Библия - Обещанное Восстановление

Iсая

Розділ 30

1 Горе синам неслухня́ним, говорить Господь, що чинять наради, які не від Мене, і складають умови, — та без Духа Мого, щоб додати гріх на гріх,

2 що йдуть, щоб зійти до Єгипту, але Моїх уст не питали, щоб за́хисту у фараона шукати, і щоб сховатися в тіні Єгипту!

3 І стане вам соромом за́хист отой фараонів, а хова́ння у тіні Єгипту — за га́ньбу,

4 бо в Цоані були його провідники́, і його посланці́ до Ханесу прийшли.

5 Вони посоро́млені будуть усі за наро́д, що не буде кори́сний для них, що не буде на поміч і не на пожи́ток, а на сором та га́ньбу.

6 Пророцтво про Бегемота пі́вдня. В краю у́тиску та переслі́дування, звідки леви́ця та лев, гадюка й огни́стий летю́чий драко́н, носять багатство своє на хребті́ молодих ослюкі́в, і скарби свої на верблю́жім горбі́ до наро́ду, який не поможе.

7 А Єгипет, — його поміч марна́ та пуста́, тому́ то я кликнув на теє: Рагав, сидіти спокійно!

8 Тепер увійди, напиши на табли́ці для них, і в книжці спиши це, і нехай на пізніші часи́ воно буде і сві́дком навіки.

9 Бо це неслухняний наро́д, це брехливі сини́, сини́, що не хочуть послухати науки Господньої,

10 що говорять прови́дцям: „Не бачте!“ а пророкам: „Не пророкуйте правдивого нам, говоріть нам гладе́ньке, передба́чте ома́нливе,

11 уступіться з дороги, збо́чте з путі, заберіть з-перед нас Святого Ізраїлевого!“

12 Тому́ промовляє Святий Ізраїлів так: За те, що ви не́хтуєте оцим словом, і надію кладе́те на тиск та круті́йство, і на це опира́єтеся,

13 тому буде для вас ця прови́на, як ви́лім, що має впасти, що зя́є на мурі високім, що нагло, рапто́вно приходить руїна його!

14 I Він поруйнує його, як руйнується по́суд ганча́рський, розбиваючи без милосердя його, і в ула́мках його не знайдеться ані черепка́, щоб із о́гнища взяти огню́ чи води зачерпну́ти з кринички.

15 Бо так промовляє Господь, Бог, Святий Ізраїлів: Коли ви наве́рнетесь та спочи́нете, то врято́вані будете, сила вам буде в ути́шенні та в сподіва́нні. Та ви не хотіли,

16 і казали: „О ні, бо на ко́нях втечемо“, тому́ то втікати ви будете, „На баски́х ми поїдемо“, тому стануть баски́ми пого́ничі ваші!

17 Від крику одно́го — поли́не одна тисяча, від крику п'ятьох — дремене́те ви всі, аж зоста́нетеся, немов що́гла ота на верше́чку гори, і немов пра́пор на взгі́р'ї!

18 І проте Господь буде чекати, щоб помилувати вас, і тому́ Він піді́йметься, щоб милосердя вчинити над вами. Бо Господи — то Бог правосу́ддя: блаженні всі ті, хто наді́ю на Нього кладе́!

19 Бо ти, о наро́де в Сіоні, що в Єрусалимі сидиш, плакати — не будеш ти плакати: милости́вим поправді Він буде до тебе на голос блага́ння твого, і як почує його, відповість Він тобі.

20 І дасть вам Господь хліба в у́тиску і воду в гноби́тельстві, та твої вчителі́ вже не бу́дуть хова́тись, і очі твої вчителі́в твоїх бачити бу́дуть.

21 А коли ви відхи́литесь право́руч, чи пі́дете ліво́руч, то вуха твої будуть чути те слово, яке позад тебе казатиме: „Це та дорога, — просту́йте ви нею!“

22 І нечистим учините ви поволо́ку бовва́нів своїх із срібла́ й покриття́ на божка́ золотого свого, розпоро́шиш ти їх, як нечисте, і „геть" скажеш йому́.

