До галатiвРозділ 2 |
|
1 |
|
2 А пішов я за об'явленням. І подав їм Єва́нгелію, що її проповідую між поганами, особливо знатнішим, чи не дарма́ змагаюся я чи змагався. |
|
3 Але й Тит, що зо мною, бувши греком, не був до обрі́зання змушений. |
|
4 А щодо прибулих фальшивих братів, що прийшли підгляда́ти нашу вільність, яку маємо в Христі Ісусі, щоб нас понево́лити, |
|
5 то ми їх не послухали ані на хвилю, і не піддали́ся були, щоб тривала в вас правда Єва́нгелії. |
|
6 Щождо тих, що за що́сь уважають себе, та якими колись вони були, то ні в чо́му різниці для мене нема, — не дивиться Бог на осо́бу люди́ни! Бо ті, що за щось уважають себе, нічого мені не додали́, |
|
7 але навпаки́, — побачивши, що мені припору́чена Єва́нгелія для необрізаних, як Петрові для обрізаних, - |
|
8 бо Той, хто помагав Петрові в апо́стольстві між обрізаними, помагав і мені між поганами, - |
|
9 і, пізнавши ту благода́ть, що да́на мені, Яків, і Кифа, і Іван, що стовпа́ми вважаються, подали мені та Варна́ві прави́ці спільно́ти, щоб ми для поган працювали, вони ж — для обрізаних, |
|
10 тільки щоб ми пам'ята́ли про вбогих, що я й пильнував був чинити таке. |
|
11 |
|
12 Бо він перед тим, як прийшли були дехто від Якова, споживав із поганами. А коли прибули́, став ховатися та відлучатися, боячи́ся обрі́заних. |
|
13 А з ним лицемі́рили й інші юдеї, так що навіть Варна́ва пристав був до їхнього лицемірства. |
|
14 А коли я побачив, що не йдуть вони рівно за єва́нгельською правдою, то перед усіма сказав Кифі: „Коли ти, бувши юдеєм, живеш по-поганському, а не по-юдейському, то на́що поган ти примушуєш жити по-юдейському“? |
|
15 Ми юдеї природою, а не грішники з поган... |
|
16 |
|
17 Коли ж, шукаючи виправда́ння в Христі, ми й самі показалися грішниками, то хіба Христос слуга гріху? Зовсім ні! |
|
18 Бо коли я будую знов те, що був зруйнував, то самого себе роблю́ злочинцем. |
|
19 Бо Зако́ном я вмер для Зако́ну, щоб жити для Бога. Я розп'я́тий з Христом. |
|
20 І живу вже не я, а Христос проживає в мені. А що я живу в тілі тепер, — живу вірою в Божого Сина, що мене полюбив, і видав за мене Само́го Себе. |
|
21 Божої благода́ті я не відкидаю. Бо коли набувається праведність Зако́ном, то Христос нада́рмо умер! |
Послание к галатамГлава 2 |
|
1 |
|
2 Ходил |
|
3 Но |
|
4 |
|
5 |
|
6 И |
|
7 |
|
8 |
|
9 и, |
|
10 только |
|
11 |
|
12 |
|
13 |
|
14 Но |
|
15 |
|
16 однако же, узнав, |
|
17 Если |
|
18 Ибо |
|
19 Законом |
|
20 и |
|
21 Не |
До галатiвРозділ 2 |
Послание к галатамГлава 2 |
|
1 |
1 |
|
2 А пішов я за об'явленням. І подав їм Єва́нгелію, що її проповідую між поганами, особливо знатнішим, чи не дарма́ змагаюся я чи змагався. |
2 Ходил |
|
3 Але й Тит, що зо мною, бувши греком, не був до обрі́зання змушений. |
3 Но |
|
4 А щодо прибулих фальшивих братів, що прийшли підгляда́ти нашу вільність, яку маємо в Христі Ісусі, щоб нас понево́лити, |
4 |
|
5 то ми їх не послухали ані на хвилю, і не піддали́ся були, щоб тривала в вас правда Єва́нгелії. |
5 |
|
6 Щождо тих, що за що́сь уважають себе, та якими колись вони були, то ні в чо́му різниці для мене нема, — не дивиться Бог на осо́бу люди́ни! Бо ті, що за щось уважають себе, нічого мені не додали́, |
6 И |
|
7 але навпаки́, — побачивши, що мені припору́чена Єва́нгелія для необрізаних, як Петрові для обрізаних, - |
7 |
|
8 бо Той, хто помагав Петрові в апо́стольстві між обрізаними, помагав і мені між поганами, - |
8 |
|
9 і, пізнавши ту благода́ть, що да́на мені, Яків, і Кифа, і Іван, що стовпа́ми вважаються, подали мені та Варна́ві прави́ці спільно́ти, щоб ми для поган працювали, вони ж — для обрізаних, |
9 и, |
|
10 тільки щоб ми пам'ята́ли про вбогих, що я й пильнував був чинити таке. |
10 только |
|
11 |
11 |
|
12 Бо він перед тим, як прийшли були дехто від Якова, споживав із поганами. А коли прибули́, став ховатися та відлучатися, боячи́ся обрі́заних. |
12 |
|
13 А з ним лицемі́рили й інші юдеї, так що навіть Варна́ва пристав був до їхнього лицемірства. |
13 |
|
14 А коли я побачив, що не йдуть вони рівно за єва́нгельською правдою, то перед усіма сказав Кифі: „Коли ти, бувши юдеєм, живеш по-поганському, а не по-юдейському, то на́що поган ти примушуєш жити по-юдейському“? |
14 Но |
|
15 Ми юдеї природою, а не грішники з поган... |
15 |
|
16 |
16 однако же, узнав, |
|
17 Коли ж, шукаючи виправда́ння в Христі, ми й самі показалися грішниками, то хіба Христос слуга гріху? Зовсім ні! |
17 Если |
|
18 Бо коли я будую знов те, що був зруйнував, то самого себе роблю́ злочинцем. |
18 Ибо |
|
19 Бо Зако́ном я вмер для Зако́ну, щоб жити для Бога. Я розп'я́тий з Христом. |
19 Законом |
|
20 І живу вже не я, а Христос проживає в мені. А що я живу в тілі тепер, — живу вірою в Божого Сина, що мене полюбив, і видав за мене Само́го Себе. |
20 и |
|
21 Божої благода́ті я не відкидаю. Бо коли набувається праведність Зако́ном, то Христос нада́рмо умер! |
21 Не |