Вихід

Розділ 34

1 І промовив Господь до Мойсея: „Витеши собі дві кам'яні́ табли́ці, як перші, і Я напишу на цих табли́цях слова, що були на перших табли́цях, які ти розбив.

2 І приготовся на рано. І вийдеш рано вра́нці на го́ру Сіна́й, і станеш Мені там на верхі́в'ї гори́.

3 А з тобою ніхто не вийде, і на всій горі нехай нікого не бу́де видно. І також дрібна худоба й худоба велика нехай не пасеться навпроти тієї гори“.

4 І витесав він дві кам'яні табли́ці, як перші. І встав Мойсей рано вранці, та й вийшов на го́ру Сіна́й, як Господь звелів був йому. І взяв він у руку свою дві табли́ці кам'яні́.

5 А Господь зійшов у хмарі, і став там із ним, та й покликав Ім'я́м Господа.

6 І перейшов Господь перед лицем його, та й викликнув: „Господь, Господь, — Бог милосердний, і милости́вий, довготерпели́вий, і многомилости́вий та правдивий,

7 що дотри́мує милість для тисяч, що вибачає провину й переступ та гріх, та певне не вважає чистим винуватого, бо карає провину батькі́в на ді́тях, і на дітях діте́й, і на третіх, і на четвертих поколіннях“.

8 І Мойсей поквапно вклонився до землі, і впав,

9 та й сказав: „Якщо я знайшов милість в очах Твоїх, Владико, то нехай же Владика йде серед нас, бо наро́д цей твердоши́їй. І Ти пробачиш нашу провину та наш гріх, і зробиш нас спа́дком Своїм“.

10 А Він відказав: „Ось Я складаю заповіта перед усім наро́дом твоїм. Я чинитиму чу́да, які не були́ тво́рені на всій землі і в жодного наро́ду. І побачить увесь народ, серед якого ти знаходишся, чин Господній, що Я чиню́ його з тобою, — який він страшни́й!

11 Виконуй те, що Я наказую тобі сьогодні. Ось Я виганяю перед тобою амореянина, і ханаанеянина, і хіттеянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина.

12 Стережися, щоб не склав ти умо́ви з мешканцем тієї землі, що ти входиш на неї, — щоб він не став па́сткою серед тебе.

13 Бо ви їхні жертівники поруйнуєте, а їхні камінні стовпи́ для богів поторощите, а їхні дерева святі повиру́буєте.

14 Бо не будеш ти кла́нятись богові іншому, бо Господь — ревнивий ім'я Його, Бог ревнивий Він!

15 Щоб не склав ти умови з мешканцем кра́ю, як будуть вони любоді́яти вслід за богами своїми, і будуть богам своїм жертви прино́сити, то якщо він покличе тебе, то ти не будеш їсти із жертви його.

16 І не візьмеш із дочо́к його для синів своїх, бо будуть вони любоді́яти вслід за бога́ми своїми, і вчинять розпу́сниками синів твоїх вслід за богами своїми.

17 Литих богів не зробиш собі.

18 Будеш вико́нувати свято Опрі́сноків. Сім день будеш їсти опрі́сноки, що Я наказав був тобі на умо́влений час місяця аві́ва, бо в місяці авіві ти вийшов з Єгипту.

19 Усе, що відкриває утро́бу — то Моє, як і всяка твоя худоба, що є самець, відкриття утроби вола та вівці.

20 А відкриття утроби осла викупиш ягня́м. А якщо його не викупиш, то заб'єш його, злама́вши шию. Кожного перворі́дного з синів твоїх ви́купиш. І не будуть являтися перед обличчя Моє з порожньою рукою.

21 Шість день будеш працювати, а дня сьомого спочи́неш від праці; в о́рці й у жнива́ спочинеш від праці.

22 І свято тижнів зробиш собі, і первопло́ду жнив пшениці, і свято збору врожаю під кінець року.

