Книга СуддiвРозділ 3 |
|
1 |
|
2 тільки щоб пізнали покоління Ізраїлевих синів, щоб навчити їх війни́, тільки таких, що перед тим не знали їх: |
|
3 п'ять воло́дарів филистимських, і всі ханаане́яни, і сидо́няни, і хівве́яни, ме́шканці гори Ливану, від гори Баал-Гермон аж до ви́ходу до Гамату. |
|
4 І були вони залишені на ви́пробування ними Ізраїля, щоб пізнати, чи будуть вони слухатися за́повідей Господа, які Він наказав був їхнім батькам через Мойсея. |
|
5 А Ізраїлеві сини сиділи серед ханаанеянина, хіттеянина, і амореянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина. |
|
6 І вони брали їхніх дочо́к собі за жіно́к, а своїх дочо́к давали їхнім синам, та служили їхнім богам. |
|
7 І Ізраїлеві сини робили зло в Господніх оча́х, і забули Господа, Бога свого, та й служили Ваа́лам та Аста́ртам. |
|
8 І запалився Господній гнів на Ізраїля, і Він передав їх у руку Кушан-Ріш'атаїма, царя Араму двох річо́к. І служили Ізраїлеві сини Кушан-Ріш'атаїмові вісім літ. |
|
9 І кликали Ізраїлеві сини до Господа, і Господь поставив для Ізраїлевих синів рятівника́, і він врятував їх, — Отніїла, сина Кеназа, брата Калева, молодшого від нього. |
|
10 І був на ньому Дух Господній, і судив він Ізраїля. І вийшов він на війну́, і Господь дав у його руку Кушан-Ріш'атаїма, царя арамського. І була сильна рука його над Кушан-Ріш'атаїмом. |
|
11 І мав край мир сорок літ, і помер Отніїл, син Кеназа. |
|
12 А Ізраїлеві сини й далі чинили зло в Господніх оча́х, і Господь зміцнив Еґлона, царя моавського, над Ізраїлем через те, що вони робили зло в Господніх оча́х. |
|
13 І зібрав він до себе синів Аммонових та Амали́кових, та й пішов і підбив Ізраїля. І вони посіли Місто Пальм. |
|
14 І служили Ізраїлеві сини Еґлонові, цареві моавському, вісімнадцять літ. |
|
15 І кликали Ізраїлеві сини до Го́спода, і Госпо́дь поставив їм рятівника́, — Егуда, сина Ґерового, сина ємінеянина, чоловіка лівшу́, з безвладною правою рукою. І послали Ізраїлеві сини через нього дару́нка Еґлонові, цареві моавському. |
|
16 І зробив собі Егуд меча, а в нього два ві́стря, ґошед довжина його, — він прип'я́в його під своїм убра́нням на стегні́ своєї правиці. |
|
17 І приніс він того дару́нка Еґлонові, цареві моавському. А Еґлон — чоловік дуже товсти́й. |
|
18 І сталося, коли він скінчи́в підно́сити того дару́нка, то відпустив тих, що не́сли того дару́нка. |
|
19 А він вернувся від бовва́нів, що при Ґілгалі, та й сказав: „У мене таємна справа до тебе, о ца́рю!“ А той сказав: „Тихо!“ І вийшли від нього всі, хто стояв при ньо́му. |
|
20 І Егуд увійшов до нього, а він сидить у прохоло́дній го́рниці, що була для нього самого. І сказав Егуд: „Я маю Боже слово для тебе“. І той устав із стільця́. |
|
21 І простяг Егуд свою лівицю, і витяг меча з-над стегна́ своєї правиці, — та й загна́в його йому в живіт. |
|
22 І ввійшла також ру́чка за ві́стрям, а сало закрило за ві́стрям, бо він не витягнув меча з його живота. І ввійшло ві́стря до міжкро́ччя. |
|
23 І вийшов Егуд до сіне́й, і зачинив за собою двері тієї го́рниці, та й замкнув. |
|
24 І він вийшов. А царські раби ввійшли та й побачили, аж ось двері горниці за́мкнені. І вони сказали: „Певне він для потреби своєї в прохоло́дному покої“. |
|
25 І чекали вони аж допі́зна, а ото він не відчиняє дверей го́рниці. І взяли вони ключа, і відчинили, — аж ось їхній пан лежить мертвий на землі! |
|
26 А Егуд утік, поки вони зволіка́лись. І він перейшов ті боввани, і сховався втечею до Сеїру. |
|
27 І сталося, коли він прийшов, то засурми́в у сурму́ на Єфремових гора́х. І Ізраїлеві сини зійшли з ним з гори́, а він перед ними. |
