IсаяРозділ 38 |
|
1 |
|
2 І відвернув Єзекія обличчя своє до стіни, і помолився до Господа, |
|
3 та й сказав: „О, Господи, згадай же, що я ходив перед обличчям Твоїм правдою та цілим серцем, і робив я добре в оча́х Твоїх!“ І заплакав Єзекія ревним плачем! |
|
4 І було Господнє слово до Ісаї, говорячи: |
|
5 „Іди й скажеш до Єзекії: Так сказав Господь, Бог батька твого Давида: Почув Я молитву твою, побачив Я сльозу́ твою ! Ось Я додаю до днів твоїх п'ятнадцять літ, |
|
6 і з руки асирійського царя врятую тебе та це місто, й обороню це місто. |
|
7 І оце тобі знак від Господа, що Господь зробить ту річ, про яку говорив: |
|
8 ось я вертаю тінь ступеня́, що від сонця зійшла на ступе́ні Ахазові, назад на десять ступені́в“. І вернулося сонце на десять ступені́в тими ступе́нями, якими зійшло було. |
|
9 Ось писа́ння Єзекії, Юдиного царя, коли він був захво́рів та видужав з своєї хвороби: |
|
10 „Я сказав був: Опі́вдні днів своїх відійду́ до шео́лових брам, решти ро́ків своїх я не ма́тиму. |
|
11 Я сказав: Не побачу я Господа, Господа в кра́ї живих, уже між мешка́нцями царства померлих не побачу люди́ни. |
|
12 Домі́вка моя вже розі́брана, і від мене віді́брана, немов той пасту́ший наме́т; я життя своє зви́нув, мов ткач, — від осно́ви мене Він віді́рве, покі́нчить мене з дня до ночі. |
|
13 Я кричав аж до ра́нку... Він, як лев, поторо́щить всі кості мої, з дня до ночі покі́нчить зо мною... |
|
14 Пищу́ я, мов ла́стівка чи жураве́ль, воркочу́, мов той голуб; зани́діли очі мої, визираючи до високо́сти. Господи, прича́влений я, — поручися за мене! |
|
15 Що маю сказати? А що Він сказав був мені, те й вчинив. Тихо змандру́ю всі лі́та свої через гі́ркість моєї душі! |
|
16 Господи, на них, на словах Твоїх, жи́тимуть люди, і в усьо́му цьому́ життя моєї душі, — уздоро́в же мене й оживи́ Ти мене! |
|
17 Ось терпі́ння це вийшло мені на добро, Ти стримав від гро́бу гниття́ мою душу, бо Ти кинув за спи́ну Свою всі гріхи мої, |
|
18 бо не буде ж шео́л прославля́ти Тебе, смерть не буде Тебе вихваля́ти. Не мають надії на правду Твою ті, хто схо́дить до гро́бу. |
|
19 Живий, тільки живий — Тебе сла́вити буде, як я ось сьогодні, батько синам розголо́сить про правду Твою! |
|
20 Господь на спасі́ння мені, і ми будем співати пісноспі́ви свої у домі Господнім по всі́ дні мого життя!“ |
|
21 А Ісая сказав: „Нехай ві́зьмуть грудку фіґ, і нехай розітру́ть на тому гнояку́, — і видужає! |
|
22 А Єзекія промовив: „Який знак, що я ввійду́ до Господнього дому? |
IsaiahChapter 38 |
|
1 IN those days Hezekiah became deathly sick, and Isaiah, the prophet, the son of Amoz came to him and said to him, Thus says the LORD: Set your house in order; for you shall die, and not live. |
|
2 Then Hezekiah turned his face toward the wall and prayed to the LORD, saying, |
|
3 Remember now, O LORD, I beseech thee, how I have walked before thee in truth and with a perfect heart, and have done that which is good in thy sight. And Hezekiah wept bitterly. |
|
4 Then the word of the LORD came to Isaiah, saying, |
|
5 Go and say to Hezekiah, king of Judah, Thus says the LORD, the God of David your father: I have heard your prayer, I have seen your tears; behold, I will add fifteen years to your days. |
|
6 And I will deliver you and this city out of the hand of the king of Assyria, and I will defend this city. |
|
7 And this shall be a sign to you from the LORD that the LORD will do this thing that he has spoken: |
|
8 Behold, I will bring again the shadow of the degrees, which is gone down on the sundial of Ahaz your father, ten degrees backward. So the shadow of the sun returned the ten degrees by which it had gone down. |
