ДiїРозділ 1 |
1 |
2 аж до дня, коли через Духа Святого подав Він нака́зи апо́столам, що їх вибрав, і возні́сся. |
3 А по муці Своїй Він ставав перед ними живий із засві́дченнями багатьма́, і сорок день їм з'являвся та про Боже Царство казав. |
4 |
5 Іван бо водою христив, — ви ж охрищені будете Духом Святим через кілька тих днів!“ |
6 А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: „Чи не ча́су цього відбуду́єш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?“ |
7 А Він їм відказав: „То не ваша справа знати час та добу́, що Отець покла́в у вла́ді Своїй. |
8 Та ви при́ймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками бу́дете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього кра́ю землі“. |
9 І, прорікши оце, як дивились вони, Він уго́ру возно́ситись став, а хмара забра́ла Його сперед їхніх оче́й. |
10 А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі́ у білій одежі ось стали при них, |
11 та й сказали: „Галілейські мужі, — чого стоїте́ й задивля́єтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, при́йде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!“ |
12 Тоді вони повернулись до Єрусалиму з гори, що Оливною зветься, і що знахо́диться по́близько Єрусалиму, на віддаль дороги суботнього дня. |
13 А прийшовши, увійшли вони в го́рницю, де й перебували: Петро та Іван, та Яків та Андрій, Пилип та Фома, Варфоломі́й та Матвій, Яків Алфе́їв та Си́мон Зило́т, та Юда Яковів. |
14 Вони всі однодушно були на невпинній молитві, із жінка́ми, і з Марією, матір'ю Ісусовою, та з братами Його. |
15 |
16 „Мужі-браття! Нале́жало збутись Писа́нню тому́, що устами Давидовими Дух Святий був прорік про Юду, який показав дорогу для тих, хто Ісуса схопи́в, |
17 бо він був зарахований з нами, і же́реб служі́ння оцього прийняв. |
18 І він поле набув за заплату злочи́нства, а впавши сторчма́, він тріснув надво́є, і все нутро́ його вилилось. |
19 І стало відо́ме це всім, хто замешкує в Єрусалимі, тому й поле те на́зване їхнього мовою Акелдама́, що є: Поле крови. |
20 Бо написано в книзі Псалмів: „Нехай пусткою стане мешка́ння його, і нехай пожильця́ в нім не бу́де“, а також: „А служі́ння його забере́ нехай інший“. |
21 |
22 зачавши від хрищення Іванового аж до дня, коли Він вознісся від нас, щоб той ра́зом із нами був свідком Його воскресіння“. |
23 І поставили двох: Йо́сипа, що Варса́вою зветься, і що Юстом був на́званий, та Матті́я. |
24 А молившись, казали: „Ти, Господи, знавче всіх серде́ць, покажи з двох одно́го, котро́го Ти вибрав, |
25 щоб він зайняв місце тієї служби й апо́стольства, що Юда від нього відпав, щоб іти в своє місце“. |
26 І дали́ жеребки́ їм, — і впав жеребо́к на Матті́я, і він зарахований був до одинадцятьо́х апо́столів. |
Деяния посланников МасихаГлава 1 |
1 |
2 до того дня, когда, дав через Святого Духа повеления избранным Им посланникам, Он вознёсся на небеса. |
3 После Своего страдания Он представал перед этими людьми живым со многими доказательствами. Иса являлся им в течение сорока дней и говорил о Царстве Всевышнего. |
4 Однажды, обедая вместе с ними, . Он велел им: |
5 |
6 Когда ученики собрались вместе, они спросили Его: |
7 Он сказал им: |
8 |
9 Сказав это, Он на их глазах был поднят ввысь, и облако скрыло Его от их взглядов. |
10 Они пристально смотрели в небо, пока Он поднимался, как вдруг рядом с ними оказались два человека в белых одеждах. |
11 – Галилеяне, – сказали они, – что вы стоите и смотрите в небо? Этот Иса, Который был взят от вас в небеса, придёт точно таким же образом, каким на ваших глазах вознёсся. |
12 |
13 Придя, они поднялись в верхнюю комнату и там оставались – Петир и Иохан, Якуб и Андер, Филипп и Фома, Варфоломей и Матай, Якуб, сын Алфея, Шимон Зилот и Иуда, сын Якуба. |
14 Все они единодушно пребывали в молитве. С ними были и несколько женщин, а также мать Исы Марьям и Его братья. |
15 В те дни Петир встал посреди верующих (в собрании было около ста двадцати человек) |
16 и сказал: |
17 Иуда был одним из нас и принимал участие в нашем служении. |
18 На деньги, полученные за совершённое им зло, он купил поле, но, упав вниз головой, он разбился, и его внутренности вывалились наружу. |
19 Об этом узнали все жители Иерусалима и прозвали поле на своём языке Хакалдема, то есть «Поле Крови». |
20 Ведь в книге Забур написано: |
21 |
22 начиная с того времени, когда Яхия совершил над Ним обряд погружения в воду и до того дня, когда Иса был взят от нас. Он, как и мы, должен быть свидетелем Его воскресения. |
23 |
24 И помолились: |
25 на это служение: быть Твоим посланником вместо Иуды, который ушёл, куда ему суждено. |
26 Потом они бросили жребий, и жребий выпал на Матфия, который и был причислен к одиннадцати посланникам Масиха. . |