|
28 І сказав він до них: „Біжіть за мною, бо Господь дав у вашу руку ваших моавських ворогів!“ І зійшли вони за ним, і захопи́ли йорда́нські перехо́ди до Моаву, і не дали ніко́му перейти. |
|
29 І побили вони Моава того ча́су, — бли́зько десяти тисяч чоловіка, — кожного креме́зного й кожного сильного чоловіка, і ніхто не втік. |
|
30 І був того дня прибо́рканий Моав під Ізраїлеву руку, а Край мав мир вісімдеся́т літ. |
|
31 А по ньому був Шамґар, син Аната. І побив він филисти́млян шістсот чоловіка києм на худобу. І він теж урятува́в Ізраїля. |
СудьиГлава 3 |
|
1 |
|
2 (Он сделал это лишь для того, чтобы научить воевать потомков исраильтян, которые прежде не знали сражений): |
|
3 пять правителей филистимлян, все хананеи, сидоняне и хивеи, жившие в горах Ливана от горы Баал-Хермон до Лево-Хамата. . |
|
4 Они были оставлены, чтобы испытывать исраильтян и проверить, станут ли они слушаться повелений Вечного, которые Он дал их предкам через Мусу. |
|
5 Исраильтяне жили среди хананеев, хеттов, аморреев, перизеев, иевусеев и хивеев. |
|
6 Они брали в жёны их дочерей, отдавали своих дочерей за их сыновей и служили их богам. |
|
7 |
|
8 Гнев Вечного вспыхнул на Исраил, и Он отдал его в руки Кушан-Ришатаима, царя Месопотамии, . и исраильтяне служили ему восемь лет. |
|
9 Но когда они воззвали к Вечному, Он дал им избавителя, Отниила, сына Кеназа, младшего брата Халева, который спас их. |
|
10 Дух Вечного сошёл на него, он стал судьёй Исраила и отправился воевать. Вечный отдал Кушан-Ришатаима, царя Месопотамии, . в руки Отниила, который одержал над ним победу. |
|
11 И земля покоилась в мире сорок лет, пока Отниил, сын Кеназа, не умер. |
|
12 |
|
13 В союзе с аммонитянами и аморреями Эглон нанёс Исраилу поражение и завладел городом Иерихоном. |
|
14 Исраильтяне служили Эглону, царю Моава, восемнадцать лет. |
|
15 Они вновь воззвали к Вечному, и Он дал им избавителя – Ехуда, левшу, сына вениамитянина Геры. Исраильтяне послали его с данью к Эглону, царю Моава. |
|
16 А Ехуд сделал обоюдоострый меч, длиной в полметра, . и укрепил его под одеждой у правого бедра. |
|
17 Затем он принёс дань Эглону, царю Моава, который был очень полным. |
|
18 После того как Ехуд поднёс дань, он отпустил людей, которые её несли. |
|
19 Но сам он повернул назад у каменных статуй, что близ Гилгала, и сказал: |
|
20 Ехуд приблизился к нему (а тот сидел один в верхней комнате своего летнего дворца) и сказал: |
|
21 Ехуд протянул левую руку, выхватил меч, который был у него на правом бедре, и вонзил царю в живот. |
|
22 Даже рукоять ушла вслед за лезвием, и жир закрыл весь меч. Ехуд не вытащил меча и покинул комнату. . |
|
23 Выйдя в переднюю, Ехуд закрыл за собой двери верхней комнаты и запер их. |
|
24 Когда он ушёл, слуги обнаружили двери верхней комнаты запертыми. Они сказали: |
|
25 Они ждали, пока не начали беспокоиться, и видя, что никто не отпирает дверей комнаты, взяли ключ и отперли их. Там слуги увидели, что их господин лежит на полу мёртвый. |
|
26 Пока они медлили, Ехуд скрылся. Он прошёл мимо идолов и спасся в Сеире. |
|
27 Придя туда, он затрубил в рог в нагорьях Ефраима, и исраильтяне спустились вместе с ним с нагорий. Ехуд возглавил их. |
|
28 – Идите за мной, – приказал он, – потому что Вечный отдал моавитян, ваших врагов, в ваши руки. |
|
29 Они сразили около десяти тысяч моавитян, всех сильных, крепких воинов; скрыться не удалось никому. |
|
30 В тот день Моав стал служить Исраилу, и земля покоилась в мире восемьдесят лет. |
