Михей

Розділ 2

1 Горе тим, що заду́мують кривду і на ло́жах своїх учиняють лихе! За світла пора́нку виконують це, бо їхня рука має силу.

2 Якщо́ піль жада́ють, то грабують вони, а домів — то хапа́ють. І вони переслідують мужа та дома його, і чоловіка й спа́дки його́.

3 Тому так промовляє Госпо́дь: Ось Я замишляю на цей рід лихе́, що ший своїх з нього не ви́зволите, і ходити не бу́дете гордо, бо це час лихий.

4 Того дня проголо́сять на вас припові́стку, і співатимуть пісню жало́бну, говорячи: „Сталось! До пня опусто́шені ми, уділ наро́ду мого змінився, — я́к це діткну́ло мене! Наше поле поділене буде чужи́нцями,

5 тому в тебе не буде ніко́го, хто кидав би шнура мірни́чого, як жеребка́ на Господнім зібра́нні.

6 „Не проповідуйте, та вони проповідують! Хай нам не проповідують, — не дося́гне нас га́ньба“.

7 О ти, що звешся „Яковів дім“, — чи змалі́в Дух Господній? Чи ці чини Його? Хіба добре не роблять слова́ Мої тому, хто ходить правдиво?

8 Ще вчо́ра були ви наро́дом Моїм, тепер же стаєте за ворога, з одежі верхньої плаща́ ви стяга́єте з тих, хто проходить безпечно, як здо́бич війни.

9 Жінок Мого наро́ду — з приємного дому її виганяєте ко́жну, з дітей славу Мою ви берете навіки.

10 Устаньте й ідіть, бо тут не спочи́нок, — це за занечи́щення ваше, що загла́ду для вас принесе́, виріша́льну загла́ду.

11 Коли б чоловік, який ходить за вітром, і брехню набрехав, говорячи: Буду тобі проповідувати про вино та про на́пій п'янки́й, то був би він лю́бим пророком оцьому наро́дові.

12 Невідмі́нно зберу́ тебе всього, о Якове, невідмінно згрома́джу останок Ізраїлів, — ра́зом поставлю його, як отару в Боцрі́, як ту че́реду на пасови́щі, — і будуть гомоні́ти вони від многолюдства!

13 Перед ними вила́мувач пі́де, вони продеру́ться та браму пере́йдуть і вийдуть із неї. І пі́де їхній цар перед ними, а Госпо́дь — на чолі́ їх!

Книга пророка Михея

Глава 2

1 Горе замышляющим преступление и придумывающим на ложах злые дела! Забрезжит рассвет — они их исполнят, потому что это в их силах.

2 Захотят чужие поля — захватят, захотят дома — отберут; обманом выживут владельца из дома и наследие отнимут.

3 Поэтому так говорит Господь: — Я помышляю навести на людей беду, от которой вам не спастись. Не ходить вам больше гордо, так как настает время бедствий.

4 В тот день вас будут высмеивать, передразнивать словами плачевной песни: «Мы совершенно разорены; Господь отобрал надел моего народа. Как Он отнял его у меня! Он поля наши делит среди завоевателей».

5 Поэтому, когда будут вновь делить землю, в собрании Господнем не будет никого, кто отмерил бы ваш надел, бросив жребий.

6 — Не пророчествуйте, — так говорят лжепророки, — об этом нельзя пророчествовать; нас не постигнет бесчестие.

7 Разве можно так говорить, дом Иакова? Разве терпение Господа истощилось? Разве Он сделал бы такое? — Разве слова Мои не во благо тому, чей путь безупречен?

8 Уже давно Мой народ восстал, как враг; вы срываете одежду с мирных людей, с тех, кто спокойно проходит мимо, о вражде не помышляя.

9 Женщин Моего народа вы выгоняете из их уютных домов, а детей их вы лишаете Моей славы навеки.

10 Вставайте и уходите — это больше не место покоя. Из-за нечистоты оно будет разрушено, и разрушение будет ужасным.

11 Если лжец и мошенник придет и скажет: «Я буду тебе пророчествовать о вине, о хмельном питье», то он и будет достойным проповедником этому народу!

12 — Я непременно соберу всего тебя, Иаков; соберу воедино уцелевших у Израиля; соберу их вместе, словно овец в загоне, как отару на пастбище. Земля наполнится шумом от множества людей.

13 Перед ними пойдет пробивающий путь; они прорвутся через ворота и выйдут. Их царь пойдет перед ними, Господь будет во главе их.