23 Тричі в році вся чоловіча стать буде являтися перед лице Владики Господа, Бога Ізраїлевого.

24 Бо Я ви́жену людей перед лицем твоїм, і розширю границю твою, і ніхто не запрагне твоєї землі, коли ти ходитимеш являтися перед лице Господа, Бога твого, тричі в році.

25 Не будеш прино́сити на ква́шенім крови жертви твоєї, і не переночує до рана святко́ва жертва Пасхи.

26 Поча́ток первопло́дів твоєї землі принесе́ш у дім Господа, Бога твого. Не будеш варити ягняти в молоці його матері“.

27 І промовив Господь до Мойсея: „Напиши собі слова́, бо згідно з цими словами склав Я заповіта з тобою та з Ізраїлем“.

28 І був він там з Господом сорок день і сорок ночей, хліба не їв і води не пив. І написав на табли́цях слова Заповіту, — Десять Заповідей.

29 І сталося, коли схо́див Мойсей з гори Сіна́й, — а оби́дві табли́ці свідоцтва в Мойсеєвій руці при сході його з гори, — що Мойсей не знав, що лице його стало промені́ти, бо Бог говорив з ним.

30 І побачив Аарон та всі Ізраїлеві сини Мойсея, — аж ось лице його променіло, і вони боялися підійти до нього!

31 І кликнув до них Мойсей, і зверну́лися до нього Аарон та всі начальники в громаді. І Мойсей говорив до них.

32 А потім попідхо́дили всі Ізраїлеві сини, і він наказав їм усе, що Господь говорив з ним на горі Сіна́й.

33 І скінчи́в Мойсей говорити з ними, і дав на лице своє покрива́ло.

34 А коли Мойсей вхо́див перед Господнє лице на розмову з Ним, то здіймав покрива́ло аж до свого ви́ходу. І він вихо́див, і говорив до Ізраїлевих синів, що́ було наказано йому.

35 І бачили Ізраїлеві сини лице Мойсеєве, — що променіло лице Мойсеєве. І Мойсей знов накладав покривало на лице своє аж до відходу свого, щоб говорити з Ним.

Исход

Глава 34

1 Затем Господь сказал Моисею: «Вырежи две новые скрижали, подобные первым двум, и Я напишу на них те же слова, написанные на первых двух, которые были разбиты.

2 Будь готов к завтрашнему утру, поднимись на гору Синай и встань предо Мной на вершине горы.

3 Никому не дозволено будет прийти с тобой, никто не должен показываться на этой горе. Даже ваши стада не должны пастись у её подножия».

4 Моисей снова вытесал две каменные скрижали, подобные первым двум и, сделав всё, как велел Господь, рано утром на следующий день поднялся на гору Синай, неся скрижали в руках.

5 Когда Моисей оказался на горе, Господь спустился к нему в облаке и стоял там вместе с Моисеем, и Моисей провозгласил имя Господнее.

6 Господь прошёл перед Моисеем и сказал: «Иегова, Господь, добрый и милосердный Бог, долготерпеливый и полный любви, Ему можно довериться.

7 Господь показывает Свою любовь тысячам. Он прощает людям их грехи, но не забывает наказывать виновных. Господь наказывает не только виновных, но и их детей, внуков, и правнуков их Он накажет за грехи этих людей».

8 Моисей тотчас пал ниц и, поклонившись Господу, сказал:

9 «Господи, если Ты благоволишь ко мне, то прошу Тебя, пойдём с нами. Я знаю, что этот народ упрям, но прости нам наши грехи! Прими нас как Свой народ».

10 Тогда Господь сказал: «Я заключаю соглашение со всем твоим народом: Я совершу удивительные чудеса, каких никогда раньше не совершалось ни для какого другого народа на земле, и народ, который с тобой, увидит, что Я, Господь, велик и увидит, какие необыкновенные чудеса Я сотворю для тебя.

11 Исполни всё, что Я прикажу тебе сегодня, и Я изгоню твоих врагов с твоей земли, изгоню аморреев, хананеев, хеттеев, ферезеев, евеев и иевусеев.