ДiїРозділ 1 |
Деяния посланников МасихаГлава 1 |
1 |
1 |
2 аж до дня, коли через Духа Святого подав Він нака́зи апо́столам, що їх вибрав, і возні́сся. |
2 до того дня, когда, дав через Святого Духа повеления избранным Им посланникам, Он вознёсся на небеса. |
3 А по муці Своїй Він ставав перед ними живий із засві́дченнями багатьма́, і сорок день їм з'являвся та про Боже Царство казав. |
3 После Своего страдания Он представал перед этими людьми живым со многими доказательствами. Иса являлся им в течение сорока дней и говорил о Царстве Всевышнего. |
4 |
4 Однажды, обедая вместе с ними, . Он велел им: |
5 Іван бо водою христив, — ви ж охрищені будете Духом Святим через кілька тих днів!“ |
5 |
6 А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: „Чи не ча́су цього відбуду́єш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?“ |
6 Когда ученики собрались вместе, они спросили Его: |
7 А Він їм відказав: „То не ваша справа знати час та добу́, що Отець покла́в у вла́ді Своїй. |
7 Он сказал им: |
8 Та ви при́ймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками бу́дете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього кра́ю землі“. |
8 |
9 І, прорікши оце, як дивились вони, Він уго́ру возно́ситись став, а хмара забра́ла Його сперед їхніх оче́й. |
9 Сказав это, Он на их глазах был поднят ввысь, и облако скрыло Его от их взглядов. |
10 А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі́ у білій одежі ось стали при них, |
10 Они пристально смотрели в небо, пока Он поднимался, как вдруг рядом с ними оказались два человека в белых одеждах. |
11 та й сказали: „Галілейські мужі, — чого стоїте́ й задивля́єтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, при́йде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!“ |
11 – Галилеяне, – сказали они, – что вы стоите и смотрите в небо? Этот Иса, Который был взят от вас в небеса, придёт точно таким же образом, каким на ваших глазах вознёсся. |
12 Тоді вони повернулись до Єрусалиму з гори, що Оливною зветься, і що знахо́диться по́близько Єрусалиму, на віддаль дороги суботнього дня. |
12 |
13 А прийшовши, увійшли вони в го́рницю, де й перебували: Петро та Іван, та Яків та Андрій, Пилип та Фома, Варфоломі́й та Матвій, Яків Алфе́їв та Си́мон Зило́т, та Юда Яковів. |
13 Придя, они поднялись в верхнюю комнату и там оставались – Петир и Иохан, Якуб и Андер, Филипп и Фома, Варфоломей и Матай, Якуб, сын Алфея, Шимон Зилот и Иуда, сын Якуба. |
14 Вони всі однодушно були на невпинній молитві, із жінка́ми, і з Марією, матір'ю Ісусовою, та з братами Його. |
14 Все они единодушно пребывали в молитве. С ними были и несколько женщин, а также мать Исы Марьям и Его братья. |
15 |
15 В те дни Петир встал посреди верующих (в собрании было около ста двадцати человек) |
16 „Мужі-браття! Нале́жало збутись Писа́нню тому́, що устами Давидовими Дух Святий був прорік про Юду, який показав дорогу для тих, хто Ісуса схопи́в, |
16 и сказал: |
17 бо він був зарахований з нами, і же́реб служі́ння оцього прийняв. |
17 Иуда был одним из нас и принимал участие в нашем служении. |
18 І він поле набув за заплату злочи́нства, а впавши сторчма́, він тріснув надво́є, і все нутро́ його вилилось. |
18 На деньги, полученные за совершённое им зло, он купил поле, но, упав вниз головой, он разбился, и его внутренности вывалились наружу. |
19 І стало відо́ме це всім, хто замешкує в Єрусалимі, тому й поле те на́зване їхнього мовою Акелдама́, що є: Поле крови. |
19 Об этом узнали все жители Иерусалима и прозвали поле на своём языке Хакалдема, то есть «Поле Крови». |
20 Бо написано в книзі Псалмів: „Нехай пусткою стане мешка́ння його, і нехай пожильця́ в нім не бу́де“, а також: „А служі́ння його забере́ нехай інший“. |
20 Ведь в книге Забур написано: |
21 |
21 |
22 зачавши від хрищення Іванового аж до дня, коли Він вознісся від нас, щоб той ра́зом із нами був свідком Його воскресіння“. |
22 начиная с того времени, когда Яхия совершил над Ним обряд погружения в воду и до того дня, когда Иса был взят от нас. Он, как и мы, должен быть свидетелем Его воскресения. |
23 І поставили двох: Йо́сипа, що Варса́вою зветься, і що Юстом був на́званий, та Матті́я. |
23 |
24 А молившись, казали: „Ти, Господи, знавче всіх серде́ць, покажи з двох одно́го, котро́го Ти вибрав, |
24 И помолились: |
25 щоб він зайняв місце тієї служби й апо́стольства, що Юда від нього відпав, щоб іти в своє місце“. |
25 на это служение: быть Твоим посланником вместо Иуды, который ушёл, куда ему суждено. |
26 І дали́ жеребки́ їм, — і впав жеребо́к на Матті́я, і він зарахований був до одинадцятьо́х апо́столів. |
26 Потом они бросили жребий, и жребий выпал на Матфия, который и был причислен к одиннадцати посланникам Масиха. . |