Михей

Розділ 2

Книга пророка Михея

Глава 2

1 Горе тим, що заду́мують кривду і на ло́жах своїх учиняють лихе! За світла пора́нку виконують це, бо їхня рука має силу.

1 Горе замышляющим преступление и придумывающим на ложах злые дела! Забрезжит рассвет — они их исполнят, потому что это в их силах.

2 Якщо́ піль жада́ють, то грабують вони, а домів — то хапа́ють. І вони переслідують мужа та дома його, і чоловіка й спа́дки його́.

2 Захотят чужие поля — захватят, захотят дома — отберут; обманом выживут владельца из дома и наследие отнимут.

3 Тому так промовляє Госпо́дь: Ось Я замишляю на цей рід лихе́, що ший своїх з нього не ви́зволите, і ходити не бу́дете гордо, бо це час лихий.

3 Поэтому так говорит Господь: — Я помышляю навести на людей беду, от которой вам не спастись. Не ходить вам больше гордо, так как настает время бедствий.

4 Того дня проголо́сять на вас припові́стку, і співатимуть пісню жало́бну, говорячи: „Сталось! До пня опусто́шені ми, уділ наро́ду мого змінився, — я́к це діткну́ло мене! Наше поле поділене буде чужи́нцями,

4 В тот день вас будут высмеивать, передразнивать словами плачевной песни: «Мы совершенно разорены; Господь отобрал надел моего народа. Как Он отнял его у меня! Он поля наши делит среди завоевателей».

5 тому в тебе не буде ніко́го, хто кидав би шнура мірни́чого, як жеребка́ на Господнім зібра́нні.

5 Поэтому, когда будут вновь делить землю, в собрании Господнем не будет никого, кто отмерил бы ваш надел, бросив жребий.

6 „Не проповідуйте, та вони проповідують! Хай нам не проповідують, — не дося́гне нас га́ньба“.

6 — Не пророчествуйте, — так говорят лжепророки, — об этом нельзя пророчествовать; нас не постигнет бесчестие.

7 О ти, що звешся „Яковів дім“, — чи змалі́в Дух Господній? Чи ці чини Його? Хіба добре не роблять слова́ Мої тому, хто ходить правдиво?

7 Разве можно так говорить, дом Иакова? Разве терпение Господа истощилось? Разве Он сделал бы такое? — Разве слова Мои не во благо тому, чей путь безупречен?

8 Ще вчо́ра були ви наро́дом Моїм, тепер же стаєте за ворога, з одежі верхньої плаща́ ви стяга́єте з тих, хто проходить безпечно, як здо́бич війни.

8 Уже давно Мой народ восстал, как враг; вы срываете одежду с мирных людей, с тех, кто спокойно проходит мимо, о вражде не помышляя.

9 Жінок Мого наро́ду — з приємного дому її виганяєте ко́жну, з дітей славу Мою ви берете навіки.

9 Женщин Моего народа вы выгоняете из их уютных домов, а детей их вы лишаете Моей славы навеки.

10 Устаньте й ідіть, бо тут не спочи́нок, — це за занечи́щення ваше, що загла́ду для вас принесе́, виріша́льну загла́ду.

10 Вставайте и уходите — это больше не место покоя. Из-за нечистоты оно будет разрушено, и разрушение будет ужасным.

11 Коли б чоловік, який ходить за вітром, і брехню набрехав, говорячи: Буду тобі проповідувати про вино та про на́пій п'янки́й, то був би він лю́бим пророком оцьому наро́дові.

11 Если лжец и мошенник придет и скажет: «Я буду тебе пророчествовать о вине, о хмельном питье», то он и будет достойным проповедником этому народу!

12 Невідмі́нно зберу́ тебе всього, о Якове, невідмінно згрома́джу останок Ізраїлів, — ра́зом поставлю його, як отару в Боцрі́, як ту че́реду на пасови́щі, — і будуть гомоні́ти вони від многолюдства!

12 — Я непременно соберу всего тебя, Иаков; соберу воедино уцелевших у Израиля; соберу их вместе, словно овец в загоне, как отару на пастбище. Земля наполнится шумом от множества людей.

13 Перед ними вила́мувач пі́де, вони продеру́ться та браму пере́йдуть і вийдуть із неї. І пі́де їхній цар перед ними, а Госпо́дь — на чолі́ їх!

13 Перед ними пойдет пробивающий путь; они прорвутся через ворота и выйдут. Их царь пойдет перед ними, Господь будет во главе их.