БуттяРозділ 7 |
|
1 |
|
2 Із усякої чистої худоби візьмеш собі по семеро, самця та самицю її, а з худоби нечистої — двоє: самця та самицю її. |
|
3 Також із птаства небесного по семеро, самця та самицю, щоб насіння сховати живим на поверхні всієї землі. |
|
4 Ось бо по семи днях Я литиму на землю дощ сорок день і сорок ночей, — і всяку істоту, яку Я вчинив, зітру з-над поверхні землі!“ |
|
5 І зробив Ной усе, як звелів був Господь. |
|
6 А Ной був віку шостисот літ, і стався пото́п, — вода на землі. |
|
7 І ввійшов Ной, і сини його, і жінка його, і невістки його з ним до ковчегу перед водою потопу. |
|
8 Із чистої худоби та з худоби, що нечиста вона, і з птаства, і всього, що плазує на землі, |
|
9 по двоє ввійшли до Ноя до ковчегу, самець і самиця, як Бог Ноєві був ізвелів. |
|
10 І сталося по семи днях, — і во́ди потопу лину́ли на землю. |
|
11 Року шостої сотні літ життя Ноєвого, місяця другого, сімнадцятого дня місяця, — цього дня відкрилися всі джере́ла великої безодні, і розчинилися небесні розтвори. |
|
12 І був дощ на землі сорок день і сорок ночей. |
|
13 Того саме дня до ковчегу ввійшов Ной, і Сим, і Хам та Яфет, сини Ноєві, і жінка Ноєва, і три невістки його з ними, |
|
14 вони та всяка звірина за родом її, і всяка худоба за родом її, і всяке плазуюче, що плазу́є по землі, за родом його, і всяке птаство за родом його, усяка пташка крилата. |
|
15 І ввійшли до Ноя, до ковчегу по двоє із кожного тіла, що в нім дух життя. |
|
16 А те, що ввійшло, — самець і самиця з кожного тіла ввійшли, як звелів йому Бог. І замкнув Господь за ним ковчега. |
|
17 І був пото́п сорок день на землі, і збільшилась вода, і поне́сла ковчега. І він ви́соко став над землею. |
|
18 І прибула вода, і сильно збільши́лась вона на землі, — і пливав ковчег на поверхні води. |
|
19 І дуже-дуже вода на землі прибула́, і покрились усі гори високі, що під небом усім. |
|
20 На п'ятнадцять ліктів уго́ру вода прибула, — і покрилися гори. |
|
21 І вимерло всяке тіло, що рухається на землі: серед птаства, і серед скотини, і серед звірини, і серед усіх плазунів, що плазують по землі, і кожна люди́на. |
|
22 Усе, що в ніздрях його дух життя, з усього, що на суходолі — вимерло було. |
|
23 І винищив Бог усяку істоту на поверхні землі, від людини аж до скотини, аж до плазуна́, і аж до птаства небесного, — вони стерлись з землі. І зостався тільки Ной та те, що з ним у ковчезі було. |
|
24 І прибувала вода на землі сто і п'ятдесят день. |
БытиеГлава 7 |
|
1 |
|
2 Возьми с собой по семь пар каждого вида чистых животных и по паре от каждого вида нечистых, |
|
3 и по семь пар каждого вида птиц, самцов и самок, чтобы сохранить их виды на земле. |
|
4 Через семь дней Я пошлю дождь на землю на сорок дней и сорок ночей; и Я сотру с лица земли всех живых существ, которых Я создал. |
|
5 |
|
6 |
|
7 Ной, его сыновья, его жена и жены его сыновей вошли в ковчег, чтобы спастись от потопа. |
|
8 Чистые и нечистые животные, птицы и все пресмыкающиеся |
|
9 пришли к Ною и вошли в ковчег парами: самец и самка, как повелел Ною Бог. |
|
10 Семь дней спустя воды потопа хлынули на землю. |
|
11 |
|
12 и дождь лил на землю сорок дней и сорок ночей. |
|
13 |
|
14 С ними вошли все виды животных: дикие звери, домашний скот, все пресмыкающиеся, все птицы, все крылатые существа. |
|
15 Все, в ком дышит жизнь, пришли к Ною и вошли в ковчег парами, |
|
16 самец и самка, как велел Ною Бог. И тогда Господь затворил за ним дверь. |
|
17 |
|
18 Воды все прибывали и настолько поднялись, что ковчег поплыл. |
|
19 Они так высоко поднялись на земле, что покрыли все высокие горы под небом. |
|
20 Воды поднялись и покрыли все горы выше, чем на пятнадцать локтей. |
|
21 Все живое, что двигалось по земле, погибло — птицы, скот, дикие звери, все пресмыкающиеся и все люди. |
|
22 Все на суше, в чьих ноздрях было дыхание жизни, умерло; |
|
23 всякое живое существо на земле было уничтожено: люди и звери, пресмыкающиеся и птицы небесные. Остался только Ной и те, кто были с ним в ковчеге. |
|
24 Потоп набирал силу на земле сто пятьдесят дней. |