|
9 The writing of Hezekiah king of Judah, when he had been sick and was recovered of his sickness: |
|
10 I said, In the midst of my days I shall die, at the gates of Sheol I am deprived of the rest of my years. |
|
11 I said, I shall not see the LORD in the land of the living; I shall behold man no more among the inhabitants of the world. |
|
12 My age is departed and removed from me as a shepherd's tent; my life has shrunk like a shoelace and as a weaver's web which is nearly ready to be cut off; from morning even to night thou hast delivered me to my fate. |
|
13 Like a swallow twittering, so did I chatter; I did mourn like a dove; I have lifted my eyes on high; O LORD, deliver me and comfort me. |
|
14 What shall I say? He has both spoken to me, and himself has done it, and has caused my sleep to flee because of the bitterness of my soul; |
|
15 When the LORD is against men, shall they live? But because of the life of my spirit, heal me and make me to live. |
|
16 Behold, it was for peace that I had great bitterness; but thou hast been pleased with my soul, that it may not waste in corruption; for thou hast cast all my sins behind thy back. |
|
17 For Sheol cannot thank thee, death cannot praise thee; those that go down into the pit cannot hope for thy truth. |
|
18 But the living shall give thanks to thee, as I do this day; the father to the children shall make known thy truth. |
|
19 The LORD shall save us; therefore we will sing his songs all the days of our life in the house of the LORD. |
|
20 And Hezekiah said, What is the sign that I shall go up to the house of the LORD? |
|
21 And Isaiah said, Let them take a lump of figs, and lay it as a plaster upon the boil and he shall recover, |
|
22 - |
IсаяРозділ 38 |
IsaiahChapter 38 |
|
1 |
1 IN those days Hezekiah became deathly sick, and Isaiah, the prophet, the son of Amoz came to him and said to him, Thus says the LORD: Set your house in order; for you shall die, and not live. |
|
2 І відвернув Єзекія обличчя своє до стіни, і помолився до Господа, |
2 Then Hezekiah turned his face toward the wall and prayed to the LORD, saying, |
|
3 та й сказав: „О, Господи, згадай же, що я ходив перед обличчям Твоїм правдою та цілим серцем, і робив я добре в оча́х Твоїх!“ І заплакав Єзекія ревним плачем! |
3 Remember now, O LORD, I beseech thee, how I have walked before thee in truth and with a perfect heart, and have done that which is good in thy sight. And Hezekiah wept bitterly. |
|
4 І було Господнє слово до Ісаї, говорячи: |
4 Then the word of the LORD came to Isaiah, saying, |
|
5 „Іди й скажеш до Єзекії: Так сказав Господь, Бог батька твого Давида: Почув Я молитву твою, побачив Я сльозу́ твою ! Ось Я додаю до днів твоїх п'ятнадцять літ, |
5 Go and say to Hezekiah, king of Judah, Thus says the LORD, the God of David your father: I have heard your prayer, I have seen your tears; behold, I will add fifteen years to your days. |
|
6 і з руки асирійського царя врятую тебе та це місто, й обороню це місто. |
6 And I will deliver you and this city out of the hand of the king of Assyria, and I will defend this city. |
|
7 І оце тобі знак від Господа, що Господь зробить ту річ, про яку говорив: |
7 And this shall be a sign to you from the LORD that the LORD will do this thing that he has spoken: |
|
8 ось я вертаю тінь ступеня́, що від сонця зійшла на ступе́ні Ахазові, назад на десять ступені́в“. І вернулося сонце на десять ступені́в тими ступе́нями, якими зійшло було. |