12 Будь осторожен! Не вступай в союз ни с какими народами, живущими в той земле, куда ты идёшь. Если ты вступишь с ними в союз, они принесут вам беду.

13 Поэтому разрушь их алтари, разбей камни и сруби деревянных идолов, которым они поклоняются.

14 Не поклоняйся никакому другому богу. Я — Иегова Кана, ревнивый Бог! Таково Моё имя, Я — Эл-Кана, ревнивый Бог!

15 Будь осторожен, не вступай в союз ни с какими народами, живущими в той земле, чтобы не оказаться вместе с ними, когда они будут поклоняться своим богам. Эти народы позовут тебя, и ты станешь есть их жертвоприношения.

16 И если ты выберешь их дочерей в жёны своим сыновьям, то их дочери, служа лжебогам, смогут убедить твоих сыновей делать то же самое.

17 Не делай себе идолов.

18 Соблюдай праздник Пресных Хлебов. В течение семи дней ешь хлеб, приготовленный без закваски, о котором Я заповедовал тебе раньше. Отмечай этот праздник в том месяце, который Я выбрал, так как в месяце авиве ты вышел из Египта.

19 Первенец каждой женщины всегда принадлежит Мне, даже вся твоя перворождённая скотина, от крупного скота до овец, принадлежит Мне.

20 Если захочешь выкупить перворождённого осла, ты можешь выкупить его ягнёнком, а если не выкупишь этого осла ягнёнком, то должен сломать ему шею. Ты должен выкупать у Меня всех своих сыновей-первенцев. И никто не должен являться предо Мной без дара.

21 Работай шесть дней, а на седьмой день отдыхай. Отдыхай даже во время сева и жатвы.

22 Соблюдай праздник Жатвы и бери для этого праздника первое зерно урожая хлеба. Осенью же соблюдай праздник Укрытий.

23 Три раза в год все мужчины твоего народа должны являться перед Господом Богом, Богом Израиля.

24 Когда придёшь в свою землю, Я изгоню твоих врагов из этой земли и расширю твои границы — у тебя будет всё больше и больше земли. Три раза в год ты будешь являться перед Господом, Богом твоим, и в это время никто не осмелится отнять у тебя эту землю.

25 Когда заколешь животное и принесёшь его кровь в жертву, не приноси хлеб, в котором есть закваска. И не оставляй мяса с Пасхи до следующего утра.

26 Отдавай Господу самый первый урожай во время жатвы и приноси всё это в дом Господа, Бога твоего. Не вари козлёнка в молоке его матери».

27 Господь сказал Моисею: «Запиши всё, что Я сказал тебе, так как это и есть Соглашение, которое Я заключил с тобой и с народом Израиля».

28 И пробыл там Моисей с Господом сорок дней и сорок ночей, он ничего не ел и не пил. Моисей написал слова Соглашения (десять заповедей) на двух плоских камнях.

29 Когда Моисей спустился с горы Синай, неся с собой два плоских камня с Соглашением, он не знал, что его лицо сияло от того, что Бог говорил с ним.

30 Аарон же и весь израильский народ, увидев, что лицо Моисея ярко сияет, боялись подойти к нему.

31 Но Моисей призвал их, и Аарон и все вожди народа подошли к нему, и Моисей говорил с ними.

32 После этого весь народ приблизился к Моисею, и он передал им заповеди, которые Господь дал ему на горе Синай.

33 Закончив говорить, Моисей закрыл лицо покрывалом.

34 Каждый раз, когда Моисей представал перед Господом, чтобы говорить с Ним, он снимал покрывало. После этого он возвращался, чтобы передать израильскому народу всё, что заповедал Господь.

35 Тогда народ видел, что лицо Моисея ярко сияет, и Моисей снова закрывал лицо и не снимал покрывала с лица до тех пор, пока снова не шёл говорить с Господом.

