CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Єз. 24
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Єзекiїль

Розділ 24

1 А за дев'ятого року, десятого місяця, десятого дня місяця було мені слово Господнє таке:

2 „Сину лю́дський, напиши собі ім'я́ цього дня, цього самого дня, бо вавилонський цар саме цього дня наступив на Єрусалим.

3 І розкажи́ при́тчу на дім ворохо́бности, та й скажеш їм: Так говорить Господь Бог: Пристав ти котла́, пристав та й налий води в нього.

4 Повкладай його ку́сні до нього, усякий добрий кусо́к, стегно́ та лопа́тку, напо́вни кістка́ми добі́рними.

5 Візьми добірні́ше з отари, розклади під ним дро́ва, звари його ку́сні, і щоб у ньому зварилися кості його.

6 Тому так Господь Бог промовляє: Горе місту цьому душогу́бному, котло́ві, що іржа́ його в ньому, і що його іржа не схо́дить із нього! Кусок за куском повитягуй це з нього; на нього нехай не впаде́ жеребо́к!

7 Кров бо його серед нього, — він на голу скелю її помістив, не вилив на землю її, щоб порохом вкрити її.

8 Щоб лютість підійняти, щоб помститися, Я дам його кров на голу скелю, щоб вона непокрита була́.

9 Тому так Господь Бог промовляє: Горе місту цьому душогу́бному, — збільшу́ о́гнище й Я!

10 Підклади́ дров, розпали́ цей огонь, довари́ м'ясо, і вилий росі́л, а кості хай спа́лені бу́дуть.

11 І постав його порожнім на вугі́лля його, щоб він розігрівся, і щоб мідь його розпали́лась, і щоб розтопи́лась у ньому нечистість його, щоб іржа його зникла.

12 Увесь труд нада́рмо пішов, і не зійшла з нього його велика іржа́, — в огонь його з його ірже́ю!

13 У твоїй нечистоті є розпуста. За те, що Я чистив тебе, але́ чистим не став ти, ти з своєї нечистости вже не відчи́стишся, аж по́ки Я не заспоко́ю Свою лютість на тобі.

14 Я, Господь, це казав, — і наді́йде воно! І зроблю́, не звільню́, і не змилуюся, — за твоїми доро́гами та за твоїми діла́ми засудять тебе, — це Господь Бог промовляє!“

15 І було мені слово Господнє таке:

16 „Сину лю́дський, ось Я візьму́ від тебе несподі́ваним уда́ром утіху очей твоїх, а ти не голоси й не плач, і нехай не виступить сльоза́ твоя.

17 Стогни́ собі тихо, жало́би по померлих не роби, прикра́су голови своєї обвий на себе, а взуття́ своє взуй на ноги свої, і не закривай ву́сів, і не їж жало́бного хліба“.

18 І говорив я до наро́ду рано, а ввечері поме́рла мені жінка... І зробив я рано, як наказано мені.

19 І сказав мені той наро́д: Чи не розповіси́ нам, що́ це нам таке, що ти робиш?

20 І я їм сказав: Було мені слово Господнє таке:

21 Скажи Ізраїлевому дому: Так говорить Господь Бог: Ось Я збезче́щу святиню Мою, опо́ру вашої сили, утіху ваших оче́й та любе вашій душі. А ваші сини та ваші до́чки, що ви покинули їх, попа́дають від меча.

22 І ви зробите, як зробив я: ву́сів не закриєте, і хліба жало́бного не будете їсти.

23 А прикра́си ваші будуть на ваших голова́х, і взуття́ ваше — на ваших нога́х, не будете голосити, і не будете плакати, а бу́дете со́хнути через свої гріхи, і будете стогна́ти один до о́дного.

24 І стане Єзекіїль вам за знака: усе, що робив він, бу́дете робити і ви. І коли те при́йде, то пізнаєте ви, що Я — Господь Бог.

25 А ти, сину лю́дський, — того дня, коли візьму́ від них їхню силу, радість пишно́ти їхньої, утіху очей їхніх, пра́гнення їхньої душі, їхніх синів та дочо́к їхніх, —

26 того дня при́йде до тебе врято́ваний, щоб сповісти́ти про це в твої ву́ха.

