Приповiстi

Розділ 19

1 Ліпший убогий, що ходить в своїй непови́нності, ніж лукавий уста́ми та нерозумний.

2 Теж не добра душа без знання́, а хто на́глить ногами, спіткне́ться.

3 Глупо́та люди́ни дорогу її викривля́є, і на Господа гні́вається її серце.

4 Маєток примно́жує дру́зів числе́нних, а від бідака́ відпадає й товариш його.

5 Свідок брехливий не буде без кари, а хто бре́хні говорить, не буде врято́ваний.

6 Багато-хто го́дять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш люди́ні, яка не скупи́ться на дари.

7 Бідаря́ ненави́дять всі браття його, а тимбільш його при́ятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, — нема їх!

8 Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже́, той знахо́дить добро́.

9 Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.

10 Не лицю́є пишно́та безумному, тим більше рабові панувати над зве́рхником.

11 Розум люди́ни припинює гнів її, а вели́чність її — перейти над провиною.

12 Гнів царя — немов рик левчука́, а ласка́вість його — як роса на траву.

13 Син безумний — погибіль для батька свого́, а жінка сварлива — як ри́нва, що з неї вода тече за́вжди.

14 Хата й маєток — спа́дщина батьків, а жінка розумна — від Господа.

15 Лі́нощі сон накидають, і лінива душа — голодує.

16 Хто заповідь охороня́є, той душу свою стереже́; хто дороги свої легкова́жить, — помре.

17 Хто милости́вий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолу́жить йому.

18 Карта́й свого сина, коли є наді́я навчити, та забити його — не підно́сь свою душу.

19 Люди́на великого гніву хай кару несе, бо якщо ти вряту́єш її, то вчи́ниш ще гірше.

20 Слухай ради й карта́ння приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці́.

21 У серці люди́ни багато думо́к, але ви́повниться тільки за́дум Господній.

22 Здобу́ток люди́ні — то милість її, але ліпший біда́р за люди́ну брехливу.

23 Страх Господній веде́ до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не дося́гне його.

24 У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не піді́йме її.

25 Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остеріга́ти, то він зрозуміє поуку.

26 Хто батька грабує, хто матір жене? — Це син, що засти́джує та осоро́млює, —

27 перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання́!

28 Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибри́зкують кривду.

29 На насмі́шників кари готові пості́йно, і вдари на спи́ну безумним.

Притчи Соломона

Глава 19

1 Лучше бедняк, чей путь беспорочен, чем глупый с лукавой речью.

2 Нехорошо усердие без знания, а тот, кто спешит, оступится.

3 Человек своей же глупостью губит себе жизнь, а сердце его злится на Господа.

4 Богатство приводит много друзей, а бедняка и его друг оставляет.

5 Лживый свидетель не останется безнаказанным, и лгун не уйдет от расплаты.

6 Многие заискивают перед правителем, и дающему подарки всякий друг.

7 Бедняка ненавидят все его родственники, сколь же больше друзья его избегают! Когда он зовет их, нет их нигде.

8 Приобретающий мудрость любит душу свою; хранящий разум преуспеет.

9 Лживый свидетель не останется безнаказанным, и лгун погибнет.

10 Не годится глупцу жить в роскоши, тем паче рабу править князьями.

11 Разум человека умеряет его гнев; слава его — оставить оскорбление без внимания.

12 Царский гнев львиному реву подобен, а милость его — как роса на траве.

13 Глупый сын — гибель для отца, а вздорная жена — несмолкающая капель.

14 Дома и богатство — наследство от родителей, а разумная жена — от Господа.

15 Леность наводит глубокий сон, и ленивый будет ходить голодным.

16 Исполняющий повеление бережет свою жизнь, а небрежный к пути своему — погибнет.

17 Милосердный к бедным одалживает Господу, и Он наградит его за сделанное.

18 Наказывай сына, пока есть надежда; не делайся виновным в его гибели.

19 Гневливый должен быть наказан; если ты отпустишь его, тебе придется наказывать его снова.

20 Послушай совета и прими наставление, чтобы обрести мудрость на будущее.

21 Много замыслов в сердце человека, но исполнится только намерение Господа.

22 В человеке желанна верность ; лучше быть бедным, чем лгуном.

23 Страх перед Господом ведет к жизни: исполненный им спит спокойно, и зло его не коснется.

24 Запустит лентяй руку в блюдо, но ленится даже до рта донести.

25 Накажи глумливого, и образумятся простаки; укори разумного, и он усвоит знание.

26 Обирающий отца и выгоняющий мать — сын срамной и бесславный.

27 Прекратив слушать наставления, сын мой, ты от слов познания уклонишься.

28 Негодный свидетель глумится над правосудием, и уста нечестивого пожирают грех.

29 Уготованы наказания глумливым и побои — спинам глупцов.