Вихід

Розділ 34

Исход

Глава 34

1 І промовив Господь до Мойсея: „Витеши собі дві кам'яні́ табли́ці, як перші, і Я напишу на цих табли́цях слова, що були на перших табли́цях, які ти розбив.

1 Затем Господь сказал Моисею: «Вырежи две новые скрижали, подобные первым двум, и Я напишу на них те же слова, написанные на первых двух, которые были разбиты.

2 І приготовся на рано. І вийдеш рано вра́нці на го́ру Сіна́й, і станеш Мені там на верхі́в'ї гори́.

2 Будь готов к завтрашнему утру, поднимись на гору Синай и встань предо Мной на вершине горы.

3 А з тобою ніхто не вийде, і на всій горі нехай нікого не бу́де видно. І також дрібна худоба й худоба велика нехай не пасеться навпроти тієї гори“.

3 Никому не дозволено будет прийти с тобой, никто не должен показываться на этой горе. Даже ваши стада не должны пастись у её подножия».

4 І витесав він дві кам'яні табли́ці, як перші. І встав Мойсей рано вранці, та й вийшов на го́ру Сіна́й, як Господь звелів був йому. І взяв він у руку свою дві табли́ці кам'яні́.

4 Моисей снова вытесал две каменные скрижали, подобные первым двум и, сделав всё, как велел Господь, рано утром на следующий день поднялся на гору Синай, неся скрижали в руках.

5 А Господь зійшов у хмарі, і став там із ним, та й покликав Ім'я́м Господа.

5 Когда Моисей оказался на горе, Господь спустился к нему в облаке и стоял там вместе с Моисеем, и Моисей провозгласил имя Господнее.

6 І перейшов Господь перед лицем його, та й викликнув: „Господь, Господь, — Бог милосердний, і милости́вий, довготерпели́вий, і многомилости́вий та правдивий,

6 Господь прошёл перед Моисеем и сказал: «Иегова, Господь, добрый и милосердный Бог, долготерпеливый и полный любви, Ему можно довериться.

7 що дотри́мує милість для тисяч, що вибачає провину й переступ та гріх, та певне не вважає чистим винуватого, бо карає провину батькі́в на ді́тях, і на дітях діте́й, і на третіх, і на четвертих поколіннях“.

7 Господь показывает Свою любовь тысячам. Он прощает людям их грехи, но не забывает наказывать виновных. Господь наказывает не только виновных, но и их детей, внуков, и правнуков их Он накажет за грехи этих людей».

8 І Мойсей поквапно вклонився до землі, і впав,

8 Моисей тотчас пал ниц и, поклонившись Господу, сказал:

9 та й сказав: „Якщо я знайшов милість в очах Твоїх, Владико, то нехай же Владика йде серед нас, бо наро́д цей твердоши́їй. І Ти пробачиш нашу провину та наш гріх, і зробиш нас спа́дком Своїм“.

9 «Господи, если Ты благоволишь ко мне, то прошу Тебя, пойдём с нами. Я знаю, что этот народ упрям, но прости нам наши грехи! Прими нас как Свой народ».

10 А Він відказав: „Ось Я складаю заповіта перед усім наро́дом твоїм. Я чинитиму чу́да, які не були́ тво́рені на всій землі і в жодного наро́ду. І побачить увесь народ, серед якого ти знаходишся, чин Господній, що Я чиню́ його з тобою, — який він страшни́й!

10 Тогда Господь сказал: «Я заключаю соглашение со всем твоим народом: Я совершу удивительные чудеса, каких никогда раньше не совершалось ни для какого другого народа на земле, и народ, который с тобой, увидит, что Я, Господь, велик и увидит, какие необыкновенные чудеса Я сотворю для тебя.

11 Виконуй те, що Я наказую тобі сьогодні. Ось Я виганяю перед тобою амореянина, і ханаанеянина, і хіттеянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина.