27 Цього дня відкриються твої уста ра́зом з цим урятованим, і бу́деш говорити, і не бу́деш уже німи́й, і станеш для них зна́ком. І пізнають, що Я — Госпо́дь!“

Ezekiel

Chapter 24

1 Again in the ninth8671 year,8141 in the tenth6224 month,2320 in the tenth6218 day of the month,2320 the word1697 of the LORD3068 came1961 unto413 me, saying,559

2 Son1121 of man,120 write3789 thee853 the name8034 of the day,3117 853 even of this2088 same6106 day:3117 the king4428 of Babylon894 set5564 himself against413 Jerusalem3389 this2088 same6106 day.3117

3 And utter4911 a parable4912 unto413 the rebellious4805 house,1004 and say559 unto413 them, Thus3541 saith559 the Lord136 GOD;3069 Set on8239 a pot,5518 set it on,8239 and also1571 pour3332 water4325 into it:

4 Gather622 the pieces5409 thereof into413 it, even every3605 good2896 piece,5409 the thigh,3409 and the shoulder;3802 fill4390 it with the choice4005 bones.6106

5 Take3947 the choice4005 of the flock,6629 and burn1752 also1571 the bones6106 under8478 it, and make it boil7570 well,7571 and1571 let them seethe1310 the bones6106 of it therein.8432

6 Wherefore3651 thus3541 saith559 the Lord136 GOD;3069 Woe188 to the bloody1818 city,5892 to the pot5518 whose834 scum2457 is therein, and whose scum2457 is not3808 gone out3318 of4480 it! bring it out3318 piece5409 by piece;5409 let no3808 lot1486 fall5307 upon5921 it.

7 For3588 her blood1818 is1961 in the midst8432 of her; she set7760 it upon5921 the top6706 of a rock;5553 she poured8210 it not3808 upon5921 the ground,776 to cover3680 5921 it with dust;6083

8 That it might cause fury2534 to come up5927 to take5358 vengeance;5359 I have set5414 853 her blood1818 upon5921 the top6706 of a rock,5553 that it should not1115 be covered.3680

9 Therefore3651 thus3541 saith559 the Lord136 GOD;3069 Woe188 to the bloody1818 city!5892 I589 will even1571 make the pile for fire4071 great.1431

10 Heap on7235 wood,6086 kindle1814 the fire,784 consume8552 the flesh,1320 and spice it well,7543 4841 and let the bones6106 be burned.2787

11 Then set5975 it empty7386 upon5921 the coals1513 thereof, that4616 the brass5178 of it may be hot,2552 and may burn,2787 and that the filthiness2932 of it may be molten5413 in8432 it, that the scum2457 of it may be consumed.8552

12 She hath wearied3811 herself with lies,8383 and her great7227 scum2457 went not forth3318 3808 out of4480 her: her scum2457 shall be in the fire.784

13 In thy filthiness2932 is lewdness:2154 because3282 I have purged2891 thee, and thou wast not3808 purged,2891 thou shalt not3808 be purged2891 from thy filthiness4480 2932 any more,5750 till5704 I have caused853 my fury2534 to rest5117 upon thee.

14 I589 the LORD3068 have spoken1696 it: it shall come to pass,935 and I will do6213 it; I will not3808 go back,6544 neither3808 will I spare,2347 neither3808 will I repent;5162 according to thy ways,1870 and according to thy doings,5949 shall they judge8199 thee, saith5002 the Lord136 GOD.3069

15 Also the word1697 of the LORD3068 came1961 unto413 me, saying,559

16 Son1121 of man,120 behold,2009 I take away3947 from4480 thee853 the desire4261 of thine eyes5869 with a stroke:4046 yet neither3808 shalt thou mourn5594 nor3808 weep,1058 neither3808 shall thy tears1832 run down.935

17 Forbear1826 to cry,602 make6213 no3808 mourning60 for the dead,4191 bind2280 the tire of thine head6287 upon5921 thee, and put on7760 thy shoes5275 upon thy feet,7272 and cover5844 not3808 thy lips,8222 and eat398 not3808 the bread3899 of men.376

18 So I spoke1696 unto413 the people5971 in the morning:1242 and at even6153 my wife802 died;4191 and I did6213 in the morning1242 as834 I was commanded.6680

19 And the people5971 said559 unto413 me, Wilt thou not3808 tell5046 us what4100 these428 things are to us, that3588 thou859 doest6213 so?