Приповiстi

Розділ 19

Притчи Соломона

Глава 19

1 Ліпший убогий, що ходить в своїй непови́нності, ніж лукавий уста́ми та нерозумний.

1 Лучше бедняк, чей путь беспорочен, чем глупый с лукавой речью.

2 Теж не добра душа без знання́, а хто на́глить ногами, спіткне́ться.

2 Нехорошо усердие без знания, а тот, кто спешит, оступится.

3 Глупо́та люди́ни дорогу її викривля́є, і на Господа гні́вається її серце.

3 Человек своей же глупостью губит себе жизнь, а сердце его злится на Господа.

4 Маєток примно́жує дру́зів числе́нних, а від бідака́ відпадає й товариш його.

4 Богатство приводит много друзей, а бедняка и его друг оставляет.

5 Свідок брехливий не буде без кари, а хто бре́хні говорить, не буде врято́ваний.

5 Лживый свидетель не останется безнаказанным, и лгун не уйдет от расплаты.

6 Багато-хто го́дять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш люди́ні, яка не скупи́ться на дари.

6 Многие заискивают перед правителем, и дающему подарки всякий друг.

7 Бідаря́ ненави́дять всі браття його, а тимбільш його при́ятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, — нема їх!

7 Бедняка ненавидят все его родственники, сколь же больше друзья его избегают! Когда он зовет их, нет их нигде.

8 Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже́, той знахо́дить добро́.

8 Приобретающий мудрость любит душу свою; хранящий разум преуспеет.

9 Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.

9 Лживый свидетель не останется безнаказанным, и лгун погибнет.

10 Не лицю́є пишно́та безумному, тим більше рабові панувати над зве́рхником.

10 Не годится глупцу жить в роскоши, тем паче рабу править князьями.

11 Розум люди́ни припинює гнів її, а вели́чність її — перейти над провиною.

11 Разум человека умеряет его гнев; слава его — оставить оскорбление без внимания.

12 Гнів царя — немов рик левчука́, а ласка́вість його — як роса на траву.

12 Царский гнев львиному реву подобен, а милость его — как роса на траве.

13 Син безумний — погибіль для батька свого́, а жінка сварлива — як ри́нва, що з неї вода тече за́вжди.

13 Глупый сын — гибель для отца, а вздорная жена — несмолкающая капель.

14 Хата й маєток — спа́дщина батьків, а жінка розумна — від Господа.

14 Дома и богатство — наследство от родителей, а разумная жена — от Господа.

15 Лі́нощі сон накидають, і лінива душа — голодує.

15 Леность наводит глубокий сон, и ленивый будет ходить голодным.

16 Хто заповідь охороня́є, той душу свою стереже́; хто дороги свої легкова́жить, — помре.

16 Исполняющий повеление бережет свою жизнь, а небрежный к пути своему — погибнет.

17 Хто милости́вий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолу́жить йому.

17 Милосердный к бедным одалживает Господу, и Он наградит его за сделанное.

18 Карта́й свого сина, коли є наді́я навчити, та забити його — не підно́сь свою душу.

18 Наказывай сына, пока есть надежда; не делайся виновным в его гибели.

19 Люди́на великого гніву хай кару несе, бо якщо ти вряту́єш її, то вчи́ниш ще гірше.

19 Гневливый должен быть наказан; если ты отпустишь его, тебе придется наказывать его снова.

20 Слухай ради й карта́ння приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці́.

20 Послушай совета и прими наставление, чтобы обрести мудрость на будущее.

21 У серці люди́ни багато думо́к, але ви́повниться тільки за́дум Господній.

21 Много замыслов в сердце человека, но исполнится только намерение Господа.

22 Здобу́ток люди́ні — то милість її, але ліпший біда́р за люди́ну брехливу.

22 В человеке желанна верность ; лучше быть бедным, чем лгуном.

23 Страх Господній веде́ до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не дося́гне його.

23 Страх перед Господом ведет к жизни: исполненный им спит спокойно, и зло его не коснется.

24 У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не піді́йме її.

24 Запустит лентяй руку в блюдо, но ленится даже до рта донести.

25 Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остеріга́ти, то він зрозуміє поуку.

25 Накажи глумливого, и образумятся простаки; укори разумного, и он усвоит знание.

26 Хто батька грабує, хто матір жене? — Це син, що засти́джує та осоро́млює, —

26 Обирающий отца и выгоняющий мать — сын срамной и бесславный.

27 перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання́!

27 Прекратив слушать наставления, сын мой, ты от слов познания уклонишься.

28 Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибри́зкують кривду.

28 Негодный свидетель глумится над правосудием, и уста нечестивого пожирают грех.

29 На насмі́шників кари готові пості́йно, і вдари на спи́ну безумним.

29 Уготованы наказания глумливым и побои — спинам глупцов.