|
31 |
Книга СуддiвРозділ 3 |
СудьиГлава 3 |
|
1 |
1 |
|
2 тільки щоб пізнали покоління Ізраїлевих синів, щоб навчити їх війни́, тільки таких, що перед тим не знали їх: |
2 (Он сделал это лишь для того, чтобы научить воевать потомков исраильтян, которые прежде не знали сражений): |
|
3 п'ять воло́дарів филистимських, і всі ханаане́яни, і сидо́няни, і хівве́яни, ме́шканці гори Ливану, від гори Баал-Гермон аж до ви́ходу до Гамату. |
3 пять правителей филистимлян, все хананеи, сидоняне и хивеи, жившие в горах Ливана от горы Баал-Хермон до Лево-Хамата. . |
|
4 І були вони залишені на ви́пробування ними Ізраїля, щоб пізнати, чи будуть вони слухатися за́повідей Господа, які Він наказав був їхнім батькам через Мойсея. |
4 Они были оставлены, чтобы испытывать исраильтян и проверить, станут ли они слушаться повелений Вечного, которые Он дал их предкам через Мусу. |
|
5 А Ізраїлеві сини сиділи серед ханаанеянина, хіттеянина, і амореянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина. |
5 Исраильтяне жили среди хананеев, хеттов, аморреев, перизеев, иевусеев и хивеев. |
|
6 І вони брали їхніх дочо́к собі за жіно́к, а своїх дочо́к давали їхнім синам, та служили їхнім богам. |
6 Они брали в жёны их дочерей, отдавали своих дочерей за их сыновей и служили их богам. |
|
7 І Ізраїлеві сини робили зло в Господніх оча́х, і забули Господа, Бога свого, та й служили Ваа́лам та Аста́ртам. |
7 |
|
8 І запалився Господній гнів на Ізраїля, і Він передав їх у руку Кушан-Ріш'атаїма, царя Араму двох річо́к. І служили Ізраїлеві сини Кушан-Ріш'атаїмові вісім літ. |
8 Гнев Вечного вспыхнул на Исраил, и Он отдал его в руки Кушан-Ришатаима, царя Месопотамии, . и исраильтяне служили ему восемь лет. |
|
9 І кликали Ізраїлеві сини до Господа, і Господь поставив для Ізраїлевих синів рятівника́, і він врятував їх, — Отніїла, сина Кеназа, брата Калева, молодшого від нього. |
9 Но когда они воззвали к Вечному, Он дал им избавителя, Отниила, сына Кеназа, младшего брата Халева, который спас их. |
|
10 І був на ньому Дух Господній, і судив він Ізраїля. І вийшов він на війну́, і Господь дав у його руку Кушан-Ріш'атаїма, царя арамського. І була сильна рука його над Кушан-Ріш'атаїмом. |
10 Дух Вечного сошёл на него, он стал судьёй Исраила и отправился воевать. Вечный отдал Кушан-Ришатаима, царя Месопотамии, . в руки Отниила, который одержал над ним победу. |
|
11 І мав край мир сорок літ, і помер Отніїл, син Кеназа. |
11 И земля покоилась в мире сорок лет, пока Отниил, сын Кеназа, не умер. |
|
12 А Ізраїлеві сини й далі чинили зло в Господніх оча́х, і Господь зміцнив Еґлона, царя моавського, над Ізраїлем через те, що вони робили зло в Господніх оча́х. |
12 |
|
13 І зібрав він до себе синів Аммонових та Амали́кових, та й пішов і підбив Ізраїля. І вони посіли Місто Пальм. |
13 В союзе с аммонитянами и аморреями Эглон нанёс Исраилу поражение и завладел городом Иерихоном. |
|
14 І служили Ізраїлеві сини Еґлонові, цареві моавському, вісімнадцять літ. |
14 Исраильтяне служили Эглону, царю Моава, восемнадцать лет. |
|
15 І кликали Ізраїлеві сини до Го́спода, і Госпо́дь поставив їм рятівника́, — Егуда, сина Ґерового, сина ємінеянина, чоловіка лівшу́, з безвладною правою рукою. І послали Ізраїлеві сини через нього дару́нка Еґлонові, цареві моавському. |
15 Они вновь воззвали к Вечному, и Он дал им избавителя – Ехуда, левшу, сына вениамитянина Геры. Исраильтяне послали его с данью к Эглону, царю Моава. |
|