20 Then I answered559 413 them, The word1697 of the LORD3068 came1961 unto413 me, saying,559

21 Speak559 unto the house1004 of Israel,3478 Thus3541 saith559 the Lord136 GOD;3069 Behold,2009 I will profane2490 853 my sanctuary,4720 the excellency1347 of your strength,5797 the desire4261 of your eyes,5869 and that which your soul5315 pitieth;4263 and your sons1121 and your daughters1323 whom834 ye have left5800 shall fall5307 by the sword.2719

22 And ye shall do6213 as834 I have done:6213 ye shall not3808 cover5844 5921 your lips,8222 nor3808 eat398 the bread3899 of men.376

23 And your tires6287 shall be upon5921 your heads,7218 and your shoes5275 upon your feet:7272 ye shall not3808 mourn5594 nor3808 weep;1058 but ye shall pine away4743 for your iniquities,5771 and mourn5098 one376 toward413 another.251

24 Thus Ezekiel3168 is1961 unto you a sign:4159 according to all3605 that834 he hath done6213 shall ye do:6213 and when this cometh,935 ye shall know3045 that3588 I589 am the Lord136 GOD.3069

25 Also, thou859 son1121 of man,120 shall it not3808 be in the day3117 when I take3947 from4480 them853 their strength,4581 the joy4885 of their glory,8597 853 the desire4261 of their eyes,5869 and that whereupon they set4853 their minds,5315 their sons1121 and their daughters,1323

26 That he that escapeth6412 in that1931 day3117 shall come935 unto413 thee, to cause thee to hear2045 it with thine ears?241

27 In that1931 day3117 shall thy mouth6310 be opened6605 853 to him which is escaped,6412 and thou shalt speak,1696 and be no more dumb:481 3808 5750 and thou shalt be1961 a sign4159 unto them; and they shall know3045 that3588 I589 am the LORD.3068

Єзекiїль

Розділ 24

Ezekiel

Chapter 24

1 А за дев'ятого року, десятого місяця, десятого дня місяця було мені слово Господнє таке:

1 Again in the ninth8671 year,8141 in the tenth6224 month,2320 in the tenth6218 day of the month,2320 the word1697 of the LORD3068 came1961 unto413 me, saying,559

2 „Сину лю́дський, напиши собі ім'я́ цього дня, цього самого дня, бо вавилонський цар саме цього дня наступив на Єрусалим.

2 Son1121 of man,120 write3789 thee853 the name8034 of the day,3117 853 even of this2088 same6106 day:3117 the king4428 of Babylon894 set5564 himself against413 Jerusalem3389 this2088 same6106 day.3117

3 І розкажи́ при́тчу на дім ворохо́бности, та й скажеш їм: Так говорить Господь Бог: Пристав ти котла́, пристав та й налий води в нього.

3 And utter4911 a parable4912 unto413 the rebellious4805 house,1004 and say559 unto413 them, Thus3541 saith559 the Lord136 GOD;3069 Set on8239 a pot,5518 set it on,8239 and also1571 pour3332 water4325 into it:

4 Повкладай його ку́сні до нього, усякий добрий кусо́к, стегно́ та лопа́тку, напо́вни кістка́ми добі́рними.

4 Gather622 the pieces5409 thereof into413 it, even every3605 good2896 piece,5409 the thigh,3409 and the shoulder;3802 fill4390 it with the choice4005 bones.6106

5 Візьми добірні́ше з отари, розклади під ним дро́ва, звари його ку́сні, і щоб у ньому зварилися кості його.

5 Take3947 the choice4005 of the flock,6629 and burn1752 also1571 the bones6106 under8478 it, and make it boil7570 well,7571 and1571 let them seethe1310 the bones6106 of it therein.8432

6 Тому так Господь Бог промовляє: Горе місту цьому душогу́бному, котло́ві, що іржа́ його в ньому, і що його іржа не схо́дить із нього! Кусок за куском повитягуй це з нього; на нього нехай не впаде́ жеребо́к!