23 І Він пошле дощ на насіння твоє, яким бу́деш обсі́ювати землю, та хліб урожаю землі, — і пожи́вний та ситий він буде. Того дня на широкім пасо́виську па́стися буде твоя череда́,

24 а воли й віслюки́, що обро́блюють землю, будуть мі́шанку їсти солону, лопа́тою й ві́ялкою перечи́щену.

25 І на кожній високій горі та на кожному взгі́р'ї високому бу́дуть струмки́ та пото́ки води в день великого бо́ю, коли ба́шти попа́дають.

26 І світло місяця стане, немов світло сонця, світло ж сонця усе́меро буде ясніше, як сімох днів, у той день, як Господь перев'я́же злама́ння народу Свого та заго́їть пора́нення вдару Свого!

27 Ось Іме́ння Господнє прихо́дить здале́ка, палахкоти́ть Його гнів, і здійма́ється тя́жко: Його уста обу́рення повні, язик же Його, як жеру́щий огонь,

28 Його ж подих, як пото́п заливни́й, що до шиї сяга́є, щоб просі́яти люди на ситі погибелі. І буде на ще́лепах людів вузде́чка, що тя́гне до блу́ду.

29 Буде пісня для вас, як за но́чі освя́чення свята, і радість сердечна, мов у то́го, хто ходить з сопі́лкою, щоб вийти на го́ру Господню до Скелі Ізраїля.

30 І Господь дасть почути велич голосу Свого, опуска́ння ж раме́на Свого покаже у гніві бурхли́вому та в огняно́му жеру́щому по́лум'ї, у бурі й дощі, та в камі́нному граді!

31 Бо від голосу Господа буде лякатись Ашшу́р, що жезлом буде битий.

32 І станеться, кожне уда́рення кия кара́ння Його, що на нього Господь покладе, буде з бу́бнами й а́рфою, і Він рухом Своєї руки воюватиме з ним у боя́х.

33 Бо давно пригото́влений То́фет, — пригото́влений він і для царя, глибоким, широким учи́нений; на бага́тті огню його й дров багате́нно, — запалить його подих Господній, немов би пото́ка сірча́ного!

Книга пророка Исайи

Глава 30

1 «Горе непокорным детям Моим! — говорит ГОСПОДЬ. — Исполняют они замыслы, но не Мои; союзы заключают, но не духом Моим побуждаемые, и тем прибавляют грех ко греху!

2 В Египет направляются, Моего не испросив совета, под защиту фараона бегут, в тени Египта спрятаться хотят.

3 Но позором для вас обернется фараоново покровительство, укрытие в тени Египта — бесчестьем.

4 Хоть и добрались вожди ваши до Цоана, вестники — до самого Ханеса,

5 опозорится всякий, кто решит положиться на этот никчемный народ — ни помощи от них, ни проку, а только позор и бесчестье!»

6 Предсказание о диких животных Негева, подстерегающих путников: «Везут эти люди в страну чужую, где страдания и горе, где львы и львицы, гадюки и змеи летучие, везут они на ослах богатство свое и на горбах верблюжьих сокровища в дар народу, который не окажет им помощи.

7 Помощь от Египта тщетна и ничтожна. Потому Я и прозвал Египет Присмиревшей Рахав!»

8 «Теперь ступай, Исайя, и напиши им это на табличке, начертай на свитке, дабы сохранилась эта весть на грядущие дни, в назидание навеки».

9 Потому что это народ непокорный, дети неверные, дети, не желающие слушать наставления ГОСПОДНЕГО.

10 Провидцам они говорят: «Не смейте нам предвещать!» Пророкам велят: «Правды нам не прорекайте, но польстите нам, прореките обман!

11 Сойдите с пути своего, прочь ступайте и не говорите нам о Святом Боге Израиля!»

