CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Рим. 15
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

До римлян

Розділ 15

1 Ми, сильні, повинні не́сти слабості безсилих, а не собі догоджати.

2 Кожен із нас нехай догоджа́є ближньому на добро для збудува́ння.

3 Бо й Христос не Собі догоджав, але як написано: „Зневаги тих, хто Тебе зневажає, упали на Мене“.

4 А все, що давніше написане, написане нам на науку, щоб терпінням і потіхою з Писа́ння ми мали надію.

5 А Бог терпеливости й потіхи нехай дасть вам бути однодумними між собою за Христом Ісусом,

6 щоб ви однодушно, одними у́стами сла́вили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа.

7 Приймайте тому́ один о́дного, як і Христос прийняв нас до Божої слави.

8 Кажу́ ж, що Христос для обрі́заних став за слу́жку ради Божої правди, щоб отцям потвердити обі́тниці,

9 а для поган — щоб сла́вили Бога за милосердя, як написано: „Тому́ я хвали́тиму Тебе, Господи, серед поган, і Ім'я́ Твоє буду виспівувати!“

10 І ще каже: „Тіштесь, погани, з наро́дом Його!“

11 І ще: „Хваліть, усі погани, Господа, виславляйте Його, усі люди!“

12 І ще каже Ісая: „Буде корінь Єссе́їв, що постане, щоб панува́ти над поганами, — погани на Нього надіятись бу́дуть!“

13 Бог же надії нехай вас напо́внить усякою радістю й миром у вірі, щоб ви збагати́лись надією, силою Духа Святого!

14 І я про вас сам пересві́дчений, браття мої, що й самі ви повні до́брости, напо́внені всяким знання́м, і можете й один о́дного навчати.

15 А писав я вам почасти трохи сміліше, якби вам нагадуючи благода́ттю, що да́на мені від Бога,

16 щоб був я слугою Христа Ісуса між поганами, і виконував святу службу Єва́нгелії Божої, щоб прино́шення поган стало приємне й освячене Духом Святим.

17 Тож маю я чим похвалитись у Христі Ісусі, щодо Божих речей,

18 бо не смію казати того, чого не зробив через мене Христос на по́слух поган, словом і чином,

19 силою ознак і чудес, силою Духа Божого, так що я поши́рив Єва́нгелію Христову від Єрусалиму й околиць аж до Іллі́ріка.

20 При то́му пильнував я звіщати Єва́нгелію не там, де Христове Ім'я́ було знане, щоб не будувати на основі чужій,

21 але як написано: „Кому не звіщалось про Нього, побачать, і ті, хто не чув, зрозуміють!“

22 Тому́ часто я мав перешкоди, щоб прибути до вас.

23 А тепер, не маючи більше місця в країнах оцих, але з давніх літ мавши бажа́ння прибути до вас,

24 коли тільки піду́ до Еспа́нії, прибу́ду до вас. Бо маю надію, як бу́ду прохо́дити, побачити вас, і що ви проведе́те мене туди, коли перше почасти матиму я задово́лення з вами побути.

25 А тепер я йду до Єрусалиму послужити святим,

26 бо Македо́нія й Аха́я ви́знали за добре подати деяку поміч незаможним святим, що в Єрусалимі живуть.

27 Бо ви́знали за добре, та й боржники́ вони їхні. Бо коли погани стали спільника́ми в їх духовнім, то повинні й у тілеснім послужити їм.

28 Як це докінчу́ та достачу їм плід цей, тоді через ваше місто я піду́ до Еспа́нії.

29 І знаю, що коли прийду́ до вас, то прийду́ в повноті́ Христового благослове́ння.

30 Благаю ж вас, браття, Господом нашим Ісусом Христом і любов'ю Духа, — помагайте мені в моли́твах за мене до Бога,

31 щоб мені ви́зволитися від неслухня́них в Юдеї, і щоб служба моя в Єрусалимі була́ приємна святим,

32 щоб із волі Божої з радістю прийти до вас і відпочи́ти з вами!

33 А Бог миру нехай буде зо всіма́ вами. Амі́нь.

Romans

Chapter 15

1 WE then who are strong ought to bear the weaknesses of the weak, and not seek to please ourselves.

2 Let every one of us please his neighbor in good and constructive ways.

3 For even Christ pleased not himself: but as it is written, The reproaches of those who reproached you have fallen on me.

4 For whatever things were written of old were written for our learning, that we through patience and comfort of the scriptures might have hope.

5 Now the God of patience and consolation grant you to regard one another to be equally worthy through the example of Jesus Christ;

6 That you may with one mind and one mouth glorify God, even the Father of our LORD Jesus Christ.

7 Therefore be close and bear one another's burdens, just as Christ also brought you close to the glory of God.

8 Now I say that Jesus Christ was a minister of the circumcision, for the truth of God, to confirm the promises made to the fathers:

9 And that the Gentiles might glorify God for his mercies which were poured upon them; as it is written, Therefore I will praise you among the Gentiles, and sing unto your name.