8 Behold, I will bring again the shadow of the degrees, which is gone down on the sundial of Ahaz your father, ten degrees backward. So the shadow of the sun returned the ten degrees by which it had gone down. |
|
9 Ось писа́ння Єзекії, Юдиного царя, коли він був захво́рів та видужав з своєї хвороби: |
9 The writing of Hezekiah king of Judah, when he had been sick and was recovered of his sickness: |
|
10 „Я сказав був: Опі́вдні днів своїх відійду́ до шео́лових брам, решти ро́ків своїх я не ма́тиму. |
10 I said, In the midst of my days I shall die, at the gates of Sheol I am deprived of the rest of my years. |
|
11 Я сказав: Не побачу я Господа, Господа в кра́ї живих, уже між мешка́нцями царства померлих не побачу люди́ни. |
11 I said, I shall not see the LORD in the land of the living; I shall behold man no more among the inhabitants of the world. |
|
12 Домі́вка моя вже розі́брана, і від мене віді́брана, немов той пасту́ший наме́т; я життя своє зви́нув, мов ткач, — від осно́ви мене Він віді́рве, покі́нчить мене з дня до ночі. |
12 My age is departed and removed from me as a shepherd's tent; my life has shrunk like a shoelace and as a weaver's web which is nearly ready to be cut off; from morning even to night thou hast delivered me to my fate. |
|
13 Я кричав аж до ра́нку... Він, як лев, поторо́щить всі кості мої, з дня до ночі покі́нчить зо мною... |
13 Like a swallow twittering, so did I chatter; I did mourn like a dove; I have lifted my eyes on high; O LORD, deliver me and comfort me. |
|
14 Пищу́ я, мов ла́стівка чи жураве́ль, воркочу́, мов той голуб; зани́діли очі мої, визираючи до високо́сти. Господи, прича́влений я, — поручися за мене! |
14 What shall I say? He has both spoken to me, and himself has done it, and has caused my sleep to flee because of the bitterness of my soul; |
|
15 Що маю сказати? А що Він сказав був мені, те й вчинив. Тихо змандру́ю всі лі́та свої через гі́ркість моєї душі! |
15 When the LORD is against men, shall they live? But because of the life of my spirit, heal me and make me to live. |
|
16 Господи, на них, на словах Твоїх, жи́тимуть люди, і в усьо́му цьому́ життя моєї душі, — уздоро́в же мене й оживи́ Ти мене! |
16 Behold, it was for peace that I had great bitterness; but thou hast been pleased with my soul, that it may not waste in corruption; for thou hast cast all my sins behind thy back. |
|
17 Ось терпі́ння це вийшло мені на добро, Ти стримав від гро́бу гниття́ мою душу, бо Ти кинув за спи́ну Свою всі гріхи мої, |
17 For Sheol cannot thank thee, death cannot praise thee; those that go down into the pit cannot hope for thy truth. |
|
18 бо не буде ж шео́л прославля́ти Тебе, смерть не буде Тебе вихваля́ти. Не мають надії на правду Твою ті, хто схо́дить до гро́бу. |
18 But the living shall give thanks to thee, as I do this day; the father to the children shall make known thy truth. |
|
19 Живий, тільки живий — Тебе сла́вити буде, як я ось сьогодні, батько синам розголо́сить про правду Твою! |
19 The LORD shall save us; therefore we will sing his songs all the days of our life in the house of the LORD. |
|
20 Господь на спасі́ння мені, і ми будем співати пісноспі́ви свої у домі Господнім по всі́ дні мого життя!“ |
20 And Hezekiah said, What is the sign that I shall go up to the house of the LORD? |
|
21 А Ісая сказав: „Нехай ві́зьмуть грудку фіґ, і нехай розітру́ть на тому гнояку́, — і видужає! |
21 And Isaiah said, Let them take a lump of figs, and lay it as a plaster upon the boil and he shall recover, |
|
22 А Єзекія промовив: „Який знак, що я ввійду́ до Господнього дому? |
22 - |