Библия - Обещанное Восстановление

Єзекiїль

Розділ 37

1 Була́ надо мною Господня рука, і Дух Госпо́дній ви́провадив мене, і спинив мене серед долини, а вона — повна кісто́к!

2 І Він обвів мене біля них навко́ло, аж ось їх дуже багато на пове́рхні долини, і ось вони стали дуже сухі!

3 І сказав Він мені: „Сину лю́дський, чи оживу́ть оці ко́сті?“ А я відказав: „Господи Боже, — Ти знаєш!“

4 І сказав Він мені: „Пророку́й про ці кості, та й скажеш до них: Сухі ко́сті, послухайте слова Господнього!

5 Так говорить Господь Бог до цих кісто́к: Ось Я введу́ у вас духа — і ви оживе́те!

6 І дам на вас жи́ли, і ви́росте на вас тіло, і простягну́ на вас шкіру, і дам у вас духа, — і ви оживе́те. І пізна́єте ви, що Я — Госпо́дь!“

7 І пророкував я, як наказано. І зня́вся шум, коли я пророкува́в, і ось гу́ркіт, а ко́сті зближа́лися, кістка до кістки своєї.

8 І побачив я, аж ось на них жи́ли, і виросло тіло, і була натя́гнена на них шкіра зве́рху, та духа не було в них.

9 І сказав Він мені: „Пророкуй до духа, пророкуй, сину лю́дський, та й скажеш до духа: Так говорить Господь Бог: Прилинь, духу, з чотирьох вітрі́в, і дихни́ на цих забитих, — і нехай оживу́ть!“

10 І я пророкував, як Він наказав був мені, — і ввійшов у них дух, і вони ожили́, і постава́ли на ноги свої, — ві́йсько дуже-дуже велике!

11 І сказав Він мені: „Сину лю́дський, ці кості — вони ввесь Ізраїлів дім. Ось вони кажуть: Повисиха́ли наші кості, і заги́нула наша надія, нам кіне́ць!

12 Тому́ пророкуй та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Ось Я повідчиня́ю ваші гроби́, і позво́джу вас із ваших гробі́в, мій наро́де, і введу́ вас до Ізраїлевої землі!

13 І пізнаєте ви, що Я Госпо́дь, коли Я повідчиня́ю ваші гроби́, і коли позво́джу вас із ваших гробі́в, Мій наро́де!

14 І дам Я в вас Свого Духа, — і ви оживе́те, і вміщу́ вас на вашій землі, і пізна́єте ви, що Я, Госпо́дь, сказав це й зробив, говорить Госпо́дь!“

15 І було́ мені слово Господнє таке:

16 „А ти, сину лю́дський, візьми́ собі один кусок де́рева, і напиши на ньому: „Юді та синам Ізраїля, його дру́зям“. І візьми ще один кусок дерева, і напиши на ньому: „Йо́сипові дерево Єфрема та всьому домові Ізраїля, дру́зям його“.

17 І зблизь їх собі одне до о́дного на один кусок дерева, — і вони стануть за одне́ в твоїй руці!

18 І як скажуть до тебе сини твого наро́ду, говорячи: Чи не оголо́сиш нам, що́ це в те́бе таке?

19 то скажи їм: Так говорить Госпо́дь Бог: Ось Я візьму́ дерево Йо́сипа, що в Єфремовій руці, та племе́на Ізраїлеві, його дру́зів, і дам на нього дерево Юди, і вчиню́ їх за одне дерево, — і стануть вони одним у Моїй руці!

20 І будуть ці дере́ва, що напишеш на них, у руці твоїй на їхніх оча́х.

21 І скажи до них: Так говорить Госпо́дь Бог: Ось Я візьму́ Ізраїлевих синів з-посеред наро́дів, куди вони пішли, і позбира́ю їх знавко́ла, і введу́ їх до їхньої землі.

