Библия - Обещанное Восстановление

Приповiстi

Розділ 19

1 Ліпший убогий, що ходить в своїй непови́нності, ніж лукавий уста́ми та нерозумний.

2 Теж не добра душа без знання́, а хто на́глить ногами, спіткне́ться.

3 Глупо́та люди́ни дорогу її викривля́є, і на Господа гні́вається її серце.

4 Маєток примно́жує дру́зів числе́нних, а від бідака́ відпадає й товариш його.

5 Свідок брехливий не буде без кари, а хто бре́хні говорить, не буде врято́ваний.

6 Багато-хто го́дять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш люди́ні, яка не скупи́ться на дари.

7 Бідаря́ ненави́дять всі браття його, а тимбільш його при́ятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, — нема їх!

8 Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже́, той знахо́дить добро́.

9 Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.

10 Не лицю́є пишно́та безумному, тим більше рабові панувати над зве́рхником.

11 Розум люди́ни припинює гнів її, а вели́чність її — перейти над провиною.

12 Гнів царя — немов рик левчука́, а ласка́вість його — як роса на траву.

13 Син безумний — погибіль для батька свого́, а жінка сварлива — як ри́нва, що з неї вода тече за́вжди.

14 Хата й маєток — спа́дщина батьків, а жінка розумна — від Господа.

15 Лі́нощі сон накидають, і лінива душа — голодує.

16 Хто заповідь охороня́є, той душу свою стереже́; хто дороги свої легкова́жить, — помре.

17 Хто милости́вий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолу́жить йому.

18 Карта́й свого сина, коли є наді́я навчити, та забити його — не підно́сь свою душу.

19 Люди́на великого гніву хай кару несе, бо якщо ти вряту́єш її, то вчи́ниш ще гірше.

20 Слухай ради й карта́ння приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці́.

21 У серці люди́ни багато думо́к, але ви́повниться тільки за́дум Господній.

22 Здобу́ток люди́ні — то милість її, але ліпший біда́р за люди́ну брехливу.

23 Страх Господній веде́ до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не дося́гне його.

24 У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не піді́йме її.

25 Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остеріга́ти, то він зрозуміє поуку.

26 Хто батька грабує, хто матір жене? — Це син, що засти́джує та осоро́млює, —

27 перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання́!

28 Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибри́зкують кривду.

29 На насмі́шників кари готові пості́йно, і вдари на спи́ну безумним.

Притчи Соломона

Глава 19

1 Лучше бедняк, чей путь беспорочен, чем глупый с лукавой речью.

2 Нехорошо усердие без знания, а тот, кто спешит, оступится.

3 Человек своей же глупостью губит себе жизнь, а сердце его злится на Господа.

4 Богатство приводит много друзей, а бедняка и его друг оставляет.

5 Лживый свидетель не останется безнаказанным, и лгун не уйдет от расплаты.

6 Многие заискивают перед правителем, и дающему подарки всякий друг.

7 Бедняка ненавидят все его родственники, сколь же больше друзья его избегают! Когда он зовет их, нет их нигде.

8 Приобретающий мудрость любит душу свою; хранящий разум преуспеет.

9 Лживый свидетель не останется безнаказанным, и лгун погибнет.

10 Не годится глупцу жить в роскоши, тем паче рабу править князьями.

11 Разум человека умеряет его гнев; слава его — оставить оскорбление без внимания.

12 Царский гнев львиному реву подобен, а милость его — как роса на траве.

13 Глупый сын — гибель для отца, а вздорная жена — несмолкающая капель.

14 Дома и богатство — наследство от родителей, а разумная жена — от Господа.

15 Леность наводит глубокий сон, и ленивый будет ходить голодным.

16 Исполняющий повеление бережет свою жизнь, а небрежный к пути своему — погибнет.

17 Милосердный к бедным одалживает Господу, и Он наградит его за сделанное.

18 Наказывай сына, пока есть надежда; не делайся виновным в его гибели.

19 Гневливый должен быть наказан; если ты отпустишь его, тебе придется наказывать его снова.

20 Послушай совета и прими наставление, чтобы обрести мудрость на будущее.

21 Много замыслов в сердце человека, но исполнится только намерение Господа.

22 В человеке желанна верность ; лучше быть бедным, чем лгуном.

23 Страх перед Господом ведет к жизни: исполненный им спит спокойно, и зло его не коснется.

24 Запустит лентяй руку в блюдо, но ленится даже до рта донести.

25 Накажи глумливого, и образумятся простаки; укори разумного, и он усвоит знание.

26 Обирающий отца и выгоняющий мать — сын срамной и бесславный.

27 Прекратив слушать наставления, сын мой, ты от слов познания уклонишься.

28 Негодный свидетель глумится над правосудием, и уста нечестивого пожирают грех.

29 Уготованы наказания глумливым и побои — спинам глупцов.

