Об'явленняРозділ 17 |
1 |
2 З нею розпусту чинили зе́мні царі, і вином розпусти її впивались ме́шканці землі“. |
3 І в дусі повів він мене на пустиню. І побачив я жінку, що сиділа на червоній звіри́ні, переповненій імена́ми богознева́жними, яка мала сім голів і десять ро́гів. |
4 А жінка була одягнена в порфіру й кармази́н, і приоздо́блена золотом і дорогоцінним камі́нням та пе́рлами. У руці своїй мала вона золоту чашу, повну гидо́ти та не́чести розпусти її. |
5 А на чолі́ її було написане ім'я́, таємниця: „Великий Вавилон, — мати розпусти й гидо́ти землі“. |
6 І бачив я жінку, п'яну́ від крови святих і від крови мучеників Ісусових, і, бачивши її, дивува́вся я дивом великим. |
7 |
8 Звіри́на, яку бачив я, була — і нема, і має вийти з безо́дні — і пі́де вона на погибіль. А ме́шканці землі, що їхні імена не записані в книгу життя від закла́дин світу, дивуватися будуть, як побачать, що звіри́на була — і нема, і з'я́виться. |
9 Тут розум, що має він мудрість. Сім голів — це сім гір, що на них сидить жінка. І сім царів, — |
10 п'ять їх упало, один є, другий іще не прийшов, а як при́йде, то мусить він трохи пробути. |
11 І звіри́на, що була́ — і нема, і вона — сама во́сьма й з сімох, і йде на погибіль. |
12 А десять тих рогів, що бачив ти їх, — то десять царів, що ще не прийняли́ царства, але при́ймуть вла́ду царську́ із звіри́ною на одну годину. |
13 Вони мають одну думку, а силу та вла́ду свою віддадуть звіри́ні. |
14 Вони воюватимуть проти Агнця та Агнець переможе їх, бо Він — „Господь над панами та Цар над царями“. А ті, хто з Ним, покликані, і вибрані, і вірні“. |
15 І говорить до мене: „Во́ди, що бачив ти їх, де сидить та розпу́сниця, то наро́ди та люди, і племе́на та язи́ки. |
16 А десять рогів, що ти бачив їх, та звіри́на, — вони знена́видять розпусницю, спусто́шать її й обнажа́ть, і з'їдять її тіло, і огнем її спалять. |
17 Бо Бог дав їм до серця, щоб волю чинили Його, маючи одну думку, і щоб царство своє віддали́ звіри́ні, аж поки не ви́повняться слова́ Божі. |
18 А жінка, яку ти бачив, то місто велике, що панує над царями земними“. |
ОткровениеГлава 17 |
1 |
2 С нею творили блуд цари земные, пьянели от вина блудодеяния ее и простые смертные». |
3 |
4 Во всё пурпурное и багряное была одета женщина и блистала золотом, драгоценными камнями и жемчугом. Она держала в руке золотую чашу, полную мерзостей и нечистот блуда ее. |
5 На лбу было написано у нее таинственное имя: |
6 Видно было, что женщина опьянела от крови людей Божиих и крови свидетелей Иисуса. |
7 Но ангел спросил меня: «Чему так удивился ты? Я открою тебе тайну женщины и носящего ее зверя с семью головами и десятью рогами. |
8 Зверь этот, которого ты видел, он когда-то был, и нет его, он вновь поднимется из бездны, прежде чем погибнуть ему. Многие из живущих на земле, те, чьи имена от сотворения мира не вписаны в Книгу Жизни, будут изумлены, когда увидят зверя, который был, и нет его, но вот снова будет здесь. |
9 |
10 из которых пятеро пали, один правит, а другой, седьмой, еще не пришел. Когда же придет он, недолго ему оставаться. |
11 А зверь, который был и которого нет, он восьмой, но он в то же время один из тех семерых и к гибели своей идет. |
12 |
13 У них общая цель, потому и отдают цари силу и власть свою зверю. |
14 Они сразятся с Агнцем, но Он победит их, потому что Он Царь царей и Господь господствующих и с Ним — призванные, избранные и верные». |
15 |
16 Десять рогов, которые ты видел, и зверь, их носящий, возненавидят блудницу и расправятся с ней: оголят они ее, и пожрут плоть ее, и огнем ее сожгут. |
17 Бог положил на сердце царям исполнить эту волю Его, одну эту волю исполнить, и отдать зверю царства их до той поры, пока не исполнятся слова Божии. |
18 А женщина, которую ты видел, — это столица великая: над царями земли она властна». |