11 Исполни всё, что Я прикажу тебе сегодня, и Я изгоню твоих врагов с твоей земли, изгоню аморреев, хананеев, хеттеев, ферезеев, евеев и иевусеев.

12 Стережися, щоб не склав ти умо́ви з мешканцем тієї землі, що ти входиш на неї, — щоб він не став па́сткою серед тебе.

12 Будь осторожен! Не вступай в союз ни с какими народами, живущими в той земле, куда ты идёшь. Если ты вступишь с ними в союз, они принесут вам беду.

13 Бо ви їхні жертівники поруйнуєте, а їхні камінні стовпи́ для богів поторощите, а їхні дерева святі повиру́буєте.

13 Поэтому разрушь их алтари, разбей камни и сруби деревянных идолов, которым они поклоняются.

14 Бо не будеш ти кла́нятись богові іншому, бо Господь — ревнивий ім'я Його, Бог ревнивий Він!

14 Не поклоняйся никакому другому богу. Я — Иегова Кана, ревнивый Бог! Таково Моё имя, Я — Эл-Кана, ревнивый Бог!

15 Щоб не склав ти умови з мешканцем кра́ю, як будуть вони любоді́яти вслід за богами своїми, і будуть богам своїм жертви прино́сити, то якщо він покличе тебе, то ти не будеш їсти із жертви його.

15 Будь осторожен, не вступай в союз ни с какими народами, живущими в той земле, чтобы не оказаться вместе с ними, когда они будут поклоняться своим богам. Эти народы позовут тебя, и ты станешь есть их жертвоприношения.

16 І не візьмеш із дочо́к його для синів своїх, бо будуть вони любоді́яти вслід за бога́ми своїми, і вчинять розпу́сниками синів твоїх вслід за богами своїми.

16 И если ты выберешь их дочерей в жёны своим сыновьям, то их дочери, служа лжебогам, смогут убедить твоих сыновей делать то же самое.

17 Литих богів не зробиш собі.

17 Не делай себе идолов.

18 Будеш вико́нувати свято Опрі́сноків. Сім день будеш їсти опрі́сноки, що Я наказав був тобі на умо́влений час місяця аві́ва, бо в місяці авіві ти вийшов з Єгипту.

18 Соблюдай праздник Пресных Хлебов. В течение семи дней ешь хлеб, приготовленный без закваски, о котором Я заповедовал тебе раньше. Отмечай этот праздник в том месяце, который Я выбрал, так как в месяце авиве ты вышел из Египта.

19 Усе, що відкриває утро́бу — то Моє, як і всяка твоя худоба, що є самець, відкриття утроби вола та вівці.

19 Первенец каждой женщины всегда принадлежит Мне, даже вся твоя перворождённая скотина, от крупного скота до овец, принадлежит Мне.

20 А відкриття утроби осла викупиш ягня́м. А якщо його не викупиш, то заб'єш його, злама́вши шию. Кожного перворі́дного з синів твоїх ви́купиш. І не будуть являтися перед обличчя Моє з порожньою рукою.

20 Если захочешь выкупить перворождённого осла, ты можешь выкупить его ягнёнком, а если не выкупишь этого осла ягнёнком, то должен сломать ему шею. Ты должен выкупать у Меня всех своих сыновей-первенцев. И никто не должен являться предо Мной без дара.

21 Шість день будеш працювати, а дня сьомого спочи́неш від праці; в о́рці й у жнива́ спочинеш від праці.

21 Работай шесть дней, а на седьмой день отдыхай. Отдыхай даже во время сева и жатвы.

22 І свято тижнів зробиш собі, і первопло́ду жнив пшениці, і свято збору врожаю під кінець року.

22 Соблюдай праздник Жатвы и бери для этого праздника первое зерно урожая хлеба. Осенью же соблюдай праздник Укрытий.

23 Тричі в році вся чоловіча стать буде являтися перед лице Владики Господа, Бога Ізраїлевого.

23 Три раза в год все мужчины твоего народа должны являться перед Господом Богом, Богом Израиля.

