ВихідРозділ 33 |
1 |
2 і пошлю перед лицем твоїм Ангола, і попроганяю ханаанеянина, амореянина, і хіттеянина, і періззеянина, хіввеянина, і євусеянина, — |
3 до кра́ю, що тече молоком та медом, бо Я не піду́ серед тебе, — бо ти народ твердошиїй, — щоб Я не вигубив тебе в дорозі“. |
4 І почув народ ту лиху вістку, та й засмутився, і ніхто не поклав на себе своєї оздо́би. |
5 Бо промовив Господь до Мойсея: „Скажи Ізраїлевим синам: Ви народ твердошиїй, — якщо одну хвилину піду́ серед тебе, то ви́гублю тебе! Тож тепер здійми оздобу свою з себе, — Я знатиму, що вчиню́ тобі“. |
6 І поздіймали Ізраїлеві сини свої оздоби під горою Хори́в. |
7 А Мойсей узяв наме́та, та й нап'я́в його поза табо́ром, далеко від табо́ру, і назвав його: скинія заповіту. І бувало, — кожен, хто шукав Господа, входив до скинії заповіту, що поза табо́ром. |
8 І бувало, коли вихо́див Мойсей до скинії, то підво́дився ввесь народ, і ставали кожен при вході свого намету, і дивилися за Мойсеєм, аж поки він не входив до скинії. |
9 І бувало, коли входив Мойсей до скинії, то сходив стовп хмари, і ставав при вході скинії, та й говорив Бог із Мойсеєм. |
10 І ввесь наро́д бачив стовпа хмари, що стояв при вході скинії. І ввесь народ підво́дився, та й вклонялися, кожен при вході намету свого. |
11 І говорив Господь до Мойсея лице в лице, як говорить хто до друга свого́. І вертався він до табо́ру, а слуга його, юнак Ісус, син Нави́нів, не вихо́див із сере́дини скинії. |
12 І сказав Мойсей до Господа: „Дивися, — Ти гово́риш мені: Випровади цей наро́д, а Ти не дав мені знати, кого зо мною пошлеш. А Ти сказав був: Я знаю тебе на ім'я́, а також знайшов ти милість в оча́х Моїх. |
13 Тож тепер, коли знайшов я милість в оча́х Твоїх, об'яви ж мені доро́гу Свою, і я пізнаю, я́к знайти милість в очах Твоїх. І побач, бо цей люд — то народ Твій“. |
14 А Він відказав: „Сам Я піду́, — і введу́ тебе до відпочинку“. |
15 І сказав він до Нього: „Коли Сам Ти не пі́деш, то не виводь нас ізвідси. |
16 Бож чим тоді пізна́ється, що знайшов милість в очах Твоїх я та наро́д Твій? Чи ж не тим, що Ти пі́деш із нами? І бу́демо ви́різнені я та народ Твій від кожного народу, що на поверхні землі“. |
17 І промовив Госпо́дь до Мойсея: „Також цю річ, про яку говорив ти, зроблю́, бо ти знайшов милість в оча́х Моїх, і Я знаю на ім'я́ тебе“. |
18 А він відказав: „Покажи мені славу Свою!“ |
19 І Він промовив: „Я переведу́ все добро Своє перед тобою, і покличу Господнім Ім'я́м перед тобою. І Я помилую, до кого милости́вий, і змилосе́рджуся, до кого милосе́рдний“. |
20 І Він промовив: „Ти не зможеш побачити лиця Мого́, — бо люди́на не може побачити Мене — і жити“. |
21 І промовив Господь: „Ось місце при Мені, — і ти станеш на скелі. |
22 І станеться, коли буде переходити слава Моя, то Я вміщу́ Тебе в щілині скелі, і закрию тебе рукою Своєю, аж поки Я перейду́. |
23 А здійму руку Свою, — і ти побачиш Мене ззаду, а обличчя Моє не буде види́ме“. |
ИсходГлава 33 |
1 |
2 Я пошлю перед тобой Ангела и одолею хананеев, аморреев, хеттеев, ферезеев, евеев и иевусеев. Я изгоню эти народы из твоей земли. |
