CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Гал. 2
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

До галатiв

Розділ 2

1 Пото́му, по чотирнадцяти́ роках, я зно́ву ходив в Єрусалим із Варнавою, взявши й Тита з собою.

2 А пішов я за об'явленням. І подав їм Єва́нгелію, що її проповідую між поганами, особливо знатнішим, чи не дарма́ змагаюся я чи змагався.

3 Але й Тит, що зо мною, бувши греком, не був до обрі́зання змушений.

4 А щодо прибулих фальшивих братів, що прийшли підгляда́ти нашу вільність, яку маємо в Христі Ісусі, щоб нас понево́лити,

5 то ми їх не послухали ані на хвилю, і не піддали́ся були, щоб тривала в вас правда Єва́нгелії.

6 Щождо тих, що за що́сь уважають себе, та якими колись вони були, то ні в чо́му різниці для мене нема, — не дивиться Бог на осо́бу люди́ни! Бо ті, що за щось уважають себе, нічого мені не додали́,

7 але навпаки́, — побачивши, що мені припору́чена Єва́нгелія для необрізаних, як Петрові для обрізаних, -

8 бо Той, хто помагав Петрові в апо́стольстві між обрізаними, помагав і мені між поганами, -

9 і, пізнавши ту благода́ть, що да́на мені, Яків, і Кифа, і Іван, що стовпа́ми вважаються, подали мені та Варна́ві прави́ці спільно́ти, щоб ми для поган працювали, вони ж — для обрізаних,

10 тільки щоб ми пам'ята́ли про вбогих, що я й пильнував був чинити таке.

11 Коли ж Ки́фа прийшов був до Антіохі́ї, то відкрито я виступив супроти нього, — заслуго́вував бо він на о́суд.

12 Бо він перед тим, як прийшли були дехто від Якова, споживав із поганами. А коли прибули́, став ховатися та відлучатися, боячи́ся обрі́заних.

13 А з ним лицемі́рили й інші юдеї, так що навіть Варна́ва пристав був до їхнього лицемірства.

14 А коли я побачив, що не йдуть вони рівно за єва́нгельською правдою, то перед усіма сказав Кифі: „Коли ти, бувши юдеєм, живеш по-поганському, а не по-юдейському, то на́що поган ти примушуєш жити по-юдейському“?

15 Ми юдеї природою, а не грішники з поган...

16 А коли ми дізнались, що люди́на не може бути виправдана ділами Зако́ну, але тільки вірою в Христа Ісуса, то ми ввірували в Христа Ісуса, щоб нам виправдатися вірою в Христа, а не ділами Зако́ну. Бо жодна люди́на ділами Зако́ну не буде випра́вдана!

17 Коли ж, шукаючи виправда́ння в Христі, ми й самі показалися грішниками, то хіба Христос слуга гріху? Зовсім ні!

18 Бо коли я будую знов те, що був зруйнував, то самого себе роблю́ злочинцем.

19 Бо Зако́ном я вмер для Зако́ну, щоб жити для Бога. Я розп'я́тий з Христом.

20 І живу вже не я, а Христос проживає в мені. А що я живу в тілі тепер, — живу вірою в Божого Сина, що мене полюбив, і видав за мене Само́го Себе.

21 Божої благода́ті я не відкидаю. Бо коли набувається праведність Зако́ном, то Христос нада́рмо умер!

Послание к галатам

Глава 2

1 Затем, по истечении четырнадцати лет, я снова пошел в Иерусалим вместе с Варнавой, взяв с собой и Тита;

2 пошел же по откровению и изложил им и отдельно тем, которые были почитаемы, то Евангелие, которое я проповедую среди язычников: не бегу или не бежал ли я впустую.

3 Но и Тит, бывший со мною, хотя и Еллин, не был принужден к обрезанию:

4 а из-за вкравшихся лжебратьев, которые проникли выследить нашу свободу, которую мы имеем во Христе Иисусе, чтобы нас поработить:

5 им мы не уступили и не подчинились ни на час, чтобы истина Евангелия сохранилась у вас.

6 Со стороны же тех, которые почитались кем-то, — кем бы когда они ни были, мне совсем неважно: на лицо человека Бог не смотрит — так вот почитаемые не наложили на меня ничего более.