12 Посему так говорит Святой Бог Израилев: «Поскольку отвергли вы слово Мое, положились на насилие и обман и им доверились —

13 станет грех этот для вас стеною высокой, что трещинами пошла и вот-вот рухнет, падет в мгновение ока, разом.

14 Разлетится она, как глиняный сосуд, по которому ударили со всего размаху, так что не сыщут и черепка среди обломков, коим можно было бы уголек из очага выхватить или воды из пруда зачерпнуть».

15 Посему говорит вам Владыка ГОСПОДЬ, Святой Бог Израилев: «Спасены вы будете, если обратитесь и успокоитесь; сила ваша — в спокойствии и уповании. Но вы противились

16 и говорили: „Убежим, спасемся верхом!“ Что ж, вам и придется бегством спасаться. А говорили: „Вскачь понесемся!“ Но преследующие вас не дадут вам спуску.

17 Погрозит один — тысяча вас побежит, а если пятеро угрожать станут — все побежите, и останется от вас лишь брошенное древко на горе да знамя на холме».

18 А ГОСПОДЬ жаждет явить вам милость Свою; восходит Он, чтобы пожалеть вас. Ибо ГОСПОДЬ — Бог праведный, потому блажен всяк, кто на Него уповает!

19 Не будете вы более проливать слезы, народ, в Иерусалиме живущий, Сион населяющий! Бог милость Свою тебе явит, и, если заплачешь ты, — Он отзовется, едва услышав.

20 Пусть порой горьким хлебом накормит Владыка тебя, утолит жажду твою водой печали, но не скроется от тебя Учитель твой — своими глазами будешь видеть Его,

21 ушами своими услышишь, как голос позади тебя скажет: «Вот путь, по нему и ступай», — едва лишь уклонишься вправо или влево.

22 Выбросишь тогда, как скверну всякую, идолов посеребренных, статуи позолоченные, как женщина выбрасывает вещи после истечений, и скажешь им: «Вон отсюда!»

23 Тогда пошлет Господь дождь на твои семена, и урожай, который взрастит земля, будет богат и обилен; и станут стада твои пастись на просторных пастбищах,

24 а волы и ослы, с коими возделываешь ты свои поля, будут есть корм, хорошо подсоленный, провеянный вилами и лопатой.

25 И потечет с гор, со всех вершин и холмов вода ручьями и потоками — в день великой резни, когда башни падут.

26 Луна станет светить, как солнце, а солнце — всемеро сильнее, словно семь дней разом засияют, и перевяжет ГОСПОДЬ раны Своего народа, исцелит нанесенные увечья.

27 Грядет ГОСПОДЬ, уже слышно имя Его! Среди густых облаков дыма пылает гнев Его, уста Его исполнены негодования, язык Его — пламя всепожирающее;

28 дыхание Его — бурный поток, захлестывает по горло. Просеет Господь народы сквозь сито разорения, наденут на них узду и уведут с пути.

29 А у вас песни будут звучать, как в ночь священного празднества, возликуют сердца ваши, как у тех, кто восходит под звуки флейт на гору ГОСПОДНЮ, к Скале Израиля.

30 Слышен будет могучий ГОСПОДА глас, увидите, как опустится Его рука — яростным гневом, пожирающим огнем, бурей, потопом, каменным градом.

31 Сотрясет Ассирию голос ГОСПОДА, жезлом Он ее поразит.

32 И всякий удар Его жезла, который определил и направил ГОСПОДЬ, под звуки бубнов и лир будет нанесен — без устали разит Его рука!

33 Костер погребальный давно уже устроен, приготовлен он для царя, широк он и высок, дров в нем много и веществ горючих — дуновение ГОСПОДА запалит его, и взовьется он, словно поток серы горящей.

