Библия - Обещанное Восстановление

Пiсня над пiснями

Розділ 1

1 Соломонова Пісня над піснями.

2 „Нехай він цілує мене поцілу́нками уст своїх, — бо ліпші коха́ння твої від вина!

3 На запах оливи твої запашні́, твоє йме́ння — неначе олива розлита, тому діви кохають тебе!

4 Потягни ти мене за собою, біжім! Цар впровадив мене у пала́ти свої, — ми радіти та ті́шитись будемо тобою, згадаємо коха́ння твої, від вина приємніші, — поправді кохають тебе!

5 Дочки єрусалимські, — я чорна та гарна, немов ті намети кеда́рські, мов за́навіси Соломонові!

6 Не дивіться на те, що смугля́венька я, бож сонце мене опали́ло, — сини неньки моєї на мене розгні́валися, настанови́ли мене сторожи́ти виноградники, — та свого виноградника власного не встерегла я!“

7 „Скажи ж мені ти, кого покохала душа моя: Де́ ти пасеш? Де даєш ти спочи́ти у спе́ку ота́рі? Пощо́ біля стад твоїх друзів я буду, немов та причи́нна?“

8 „Якщо ти не знаєш цього́, вродливі́ша посеред жіно́к, то вийди собі за слідами отари, і випа́суй при ша́трах пасту́ших козля́тка свої“.

9 „Я тебе прирівня́в до лошиці в воза́х фараонових, о моя ти подру́женько!

10 Гарні щі́чки твої поміж шну́рами пе́рел, а шийка твоя — між разка́ми намиста!

11 Ланцюжки́ золоті ми поробимо тобі разом із срібними ку́льками!“

12 „Доки цар при своє́му столі, то мій нард видає́ свої па́хощі.

13 Мій коханий для мене — мов ки́тиця ми́рри: спочиває між пе́рсами в мене!

14 Мій коханий для мене — мов ки́прове гроно в ен-ґе́дських сада́х-виноградах“!

15 „Яка ти прекрасна, моя ти подру́женько, яка ти хороша! Твої очі немов голуби́ні!“

16 „Який ти прекрасний, о мій ти коханий, який ти приємний! а ложе нам — зе́лень!

17 Бруси наших домів — то кедри́ни, стелі в нас — кипари́си!“

Песнь песней Соломона

Глава 1

1 Лучшая из песен Соломона. — Целуй меня, целуй устами своими, ведь любовь твоя отрадней вина,

2 приятней аромата благовоний твоих. Имя твое подобно разлитому благовонию, поэтому девушки любят тебя.

3 Веди меня за собой — давай убежим! О мой царь, введи меня в чертоги свои! — Будем радоваться и восхищаться тобой, превыше вина вознесем мы любовь твою. — По праву девушки любят тебя!

4 Дочери Иерусалима, Я черна, как шатры Кедара, но прекрасна, словно завесы Соломона.

5 Не смотрите, что я так смугла, ведь солнце опалило меня. Мои братья разгневались на меня и заставили меня ухаживать за виноградниками; своим виноградником я пренебрегла.

6 Скажи мне, возлюбленный, где пасешь ты стадо свое и где покоишь ты овец своих в полдень? Зачем мне искать тебя, бродя, как блудница, среди стад твоих друзей?

7 — Если ты не знаешь, прекраснейшая из женщин, то иди по следам овец и паси козлят своих у шатров пастушеских.

8 — Милая моя, я уподобил тебя кобылице, запряженной в колесницу фараона.

9 Прекрасны щеки твои под украшениями, и шея твоя в ожерельях.

10 Мы сделаем тебе украшения из золота, оправленные серебром.

11 — Пока царь был на ложе своем, благовония мои источали свой аромат.

12 Мой возлюбленный, как мешочек мирры, покоится между грудей моих.

13 Мой возлюбленный, словно кисть киперовых цветов в виноградниках Эн-Геди.

14 — Как прекрасна ты, милая моя, как прекрасна! Глаза твои словно голуби.

15 — Как красив ты, милый мой, как красив! И ложе наше — зеленый покров.

16 — Брусья дома нашего — кедры, навес наш — кипарисы.