7 Но, наоборот, увидев, что мне вверено Евангелие для необрезанных, как Петру для обрезанных,

8 — ибо Содействовавший Петру в апостольстве у обрезанных содействовал и мне у язычников, —

9 и узнав о благодати, данной мне, Иаков и Кифа и Иоанн, которые были почитаемы столпами, подали мне и Варнаве руку общения, чтобы нам идти к язычникам, а им к обрезанным;

10 только бы мы помнили о нищих: это именно я и постарался исполнить.

11 Когда же пришел Кифа в Антиохию, я противостал ему самолично, потому что он был виноват.

12 Ибо до прибытия некоторых от Иакова он ел вместе с язычниками; а когда те пришли, начал уклоняться и сторониться, опасаясь тех, которые были из обрезанных;

13 и вместе с ним предались лицемерию и прочие Иудеи, так что и Варнава дал себя увлечь их лицемерием.

14 Но когда я увидел, что они не прямо поступают по истине Евангелия, я сказал Кифе в присутствии всех: если ты, будучи Иудей, живешь по-язычески, а не по-иудейски, как же ты язычников принуждаешь иудействовать?

15 Мы по природе Иудеи, а не из язычников грешники;

16 однако, узнав, что не делами Закона получает оправдание человек, но только чрез веру в Иисуса Христа, — и мы во Христа Иисуса уверовали, чтобы быть оправданными верою во Христа, а не делами Закона, потому что делами Закона не будет оправдана никакая плоть.

17 Если же, ища оправдания во Христе, мы и сами оказались грешниками, — значит Христос есть служитель греха? Отнюдь нет.

18 Ибо, если я снова созидаю то, что разрушил, я самого себя выставляю преступником.

19 Ибо я чрез Закон умер для Закона, чтобы жить для Бога. Я распят со Христом.

20 И живу больше не я, но живет во мне Христос. А что я теперь живу во плоти, то живу в вере в Сына Божия, возлюбившего меня и предавшего Себя за меня.

21 Не отвергаю я благодати Божией; ибо, если чрез Закон — оправдание, — значит Христос напрасно умер.

До галатiв

Розділ 2

Послание к галатам

Глава 2

1 Пото́му, по чотирнадцяти́ роках, я зно́ву ходив в Єрусалим із Варнавою, взявши й Тита з собою.

1 Затем, по истечении четырнадцати лет, я снова пошел в Иерусалим вместе с Варнавой, взяв с собой и Тита;

2 А пішов я за об'явленням. І подав їм Єва́нгелію, що її проповідую між поганами, особливо знатнішим, чи не дарма́ змагаюся я чи змагався.

2 пошел же по откровению и изложил им и отдельно тем, которые были почитаемы, то Евангелие, которое я проповедую среди язычников: не бегу или не бежал ли я впустую.

3 Але й Тит, що зо мною, бувши греком, не був до обрі́зання змушений.

3 Но и Тит, бывший со мною, хотя и Еллин, не был принужден к обрезанию:

4 А щодо прибулих фальшивих братів, що прийшли підгляда́ти нашу вільність, яку маємо в Христі Ісусі, щоб нас понево́лити,

4 а из-за вкравшихся лжебратьев, которые проникли выследить нашу свободу, которую мы имеем во Христе Иисусе, чтобы нас поработить:

5 то ми їх не послухали ані на хвилю, і не піддали́ся були, щоб тривала в вас правда Єва́нгелії.

5 им мы не уступили и не подчинились ни на час, чтобы истина Евангелия сохранилась у вас.

6 Щождо тих, що за що́сь уважають себе, та якими колись вони були, то ні в чо́му різниці для мене нема, — не дивиться Бог на осо́бу люди́ни! Бо ті, що за щось уважають себе, нічого мені не додали́,

6 Со стороны же тех, которые почитались кем-то, — кем бы когда они ни были, мне совсем неважно: на лицо человека Бог не смотрит — так вот почитаемые не наложили на меня ничего более.