6 Wherefore3651 thus3541 saith559 the Lord136 GOD;3069 Woe188 to the bloody1818 city,5892 to the pot5518 whose834 scum2457 is therein, and whose scum2457 is not3808 gone out3318 of4480 it! bring it out3318 piece5409 by piece;5409 let no3808 lot1486 fall5307 upon5921 it.

7 Кров бо його серед нього, — він на голу скелю її помістив, не вилив на землю її, щоб порохом вкрити її.

7 For3588 her blood1818 is1961 in the midst8432 of her; she set7760 it upon5921 the top6706 of a rock;5553 she poured8210 it not3808 upon5921 the ground,776 to cover3680 5921 it with dust;6083

8 Щоб лютість підійняти, щоб помститися, Я дам його кров на голу скелю, щоб вона непокрита була́.

8 That it might cause fury2534 to come up5927 to take5358 vengeance;5359 I have set5414 853 her blood1818 upon5921 the top6706 of a rock,5553 that it should not1115 be covered.3680

9 Тому так Господь Бог промовляє: Горе місту цьому душогу́бному, — збільшу́ о́гнище й Я!

9 Therefore3651 thus3541 saith559 the Lord136 GOD;3069 Woe188 to the bloody1818 city!5892 I589 will even1571 make the pile for fire4071 great.1431

10 Підклади́ дров, розпали́ цей огонь, довари́ м'ясо, і вилий росі́л, а кості хай спа́лені бу́дуть.

10 Heap on7235 wood,6086 kindle1814 the fire,784 consume8552 the flesh,1320 and spice it well,7543 4841 and let the bones6106 be burned.2787

11 І постав його порожнім на вугі́лля його, щоб він розігрівся, і щоб мідь його розпали́лась, і щоб розтопи́лась у ньому нечистість його, щоб іржа його зникла.

11 Then set5975 it empty7386 upon5921 the coals1513 thereof, that4616 the brass5178 of it may be hot,2552 and may burn,2787 and that the filthiness2932 of it may be molten5413 in8432 it, that the scum2457 of it may be consumed.8552

12 Увесь труд нада́рмо пішов, і не зійшла з нього його велика іржа́, — в огонь його з його ірже́ю!

12 She hath wearied3811 herself with lies,8383 and her great7227 scum2457 went not forth3318 3808 out of4480 her: her scum2457 shall be in the fire.784

13 У твоїй нечистоті є розпуста. За те, що Я чистив тебе, але́ чистим не став ти, ти з своєї нечистости вже не відчи́стишся, аж по́ки Я не заспоко́ю Свою лютість на тобі.

13 In thy filthiness2932 is lewdness:2154 because3282 I have purged2891 thee, and thou wast not3808 purged,2891 thou shalt not3808 be purged2891 from thy filthiness4480 2932 any more,5750 till5704 I have caused853 my fury2534 to rest5117 upon thee.

14 Я, Господь, це казав, — і наді́йде воно! І зроблю́, не звільню́, і не змилуюся, — за твоїми доро́гами та за твоїми діла́ми засудять тебе, — це Господь Бог промовляє!“

14 I589 the LORD3068 have spoken1696 it: it shall come to pass,935 and I will do6213 it; I will not3808 go back,6544 neither3808 will I spare,2347 neither3808 will I repent;5162 according to thy ways,1870 and according to thy doings,5949 shall they judge8199 thee, saith5002 the Lord136 GOD.3069

15 І було мені слово Господнє таке:

15 Also the word1697 of the LORD3068 came1961 unto413 me, saying,559

16 „Сину лю́дський, ось Я візьму́ від тебе несподі́ваним уда́ром утіху очей твоїх, а ти не голоси й не плач, і нехай не виступить сльоза́ твоя.

16 Son1121 of man,120 behold,2009 I take away3947 from4480 thee853 the desire4261 of thine eyes5869 with a stroke:4046 yet neither3808 shalt thou mourn5594 nor3808 weep,1058 neither3808 shall thy tears1832 run down.935

17 Стогни́ собі тихо, жало́би по померлих не роби, прикра́су голови своєї обвий на себе, а взуття́ своє взуй на ноги свої, і не закривай ву́сів, і не їж жало́бного хліба“.