Пiсня над пiснями Розділ 1	Песнь песней Соломона Глава 1
1 Соломонова Пісня над піснями.	1 Лучшая из песен Соломона. — Целуй меня, целуй устами своими, ведь любовь твоя отрадней вина,
2 „Нехай він цілує мене поцілу́нками уст своїх, — бо ліпші коха́ння твої від вина!	2 приятней аромата благовоний твоих. Имя твое подобно разлитому благовонию, поэтому девушки любят тебя.
3 На запах оливи твої запашні́, твоє йме́ння — неначе олива розлита, тому діви кохають тебе!	3 Веди меня за собой — давай убежим! О мой царь, введи меня в чертоги свои! — Будем радоваться и восхищаться тобой, превыше вина вознесем мы любовь твою. — По праву девушки любят тебя!
4 Потягни ти мене за собою, біжім! Цар впровадив мене у пала́ти свої, — ми радіти та ті́шитись будемо тобою, згадаємо коха́ння твої, від вина приємніші, — поправді кохають тебе!	4 Дочери Иерусалима, Я черна, как шатры Кедара, но прекрасна, словно завесы Соломона.
5 Дочки єрусалимські, — я чорна та гарна, немов ті намети кеда́рські, мов за́навіси Соломонові!	5 Не смотрите, что я так смугла, ведь солнце опалило меня. Мои братья разгневались на меня и заставили меня ухаживать за виноградниками; своим виноградником я пренебрегла.
6 Не дивіться на те, що смугля́венька я, бож сонце мене опали́ло, — сини неньки моєї на мене розгні́валися, настанови́ли мене сторожи́ти виноградники, — та свого виноградника власного не встерегла я!“	6 Скажи мне, возлюбленный, где пасешь ты стадо свое и где покоишь ты овец своих в полдень? Зачем мне искать тебя, бродя, как блудница, среди стад твоих друзей?
7 „Скажи ж мені ти, кого покохала душа моя: Де́ ти пасеш? Де даєш ти спочи́ти у спе́ку ота́рі? Пощо́ біля стад твоїх друзів я буду, немов та причи́нна?“	7 — Если ты не знаешь, прекраснейшая из женщин, то иди по следам овец и паси козлят своих у шатров пастушеских.
8 „Якщо ти не знаєш цього́, вродливі́ша посеред жіно́к, то вийди собі за слідами отари, і випа́суй при ша́трах пасту́ших козля́тка свої“.	8 — Милая моя, я уподобил тебя кобылице, запряженной в колесницу фараона.
9 „Я тебе прирівня́в до лошиці в воза́х фараонових, о моя ти подру́женько!	9 Прекрасны щеки твои под украшениями, и шея твоя в ожерельях.
10 Гарні щі́чки твої поміж шну́рами пе́рел, а шийка твоя — між разка́ми намиста!	10 Мы сделаем тебе украшения из золота, оправленные серебром.
11 Ланцюжки́ золоті ми поробимо тобі разом із срібними ку́льками!“	11 — Пока царь был на ложе своем, благовония мои источали свой аромат.
12 „Доки цар при своє́му столі, то мій нард видає́ свої па́хощі.	12 Мой возлюбленный, как мешочек мирры, покоится между грудей моих.
13 Мій коханий для мене — мов ки́тиця ми́рри: спочиває між пе́рсами в мене!	13 Мой возлюбленный, словно кисть киперовых цветов в виноградниках Эн-Геди.
14 Мій коханий для мене — мов ки́прове гроно в ен-ґе́дських сада́х-виноградах“!	14 — Как прекрасна ты, милая моя, как прекрасна! Глаза твои словно голуби.
15 „Яка ти прекрасна, моя ти подру́женько, яка ти хороша! Твої очі немов голуби́ні!“	15 — Как красив ты, милый мой, как красив! И ложе наше — зеленый покров.
16 „Який ти прекрасний, о мій ти коханий, який ти приємний! а ложе нам — зе́лень!	16 — Брусья дома нашего — кедры, навес наш — кипарисы.
17 Бруси наших домів — то кедри́ни, стелі в нас — кипари́си!“	17

Старий
завіт

Новий
завіт

Пiсня над пiснями

Розділ 1

Песнь песней Соломона

Глава 1

Пiсня над пiснями

Розділ 1

Песнь песней Соломона

Глава 1

Старий завіт

Новий завіт

Пiсня над пiснями

Розділ 1

Песнь песней Соломона

Глава 1

Пiсня над пiснями

Розділ 1

Песнь песней Соломона

Глава 1

Старий
завіт

Новий
завіт