ДаниїлРозділ 11 |
1 |
2 А тепер об'явлю́ тобі правду. Ось іще три царі повстануть для Персії, а четвертий збагати́ться багатством, більшим від усіх, а своєю силою в багатстві своїм підбу́рить усе проти грецького царства. |
3 І повстане хоробрий цар, і запанує великим панува́нням, і робитиме за своїм уподо́банням. |
4 Та коли він повстане, бу́де зруйно́ване його царство, і буде розді́лене на чотири небесні вітри́, а не на його наща́дків, і не за його панува́нням, яким він панував, бо царство його буде ви́рване й да́не іншим, а не їм. |
5 І зміцни́ться півде́нний цар, але один з його князів переси́лить його й запанує, його панува́ння — панува́ння велике. |
6 Але по ро́ках вони поєдна́ються, і дочка́ південного царя при́йде до царя півні́чного, щоб зробити мир. Але не затри́має він сили свого раме́на, і не встане потомство його, але буде ви́дана вона й ті, що вели її, і та, що її породила, і той, що міцно тримав її за тих часів. |
7 І повстане один із галу́зки її ко́реня на його місце, і він вийде проти ві́йська, і вві́йде в тверди́ню півні́чного царя, і буде ді́яти проти них, і опанує їх. |
8 І їхніх богів з їхніми литими бовва́нами, ра́зом з їхнім улю́бленим по́судом, золотом та сріблом поведе в неволю до Єгипту, і він роки стоятиме більше від північного царя. |
9 І він уві́йде в царство південного царя, але ве́рнеться до своєї землі. |
10 А сини його озбро́ються, і зберуть на́товп числе́нних войовникі́в, і один із них конче пі́де, і все позаливає, і пере́йде край, і ве́рнеться, і воюватиме аж до його тверди́ні. |
11 І розлю́титься південний цар, і вийде та й воюватиме з ним, з царем північним, і виставить велике многолю́дство, і цей на́товп буде відда́ний у його руку. |
12 І буде зни́щений той на́товп, і пови́щиться його серце, і він кине десятити́сячки, та не буде си́льний. |
13 І ве́рнеться північний цар, і виставить на́товп, більший від першого, а на кінець часів та років він конче при́йде з великим ві́йськом та з числе́нним маєтком. |
14 І за того ча́су багато-хто повстануть на південного царя, а сини наси́льників твого наро́ду піді́ймуться, щоб спра́вдилось видіння, і вони спіткну́ться. |
15 І при́йде північний цар, і наси́пле вала, і здобуде тверди́нне місто, і не встоять раме́на півдня та його добі́рний наро́д, і не буде сили всто́яти. |
16 I робитиме той, хто при́йде на нього, за своєю вподо́бою, і не буде того, хто встояв би перед ним. І стане він у Пишному Кра́ї, і буде погибель у його руці. |
17 І зверне він своє обличчя, щоб прийти́ з поту́гою всього свого царства, і складе догово́ра з ним. І дасть йому молоду дочку́ за жінку, щоб знищити землю, та це не вдасться, і не станеться йому. |
18 І зверне́ він обличчя своє на острови́, і здобуде багато. Але вождь спинить йому нару́гу його, все́меро заплатить йому за наруги його. |
19 І зверне він своє обличчя до твердинь свого кра́ю, і спіткнеться й упаде́, і не буде зна́йдений. |
20 А на його місці стане той, що скаже побі́рникові податків перейти пишно́ту царства, та за кілька днів він загине, але не від гніву й не від бо́ю. |
21 І стане на його місці пого́рджуваний, та не дадуть йому царсько́ї поша́ни, але він при́йде непомітно, й опанує царство ле́стощами. |
22 А війська́, що затоплювали, він зато́пить і знищить, і навіть самого воло́даря, що з ним поєднався. |
23 А від ча́су поєдна́ння з ним він робитиме ома́ну, і піді́йметься, і зміцни́ться мали́м наро́дом. |
24 Він уві́йде непомітно в ситу округу, і зробить те, чого не робили батьки його та батьки його батьків. Він порозкида́є їм награбо́ване, і здо́бич, і маєток, і на твердині буде замишляти свої за́думи, але до ча́су. |
