ЕкклезiястРозділ 6 |
|
1 |
|
2 Ось люди́на, що Бог їй багатство дає, і маєтки та славу, і недостатку ні в чо́му, чого́ зажадає, не чує вона для своєї душі, але Бог не дав вла́ди їй те спожива́ти, — бо чужа люди́на те поїсть: Це марно́та й неду́га тяжка́! |
|
3 Якби сотню дітей наплоди́в чоловік, і прожи́в пречисле́нні літа́, і дні віку його були довгі, але не наси́тилась добрим душа його, а до того не мав би й належного по́хорону, то кажу́: недоно́скові краще від нього! |
|
4 Бо в марно́ті прийшов він, і в те́мряву йде, і в те́мряві сховане буде іме́ння його, — |
|
5 ані сонця не бачив він, ані пізнав: йому́ спокійніше від того! |
|
6 А коли б він жив дві́чі по тисячі літ, та не бачив добра́, — то хіба не до місця одно́го все йде? |
|
7 Увесь труд люди́ни — для рота її, і пожада́ння її не випо́внюються. |
|
8 Бо що більшого має мудрець, ніж безглуздий, що має убогий над те, що перед живими уміє ходити? |
|
9 Краще бачити очима, аніж мандрува́ти жада́ннями, — і тако́ж це марно́та та ло́влення вітру... |
|
10 Що було́, тому йме́ння його вже нада́не давно, і відо́ме, що він чоловік, і він не може правува́тися з сильнішим від нього, |
|
11 бо багато рече́й, що марно́ту примно́жують, але яка ко́ристь від них для люди́ни? |
|
12 Бо хто знає, що́ добре люди́ні в житті, за небагатьох днів марно́го життя її, які пробуває вона, немов тінь? Та й що́ хто розкаже люди́ні, що́ буде під сонцем по ній? |
Книга Экклезиаста, или ПроповедникаГлава 6 |
|
1 |
|
2 Иному Бог дает и богатство, и состояние, и славу — всё, чего только душа ни пожелает, — но не дает ему Бог возможности насытиться всем этим. А насытится всем человек чужой. Так что всё это тщета да злая напасть! |
|
3 А кто родил сотню детей и прожил долгие годы, но при всём своем долголетии не насытился счастьем и погребения не удостоился, о таком скажу: выкидыш — и тот счастливее. |
|
4 Он был понапрасну зачат и во тьму ушел, и во тьме уже сокрыто имя его: |
|
5 выкидыш солнца и не видел, и не знал — ему покойнее, чем жившему. |
|
6 А если прожил человек дважды по тысяче лет, но ничего хорошего не видел — не всем ли один конец? |
|
7 |
|
8 Да и чем мудрый лучше глупца, и какой прок бедняку, даже если он знает, как жить? |
|
9 Лучше то, что видят глаза, чем то, что бередит душу: и это всё тщета и погоня за ветром! |
|
10 |
|
11 И много слов говорится на ветер — что проку в них человеку? |
|
12 Да и кто знает, что надобно человеку во все дни ускользающей, словно тень, жизни его, и кто поведает ему, что станется после него под солнцем? |
ЕкклезiястРозділ 6 |
Книга Экклезиаста, или ПроповедникаГлава 6 |
|
1 |
1 |
|
2 Ось люди́на, що Бог їй багатство дає, і маєтки та славу, і недостатку ні в чо́му, чого́ зажадає, не чує вона для своєї душі, але Бог не дав вла́ди їй те спожива́ти, — бо чужа люди́на те поїсть: Це марно́та й неду́га тяжка́! |
2 Иному Бог дает и богатство, и состояние, и славу — всё, чего только душа ни пожелает, — но не дает ему Бог возможности насытиться всем этим. А насытится всем человек чужой. Так что всё это тщета да злая напасть! |
|
3 Якби сотню дітей наплоди́в чоловік, і прожи́в пречисле́нні літа́, і дні віку його були довгі, але не наси́тилась добрим душа його, а до того не мав би й належного по́хорону, то кажу́: недоно́скові краще від нього! |
3 А кто родил сотню детей и прожил долгие годы, но при всём своем долголетии не насытился счастьем и погребения не удостоился, о таком скажу: выкидыш — и тот счастливее. |
|
4 Бо в марно́ті прийшов він, і в те́мряву йде, і в те́мряві сховане буде іме́ння його, — |
4 Он был понапрасну зачат и во тьму ушел, и во тьме уже сокрыто имя его: |
|
5 ані сонця не бачив він, ані пізнав: йому́ спокійніше від того! |
5 выкидыш солнца и не видел, и не знал — ему покойнее, чем жившему. |
|
6 А коли б він жив дві́чі по тисячі літ, та не бачив добра́, — то хіба не до місця одно́го все йде? |
6 А если прожил человек дважды по тысяче лет, но ничего хорошего не видел — не всем ли один конец? |
|
7 Увесь труд люди́ни — для рота її, і пожада́ння її не випо́внюються. |
7 |
|
8 Бо що більшого має мудрець, ніж безглуздий, що має убогий над те, що перед живими уміє ходити? |
8 Да и чем мудрый лучше глупца, и какой прок бедняку, даже если он знает, как жить? |
|
9 Краще бачити очима, аніж мандрува́ти жада́ннями, — і тако́ж це марно́та та ло́влення вітру... |
9 Лучше то, что видят глаза, чем то, что бередит душу: и это всё тщета и погоня за ветром! |
|
10 Що було́, тому йме́ння його вже нада́не давно, і відо́ме, що він чоловік, і він не може правува́тися з сильнішим від нього, |
10 |
|
11 бо багато рече́й, що марно́ту примно́жують, але яка ко́ристь від них для люди́ни? |
11 И много слов говорится на ветер — что проку в них человеку? |
|
12 Бо хто знає, що́ добре люди́ні в житті, за небагатьох днів марно́го життя її, які пробуває вона, немов тінь? Та й що́ хто розкаже люди́ні, що́ буде під сонцем по ній? |
12 Да и кто знает, что надобно человеку во все дни ускользающей, словно тень, жизни его, и кто поведает ему, что станется после него под солнцем? |