22 І зроблю́ їх за один наро́д у краї на Ізраїлевих гора́х, і бу́де для всіх них один цар за царя, і не бу́дуть уже двома́ наро́дами, і не бу́дуть уже більш поді́лені на двоє царств.

23 І більш не будуть вони занечи́щуватися своїми бовва́нами й гидо́тами своїми та всіма́ своїми пере́ступами, спасу́ їх зо всіх їхніх осе́ль, де вони гріши́ли, й очи́щу їх. І будуть вони мені наро́дом, а Я буду їм Богом!

24 А раб Мій Давид буде царем над ними, і один па́стир буде для всіх них, і постановами Моїми вони будуть ходити, а устави Мої будуть стерегти́ й вико́нувати їх.

25 І ося́дуть вони на тій землі, яку Я дав був Моєму рабові Яковові, що сиділи на ній їхні батьки́, і ося́дуть на ній вони та їхні сини, та сини синів їхніх аж навіки, а Мій раб Давид буде їм кня́зем навіки!

26 І складу́ з ними заповіта миру, — це буде вічний запові́т із ними. І зміцню́ їх, і намно́жу їх, і дам Свою святиню серед них на віки!

27 І буде місце Мого пробува́ння над ними, і Я буду їм Богом, а вони Мені бу́дуть наро́дом.

28 І пізнають ці наро́ди, що Я — Госпо́дь, що освятив Ізраїля, коли буде Моя святиня серед них навіки!“

Книга пророка Иезекииля

Глава 37

1 Была на мне рука Иеговы, и вывел меня в духе Иегова, и поставил меня среди долины, которая была полна костей;

2 И провел меня ими кругом, и вот весьма много их на поверхности долины, и вот они весьма сухи.

3 И сказал мне: сын человеческий! оживут ли сии кости? я сказал: Господи Иегова! Ты это знаешь.

4 И сказал мне: изреки пророческое слово на кости сии, и скажи им: `о, кости сухие! слушайте слово Иеговы!

5 Так говорит Господь Иегова костям сим: се! Я вложу дух в вас, и оживете.

6 И обложу вас жилами, и выращу на вас мясо, и одену вас кожею, и вложу в вас дух, и оживете, и узнаете, что Я Иегова`.

7 И я изрек пророческое слово, как мне приказано; и был глас, когда я пророчествовал, и се! шум произошел, и стали сближаться кости, кость с костью.

8 И вижу, и се жилы на них, и мясо выросло, а кожа одела их сверху, а духа не было в них.

9 И сказал Он мне: изреки пророческое слово духу, изреки пророческое слово, сын человеческий, и скажи духу: так говорит Господь Иегова: от четырех ветров прийди дух, и дохни на сих убитых, чтоб они ожили.

10 И я изрек пророческое слово, как Он приказал мне, и вошел в них дух, и они ожили, и стали на ноги свои, весьма, весьма большое множество.

11 И сказал Он мне: сын человеческий! кости сии суть весь дом Израилев. Вот они говорят: `иссохли кости наши, и пропала надежда наша, отсечены мы, горе нам!`

12 Посему изреки пророчество, и скажи им: так говорит Господь Иегова: се, Я открою гробы ваши, и возведу вас, народ Мой, из гробов ваших и введу вас в землю Израилеву.

13 И узнаете, что Я Иегова, когда открою гробы ваши и возведу вас, народ Мой, из гробов ваших,

14 Когда вложу в вас дух Мой, и оживете, когда поставлю вас на земле вашей, тогда узнаете, что Я Иегова, сказал и сделал, говорит Иегова.

15 И было ко мне слово Иеговы, и сказано:

16 Ты же, сын человеческий, возьми себе один кусок дерева, и напиши на нем: `Иуде, и сынам Израилевым, союзным с ним`; и еще возьми один кусок дерева, и напиши на нем: `Иосифу, древо Ефрема и всего дома Израилева, союзного с ним`.

17 И сложи их у себя один с другим в одно дерево, чтобы они к руке твоей были одно.