10 And again he says, Rejoice, ye Gentiles, with his people.

11 And again, he says, Praise the LORD, all ye Gentiles; and praise him, all ye nations.

12 And again Isaiah said, There shall be a root of Jesse, and he that shall rise will be a prince to the Gentiles; and in him shall the Gentiles trust.

13 Now may the God of hope fill you with all joy and peace so that by faith you may abound in hope, through the power of the Holy Spirit.

14 And I myself am persuaded concerning you, my brethren, that you also are filled with the same goodness, and made perfect with all knowledge, able also to admonish others.

15 Nevertheless, my brethren, I have written rather boldly to you, in order to remind you of the grace which is given to me by God,

16 That I may become a minister of Jesus Christ among the Gentiles, ministering the gospel of God, that the offering up of the Gentiles might be acceptable and sanctified by the Holy Spirit.

17 I am proud therefore to glory in Jesus Christ before God.

18 For I can scarcely speak of anything which Christ has not wrought by me for the obedience of the Gentiles, by word and deed,

19 Through mighty miracles and wonders, and by the power of the Spirit of God; so that from Jerusalem I went round about as far as Il-lyr'i-cum, and I have fully preached the gospel of Christ.

20 And I have strived to preach the gospel, not at any place where Christ's name had already been preached, because I did not want to build on another's foundation:

21 But as it is written, Those to whom he was never mentioned, they shall see him: and those who have not heard of him, they shall be made obedient.

22 This is the reason why I have been many times prevented from coming to you.

23 But now since I have no place in these countries, and as I have been desirous for many years past to come to you,

24 When I leave for Spain, I hope to come to see you: and I hope that you will escort me thence after I have more or less fully enjoyed my visit.

25 But now I am going to Jerusalem to minister unto the saints.

26 For the brethren in Mac-e-do'ni-a and A-cha'ia have been pleased to take part in helping the poor saints which are at Jerusalem.

27 They have been eager to do it, because they are indebted to them, for if the Gentiles have been made partakers with them, of their spiritual things, they are indebted to minister to them in material things.

28 When, therefore, I have accomplished this and have finished distributing to them this kind of help, I will cross over toward you on my way to Spain.

29 I know that, when I come to you, I shall come in the fulness of the blessing of the gospel of Christ.

30 Now, I beseech you, my brethren, by our LORD Jesus Christ, and by the love of the Spirit, that you should strive together with me in your prayer to God for me;

31 That I may be delivered from those who are disobedient in Judµa; and that the assistance which I carry to the saints in Jerusalem may be well accepted.

32 So that I may come to you with joy by the will of God, and may with you be refreshed.

33 Now may the God of peace be with you all. Amen.

До римлян

Розділ 15

Romans

Chapter 15

1 Ми, сильні, повинні не́сти слабості безсилих, а не собі догоджати.

1 WE then who are strong ought to bear the weaknesses of the weak, and not seek to please ourselves.

2 Кожен із нас нехай догоджа́є ближньому на добро для збудува́ння.

2 Let every one of us please his neighbor in good and constructive ways.

3 Бо й Христос не Собі догоджав, але як написано: „Зневаги тих, хто Тебе зневажає, упали на Мене“.

3 For even Christ pleased not himself: but as it is written, The reproaches of those who reproached you have fallen on me.

4 А все, що давніше написане, написане нам на науку, щоб терпінням і потіхою з Писа́ння ми мали надію.

4 For whatever things were written of old were written for our learning, that we through patience and comfort of the scriptures might have hope.

5 А Бог терпеливости й потіхи нехай дасть вам бути однодумними між собою за Христом Ісусом,

5 Now the God of patience and consolation grant you to regard one another to be equally worthy through the example of Jesus Christ;

6 щоб ви однодушно, одними у́стами сла́вили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа.

6 That you may with one mind and one mouth glorify God, even the Father of our LORD Jesus Christ.

7 Приймайте тому́ один о́дного, як і Христос прийняв нас до Божої слави.

7 Therefore be close and bear one another's burdens, just as Christ also brought you close to the glory of God.

8 Кажу́ ж, що Христос для обрі́заних став за слу́жку ради Божої правди, щоб отцям потвердити обі́тниці,

8 Now I say that Jesus Christ was a minister of the circumcision, for the truth of God, to confirm the promises made to the fathers:

9 а для поган — щоб сла́вили Бога за милосердя, як написано: „Тому́ я хвали́тиму Тебе, Господи, серед поган, і Ім'я́ Твоє буду виспівувати!“

9 And that the Gentiles might glorify God for his mercies which were poured upon them; as it is written, Therefore I will praise you among the Gentiles, and sing unto your name.

10 І ще каже: „Тіштесь, погани, з наро́дом Його!“

10 And again he says, Rejoice, ye Gentiles, with his people.

11 І ще: „Хваліть, усі погани, Господа, виславляйте Його, усі люди!“

11 And again, he says, Praise the LORD, all ye Gentiles; and praise him, all ye nations.

12 І ще каже Ісая: „Буде корінь Єссе́їв, що постане, щоб панува́ти над поганами, — погани на Нього надіятись бу́дуть!“

12 And again Isaiah said, There shall be a root of Jesse, and he that shall rise will be a prince to the Gentiles; and in him shall the Gentiles trust.