БуттяРозділ 7 |
БытиеГлава 7 |
|
1 |
1 |
|
2 Із усякої чистої худоби візьмеш собі по семеро, самця та самицю її, а з худоби нечистої — двоє: самця та самицю її. |
2 Возьми с собой по семь пар каждого вида чистых животных и по паре от каждого вида нечистых, |
|
3 Також із птаства небесного по семеро, самця та самицю, щоб насіння сховати живим на поверхні всієї землі. |
3 и по семь пар каждого вида птиц, самцов и самок, чтобы сохранить их виды на земле. |
|
4 Ось бо по семи днях Я литиму на землю дощ сорок день і сорок ночей, — і всяку істоту, яку Я вчинив, зітру з-над поверхні землі!“ |
4 Через семь дней Я пошлю дождь на землю на сорок дней и сорок ночей; и Я сотру с лица земли всех живых существ, которых Я создал. |
|
5 І зробив Ной усе, як звелів був Господь. |
5 |
|
6 А Ной був віку шостисот літ, і стався пото́п, — вода на землі. |
6 |
|
7 І ввійшов Ной, і сини його, і жінка його, і невістки його з ним до ковчегу перед водою потопу. |
7 Ной, его сыновья, его жена и жены его сыновей вошли в ковчег, чтобы спастись от потопа. |
|
8 Із чистої худоби та з худоби, що нечиста вона, і з птаства, і всього, що плазує на землі, |
8 Чистые и нечистые животные, птицы и все пресмыкающиеся |
|
9 по двоє ввійшли до Ноя до ковчегу, самець і самиця, як Бог Ноєві був ізвелів. |
9 пришли к Ною и вошли в ковчег парами: самец и самка, как повелел Ною Бог. |
|
10 І сталося по семи днях, — і во́ди потопу лину́ли на землю. |
10 Семь дней спустя воды потопа хлынули на землю. |
|
11 Року шостої сотні літ життя Ноєвого, місяця другого, сімнадцятого дня місяця, — цього дня відкрилися всі джере́ла великої безодні, і розчинилися небесні розтвори. |
11 |
|
12 І був дощ на землі сорок день і сорок ночей. |
12 и дождь лил на землю сорок дней и сорок ночей. |
|
13 Того саме дня до ковчегу ввійшов Ной, і Сим, і Хам та Яфет, сини Ноєві, і жінка Ноєва, і три невістки його з ними, |
13 |
|
14 вони та всяка звірина за родом її, і всяка худоба за родом її, і всяке плазуюче, що плазу́є по землі, за родом його, і всяке птаство за родом його, усяка пташка крилата. |
14 С ними вошли все виды животных: дикие звери, домашний скот, все пресмыкающиеся, все птицы, все крылатые существа. |
|
15 І ввійшли до Ноя, до ковчегу по двоє із кожного тіла, що в нім дух життя. |
15 Все, в ком дышит жизнь, пришли к Ною и вошли в ковчег парами, |
|
16 А те, що ввійшло, — самець і самиця з кожного тіла ввійшли, як звелів йому Бог. І замкнув Господь за ним ковчега. |
16 самец и самка, как велел Ною Бог. И тогда Господь затворил за ним дверь. |
|
17 І був пото́п сорок день на землі, і збільшилась вода, і поне́сла ковчега. І він ви́соко став над землею. |
17 |
|
18 І прибула вода, і сильно збільши́лась вона на землі, — і пливав ковчег на поверхні води. |
18 Воды все прибывали и настолько поднялись, что ковчег поплыл. |
|
19 І дуже-дуже вода на землі прибула́, і покрились усі гори високі, що під небом усім. |
19 Они так высоко поднялись на земле, что покрыли все высокие горы под небом. |
|
20 На п'ятнадцять ліктів уго́ру вода прибула, — і покрилися гори. |
20 Воды поднялись и покрыли все горы выше, чем на пятнадцать локтей. |
|
21 І вимерло всяке тіло, що рухається на землі: серед птаства, і серед скотини, і серед звірини, і серед усіх плазунів, що плазують по землі, і кожна люди́на. |
21 Все живое, что двигалось по земле, погибло — птицы, скот, дикие звери, все пресмыкающиеся и все люди. |
|
22 Усе, що в ніздрях його дух життя, з усього, що на суходолі — вимерло було. |
22 Все на суше, в чьих ноздрях было дыхание жизни, умерло; |
|
23 І винищив Бог усяку істоту на поверхні землі, від людини аж до скотини, аж до плазуна́, і аж до птаства небесного, — вони стерлись з землі. І зостався тільки Ной та те, що з ним у ковчезі було. |
23 всякое живое существо на земле было уничтожено: люди и звери, пресмыкающиеся и птицы небесные. Остался только Ной и те, кто были с ним в ковчеге. |
|
24 І прибувала вода на землі сто і п'ятдесят день. |
24 Потоп набирал силу на земле сто пятьдесят дней. |