25 І він збудить свою силу та своє серце на південного царя з великим військом. А південний цар підгото́виться до війни з ві́йськом великим та дуже міцни́м, та не всто́їть, бо замишляють на нього за́думи. |
26 А ті, що їдять його поживу, поб'ють його, і його ві́йсько позаливає край, і попа́дають числе́нні забиті. |
27 А серце обох цих царів буде на лихе, і при одно́му столі вони бу́дуть говорити неправду, але не буде у́спіху, бо кінець буде ще відкла́дений на озна́чений час. |
28 І він ве́рнеться до свого кра́ю з великим маєтком, а його серце буде проти святого заповіту; і він зробить, і ве́рнеться до свого кра́ю. |
29 На умо́влений час він пове́рнеться, і при́йде на південь, але останнє не буде, як перше. |
30 І при́йдуть на нього кіттейські кораблі́, і він налякається, і ве́рнеться, і буде чинити опір святому заповітові, і зробить своє. І він ве́рнеться, і пого́диться з тими, хто поки́нув святий заповіт. |
31 I повстануть його війська́ та й знева́жать святиню, твердиню, і спинять сталу жертву, і поставлять гидо́ту спусто́шення. |
32 А тих, хто чинить несправедливе на заповіт, він прихилить через ле́стощі. А наро́д, що знає свого Бога, зміцніє та й ді́ятиме. |
33 А розумні з народу на́вчать багатьох, але спіткну́ться об меча та по́лум'я, об поло́н та грабі́ж якийсь час. |
34 А коли вони спіткну́ться, будуть спомо́жені мало́ю поміччю, хоч до них прилу́чаться багато-хто ле́стощами. |
35 А дехто з тих розумних спіткну́ться, щоб очистити себе, і щоб вибрати, і щоб вибілитися аж до кінце́вого ча́су, бо ще час до умо́вленого ча́су. |
36 І буде робити той цар за своїм уподо́банням, і піді́йметься, і пови́щиться понад усякого бога, і на Бога богів говоритиме дивні речі, і матиме у́спіх, аж по́ки не дове́ршиться гнів, бо ви́конається те, що було вирішене. |
37 І він не буде придивлятися до богів своїх батьків, і на побажа́ння жінок, і на всякого бога не буде дивитися, бо він звели́чить себе понад кожного. |
38 Але він буде віддавати честь богові твердинь на його місці, та богові, якого не знали батьки його, віддаватиме честь золотом, і срі́блом, і дорогоцінним камі́нням, і реча́ми кошто́вними. |
39 І він посадить у твердині наро́да чужого бога. Тому́, хто пізнає його, примно́жить славу, і вчи́нить їх панами над багатьма́, і поділить землю на заплату. |
40 А в кінці ча́су зудариться з ним південний цар. І кинеться на нього північний цар колесни́цями, і верхівця́ми, і числе́нними кораблями, і при́йде на краї́, і позаливає та пере́йде їх. |
41 І він при́йде до Пишного Кра́ю, і багато-хто спіткну́ться, та оці втечуть від його руки: Едом, і Моав, і останок Аммонових синів. |
42 І він простягне́ свою руку на краї, і не втече єгипетський край. |
43 І він запанує над ска́рбами золота й срібла, та над усіма́ коштовними реча́ми Єгипту. А ліві́йці та етіо́пляни пі́дуть за ним. |
44 Але́ його налякають вістки́ зо сходу та з пі́вночі, і він вийде з великою лю́тістю, щоб багатьох погубити та зробити закля́ттям. |
45 І поставить намети свого́ пала́цу між морями та горою пишної святині. Та він при́йде до свого кінця, але не буде йому помічника́. |
Книга пророка ДаниилаГлава 11 |
1 |
2 |
3 Тогда явится царь воинственный, он будет править весьма властно и действовать по своему произволу. |
4 Но лишь только он поднимется, расширив свои владения, как его царству придет конец: распадется оно на четыре части. Не будет больше царство это таким сильным, каким было при нем, потому что будет раздроблено, и не достанется его потомству — будет оно отдано чужим. |
5 |