18 И когда спросят у тебя сыны народа твоего, и скажут: не объявишь ли нам, что это у тебя?

19 Тогда скажи им: так говорит Господь Иегова: вот Я возьму дерево Иосифово, которое в руке Ефрема и союзных с ним колен Израилевых, и приложу их вместе с ним к дереву Иудину, и сделаю их одним деревом, и будут одно в руке Моей.

20 И куски дерева, на которых ты напишешь, будут в руке твоей пред глазами их,

21 И скажи им: так говорит Господь Иегова: се, Я возьму сынов Израилевых из среды народов, куда они перешли, и соберу их отовсюду, и приведу их в землю их.

22 И на земле, на горах Израиля сделаю их одним народом, и один царь будет царем у всех них, и не будут уже двумя народами, и уже впредь не будут разделены на два царства.

23 И не будут уже сквернить себя идолами своими, и мерзостями своими, и всеми пороками своими, и освобожу их из всех мест жительства их, где они грешили; и очищу их, и будут для Меня народом, и Я для них буду Богом.

24 А раб Мой Давид будет Царем над ними; и у всех их будет один Пастырь, и они будут ходить в законах Моих, и уставы Мои будут наблюдать и выполнять их.

25 И будут жить на земле, которую Я дал рабу Моему, Иакову, на которой жили отцы их, и будут жить на ней они, и дети их, и дети детей их во веки; и раб Мой, Давид будет начальствующим у них вечно.

26 И поставлю с ними завет мира, союз с ними будет вечный. И водворю их, и размножу их, и поставлю среди них святилище Мое навек.

27 И будет у них жилище Мое, и буду для них Богом, а они будут для Меня народом.

28 И узнают народы, что Я Иегова, освящающий Израиля, когда святилище Мое будет находиться среди их вечно.