Приповiстi Розділ 19	Притчи Соломона Глава 19
1 Ліпший убогий, що ходить в своїй непови́нності, ніж лукавий уста́ми та нерозумний.	1 Лучше бедняк, чей путь беспорочен, чем глупый с лукавой речью.
2 Теж не добра душа без знання́, а хто на́глить ногами, спіткне́ться.	2 Нехорошо усердие без знания, а тот, кто спешит, оступится.
3 Глупо́та люди́ни дорогу її викривля́є, і на Господа гні́вається її серце.	3 Человек своей же глупостью губит себе жизнь, а сердце его злится на Господа.
4 Маєток примно́жує дру́зів числе́нних, а від бідака́ відпадає й товариш його.	4 Богатство приводит много друзей, а бедняка и его друг оставляет.
5 Свідок брехливий не буде без кари, а хто бре́хні говорить, не буде врято́ваний.	5 Лживый свидетель не останется безнаказанным, и лгун не уйдет от расплаты.
6 Багато-хто го́дять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш люди́ні, яка не скупи́ться на дари.	6 Многие заискивают перед правителем, и дающему подарки всякий друг.
7 Бідаря́ ненави́дять всі браття його, а тимбільш його при́ятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, — нема їх!	7 Бедняка ненавидят все его родственники, сколь же больше друзья его избегают! Когда он зовет их, нет их нигде.
8 Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже́, той знахо́дить добро́.	8 Приобретающий мудрость любит душу свою; хранящий разум преуспеет.
9 Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.	9 Лживый свидетель не останется безнаказанным, и лгун погибнет.
10 Не лицю́є пишно́та безумному, тим більше рабові панувати над зве́рхником.	10 Не годится глупцу жить в роскоши, тем паче рабу править князьями.
11 Розум люди́ни припинює гнів її, а вели́чність її — перейти над провиною.	11 Разум человека умеряет его гнев; слава его — оставить оскорбление без внимания.
12 Гнів царя — немов рик левчука́, а ласка́вість його — як роса на траву.	12 Царский гнев львиному реву подобен, а милость его — как роса на траве.
13 Син безумний — погибіль для батька свого́, а жінка сварлива — як ри́нва, що з неї вода тече за́вжди.	13 Глупый сын — гибель для отца, а вздорная жена — несмолкающая капель.
14 Хата й маєток — спа́дщина батьків, а жінка розумна — від Господа.	14 Дома и богатство — наследство от родителей, а разумная жена — от Господа.
15 Лі́нощі сон накидають, і лінива душа — голодує.	15 Леность наводит глубокий сон, и ленивый будет ходить голодным.
16 Хто заповідь охороня́є, той душу свою стереже́; хто дороги свої легкова́жить, — помре.	16 Исполняющий повеление бережет свою жизнь, а небрежный к пути своему — погибнет.
17 Хто милости́вий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолу́жить йому.	17 Милосердный к бедным одалживает Господу, и Он наградит его за сделанное.
18 Карта́й свого сина, коли є наді́я навчити, та забити його — не підно́сь свою душу.	18 Наказывай сына, пока есть надежда; не делайся виновным в его гибели.
19 Люди́на великого гніву хай кару несе, бо якщо ти вряту́єш її, то вчи́ниш ще гірше.	19 Гневливый должен быть наказан; если ты отпустишь его, тебе придется наказывать его снова.
20 Слухай ради й карта́ння приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці́.	20 Послушай совета и прими наставление, чтобы обрести мудрость на будущее.
21 У серці люди́ни багато думо́к, але ви́повниться тільки за́дум Господній.	21 Много замыслов в сердце человека, но исполнится только намерение Господа.
22 Здобу́ток люди́ні — то милість її, але ліпший біда́р за люди́ну брехливу.	22 В человеке желанна верность ; лучше быть бедным, чем лгуном.
23 Страх Господній веде́ до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не дося́гне його.	23 Страх перед Господом ведет к жизни: исполненный им спит спокойно, и зло его не коснется.
24 У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не піді́йме її.	24 Запустит лентяй руку в блюдо, но ленится даже до рта донести.
25 Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остеріга́ти, то він зрозуміє поуку.	25 Накажи глумливого, и образумятся простаки; укори разумного, и он усвоит знание.
26 Хто батька грабує, хто матір жене? — Це син, що засти́джує та осоро́млює, —	26 Обирающий отца и выгоняющий мать — сын срамной и бесславный.
27 перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання́!	27 Прекратив слушать наставления, сын мой, ты от слов познания уклонишься.
28 Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибри́зкують кривду.	28 Негодный свидетель глумится над правосудием, и уста нечестивого пожирают грех.
29 На насмі́шників кари готові пості́йно, і вдари на спи́ну безумним.	29 Уготованы наказания глумливым и побои — спинам глупцов.

Старий
завіт

Новий
завіт

Приповiстi

Розділ 19

Притчи Соломона

Глава 19

Приповiстi

Розділ 19

Притчи Соломона

Глава 19

Старий завіт

Новий завіт

Приповiстi

Розділ 19

Притчи Соломона

Глава 19

Приповiстi

Розділ 19

Притчи Соломона

Глава 19

Старий
завіт

Новий
завіт