6 С течением времени они станут союзниками; и чтобы скрепить союз между ними, дочь царя южного будет отдана царю северному. Но не удержит она власти в своих руках, да и принявший ее у власти не останется. И она, и сопровождавшие ее, и ее дитя, и покровительствовавший ей — все окажутся жертвами предательства. |
7 |
8 И даже идолов противников своих, их литых истуканов, он как добычу увезет в Египет вместе с их драгоценными сосудами, золотом и серебром. После этого он на несколько лет оставит царя северного в покое. |
9 Затем царь северный вторгнется во владения царя южного, но должен будет возвратиться в свои земли. |
10 |
11 Царь южный придет в ярость и вступит в сражение с царем северным, а тот выставит большое войско, но оно будет отдано во власть царя южного. |
12 Когда сметена будет эта враждебная сила, победитель преисполнится гордости. Он уничтожит десятки тысяч, но не сохранит своего господства — |
13 царь северный вновь соберет силы, еще больше прежних, и вернется с огромным, хорошо вооруженным войском через несколько лет. |
14 |
15 Тогда явится царь северный, возведет осадный вал и штурмом возьмет укрепленный город. Не устоят силы юга — даже отборное войско не выдержит осады, сил ему не хватит. |
16 А вторгшийся захватчик будет действовать по своему произволу, и никто не сможет дать ему отпор. Утвердится он в Прекрасной Земле и будет способен ее уничтожить. |
17 Он вознамерится выступить со всею мощью своего царства, пойдет на всякие соглашения и попытается, отдав царю южному дочь в жены, овладеть теми землями, но осуществить свои замыслы ему не удастся. |
18 Тогда он обратит свой взор на прибрежные земли, и многие из них он захватит, но найдется полководец, который остановит его дерзкие действия, обратив эту дерзость против него самого. |
19 Придется ему отступить в укрепленные города своей страны, но оступится он, упадет — и его не станет. |
20 |
21 Место его на престоле займет другой — человек презренный, которому царский титул и не предназначался. Он придет к власти по беспечности людей и приберет к рукам царство хитрыми и льстивыми речами. |
22 Будут смыты, как потопом, и сокрушены перед ним несметные силы, а с ними — и вождь завета. |
23 После того как заключат с ним союз, он станет поступать вероломно; и хотя лишь немногие будут его поддерживать, он укрепится во власти. |
24 Нападать будет он на богатые земли, когда того не ожидают, и творить будет то, чего не творили ни отцы его, ни деды. Расточать будет он среди своих сторонников добычу, награбленное добро и богатство, и замышлять нападения на укрепленные города — но всё это до времени. |
25 Соберет он все свои силы, преисполнится решимости и поведет огромное войско против царя южного. Царь южный также выйдет на войну с огромным и очень сильным войском, однако из-за козней, ему устроенных, устоять не сможет. |
26 Те, кто с ним разделял трапезу, погубят его, и растечется его войско, как вода, потеряв на полях многих убитыми. |
27 Оба эти царя будут вынашивать злобу и лгать друг другу даже сидя за одним столом, но желаемого не достигнут — положен будет тому предел в назначенный срок. |
28 Возвращаясь в свою страну с великим богатством, царь северный затаит в своем сердце ненависть к святому завету. Но он сделает то, что задумал, и вернется в свою землю. |
29 |
30 Выйдут против него корабли Киттима — и он, упав духом, повернет назад и направит свою ярость на святой завет. Вернувшись домой, начнет царь северный выказывать расположение тем, кто отступил от святого завета. |