3 Иди в землю, изобилующую всякими благами, но Я не пойду с тобой: вы — народ неподатливый, и если Я пойду с вами, то как бы Мне не погубить вас в пути». |
4 |
5 потому что Господь сказал Моисею: |
6 Тогда израильский народ снял с себя все украшения у горы Хорив. |
7 |
8 |
9 Когда же Моисей входил в шатёр, туда спускался облачный столб и становился у входа, и Господь говорил с Моисеем. |
10 Увидев облако у входа в шатёр, люди выходили, и каждый поклонялся у входа в свой шатёр. |
11 Господь говорил с Моисеем лицом к лицу, как говорят с другом. Поговорив с Господом, Моисей возвращался обратно в стан, а его помощник Иисус, сын Навина, никогда не отлучался из шатра. |
12 |
13 Если я и в самом деле приобрёл Твоё благоволение, то открой мне, как лучше узнать Тебя, чтобы мне и впредь иметь Твоё благоволение. И не забудь, что эти люди — Твой народ!» |
14 |
15 |
16 И ещё, как мы узнаем, что я и Твой народ обрели Твоё благоволение? Если Ты пойдёшь с нами, тогда мы будем знать наверняка! Если же Ты не пойдёшь с нами, то я и этот народ не будем отличаться от любого другого народа на земле!» |
17 |
18 |
19 |
20 Но тебе нельзя видеть Моё лицо, так как человек не может увидеть Меня и остаться в живых. |
21 Вот тут, неподалеку от Меня, есть скала. Встань на этой скале, |
22 и Моя слава пройдёт мимо этого места. Я сделаю большую расселину в скале и покрою тебя Своей рукой пока не пройду, |
23 а затем уберу руку, и ты увидишь Мою спину, но Моего лица не увидишь». |
ВихідРозділ 33 |
ИсходГлава 33 |
1 |
1 |
2 і пошлю перед лицем твоїм Ангола, і попроганяю ханаанеянина, амореянина, і хіттеянина, і періззеянина, хіввеянина, і євусеянина, — |
2 Я пошлю перед тобой Ангела и одолею хананеев, аморреев, хеттеев, ферезеев, евеев и иевусеев. Я изгоню эти народы из твоей земли. |
3 до кра́ю, що тече молоком та медом, бо Я не піду́ серед тебе, — бо ти народ твердошиїй, — щоб Я не вигубив тебе в дорозі“. |
3 Иди в землю, изобилующую всякими благами, но Я не пойду с тобой: вы — народ неподатливый, и если Я пойду с вами, то как бы Мне не погубить вас в пути». |
4 І почув народ ту лиху вістку, та й засмутився, і ніхто не поклав на себе своєї оздо́би. |
4 |
5 Бо промовив Господь до Мойсея: „Скажи Ізраїлевим синам: Ви народ твердошиїй, — якщо одну хвилину піду́ серед тебе, то ви́гублю тебе! Тож тепер здійми оздобу свою з себе, — Я знатиму, що вчиню́ тобі“. |
5 потому что Господь сказал Моисею: |
6 І поздіймали Ізраїлеві сини свої оздоби під горою Хори́в. |
6 Тогда израильский народ снял с себя все украшения у горы Хорив. |
7 А Мойсей узяв наме́та, та й нап'я́в його поза табо́ром, далеко від табо́ру, і назвав його: скинія заповіту. І бувало, — кожен, хто шукав Господа, входив до скинії заповіту, що поза табо́ром. |
7 |
8 І бувало, коли вихо́див Мойсей до скинії, то підво́дився ввесь народ, і ставали кожен при вході свого намету, і дивилися за Мойсеєм, аж поки він не входив до скинії. |
8 |
9 І бувало, коли входив Мойсей до скинії, то сходив стовп хмари, і ставав при вході скинії, та й говорив Бог із Мойсеєм. |