24 Бо Я ви́жену людей перед лицем твоїм, і розширю границю твою, і ніхто не запрагне твоєї землі, коли ти ходитимеш являтися перед лице Господа, Бога твого, тричі в році.

24 Когда придёшь в свою землю, Я изгоню твоих врагов из этой земли и расширю твои границы — у тебя будет всё больше и больше земли. Три раза в год ты будешь являться перед Господом, Богом твоим, и в это время никто не осмелится отнять у тебя эту землю.

25 Не будеш прино́сити на ква́шенім крови жертви твоєї, і не переночує до рана святко́ва жертва Пасхи.

25 Когда заколешь животное и принесёшь его кровь в жертву, не приноси хлеб, в котором есть закваска. И не оставляй мяса с Пасхи до следующего утра.

26 Поча́ток первопло́дів твоєї землі принесе́ш у дім Господа, Бога твого. Не будеш варити ягняти в молоці його матері“.

26 Отдавай Господу самый первый урожай во время жатвы и приноси всё это в дом Господа, Бога твоего. Не вари козлёнка в молоке его матери».

27 І промовив Господь до Мойсея: „Напиши собі слова́, бо згідно з цими словами склав Я заповіта з тобою та з Ізраїлем“.

27 Господь сказал Моисею: «Запиши всё, что Я сказал тебе, так как это и есть Соглашение, которое Я заключил с тобой и с народом Израиля».

28 І був він там з Господом сорок день і сорок ночей, хліба не їв і води не пив. І написав на табли́цях слова Заповіту, — Десять Заповідей.

28 И пробыл там Моисей с Господом сорок дней и сорок ночей, он ничего не ел и не пил. Моисей написал слова Соглашения (десять заповедей) на двух плоских камнях.

29 І сталося, коли схо́див Мойсей з гори Сіна́й, — а оби́дві табли́ці свідоцтва в Мойсеєвій руці при сході його з гори, — що Мойсей не знав, що лице його стало промені́ти, бо Бог говорив з ним.

29 Когда Моисей спустился с горы Синай, неся с собой два плоских камня с Соглашением, он не знал, что его лицо сияло от того, что Бог говорил с ним.

30 І побачив Аарон та всі Ізраїлеві сини Мойсея, — аж ось лице його променіло, і вони боялися підійти до нього!

30 Аарон же и весь израильский народ, увидев, что лицо Моисея ярко сияет, боялись подойти к нему.

31 І кликнув до них Мойсей, і зверну́лися до нього Аарон та всі начальники в громаді. І Мойсей говорив до них.

31 Но Моисей призвал их, и Аарон и все вожди народа подошли к нему, и Моисей говорил с ними.

32 А потім попідхо́дили всі Ізраїлеві сини, і він наказав їм усе, що Господь говорив з ним на горі Сіна́й.

32 После этого весь народ приблизился к Моисею, и он передал им заповеди, которые Господь дал ему на горе Синай.

33 І скінчи́в Мойсей говорити з ними, і дав на лице своє покрива́ло.

33 Закончив говорить, Моисей закрыл лицо покрывалом.

34 А коли Мойсей вхо́див перед Господнє лице на розмову з Ним, то здіймав покрива́ло аж до свого ви́ходу. І він вихо́див, і говорив до Ізраїлевих синів, що́ було наказано йому.

34 Каждый раз, когда Моисей представал перед Господом, чтобы говорить с Ним, он снимал покрывало. После этого он возвращался, чтобы передать израильскому народу всё, что заповедал Господь.

35 І бачили Ізраїлеві сини лице Мойсеєве, — що променіло лице Мойсеєве. І Мойсей знов накладав покривало на лице своє аж до відходу свого, щоб говорити з Ним.

35 Тогда народ видел, что лицо Моисея ярко сияет, и Моисей снова закрывал лицо и не снимал покрывала с лица до тех пор, пока снова не шёл говорить с Господом.