16 І зробив собі Егуд меча, а в нього два ві́стря, ґошед довжина його, — він прип'я́в його під своїм убра́нням на стегні́ своєї правиці. |
16 А Ехуд сделал обоюдоострый меч, длиной в полметра, . и укрепил его под одеждой у правого бедра. |
|
17 І приніс він того дару́нка Еґлонові, цареві моавському. А Еґлон — чоловік дуже товсти́й. |
17 Затем он принёс дань Эглону, царю Моава, который был очень полным. |
|
18 І сталося, коли він скінчи́в підно́сити того дару́нка, то відпустив тих, що не́сли того дару́нка. |
18 После того как Ехуд поднёс дань, он отпустил людей, которые её несли. |
|
19 А він вернувся від бовва́нів, що при Ґілгалі, та й сказав: „У мене таємна справа до тебе, о ца́рю!“ А той сказав: „Тихо!“ І вийшли від нього всі, хто стояв при ньо́му. |
19 Но сам он повернул назад у каменных статуй, что близ Гилгала, и сказал: |
|
20 І Егуд увійшов до нього, а він сидить у прохоло́дній го́рниці, що була для нього самого. І сказав Егуд: „Я маю Боже слово для тебе“. І той устав із стільця́. |
20 Ехуд приблизился к нему (а тот сидел один в верхней комнате своего летнего дворца) и сказал: |
|
21 І простяг Егуд свою лівицю, і витяг меча з-над стегна́ своєї правиці, — та й загна́в його йому в живіт. |
21 Ехуд протянул левую руку, выхватил меч, который был у него на правом бедре, и вонзил царю в живот. |
|
22 І ввійшла також ру́чка за ві́стрям, а сало закрило за ві́стрям, бо він не витягнув меча з його живота. І ввійшло ві́стря до міжкро́ччя. |
22 Даже рукоять ушла вслед за лезвием, и жир закрыл весь меч. Ехуд не вытащил меча и покинул комнату. . |
|
23 І вийшов Егуд до сіне́й, і зачинив за собою двері тієї го́рниці, та й замкнув. |
23 Выйдя в переднюю, Ехуд закрыл за собой двери верхней комнаты и запер их. |
|
24 І він вийшов. А царські раби ввійшли та й побачили, аж ось двері горниці за́мкнені. І вони сказали: „Певне він для потреби своєї в прохоло́дному покої“. |
24 Когда он ушёл, слуги обнаружили двери верхней комнаты запертыми. Они сказали: |
|
25 І чекали вони аж допі́зна, а ото він не відчиняє дверей го́рниці. І взяли вони ключа, і відчинили, — аж ось їхній пан лежить мертвий на землі! |
25 Они ждали, пока не начали беспокоиться, и видя, что никто не отпирает дверей комнаты, взяли ключ и отперли их. Там слуги увидели, что их господин лежит на полу мёртвый. |
|
26 А Егуд утік, поки вони зволіка́лись. І він перейшов ті боввани, і сховався втечею до Сеїру. |
26 Пока они медлили, Ехуд скрылся. Он прошёл мимо идолов и спасся в Сеире. |
|
27 І сталося, коли він прийшов, то засурми́в у сурму́ на Єфремових гора́х. І Ізраїлеві сини зійшли з ним з гори́, а він перед ними. |
27 Придя туда, он затрубил в рог в нагорьях Ефраима, и исраильтяне спустились вместе с ним с нагорий. Ехуд возглавил их. |
|
28 І сказав він до них: „Біжіть за мною, бо Господь дав у вашу руку ваших моавських ворогів!“ І зійшли вони за ним, і захопи́ли йорда́нські перехо́ди до Моаву, і не дали ніко́му перейти. |
28 – Идите за мной, – приказал он, – потому что Вечный отдал моавитян, ваших врагов, в ваши руки. |
|
29 І побили вони Моава того ча́су, — бли́зько десяти тисяч чоловіка, — кожного креме́зного й кожного сильного чоловіка, і ніхто не втік. |
29 Они сразили около десяти тысяч моавитян, всех сильных, крепких воинов; скрыться не удалось никому. |
|
30 І був того дня прибо́рканий Моав під Ізраїлеву руку, а Край мав мир вісімдеся́т літ. |
30 В тот день Моав стал служить Исраилу, и земля покоилась в мире восемьдесят лет. |
|
31 А по ньому був Шамґар, син Аната. І побив він филисти́млян шістсот чоловіка києм на худобу. І він теж урятува́в Ізраїля. |
31 |