9 Когда же Моисей входил в шатёр, туда спускался облачный столб и становился у входа, и Господь говорил с Моисеем. |
10 І ввесь наро́д бачив стовпа хмари, що стояв при вході скинії. І ввесь народ підво́дився, та й вклонялися, кожен при вході намету свого. |
10 Увидев облако у входа в шатёр, люди выходили, и каждый поклонялся у входа в свой шатёр. |
11 І говорив Господь до Мойсея лице в лице, як говорить хто до друга свого́. І вертався він до табо́ру, а слуга його, юнак Ісус, син Нави́нів, не вихо́див із сере́дини скинії. |
11 Господь говорил с Моисеем лицом к лицу, как говорят с другом. Поговорив с Господом, Моисей возвращался обратно в стан, а его помощник Иисус, сын Навина, никогда не отлучался из шатра. |
12 І сказав Мойсей до Господа: „Дивися, — Ти гово́риш мені: Випровади цей наро́д, а Ти не дав мені знати, кого зо мною пошлеш. А Ти сказав був: Я знаю тебе на ім'я́, а також знайшов ти милість в оча́х Моїх. |
12 |
13 Тож тепер, коли знайшов я милість в оча́х Твоїх, об'яви ж мені доро́гу Свою, і я пізнаю, я́к знайти милість в очах Твоїх. І побач, бо цей люд — то народ Твій“. |
13 Если я и в самом деле приобрёл Твоё благоволение, то открой мне, как лучше узнать Тебя, чтобы мне и впредь иметь Твоё благоволение. И не забудь, что эти люди — Твой народ!» |
14 А Він відказав: „Сам Я піду́, — і введу́ тебе до відпочинку“. |
14 |
15 І сказав він до Нього: „Коли Сам Ти не пі́деш, то не виводь нас ізвідси. |
15 |
16 Бож чим тоді пізна́ється, що знайшов милість в очах Твоїх я та наро́д Твій? Чи ж не тим, що Ти пі́деш із нами? І бу́демо ви́різнені я та народ Твій від кожного народу, що на поверхні землі“. |
16 И ещё, как мы узнаем, что я и Твой народ обрели Твоё благоволение? Если Ты пойдёшь с нами, тогда мы будем знать наверняка! Если же Ты не пойдёшь с нами, то я и этот народ не будем отличаться от любого другого народа на земле!» |
17 І промовив Госпо́дь до Мойсея: „Також цю річ, про яку говорив ти, зроблю́, бо ти знайшов милість в оча́х Моїх, і Я знаю на ім'я́ тебе“. |
17 |
18 А він відказав: „Покажи мені славу Свою!“ |
18 |
19 І Він промовив: „Я переведу́ все добро Своє перед тобою, і покличу Господнім Ім'я́м перед тобою. І Я помилую, до кого милости́вий, і змилосе́рджуся, до кого милосе́рдний“. |
19 |
20 І Він промовив: „Ти не зможеш побачити лиця Мого́, — бо люди́на не може побачити Мене — і жити“. |
20 Но тебе нельзя видеть Моё лицо, так как человек не может увидеть Меня и остаться в живых. |
21 І промовив Господь: „Ось місце при Мені, — і ти станеш на скелі. |
21 Вот тут, неподалеку от Меня, есть скала. Встань на этой скале, |
22 І станеться, коли буде переходити слава Моя, то Я вміщу́ Тебе в щілині скелі, і закрию тебе рукою Своєю, аж поки Я перейду́. |
22 и Моя слава пройдёт мимо этого места. Я сделаю большую расселину в скале и покрою тебя Своей рукой пока не пройду, |
23 А здійму руку Свою, — і ти побачиш Мене ззаду, а обличчя Моє не буде види́ме“. |
23 а затем уберу руку, и ты увидишь Мою спину, но Моего лица не увидишь». |