31 Силы, ему подвластные, будут осквернять Святилище — данное Богом прибежище. Они упразднят ежедневное священнодействие и будут насаждать ту мерзость, что приводит к запустению. |
32 Тех, кто нарушил завет, царь северный совратит своими льстивыми речами, но люди, которые чтут Бога своего, решительно восстанут против него. |
33 Мудрые будут учить многих, однако на время они станут жертвами гонений — меча и огня, тюрем и грабежей. |
34 Они не останутся без поддержки, когда будут изнемогать, но многие присоединятся к ним только для вида. |
35 Из мудрых иные падут: они тоже должны быть испытаны, облагорожены и очищены — быть тому до срока, до времени конца, который наступит в свой час. |
36 |
37 Не посчитается он ни с Богом отцов своих, ни с божеством, желанным для женщин: превознесется над всем, потому что любое божество для него — ничто. |
38 Вместо этих богов он будет воздавать почести богу силы: праотцы его не признавали этого бога, а он будет чествовать его золотом и серебром, драгоценными камнями и богатыми дарами. |
39 И укреплять он будет свои самые мощные крепости, поклоняясь этому чужому божеству. Признавшим же его за властителя он воздаст великие почести, наделит властью над многими и наградит землями. |
40 |
41 Войдет и в Прекрасную Землю, и десятки тысяч станут его жертвами; избегнут той участи только Эдом, Моав и цвет сынов Аммона. |
42 И когда он станет захватывать одну страну за другой, не спасется и Египет |
43 царь северный завладеет сокровищами Египта: золотом, серебром и разными драгоценностями; покорно последуют за ним ливийцы и нубийцы. |
44 Но слухи с востока и севера встревожат царя, и он в сильнейшей ярости выйдет уничтожать и губить многих. |
45 Раскинет он шатры свои царские между морем и прекрасной Святой горой, но ему придет конец — и никто ему уже не поможет. |
ДаниїлРозділ 11 |
Книга пророка ДаниилаГлава 11 |
1 |
1 |
2 А тепер об'явлю́ тобі правду. Ось іще три царі повстануть для Персії, а четвертий збагати́ться багатством, більшим від усіх, а своєю силою в багатстві своїм підбу́рить усе проти грецького царства. |
2 |
3 І повстане хоробрий цар, і запанує великим панува́нням, і робитиме за своїм уподо́банням. |
3 Тогда явится царь воинственный, он будет править весьма властно и действовать по своему произволу. |
4 Та коли він повстане, бу́де зруйно́ване його царство, і буде розді́лене на чотири небесні вітри́, а не на його наща́дків, і не за його панува́нням, яким він панував, бо царство його буде ви́рване й да́не іншим, а не їм. |
4 Но лишь только он поднимется, расширив свои владения, как его царству придет конец: распадется оно на четыре части. Не будет больше царство это таким сильным, каким было при нем, потому что будет раздроблено, и не достанется его потомству — будет оно отдано чужим. |
5 І зміцни́ться півде́нний цар, але один з його князів переси́лить його й запанує, його панува́ння — панува́ння велике. |
5 |
6 Але по ро́ках вони поєдна́ються, і дочка́ південного царя при́йде до царя півні́чного, щоб зробити мир. Але не затри́має він сили свого раме́на, і не встане потомство його, але буде ви́дана вона й ті, що вели її, і та, що її породила, і той, що міцно тримав її за тих часів. |
6 С течением времени они станут союзниками; и чтобы скрепить союз между ними, дочь царя южного будет отдана царю северному. Но не удержит она власти в своих руках, да и принявший ее у власти не останется. И она, и сопровождавшие ее, и ее дитя, и покровительствовавший ей — все окажутся жертвами предательства. |
7 І повстане один із галу́зки її ко́реня на його місце, і він вийде проти ві́йська, і вві́йде в тверди́ню півні́чного царя, і буде ді́яти проти них, і опанує їх. |