7 але навпаки́, — побачивши, що мені припору́чена Єва́нгелія для необрізаних, як Петрові для обрізаних, -

7 Но, наоборот, увидев, что мне вверено Евангелие для необрезанных, как Петру для обрезанных,

8 бо Той, хто помагав Петрові в апо́стольстві між обрізаними, помагав і мені між поганами, -

8 — ибо Содействовавший Петру в апостольстве у обрезанных содействовал и мне у язычников, —

9 і, пізнавши ту благода́ть, що да́на мені, Яків, і Кифа, і Іван, що стовпа́ми вважаються, подали мені та Варна́ві прави́ці спільно́ти, щоб ми для поган працювали, вони ж — для обрізаних,

9 и узнав о благодати, данной мне, Иаков и Кифа и Иоанн, которые были почитаемы столпами, подали мне и Варнаве руку общения, чтобы нам идти к язычникам, а им к обрезанным;

10 тільки щоб ми пам'ята́ли про вбогих, що я й пильнував був чинити таке.

10 только бы мы помнили о нищих: это именно я и постарался исполнить.

11 Коли ж Ки́фа прийшов був до Антіохі́ї, то відкрито я виступив супроти нього, — заслуго́вував бо він на о́суд.

11 Когда же пришел Кифа в Антиохию, я противостал ему самолично, потому что он был виноват.

12 Бо він перед тим, як прийшли були дехто від Якова, споживав із поганами. А коли прибули́, став ховатися та відлучатися, боячи́ся обрі́заних.

12 Ибо до прибытия некоторых от Иакова он ел вместе с язычниками; а когда те пришли, начал уклоняться и сторониться, опасаясь тех, которые были из обрезанных;

13 А з ним лицемі́рили й інші юдеї, так що навіть Варна́ва пристав був до їхнього лицемірства.

13 и вместе с ним предались лицемерию и прочие Иудеи, так что и Варнава дал себя увлечь их лицемерием.

14 А коли я побачив, що не йдуть вони рівно за єва́нгельською правдою, то перед усіма сказав Кифі: „Коли ти, бувши юдеєм, живеш по-поганському, а не по-юдейському, то на́що поган ти примушуєш жити по-юдейському“?

14 Но когда я увидел, что они не прямо поступают по истине Евангелия, я сказал Кифе в присутствии всех: если ты, будучи Иудей, живешь по-язычески, а не по-иудейски, как же ты язычников принуждаешь иудействовать?

15 Ми юдеї природою, а не грішники з поган...

15 Мы по природе Иудеи, а не из язычников грешники;

16 А коли ми дізнались, що люди́на не може бути виправдана ділами Зако́ну, але тільки вірою в Христа Ісуса, то ми ввірували в Христа Ісуса, щоб нам виправдатися вірою в Христа, а не ділами Зако́ну. Бо жодна люди́на ділами Зако́ну не буде випра́вдана!

16 однако, узнав, что не делами Закона получает оправдание человек, но только чрез веру в Иисуса Христа, — и мы во Христа Иисуса уверовали, чтобы быть оправданными верою во Христа, а не делами Закона, потому что делами Закона не будет оправдана никакая плоть.

17 Коли ж, шукаючи виправда́ння в Христі, ми й самі показалися грішниками, то хіба Христос слуга гріху? Зовсім ні!

17 Если же, ища оправдания во Христе, мы и сами оказались грешниками, — значит Христос есть служитель греха? Отнюдь нет.

18 Бо коли я будую знов те, що був зруйнував, то самого себе роблю́ злочинцем.

18 Ибо, если я снова созидаю то, что разрушил, я самого себя выставляю преступником.

19 Бо Зако́ном я вмер для Зако́ну, щоб жити для Бога. Я розп'я́тий з Христом.

19 Ибо я чрез Закон умер для Закона, чтобы жить для Бога. Я распят со Христом.

20 І живу вже не я, а Христос проживає в мені. А що я живу в тілі тепер, — живу вірою в Божого Сина, що мене полюбив, і видав за мене Само́го Себе.

20 И живу больше не я, но живет во мне Христос. А что я теперь живу во плоти, то живу в вере в Сына Божия, возлюбившего меня и предавшего Себя за меня.

21 Божої благода́ті я не відкидаю. Бо коли набувається праведність Зако́ном, то Христос нада́рмо умер!

21 Не отвергаю я благодати Божией; ибо, если чрез Закон — оправдание, — значит Христос напрасно умер.