До євреївРозділ 13 |
1 |
2 Не забувайте любови до при́ходнів, бо деякі нею, на́віть не ві́даючи, гостинно прийняли а́нголів. |
3 Пам'ятайте про в'я́знів, немов із ними були б ви пов'язані, про тих, хто страждає, як такі, що й самі ви знахо́дитесь в тілі. |
4 Нехай буде в усіх че́сний шлюб та ложе непоро́чне, а блу́дників та пере́любів судитиме Бог. |
5 Будьте життям не грошолюбні, задовольняйтеся тим, що́ маєте. Сам бо сказав: „Я тебе не покину, ані не відступлю́ся від тебе!“ |
6 Тому́ то ми сміливо говоримо: „Господь — мені Помічни́к, і я не злякаюсь ніко́го: що зробить люди́на мені?“ |
7 Спогадуйте наставників ваших, що вам говорили Слово Боже; і, дивлячися на кінець їхнього життя, переймайте їхню віру. |
8 Ісус Христос учора, і сьогодні, і навіки Той Са́мий! |
9 Не захоплюйтеся всілякими та чужими науками. Бо річ добра зміцняти серця благода́ттю, а не стра́вами, що ко́ристи від них не оде́ржали ті, хто за ними ходив. |
10 Маємо же́ртівника, що від нього годуватися права не мають ті, хто скинії служить, — |
11 бо котри́х звірят кров первосвященик уносить до святині за гріхи, тих м'ясо па́литься поза табо́ром, — |
12 тому́ то Ісус, щоб кров'ю Своєю людей освятити, постраждав поза брамою. |
13 Тож виходьмо до Нього поза та́бір, і наругу Його понесімо, |
14 бо постійного міста не маємо тут, а шукаємо майбутнього! |
15 Отож, за́вжди приносьмо Богові жертву хвали́, цебто плід уст, що Ім'я́ Його славлять. |
16 Не забувайте ж і про доброчинність та спільність, бо жертви такі вгодні Богові. |
17 Слухайтесь ваших наставників та коріться їм, — вони бо пильнують душ ваших, як ті, хто має здати справу. Нехай вони роблять це з радістю, а не зідхаючи, — бо це для вас не кори́сне. |
18 Моліться за нас, бо наді́ємося, що ми маємо добре сумління, бо хочемо добре в усьому пово́дитись. |
19 А надто прошу́ це робити, щоб шви́дше до вас мене ве́рнено. |
20 Бог же миру, що з мертвих підняв великого Па́стиря вівцям кров'ю вічного заповіту, Господа нашого Ісуса, |
21 нехай вас удоскона́лить у кожному доброму ділі, щоб волю чинити Його, чинячи в вас любе перед лицем Його через Ісуса Христа, Якому слава на віки вічні. Амі́нь. |
22 |
23 Знайте, що наш брат Тимофі́й вже ви́пущений, і я з ним; коли незаба́ром він при́йде, я вас побачу. |
24 Вітайте всіх ваших наставників та всіх святих. Вітають вас ті, хто в Італії. |
25 Благодать зо всіма́ вами! Амі́нь. |
Послание евреямГлава 13 |
1 |
2 Не забывайте оказывать гостеприимство. Живя так, иные, сами того не ведая, даже ангелов принимали у себя. |
3 Помните об узниках, как если бы сами вы были вместе с ними в заточении; и о тех не забывайте, с кем обращаются жестоко, как если бы вам самим причиняли боль. |
4 |
5 Не будьте падки на деньги, довольствуйтесь тем, что имеете. Бог ведь заверил: |
6 |
7 |
8 Ведь Иисус Христос, Которого проповедовали они, вчера и сегодня и вовеки всё тот же. |
9 |
10 Скажу больше, наш жертвенник таков, что те, кто всё еще служит в земном Святилище, вообще не вправе есть от него. |
11 |
12 Потому и Иисус, дабы освятить народ Своей собственною кровью, за стенами города пострадал. |
13 Так выйдем же и мы «за стан» к Нему, неся на себе позор, который когда-то Он за нас нес. |
14 Ибо нет у нас здесь, на земле, града, чтобы жить в нем всегда — мыслями о грядущем живем мы. |
15 |
16 И не забывайте никогда творить добро, помогайте во всем друг другу — такие именно жертвы угодны Богу. |
17 |
18 |
19 Особенно же прошу вас о том молиться, чтобы вернулся я к вам как можно скорее. |
20 |
21 да сделает вас во исполнение воли Своей сильными на всё доброе, и да совершит в нас всё угодное Ему чрез Иисуса Христа, Которому слава во веки [веков]! Аминь. |
22 |
23 |
24 |
25 |