Iсая Розділ 30	Книга пророка Исайи Глава 30
1 Горе синам неслухня́ним, говорить Господь, що чинять наради, які не від Мене, і складають умови, — та без Духа Мого, щоб додати гріх на гріх,	1 «Горе непокорным детям Моим! — говорит ГОСПОДЬ. — Исполняют они замыслы, но не Мои; союзы заключают, но не духом Моим побуждаемые, и тем прибавляют грех ко греху!
2 що йдуть, щоб зійти до Єгипту, але Моїх уст не питали, щоб за́хисту у фараона шукати, і щоб сховатися в тіні Єгипту!	2 В Египет направляются, Моего не испросив совета, под защиту фараона бегут, в тени Египта спрятаться хотят.
3 І стане вам соромом за́хист отой фараонів, а хова́ння у тіні Єгипту — за га́ньбу,	3 Но позором для вас обернется фараоново покровительство, укрытие в тени Египта — бесчестьем.
4 бо в Цоані були його провідники́, і його посланці́ до Ханесу прийшли.	4 Хоть и добрались вожди ваши до Цоана, вестники — до самого Ханеса,
5 Вони посоро́млені будуть усі за наро́д, що не буде кори́сний для них, що не буде на поміч і не на пожи́ток, а на сором та га́ньбу.	5 опозорится всякий, кто решит положиться на этот никчемный народ — ни помощи от них, ни проку, а только позор и бесчестье!»
6 Пророцтво про Бегемота пі́вдня. В краю у́тиску та переслі́дування, звідки леви́ця та лев, гадюка й огни́стий летю́чий драко́н, носять багатство своє на хребті́ молодих ослюкі́в, і скарби свої на верблю́жім горбі́ до наро́ду, який не поможе.	6 Предсказание о диких животных Негева, подстерегающих путников: «Везут эти люди в страну чужую, где страдания и горе, где львы и львицы, гадюки и змеи летучие, везут они на ослах богатство свое и на горбах верблюжьих сокровища в дар народу, который не окажет им помощи.
7 А Єгипет, — його поміч марна́ та пуста́, тому́ то я кликнув на теє: Рагав, сидіти спокійно!	7 Помощь от Египта тщетна и ничтожна. Потому Я и прозвал Египет Присмиревшей Рахав!»
8 Тепер увійди, напиши на табли́ці для них, і в книжці спиши це, і нехай на пізніші часи́ воно буде і сві́дком навіки.	8 «Теперь ступай, Исайя, и напиши им это на табличке, начертай на свитке, дабы сохранилась эта весть на грядущие дни, в назидание навеки».
9 Бо це неслухняний наро́д, це брехливі сини́, сини́, що не хочуть послухати науки Господньої,	9 Потому что это народ непокорный, дети неверные, дети, не желающие слушать наставления ГОСПОДНЕГО.
10 що говорять прови́дцям: „Не бачте!“ а пророкам: „Не пророкуйте правдивого нам, говоріть нам гладе́ньке, передба́чте ома́нливе,	10 Провидцам они говорят: «Не смейте нам предвещать!» Пророкам велят: «Правды нам не прорекайте, но польстите нам, прореките обман!
11 уступіться з дороги, збо́чте з путі, заберіть з-перед нас Святого Ізраїлевого!“	11 Сойдите с пути своего, прочь ступайте и не говорите нам о Святом Боге Израиля!»
12 Тому́ промовляє Святий Ізраїлів так: За те, що ви не́хтуєте оцим словом, і надію кладе́те на тиск та круті́йство, і на це опира́єтеся,	12 Посему так говорит Святой Бог Израилев: «Поскольку отвергли вы слово Мое, положились на насилие и обман и им доверились —
13 тому буде для вас ця прови́на, як ви́лім, що має впасти, що зя́є на мурі високім, що нагло, рапто́вно приходить руїна його!	13 станет грех этот для вас стеною высокой, что трещинами пошла и вот-вот рухнет, падет в мгновение ока, разом.