Єзекiїль Розділ 37	Книга пророка Иезекииля Глава 37
1 Була́ надо мною Господня рука, і Дух Госпо́дній ви́провадив мене, і спинив мене серед долини, а вона — повна кісто́к!	1 Была на мне рука Иеговы, и вывел меня в духе Иегова, и поставил меня среди долины, которая была полна костей;
2 І Він обвів мене біля них навко́ло, аж ось їх дуже багато на пове́рхні долини, і ось вони стали дуже сухі!	2 И провел меня ими кругом, и вот весьма много их на поверхности долины, и вот они весьма сухи.
3 І сказав Він мені: „Сину лю́дський, чи оживу́ть оці ко́сті?“ А я відказав: „Господи Боже, — Ти знаєш!“	3 И сказал мне: сын человеческий! оживут ли сии кости? я сказал: Господи Иегова! Ты это знаешь.
4 І сказав Він мені: „Пророку́й про ці кості, та й скажеш до них: Сухі ко́сті, послухайте слова Господнього!	4 И сказал мне: изреки пророческое слово на кости сии, и скажи им: `о, кости сухие! слушайте слово Иеговы!
5 Так говорить Господь Бог до цих кісто́к: Ось Я введу́ у вас духа — і ви оживе́те!	5 Так говорит Господь Иегова костям сим: се! Я вложу дух в вас, и оживете.
6 І дам на вас жи́ли, і ви́росте на вас тіло, і простягну́ на вас шкіру, і дам у вас духа, — і ви оживе́те. І пізна́єте ви, що Я — Госпо́дь!“	6 И обложу вас жилами, и выращу на вас мясо, и одену вас кожею, и вложу в вас дух, и оживете, и узнаете, что Я Иегова`.
7 І пророкував я, як наказано. І зня́вся шум, коли я пророкува́в, і ось гу́ркіт, а ко́сті зближа́лися, кістка до кістки своєї.	7 И я изрек пророческое слово, как мне приказано; и был глас, когда я пророчествовал, и се! шум произошел, и стали сближаться кости, кость с костью.
8 І побачив я, аж ось на них жи́ли, і виросло тіло, і була натя́гнена на них шкіра зве́рху, та духа не було в них.	8 И вижу, и се жилы на них, и мясо выросло, а кожа одела их сверху, а духа не было в них.
9 І сказав Він мені: „Пророкуй до духа, пророкуй, сину лю́дський, та й скажеш до духа: Так говорить Господь Бог: Прилинь, духу, з чотирьох вітрі́в, і дихни́ на цих забитих, — і нехай оживу́ть!“	9 И сказал Он мне: изреки пророческое слово духу, изреки пророческое слово, сын человеческий, и скажи духу: так говорит Господь Иегова: от четырех ветров прийди дух, и дохни на сих убитых, чтоб они ожили.
10 І я пророкував, як Він наказав був мені, — і ввійшов у них дух, і вони ожили́, і постава́ли на ноги свої, — ві́йсько дуже-дуже велике!	10 И я изрек пророческое слово, как Он приказал мне, и вошел в них дух, и они ожили, и стали на ноги свои, весьма, весьма большое множество.
11 І сказав Він мені: „Сину лю́дський, ці кості — вони ввесь Ізраїлів дім. Ось вони кажуть: Повисиха́ли наші кості, і заги́нула наша надія, нам кіне́ць!	11 И сказал Он мне: сын человеческий! кости сии суть весь дом Израилев. Вот они говорят: `иссохли кости наши, и пропала надежда наша, отсечены мы, горе нам!`
12 Тому́ пророкуй та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Ось Я повідчиня́ю ваші гроби́, і позво́джу вас із ваших гробі́в, мій наро́де, і введу́ вас до Ізраїлевої землі!	12 Посему изреки пророчество, и скажи им: так говорит Господь Иегова: се, Я открою гробы ваши, и возведу вас, народ Мой, из гробов ваших и введу вас в землю Израилеву.
13 І пізнаєте ви, що Я Госпо́дь, коли Я повідчиня́ю ваші гроби́, і коли позво́джу вас із ваших гробі́в, Мій наро́де!	13 И узнаете, что Я Иегова, когда открою гробы ваши и возведу вас, народ Мой, из гробов ваших,
14 І дам Я в вас Свого Духа, — і ви оживе́те, і вміщу́ вас на вашій землі, і пізна́єте ви, що Я, Госпо́дь, сказав це й зробив, говорить Госпо́дь!“	14 Когда вложу в вас дух Мой, и оживете, когда поставлю вас на земле вашей, тогда узнаете, что Я Иегова, сказал и сделал, говорит Иегова.
15 І було́ мені слово Господнє таке:	15 И было ко мне слово Иеговы, и сказано:
16 „А ти, сину лю́дський, візьми́ собі один кусок де́рева, і напиши на ньому: „Юді та синам Ізраїля, його дру́зям“. І візьми ще один кусок дерева, і напиши на ньому: „Йо́сипові дерево Єфрема та всьому домові Ізраїля, дру́зям його“.	16 Ты же, сын человеческий, возьми себе один кусок дерева, и напиши на нем: `Иуде, и сынам Израилевым, союзным с ним`; и еще возьми один кусок дерева, и напиши на нем: `Иосифу, древо Ефрема и всего дома Израилева, союзного с ним`.