7 |
8 І їхніх богів з їхніми литими бовва́нами, ра́зом з їхнім улю́бленим по́судом, золотом та сріблом поведе в неволю до Єгипту, і він роки стоятиме більше від північного царя. |
8 И даже идолов противников своих, их литых истуканов, он как добычу увезет в Египет вместе с их драгоценными сосудами, золотом и серебром. После этого он на несколько лет оставит царя северного в покое. |
9 І він уві́йде в царство південного царя, але ве́рнеться до своєї землі. |
9 Затем царь северный вторгнется во владения царя южного, но должен будет возвратиться в свои земли. |
10 А сини його озбро́ються, і зберуть на́товп числе́нних войовникі́в, і один із них конче пі́де, і все позаливає, і пере́йде край, і ве́рнеться, і воюватиме аж до його тверди́ні. |
10 |
11 І розлю́титься південний цар, і вийде та й воюватиме з ним, з царем північним, і виставить велике многолю́дство, і цей на́товп буде відда́ний у його руку. |
11 Царь южный придет в ярость и вступит в сражение с царем северным, а тот выставит большое войско, но оно будет отдано во власть царя южного. |
12 І буде зни́щений той на́товп, і пови́щиться його серце, і він кине десятити́сячки, та не буде си́льний. |
12 Когда сметена будет эта враждебная сила, победитель преисполнится гордости. Он уничтожит десятки тысяч, но не сохранит своего господства — |
13 І ве́рнеться північний цар, і виставить на́товп, більший від першого, а на кінець часів та років він конче при́йде з великим ві́йськом та з числе́нним маєтком. |
13 царь северный вновь соберет силы, еще больше прежних, и вернется с огромным, хорошо вооруженным войском через несколько лет. |
14 І за того ча́су багато-хто повстануть на південного царя, а сини наси́льників твого наро́ду піді́ймуться, щоб спра́вдилось видіння, і вони спіткну́ться. |
14 |
15 І при́йде північний цар, і наси́пле вала, і здобуде тверди́нне місто, і не встоять раме́на півдня та його добі́рний наро́д, і не буде сили всто́яти. |
15 Тогда явится царь северный, возведет осадный вал и штурмом возьмет укрепленный город. Не устоят силы юга — даже отборное войско не выдержит осады, сил ему не хватит. |
16 I робитиме той, хто при́йде на нього, за своєю вподо́бою, і не буде того, хто встояв би перед ним. І стане він у Пишному Кра́ї, і буде погибель у його руці. |
16 А вторгшийся захватчик будет действовать по своему произволу, и никто не сможет дать ему отпор. Утвердится он в Прекрасной Земле и будет способен ее уничтожить. |
17 І зверне він своє обличчя, щоб прийти́ з поту́гою всього свого царства, і складе догово́ра з ним. І дасть йому молоду дочку́ за жінку, щоб знищити землю, та це не вдасться, і не станеться йому. |
17 Он вознамерится выступить со всею мощью своего царства, пойдет на всякие соглашения и попытается, отдав царю южному дочь в жены, овладеть теми землями, но осуществить свои замыслы ему не удастся. |
18 І зверне́ він обличчя своє на острови́, і здобуде багато. Але вождь спинить йому нару́гу його, все́меро заплатить йому за наруги його. |
18 Тогда он обратит свой взор на прибрежные земли, и многие из них он захватит, но найдется полководец, который остановит его дерзкие действия, обратив эту дерзость против него самого. |
19 І зверне він своє обличчя до твердинь свого кра́ю, і спіткнеться й упаде́, і не буде зна́йдений. |
19 Придется ему отступить в укрепленные города своей страны, но оступится он, упадет — и его не станет. |
20 А на його місці стане той, що скаже побі́рникові податків перейти пишно́ту царства, та за кілька днів він загине, але не від гніву й не від бо́ю. |