14 I Він поруйнує його, як руйнується по́суд ганча́рський, розбиваючи без милосердя його, і в ула́мках його не знайдеться ані черепка́, щоб із о́гнища взяти огню́ чи води зачерпну́ти з кринички.	14 Разлетится она, как глиняный сосуд, по которому ударили со всего размаху, так что не сыщут и черепка среди обломков, коим можно было бы уголек из очага выхватить или воды из пруда зачерпнуть».
15 Бо так промовляє Господь, Бог, Святий Ізраїлів: Коли ви наве́рнетесь та спочи́нете, то врято́вані будете, сила вам буде в ути́шенні та в сподіва́нні. Та ви не хотіли,	15 Посему говорит вам Владыка ГОСПОДЬ, Святой Бог Израилев: «Спасены вы будете, если обратитесь и успокоитесь; сила ваша — в спокойствии и уповании. Но вы противились
16 і казали: „О ні, бо на ко́нях втечемо“, тому́ то втікати ви будете, „На баски́х ми поїдемо“, тому стануть баски́ми пого́ничі ваші!	16 и говорили: „Убежим, спасемся верхом!“ Что ж, вам и придется бегством спасаться. А говорили: „Вскачь понесемся!“ Но преследующие вас не дадут вам спуску.
17 Від крику одно́го — поли́не одна тисяча, від крику п'ятьох — дремене́те ви всі, аж зоста́нетеся, немов що́гла ота на верше́чку гори, і немов пра́пор на взгі́р'ї!	17 Погрозит один — тысяча вас побежит, а если пятеро угрожать станут — все побежите, и останется от вас лишь брошенное древко на горе да знамя на холме».
18 І проте Господь буде чекати, щоб помилувати вас, і тому́ Він піді́йметься, щоб милосердя вчинити над вами. Бо Господи — то Бог правосу́ддя: блаженні всі ті, хто наді́ю на Нього кладе́!	18 А ГОСПОДЬ жаждет явить вам милость Свою; восходит Он, чтобы пожалеть вас. Ибо ГОСПОДЬ — Бог праведный, потому блажен всяк, кто на Него уповает!
19 Бо ти, о наро́де в Сіоні, що в Єрусалимі сидиш, плакати — не будеш ти плакати: милости́вим поправді Він буде до тебе на голос блага́ння твого, і як почує його, відповість Він тобі.	19 Не будете вы более проливать слезы, народ, в Иерусалиме живущий, Сион населяющий! Бог милость Свою тебе явит, и, если заплачешь ты, — Он отзовется, едва услышав.
20 І дасть вам Господь хліба в у́тиску і воду в гноби́тельстві, та твої вчителі́ вже не бу́дуть хова́тись, і очі твої вчителі́в твоїх бачити бу́дуть.	20 Пусть порой горьким хлебом накормит Владыка тебя, утолит жажду твою водой печали, но не скроется от тебя Учитель твой — своими глазами будешь видеть Его,
21 А коли ви відхи́литесь право́руч, чи пі́дете ліво́руч, то вуха твої будуть чути те слово, яке позад тебе казатиме: „Це та дорога, — просту́йте ви нею!“	21 ушами своими услышишь, как голос позади тебя скажет: «Вот путь, по нему и ступай», — едва лишь уклонишься вправо или влево.
22 І нечистим учините ви поволо́ку бовва́нів своїх із срібла́ й покриття́ на божка́ золотого свого, розпоро́шиш ти їх, як нечисте, і „геть" скажеш йому́.	22 Выбросишь тогда, как скверну всякую, идолов посеребренных, статуи позолоченные, как женщина выбрасывает вещи после истечений, и скажешь им: «Вон отсюда!»
23 І Він пошле дощ на насіння твоє, яким бу́деш обсі́ювати землю, та хліб урожаю землі, — і пожи́вний та ситий він буде. Того дня на широкім пасо́виську па́стися буде твоя череда́,	23 Тогда пошлет Господь дождь на твои семена, и урожай, который взрастит земля, будет богат и обилен; и станут стада твои пастись на просторных пастбищах,