До євреївРозділ 13 |
Послание евреямГлава 13 |
1 |
1 |
2 Не забувайте любови до при́ходнів, бо деякі нею, на́віть не ві́даючи, гостинно прийняли а́нголів. |
2 Не забывайте оказывать гостеприимство. Живя так, иные, сами того не ведая, даже ангелов принимали у себя. |
3 Пам'ятайте про в'я́знів, немов із ними були б ви пов'язані, про тих, хто страждає, як такі, що й самі ви знахо́дитесь в тілі. |
3 Помните об узниках, как если бы сами вы были вместе с ними в заточении; и о тех не забывайте, с кем обращаются жестоко, как если бы вам самим причиняли боль. |
4 Нехай буде в усіх че́сний шлюб та ложе непоро́чне, а блу́дників та пере́любів судитиме Бог. |
4 |
5 Будьте життям не грошолюбні, задовольняйтеся тим, що́ маєте. Сам бо сказав: „Я тебе не покину, ані не відступлю́ся від тебе!“ |
5 Не будьте падки на деньги, довольствуйтесь тем, что имеете. Бог ведь заверил: |
6 Тому́ то ми сміливо говоримо: „Господь — мені Помічни́к, і я не злякаюсь ніко́го: що зробить люди́на мені?“ |
6 |
7 Спогадуйте наставників ваших, що вам говорили Слово Боже; і, дивлячися на кінець їхнього життя, переймайте їхню віру. |
7 |
8 Ісус Христос учора, і сьогодні, і навіки Той Са́мий! |
8 Ведь Иисус Христос, Которого проповедовали они, вчера и сегодня и вовеки всё тот же. |
9 Не захоплюйтеся всілякими та чужими науками. Бо річ добра зміцняти серця благода́ттю, а не стра́вами, що ко́ристи від них не оде́ржали ті, хто за ними ходив. |
9 |
10 Маємо же́ртівника, що від нього годуватися права не мають ті, хто скинії служить, — |
10 Скажу больше, наш жертвенник таков, что те, кто всё еще служит в земном Святилище, вообще не вправе есть от него. |
11 бо котри́х звірят кров первосвященик уносить до святині за гріхи, тих м'ясо па́литься поза табо́ром, — |
11 |
12 тому́ то Ісус, щоб кров'ю Своєю людей освятити, постраждав поза брамою. |
12 Потому и Иисус, дабы освятить народ Своей собственною кровью, за стенами города пострадал. |
13 Тож виходьмо до Нього поза та́бір, і наругу Його понесімо, |
13 Так выйдем же и мы «за стан» к Нему, неся на себе позор, который когда-то Он за нас нес. |
14 бо постійного міста не маємо тут, а шукаємо майбутнього! |
14 Ибо нет у нас здесь, на земле, града, чтобы жить в нем всегда — мыслями о грядущем живем мы. |
15 Отож, за́вжди приносьмо Богові жертву хвали́, цебто плід уст, що Ім'я́ Його славлять. |
15 |
16 Не забувайте ж і про доброчинність та спільність, бо жертви такі вгодні Богові. |
16 И не забывайте никогда творить добро, помогайте во всем друг другу — такие именно жертвы угодны Богу. |
17 Слухайтесь ваших наставників та коріться їм, — вони бо пильнують душ ваших, як ті, хто має здати справу. Нехай вони роблять це з радістю, а не зідхаючи, — бо це для вас не кори́сне. |
17 |
18 Моліться за нас, бо наді́ємося, що ми маємо добре сумління, бо хочемо добре в усьому пово́дитись. |
18 |
19 А надто прошу́ це робити, щоб шви́дше до вас мене ве́рнено. |
19 Особенно же прошу вас о том молиться, чтобы вернулся я к вам как можно скорее. |
20 Бог же миру, що з мертвих підняв великого Па́стиря вівцям кров'ю вічного заповіту, Господа нашого Ісуса, |
20 |
21 нехай вас удоскона́лить у кожному доброму ділі, щоб волю чинити Його, чинячи в вас любе перед лицем Його через Ісуса Христа, Якому слава на віки вічні. Амі́нь. |
21 да сделает вас во исполнение воли Своей сильными на всё доброе, и да совершит в нас всё угодное Ему чрез Иисуса Христа, Которому слава во веки [веков]! Аминь. |
22 |
22 |
23 Знайте, що наш брат Тимофі́й вже ви́пущений, і я з ним; коли незаба́ром він при́йде, я вас побачу. |
23 |
24 Вітайте всіх ваших наставників та всіх святих. Вітають вас ті, хто в Італії. |
24 |
25 Благодать зо всіма́ вами! Амі́нь. |
25 |