20 |
21 І стане на його місці пого́рджуваний, та не дадуть йому царсько́ї поша́ни, але він при́йде непомітно, й опанує царство ле́стощами. |
21 Место его на престоле займет другой — человек презренный, которому царский титул и не предназначался. Он придет к власти по беспечности людей и приберет к рукам царство хитрыми и льстивыми речами. |
22 А війська́, що затоплювали, він зато́пить і знищить, і навіть самого воло́даря, що з ним поєднався. |
22 Будут смыты, как потопом, и сокрушены перед ним несметные силы, а с ними — и вождь завета. |
23 А від ча́су поєдна́ння з ним він робитиме ома́ну, і піді́йметься, і зміцни́ться мали́м наро́дом. |
23 После того как заключат с ним союз, он станет поступать вероломно; и хотя лишь немногие будут его поддерживать, он укрепится во власти. |
24 Він уві́йде непомітно в ситу округу, і зробить те, чого не робили батьки його та батьки його батьків. Він порозкида́є їм награбо́ване, і здо́бич, і маєток, і на твердині буде замишляти свої за́думи, але до ча́су. |
24 Нападать будет он на богатые земли, когда того не ожидают, и творить будет то, чего не творили ни отцы его, ни деды. Расточать будет он среди своих сторонников добычу, награбленное добро и богатство, и замышлять нападения на укрепленные города — но всё это до времени. |
25 І він збудить свою силу та своє серце на південного царя з великим військом. А південний цар підгото́виться до війни з ві́йськом великим та дуже міцни́м, та не всто́їть, бо замишляють на нього за́думи. |
25 Соберет он все свои силы, преисполнится решимости и поведет огромное войско против царя южного. Царь южный также выйдет на войну с огромным и очень сильным войском, однако из-за козней, ему устроенных, устоять не сможет. |
26 А ті, що їдять його поживу, поб'ють його, і його ві́йсько позаливає край, і попа́дають числе́нні забиті. |
26 Те, кто с ним разделял трапезу, погубят его, и растечется его войско, как вода, потеряв на полях многих убитыми. |
27 А серце обох цих царів буде на лихе, і при одно́му столі вони бу́дуть говорити неправду, але не буде у́спіху, бо кінець буде ще відкла́дений на озна́чений час. |
27 Оба эти царя будут вынашивать злобу и лгать друг другу даже сидя за одним столом, но желаемого не достигнут — положен будет тому предел в назначенный срок. |
28 І він ве́рнеться до свого кра́ю з великим маєтком, а його серце буде проти святого заповіту; і він зробить, і ве́рнеться до свого кра́ю. |
28 Возвращаясь в свою страну с великим богатством, царь северный затаит в своем сердце ненависть к святому завету. Но он сделает то, что задумал, и вернется в свою землю. |
29 На умо́влений час він пове́рнеться, і при́йде на південь, але останнє не буде, як перше. |
29 |
30 І при́йдуть на нього кіттейські кораблі́, і він налякається, і ве́рнеться, і буде чинити опір святому заповітові, і зробить своє. І він ве́рнеться, і пого́диться з тими, хто поки́нув святий заповіт. |
30 Выйдут против него корабли Киттима — и он, упав духом, повернет назад и направит свою ярость на святой завет. Вернувшись домой, начнет царь северный выказывать расположение тем, кто отступил от святого завета. |
31 I повстануть його війська́ та й знева́жать святиню, твердиню, і спинять сталу жертву, і поставлять гидо́ту спусто́шення. |
31 Силы, ему подвластные, будут осквернять Святилище — данное Богом прибежище. Они упразднят ежедневное священнодействие и будут насаждать ту мерзость, что приводит к запустению. |
32 А тих, хто чинить несправедливе на заповіт, він прихилить через ле́стощі. А наро́д, що знає свого Бога, зміцніє та й ді́ятиме. |