24 а воли й віслюки́, що обро́блюють землю, будуть мі́шанку їсти солону, лопа́тою й ві́ялкою перечи́щену.	24 а волы и ослы, с коими возделываешь ты свои поля, будут есть корм, хорошо подсоленный, провеянный вилами и лопатой.
25 І на кожній високій горі та на кожному взгі́р'ї високому бу́дуть струмки́ та пото́ки води в день великого бо́ю, коли ба́шти попа́дають.	25 И потечет с гор, со всех вершин и холмов вода ручьями и потоками — в день великой резни, когда башни падут.
26 І світло місяця стане, немов світло сонця, світло ж сонця усе́меро буде ясніше, як сімох днів, у той день, як Господь перев'я́же злама́ння народу Свого та заго́їть пора́нення вдару Свого!	26 Луна станет светить, как солнце, а солнце — всемеро сильнее, словно семь дней разом засияют, и перевяжет ГОСПОДЬ раны Своего народа, исцелит нанесенные увечья.
27 Ось Іме́ння Господнє прихо́дить здале́ка, палахкоти́ть Його гнів, і здійма́ється тя́жко: Його уста обу́рення повні, язик же Його, як жеру́щий огонь,	27 Грядет ГОСПОДЬ, уже слышно имя Его! Среди густых облаков дыма пылает гнев Его, уста Его исполнены негодования, язык Его — пламя всепожирающее;
28 Його ж подих, як пото́п заливни́й, що до шиї сяга́є, щоб просі́яти люди на ситі погибелі. І буде на ще́лепах людів вузде́чка, що тя́гне до блу́ду.	28 дыхание Его — бурный поток, захлестывает по горло. Просеет Господь народы сквозь сито разорения, наденут на них узду и уведут с пути.
29 Буде пісня для вас, як за но́чі освя́чення свята, і радість сердечна, мов у то́го, хто ходить з сопі́лкою, щоб вийти на го́ру Господню до Скелі Ізраїля.	29 А у вас песни будут звучать, как в ночь священного празднества, возликуют сердца ваши, как у тех, кто восходит под звуки флейт на гору ГОСПОДНЮ, к Скале Израиля.
30 І Господь дасть почути велич голосу Свого, опуска́ння ж раме́на Свого покаже у гніві бурхли́вому та в огняно́му жеру́щому по́лум'ї, у бурі й дощі, та в камі́нному граді!	30 Слышен будет могучий ГОСПОДА глас, увидите, как опустится Его рука — яростным гневом, пожирающим огнем, бурей, потопом, каменным градом.
31 Бо від голосу Господа буде лякатись Ашшу́р, що жезлом буде битий.	31 Сотрясет Ассирию голос ГОСПОДА, жезлом Он ее поразит.
32 І станеться, кожне уда́рення кия кара́ння Його, що на нього Господь покладе, буде з бу́бнами й а́рфою, і Він рухом Своєї руки воюватиме з ним у боя́х.	32 И всякий удар Его жезла, который определил и направил ГОСПОДЬ, под звуки бубнов и лир будет нанесен — без устали разит Его рука!
33 Бо давно пригото́влений То́фет, — пригото́влений він і для царя, глибоким, широким учи́нений; на бага́тті огню його й дров багате́нно, — запалить його подих Господній, немов би пото́ка сірча́ного!	33 Костер погребальный давно уже устроен, приготовлен он для царя, широк он и высок, дров в нем много и веществ горючих — дуновение ГОСПОДА запалит его, и взовьется он, словно поток серы горящей.

Старий
завіт

Новий
завіт

Iсая

Розділ 30

Книга пророка Исайи

Глава 30

Iсая

Розділ 30

Книга пророка Исайи

Глава 30

Старий завіт

Новий завіт

Iсая

Розділ 30

Книга пророка Исайи

Глава 30

Iсая

Розділ 30

Книга пророка Исайи

Глава 30

Старий
завіт

Новий
завіт