17 Forbear1826 to cry,602 make6213 no3808 mourning60 for the dead,4191 bind2280 the tire of thine head6287 upon5921 thee, and put on7760 thy shoes5275 upon thy feet,7272 and cover5844 not3808 thy lips,8222 and eat398 not3808 the bread3899 of men.376

18 І говорив я до наро́ду рано, а ввечері поме́рла мені жінка... І зробив я рано, як наказано мені.

18 So I spoke1696 unto413 the people5971 in the morning:1242 and at even6153 my wife802 died;4191 and I did6213 in the morning1242 as834 I was commanded.6680

19 І сказав мені той наро́д: Чи не розповіси́ нам, що́ це нам таке, що ти робиш?

19 And the people5971 said559 unto413 me, Wilt thou not3808 tell5046 us what4100 these428 things are to us, that3588 thou859 doest6213 so?

20 І я їм сказав: Було мені слово Господнє таке:

20 Then I answered559 413 them, The word1697 of the LORD3068 came1961 unto413 me, saying,559

21 Скажи Ізраїлевому дому: Так говорить Господь Бог: Ось Я збезче́щу святиню Мою, опо́ру вашої сили, утіху ваших оче́й та любе вашій душі. А ваші сини та ваші до́чки, що ви покинули їх, попа́дають від меча.

21 Speak559 unto the house1004 of Israel,3478 Thus3541 saith559 the Lord136 GOD;3069 Behold,2009 I will profane2490 853 my sanctuary,4720 the excellency1347 of your strength,5797 the desire4261 of your eyes,5869 and that which your soul5315 pitieth;4263 and your sons1121 and your daughters1323 whom834 ye have left5800 shall fall5307 by the sword.2719

22 І ви зробите, як зробив я: ву́сів не закриєте, і хліба жало́бного не будете їсти.

22 And ye shall do6213 as834 I have done:6213 ye shall not3808 cover5844 5921 your lips,8222 nor3808 eat398 the bread3899 of men.376

23 А прикра́си ваші будуть на ваших голова́х, і взуття́ ваше — на ваших нога́х, не будете голосити, і не будете плакати, а бу́дете со́хнути через свої гріхи, і будете стогна́ти один до о́дного.

23 And your tires6287 shall be upon5921 your heads,7218 and your shoes5275 upon your feet:7272 ye shall not3808 mourn5594 nor3808 weep;1058 but ye shall pine away4743 for your iniquities,5771 and mourn5098 one376 toward413 another.251

24 І стане Єзекіїль вам за знака: усе, що робив він, бу́дете робити і ви. І коли те при́йде, то пізнаєте ви, що Я — Господь Бог.

24 Thus Ezekiel3168 is1961 unto you a sign:4159 according to all3605 that834 he hath done6213 shall ye do:6213 and when this cometh,935 ye shall know3045 that3588 I589 am the Lord136 GOD.3069

25 А ти, сину лю́дський, — того дня, коли візьму́ від них їхню силу, радість пишно́ти їхньої, утіху очей їхніх, пра́гнення їхньої душі, їхніх синів та дочо́к їхніх, —

25 Also, thou859 son1121 of man,120 shall it not3808 be in the day3117 when I take3947 from4480 them853 their strength,4581 the joy4885 of their glory,8597 853 the desire4261 of their eyes,5869 and that whereupon they set4853 their minds,5315 their sons1121 and their daughters,1323

26 того дня при́йде до тебе врято́ваний, щоб сповісти́ти про це в твої ву́ха.

26 That he that escapeth6412 in that1931 day3117 shall come935 unto413 thee, to cause thee to hear2045 it with thine ears?241

27 Цього дня відкриються твої уста ра́зом з цим урятованим, і бу́деш говорити, і не бу́деш уже німи́й, і станеш для них зна́ком. І пізнають, що Я — Госпо́дь!“

27 In that1931 day3117 shall thy mouth6310 be opened6605 853 to him which is escaped,6412 and thou shalt speak,1696 and be no more dumb:481 3808 5750 and thou shalt be1961 a sign4159 unto them; and they shall know3045 that3588 I589 am the LORD.3068