32 Тех, кто нарушил завет, царь северный совратит своими льстивыми речами, но люди, которые чтут Бога своего, решительно восстанут против него. |
33 А розумні з народу на́вчать багатьох, але спіткну́ться об меча та по́лум'я, об поло́н та грабі́ж якийсь час. |
33 Мудрые будут учить многих, однако на время они станут жертвами гонений — меча и огня, тюрем и грабежей. |
34 А коли вони спіткну́ться, будуть спомо́жені мало́ю поміччю, хоч до них прилу́чаться багато-хто ле́стощами. |
34 Они не останутся без поддержки, когда будут изнемогать, но многие присоединятся к ним только для вида. |
35 А дехто з тих розумних спіткну́ться, щоб очистити себе, і щоб вибрати, і щоб вибілитися аж до кінце́вого ча́су, бо ще час до умо́вленого ча́су. |
35 Из мудрых иные падут: они тоже должны быть испытаны, облагорожены и очищены — быть тому до срока, до времени конца, который наступит в свой час. |
36 І буде робити той цар за своїм уподо́банням, і піді́йметься, і пови́щиться понад усякого бога, і на Бога богів говоритиме дивні речі, і матиме у́спіх, аж по́ки не дове́ршиться гнів, бо ви́конається те, що було вирішене. |
36 |
37 І він не буде придивлятися до богів своїх батьків, і на побажа́ння жінок, і на всякого бога не буде дивитися, бо він звели́чить себе понад кожного. |
37 Не посчитается он ни с Богом отцов своих, ни с божеством, желанным для женщин: превознесется над всем, потому что любое божество для него — ничто. |
38 Але він буде віддавати честь богові твердинь на його місці, та богові, якого не знали батьки його, віддаватиме честь золотом, і срі́блом, і дорогоцінним камі́нням, і реча́ми кошто́вними. |
38 Вместо этих богов он будет воздавать почести богу силы: праотцы его не признавали этого бога, а он будет чествовать его золотом и серебром, драгоценными камнями и богатыми дарами. |
39 І він посадить у твердині наро́да чужого бога. Тому́, хто пізнає його, примно́жить славу, і вчи́нить їх панами над багатьма́, і поділить землю на заплату. |
39 И укреплять он будет свои самые мощные крепости, поклоняясь этому чужому божеству. Признавшим же его за властителя он воздаст великие почести, наделит властью над многими и наградит землями. |
40 А в кінці ча́су зудариться з ним південний цар. І кинеться на нього північний цар колесни́цями, і верхівця́ми, і числе́нними кораблями, і при́йде на краї́, і позаливає та пере́йде їх. |
40 |
41 І він при́йде до Пишного Кра́ю, і багато-хто спіткну́ться, та оці втечуть від його руки: Едом, і Моав, і останок Аммонових синів. |
41 Войдет и в Прекрасную Землю, и десятки тысяч станут его жертвами; избегнут той участи только Эдом, Моав и цвет сынов Аммона. |
42 І він простягне́ свою руку на краї, і не втече єгипетський край. |
42 И когда он станет захватывать одну страну за другой, не спасется и Египет |
43 І він запанує над ска́рбами золота й срібла, та над усіма́ коштовними реча́ми Єгипту. А ліві́йці та етіо́пляни пі́дуть за ним. |
43 царь северный завладеет сокровищами Египта: золотом, серебром и разными драгоценностями; покорно последуют за ним ливийцы и нубийцы. |
44 Але́ його налякають вістки́ зо сходу та з пі́вночі, і він вийде з великою лю́тістю, щоб багатьох погубити та зробити закля́ттям. |
44 Но слухи с востока и севера встревожат царя, и он в сильнейшей ярости выйдет уничтожать и губить многих. |
45 І поставить намети свого́ пала́цу між морями та горою пишної святині. Та він при́йде до свого кінця, але не буде йому помічника́. |
45 Раскинет он шатры свои царские между морем и прекрасной Святой горой, но ему придет конец — и никто ему уже не поможет. |