17 І зблизь їх собі одне до о́дного на один кусок дерева, — і вони стануть за одне́ в твоїй руці!	17 И сложи их у себя один с другим в одно дерево, чтобы они к руке твоей были одно.
18 І як скажуть до тебе сини твого наро́ду, говорячи: Чи не оголо́сиш нам, що́ це в те́бе таке?	18 И когда спросят у тебя сыны народа твоего, и скажут: не объявишь ли нам, что это у тебя?
19 то скажи їм: Так говорить Госпо́дь Бог: Ось Я візьму́ дерево Йо́сипа, що в Єфремовій руці, та племе́на Ізраїлеві, його дру́зів, і дам на нього дерево Юди, і вчиню́ їх за одне дерево, — і стануть вони одним у Моїй руці!	19 Тогда скажи им: так говорит Господь Иегова: вот Я возьму дерево Иосифово, которое в руке Ефрема и союзных с ним колен Израилевых, и приложу их вместе с ним к дереву Иудину, и сделаю их одним деревом, и будут одно в руке Моей.
20 І будуть ці дере́ва, що напишеш на них, у руці твоїй на їхніх оча́х.	20 И куски дерева, на которых ты напишешь, будут в руке твоей пред глазами их,
21 І скажи до них: Так говорить Госпо́дь Бог: Ось Я візьму́ Ізраїлевих синів з-посеред наро́дів, куди вони пішли, і позбира́ю їх знавко́ла, і введу́ їх до їхньої землі.	21 И скажи им: так говорит Господь Иегова: се, Я возьму сынов Израилевых из среды народов, куда они перешли, и соберу их отовсюду, и приведу их в землю их.
22 І зроблю́ їх за один наро́д у краї на Ізраїлевих гора́х, і бу́де для всіх них один цар за царя, і не бу́дуть уже двома́ наро́дами, і не бу́дуть уже більш поді́лені на двоє царств.	22 И на земле, на горах Израиля сделаю их одним народом, и один царь будет царем у всех них, и не будут уже двумя народами, и уже впредь не будут разделены на два царства.
23 І більш не будуть вони занечи́щуватися своїми бовва́нами й гидо́тами своїми та всіма́ своїми пере́ступами, спасу́ їх зо всіх їхніх осе́ль, де вони гріши́ли, й очи́щу їх. І будуть вони мені наро́дом, а Я буду їм Богом!	23 И не будут уже сквернить себя идолами своими, и мерзостями своими, и всеми пороками своими, и освобожу их из всех мест жительства их, где они грешили; и очищу их, и будут для Меня народом, и Я для них буду Богом.
24 А раб Мій Давид буде царем над ними, і один па́стир буде для всіх них, і постановами Моїми вони будуть ходити, а устави Мої будуть стерегти́ й вико́нувати їх.	24 А раб Мой Давид будет Царем над ними; и у всех их будет один Пастырь, и они будут ходить в законах Моих, и уставы Мои будут наблюдать и выполнять их.
25 І ося́дуть вони на тій землі, яку Я дав був Моєму рабові Яковові, що сиділи на ній їхні батьки́, і ося́дуть на ній вони та їхні сини, та сини синів їхніх аж навіки, а Мій раб Давид буде їм кня́зем навіки!	25 И будут жить на земле, которую Я дал рабу Моему, Иакову, на которой жили отцы их, и будут жить на ней они, и дети их, и дети детей их во веки; и раб Мой, Давид будет начальствующим у них вечно.
26 І складу́ з ними заповіта миру, — це буде вічний запові́т із ними. І зміцню́ їх, і намно́жу їх, і дам Свою святиню серед них на віки!	26 И поставлю с ними завет мира, союз с ними будет вечный. И водворю их, и размножу их, и поставлю среди них святилище Мое навек.
27 І буде місце Мого пробува́ння над ними, і Я буду їм Богом, а вони Мені бу́дуть наро́дом.	27 И будет у них жилище Мое, и буду для них Богом, а они будут для Меня народом.
28 І пізнають ці наро́ди, що Я — Госпо́дь, що освятив Ізраїля, коли буде Моя святиня серед них навіки!“	28 И узнают народы, что Я Иегова, освящающий Израиля, когда святилище Мое будет находиться среди их вечно.

Старий
завіт

Новий
завіт

Єзекiїль

Розділ 37

Книга пророка Иезекииля

Глава 37

Єзекiїль

Розділ 37

Книга пророка Иезекииля

Глава 37

Старий завіт

Новий завіт

Єзекiїль

Розділ 37

Книга пророка Иезекииля

Глава 37

Єзекiїль

Розділ 37

Книга пророка Иезекииля

Глава 37

Старий
завіт

Новий
завіт