Об'явленняРозділ 17 |
ОткровениеГлава 17 |
1 |
1 |
2 З нею розпусту чинили зе́мні царі, і вином розпусти її впивались ме́шканці землі“. |
2 С нею творили блуд цари земные, пьянели от вина блудодеяния ее и простые смертные». |
3 І в дусі повів він мене на пустиню. І побачив я жінку, що сиділа на червоній звіри́ні, переповненій імена́ми богознева́жними, яка мала сім голів і десять ро́гів. |
3 |
4 А жінка була одягнена в порфіру й кармази́н, і приоздо́блена золотом і дорогоцінним камі́нням та пе́рлами. У руці своїй мала вона золоту чашу, повну гидо́ти та не́чести розпусти її. |
4 Во всё пурпурное и багряное была одета женщина и блистала золотом, драгоценными камнями и жемчугом. Она держала в руке золотую чашу, полную мерзостей и нечистот блуда ее. |
5 А на чолі́ її було написане ім'я́, таємниця: „Великий Вавилон, — мати розпусти й гидо́ти землі“. |
5 На лбу было написано у нее таинственное имя: |
6 І бачив я жінку, п'яну́ від крови святих і від крови мучеників Ісусових, і, бачивши її, дивува́вся я дивом великим. |
6 Видно было, что женщина опьянела от крови людей Божиих и крови свидетелей Иисуса. |
7 |
7 Но ангел спросил меня: «Чему так удивился ты? Я открою тебе тайну женщины и носящего ее зверя с семью головами и десятью рогами. |
8 Звіри́на, яку бачив я, була — і нема, і має вийти з безо́дні — і пі́де вона на погибіль. А ме́шканці землі, що їхні імена не записані в книгу життя від закла́дин світу, дивуватися будуть, як побачать, що звіри́на була — і нема, і з'я́виться. |
8 Зверь этот, которого ты видел, он когда-то был, и нет его, он вновь поднимется из бездны, прежде чем погибнуть ему. Многие из живущих на земле, те, чьи имена от сотворения мира не вписаны в Книгу Жизни, будут изумлены, когда увидят зверя, который был, и нет его, но вот снова будет здесь. |
9 Тут розум, що має він мудрість. Сім голів — це сім гір, що на них сидить жінка. І сім царів, — |
9 |
10 п'ять їх упало, один є, другий іще не прийшов, а як при́йде, то мусить він трохи пробути. |
10 из которых пятеро пали, один правит, а другой, седьмой, еще не пришел. Когда же придет он, недолго ему оставаться. |
11 І звіри́на, що була́ — і нема, і вона — сама во́сьма й з сімох, і йде на погибіль. |
11 А зверь, который был и которого нет, он восьмой, но он в то же время один из тех семерых и к гибели своей идет. |
12 А десять тих рогів, що бачив ти їх, — то десять царів, що ще не прийняли́ царства, але при́ймуть вла́ду царську́ із звіри́ною на одну годину. |
12 |
13 Вони мають одну думку, а силу та вла́ду свою віддадуть звіри́ні. |
13 У них общая цель, потому и отдают цари силу и власть свою зверю. |
14 Вони воюватимуть проти Агнця та Агнець переможе їх, бо Він — „Господь над панами та Цар над царями“. А ті, хто з Ним, покликані, і вибрані, і вірні“. |
14 Они сразятся с Агнцем, но Он победит их, потому что Он Царь царей и Господь господствующих и с Ним — призванные, избранные и верные». |
15 І говорить до мене: „Во́ди, що бачив ти їх, де сидить та розпу́сниця, то наро́ди та люди, і племе́на та язи́ки. |
15 |
16 А десять рогів, що ти бачив їх, та звіри́на, — вони знена́видять розпусницю, спусто́шать її й обнажа́ть, і з'їдять її тіло, і огнем її спалять. |
16 Десять рогов, которые ты видел, и зверь, их носящий, возненавидят блудницу и расправятся с ней: оголят они ее, и пожрут плоть ее, и огнем ее сожгут. |
17 Бо Бог дав їм до серця, щоб волю чинили Його, маючи одну думку, і щоб царство своє віддали́ звіри́ні, аж поки не ви́повняться слова́ Божі. |
17 Бог положил на сердце царям исполнить эту волю Его, одну эту волю исполнить, и отдать зверю царства их до той поры, пока не исполнятся слова Божии. |
18 А жінка, яку ти бачив, то місто велике, що панує над царями земними“. |
18 А женщина, которую ты видел, — это столица великая: над царями земли она властна». |