For I will not dare |
19 Through |
20 Yes, |
21 But as it is written, |
22 For which |
23 But now |
24 Whenever |
25 But now |
26 For it has pleased |
27 It has pleased |
28 When therefore |
29 And I am sure |
30 Now |
31 That I may be delivered |
32 That I may come |
33 Now |
До римлянРозділ 15 |
RomansChapter 15 |
1 |
1 We then |
2 Кожен із нас нехай догоджа́є ближньому на добро для збудува́ння. |
2 Let every |
3 Бо й Христос не Собі догоджав, але як написано: „Зневаги тих, хто Тебе зневажає, упали на Мене“. |
3 For even |
4 А все, що давніше написане, написане нам на науку, щоб терпінням і потіхою з Писа́ння ми мали надію. |
4 For whatever |
5 А Бог терпеливости й потіхи нехай дасть вам бути однодумними між собою за Христом Ісусом, |
5 Now |
6 щоб ви однодушно, одними у́стами сла́вили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа. |
6 That you may with one |
7 Приймайте тому́ один о́дного, як і Христос прийняв нас до Божої слави. |
7 Why |
8 Кажу́ ж, що Христос для обрі́заних став за слу́жку ради Божої правди, щоб отцям потвердити обі́тниці, |
8 Now |
9 а для поган — щоб сла́вили Бога за милосердя, як написано: „Тому́ я хвали́тиму Тебе, Господи, серед поган, і Ім'я́ Твоє буду виспівувати!“ |
9 And that the Gentiles |
10 І ще каже: „Тіштесь, погани, з наро́дом Його!“ |
10 And again |
11 І ще: „Хваліть, усі погани, Господа, виславляйте Його, усі люди!“ |
11 And again, |
12 І ще каже Ісая: „Буде корінь Єссе́їв, що постане, щоб панува́ти над поганами, — погани на Нього надіятись бу́дуть!“ |
12 And again, |
13 Бог же надії нехай вас напо́внить усякою радістю й миром у вірі, щоб ви збагати́лись надією, силою Духа Святого! |
13 Now |
14 |
14 And I myself also |
15 А писав я вам почасти трохи сміліше, якби вам нагадуючи благода́ттю, що да́на мені від Бога, |
15 Nevertheless, |
16 щоб був я слугою Христа Ісуса між поганами, і виконував святу службу Єва́нгелії Божої, щоб прино́шення поган стало приємне й освячене Духом Святим. |
16 That I should be the minister |
17 Тож маю я чим похвалитись у Христі Ісусі, щодо Божих речей, |
17 I have |
18 бо не смію казати того, чого не зробив через мене Христос на по́слух поган, словом і чином, |
18 For I will not dare |
19 силою ознак і чудес, силою Духа Божого, так що я поши́рив Єва́нгелію Христову від Єрусалиму й околиць аж до Іллі́ріка. |
19 Through |
20 При то́му пильнував я звіщати Єва́нгелію не там, де Христове Ім'я́ було знане, щоб не будувати на основі чужій, |
20 Yes, |
21 але як написано: „Кому не звіщалось про Нього, побачать, і ті, хто не чув, зрозуміють!“ |
21 But as it is written, |
22 |
22 For which |
23 А тепер, не маючи більше місця в країнах оцих, але з давніх літ мавши бажа́ння прибути до вас, |
23 But now |
24 коли тільки піду́ до Еспа́нії, прибу́ду до вас. Бо маю надію, як бу́ду прохо́дити, побачити вас, і що ви проведе́те мене туди, коли перше почасти матиму я задово́лення з вами побути. |
24 Whenever |
25 А тепер я йду до Єрусалиму послужити святим, |
25 But now |
26 бо Македо́нія й Аха́я ви́знали за добре подати деяку поміч незаможним святим, що в Єрусалимі живуть. |
26 For it has pleased |
27 Бо ви́знали за добре, та й боржники́ вони їхні. Бо коли погани стали спільника́ми в їх духовнім, то повинні й у тілеснім послужити їм. |
27 It has pleased |
28 Як це докінчу́ та достачу їм плід цей, тоді через ваше місто я піду́ до Еспа́нії. |
28 When therefore |
29 І знаю, що коли прийду́ до вас, то прийду́ в повноті́ Христового благослове́ння. |
29 And I am sure |
30 Благаю ж вас, браття, Господом нашим Ісусом Христом і любов'ю Духа, — помагайте мені в моли́твах за мене до Бога, |
30 Now |
31 щоб мені ви́зволитися від неслухня́них в Юдеї, і щоб служба моя в Єрусалимі була́ приємна святим, |
31 That I may be delivered |
32 щоб із волі Божої з радістю прийти до вас і відпочи́ти з вами! |
32 That I may come |
33 А Бог миру нехай буде зо всіма́ вами. Амі́нь. |
33 Now |