13 Бог же надії нехай вас напо́внить усякою радістю й миром у вірі, щоб ви збагати́лись надією, силою Духа Святого!

13 Now may the God of hope fill you with all joy and peace so that by faith you may abound in hope, through the power of the Holy Spirit.

14 І я про вас сам пересві́дчений, браття мої, що й самі ви повні до́брости, напо́внені всяким знання́м, і можете й один о́дного навчати.

14 And I myself am persuaded concerning you, my brethren, that you also are filled with the same goodness, and made perfect with all knowledge, able also to admonish others.

15 А писав я вам почасти трохи сміліше, якби вам нагадуючи благода́ттю, що да́на мені від Бога,

15 Nevertheless, my brethren, I have written rather boldly to you, in order to remind you of the grace which is given to me by God,

16 щоб був я слугою Христа Ісуса між поганами, і виконував святу службу Єва́нгелії Божої, щоб прино́шення поган стало приємне й освячене Духом Святим.

16 That I may become a minister of Jesus Christ among the Gentiles, ministering the gospel of God, that the offering up of the Gentiles might be acceptable and sanctified by the Holy Spirit.

17 Тож маю я чим похвалитись у Христі Ісусі, щодо Божих речей,

17 I am proud therefore to glory in Jesus Christ before God.

18 бо не смію казати того, чого не зробив через мене Христос на по́слух поган, словом і чином,

18 For I can scarcely speak of anything which Christ has not wrought by me for the obedience of the Gentiles, by word and deed,

19 силою ознак і чудес, силою Духа Божого, так що я поши́рив Єва́нгелію Христову від Єрусалиму й околиць аж до Іллі́ріка.

19 Through mighty miracles and wonders, and by the power of the Spirit of God; so that from Jerusalem I went round about as far as Il-lyr'i-cum, and I have fully preached the gospel of Christ.

20 При то́му пильнував я звіщати Єва́нгелію не там, де Христове Ім'я́ було знане, щоб не будувати на основі чужій,

20 And I have strived to preach the gospel, not at any place where Christ's name had already been preached, because I did not want to build on another's foundation:

21 але як написано: „Кому не звіщалось про Нього, побачать, і ті, хто не чув, зрозуміють!“

21 But as it is written, Those to whom he was never mentioned, they shall see him: and those who have not heard of him, they shall be made obedient.

22 Тому́ часто я мав перешкоди, щоб прибути до вас.

22 This is the reason why I have been many times prevented from coming to you.

23 А тепер, не маючи більше місця в країнах оцих, але з давніх літ мавши бажа́ння прибути до вас,

23 But now since I have no place in these countries, and as I have been desirous for many years past to come to you,

24 коли тільки піду́ до Еспа́нії, прибу́ду до вас. Бо маю надію, як бу́ду прохо́дити, побачити вас, і що ви проведе́те мене туди, коли перше почасти матиму я задово́лення з вами побути.

24 When I leave for Spain, I hope to come to see you: and I hope that you will escort me thence after I have more or less fully enjoyed my visit.

25 А тепер я йду до Єрусалиму послужити святим,

25 But now I am going to Jerusalem to minister unto the saints.

26 бо Македо́нія й Аха́я ви́знали за добре подати деяку поміч незаможним святим, що в Єрусалимі живуть.

26 For the brethren in Mac-e-do'ni-a and A-cha'ia have been pleased to take part in helping the poor saints which are at Jerusalem.

27 Бо ви́знали за добре, та й боржники́ вони їхні. Бо коли погани стали спільника́ми в їх духовнім, то повинні й у тілеснім послужити їм.

27 They have been eager to do it, because they are indebted to them, for if the Gentiles have been made partakers with them, of their spiritual things, they are indebted to minister to them in material things.

28 Як це докінчу́ та достачу їм плід цей, тоді через ваше місто я піду́ до Еспа́нії.

28 When, therefore, I have accomplished this and have finished distributing to them this kind of help, I will cross over toward you on my way to Spain.

29 І знаю, що коли прийду́ до вас, то прийду́ в повноті́ Христового благослове́ння.

29 I know that, when I come to you, I shall come in the fulness of the blessing of the gospel of Christ.

30 Благаю ж вас, браття, Господом нашим Ісусом Христом і любов'ю Духа, — помагайте мені в моли́твах за мене до Бога,

30 Now, I beseech you, my brethren, by our LORD Jesus Christ, and by the love of the Spirit, that you should strive together with me in your prayer to God for me;

31 щоб мені ви́зволитися від неслухня́них в Юдеї, і щоб служба моя в Єрусалимі була́ приємна святим,

31 That I may be delivered from those who are disobedient in Judµa; and that the assistance which I carry to the saints in Jerusalem may be well accepted.

32 щоб із волі Божої з радістю прийти до вас і відпочи́ти з вами!

32 So that I may come to you with joy by the will of God, and may with you be refreshed.

33 А Бог миру нехай буде зо всіма́ вами. Амі́нь.

33 Now may the God of peace be with you all. Amen.