Вихід

Розділ 33

1 І говорив Господь до Мойсея: „Іди, вийди звідси ти та той народ, що ти вивів його з єгипетського кра́ю до того Краю, що Я присяг був його Авраамові, Ісакові та Якову, говорячи: Наща́дкам твоїм дам його,

2 і пошлю перед лицем твоїм Ангола, і попроганяю ханаанеянина, амореянина, і хіттеянина, і періззеянина, хіввеянина, і євусеянина, —

3 до кра́ю, що тече молоком та медом, бо Я не піду́ серед тебе, — бо ти народ твердошиїй, — щоб Я не вигубив тебе в дорозі“.

4 І почув народ ту лиху вістку, та й засмутився, і ніхто не поклав на себе своєї оздо́би.

5 Бо промовив Господь до Мойсея: „Скажи Ізраїлевим синам: Ви народ твердошиїй, — якщо одну хвилину піду́ серед тебе, то ви́гублю тебе! Тож тепер здійми оздобу свою з себе, — Я знатиму, що вчиню́ тобі“.

6 І поздіймали Ізраїлеві сини свої оздоби під горою Хори́в.

7 А Мойсей узяв наме́та, та й нап'я́в його поза табо́ром, далеко від табо́ру, і назвав його: скинія заповіту. І бувало, — кожен, хто шукав Господа, входив до скинії заповіту, що поза табо́ром.

8 І бувало, коли вихо́див Мойсей до скинії, то підво́дився ввесь народ, і ставали кожен при вході свого намету, і дивилися за Мойсеєм, аж поки він не входив до скинії.

9 І бувало, коли входив Мойсей до скинії, то сходив стовп хмари, і ставав при вході скинії, та й говорив Бог із Мойсеєм.

10 І ввесь наро́д бачив стовпа хмари, що стояв при вході скинії. І ввесь народ підво́дився, та й вклонялися, кожен при вході намету свого.

11 І говорив Господь до Мойсея лице в лице, як говорить хто до друга свого́. І вертався він до табо́ру, а слуга його, юнак Ісус, син Нави́нів, не вихо́див із сере́дини скинії.

12 І сказав Мойсей до Господа: „Дивися, — Ти гово́риш мені: Випровади цей наро́д, а Ти не дав мені знати, кого зо мною пошлеш. А Ти сказав був: Я знаю тебе на ім'я́, а також знайшов ти милість в оча́х Моїх.

13 Тож тепер, коли знайшов я милість в оча́х Твоїх, об'яви ж мені доро́гу Свою, і я пізнаю, я́к знайти милість в очах Твоїх. І побач, бо цей люд — то народ Твій“.

14 А Він відказав: „Сам Я піду́, — і введу́ тебе до відпочинку“.

15 І сказав він до Нього: „Коли Сам Ти не пі́деш, то не виводь нас ізвідси.

16 Бож чим тоді пізна́ється, що знайшов милість в очах Твоїх я та наро́д Твій? Чи ж не тим, що Ти пі́деш із нами? І бу́демо ви́різнені я та народ Твій від кожного народу, що на поверхні землі“.

17 І промовив Госпо́дь до Мойсея: „Також цю річ, про яку говорив ти, зроблю́, бо ти знайшов милість в оча́х Моїх, і Я знаю на ім'я́ тебе“.

18 А він відказав: „Покажи мені славу Свою!“

19 І Він промовив: „Я переведу́ все добро Своє перед тобою, і покличу Господнім Ім'я́м перед тобою. І Я помилую, до кого милости́вий, і змилосе́рджуся, до кого милосе́рдний“.

20 І Він промовив: „Ти не зможеш побачити лиця Мого́, — бо люди́на не може побачити Мене — і жити“.

21 І промовив Господь: „Ось місце при Мені, — і ти станеш на скелі.

22 І станеться, коли буде переходити слава Моя, то Я вміщу́ Тебе в щілині скелі, і закрию тебе рукою Своєю, аж поки Я перейду́.

23 А здійму руку Свою, — і ти побачиш Мене ззаду, а обличчя Моє не буде види́ме“.

Исход

Глава 33

1 Тогда Господь повелел Моисею: «Ты и народ, который ты вывел из Египта, должны уйти отсюда. Идите в ту землю, которую Я обещал отдать Аврааму, Исааку, Иакову и их потомкам.

2 Я пошлю перед тобой Ангела и одолею хананеев, аморреев, хеттеев, ферезеев, евеев и иевусеев. Я изгоню эти народы из твоей земли.

3 Иди в землю, изобилующую всякими благами, но Я не пойду с тобой: вы — народ неподатливый, и если Я пойду с вами, то как бы Мне не погубить вас в пути».

4 Услышав плохую новость, весь народ очень опечалился, и люди перестали носить украшения,

5 потому что Господь сказал Моисею: «Вы — народ неподатливый. Я могу погубить вас, если проведу с вами в пути хотя бы короткое время. Снимите с себя все свои украшения, а Я решу, что с вами делать».

6 Тогда израильский народ снял с себя все украшения у горы Хорив.

7 В то время Моисей взял и поставил шатёр вне стана и назвал его шатром собрания. Каждый, желавший просить о чём-то Господа, приходил в этот шатёр собрания, находившийся за пределами лагеря.

8 Каждый раз, когда Моисей шёл в шатёр, народ наблюдал за ним, люди стояли у входа в свои шатры и смотрели вслед Моисею, пока он не войдёт в шатёр.

9 Когда же Моисей входил в шатёр, туда спускался облачный столб и становился у входа, и Господь говорил с Моисеем.

10 Увидев облако у входа в шатёр, люди выходили, и каждый поклонялся у входа в свой шатёр.

11 Господь говорил с Моисеем лицом к лицу, как говорят с другом. Поговорив с Господом, Моисей возвращался обратно в стан, а его помощник Иисус, сын Навина, никогда не отлучался из шатра.

12 Моисей обратился к Господу с такими словами: «Ты сказал Мне, чтобы я вёл этот народ, но не сказал, кого пошлёшь со мной. Ты сказал мне: „Я хорошо знаю тебя, ты приобрёл Моё благоволение”.

13 Если я и в самом деле приобрёл Твоё благоволение, то открой мне, как лучше узнать Тебя, чтобы мне и впредь иметь Твоё благоволение. И не забудь, что эти люди — Твой народ!»

14 «Я Сам пойду с тобой, — сказал Господь, — Я поведу тебя».

15 И сказал тогда Моисей: «Если Ты не пойдёшь с нами, то не выводи нас из этого места.

16 И ещё, как мы узнаем, что я и Твой народ обрели Твоё благоволение? Если Ты пойдёшь с нами, тогда мы будем знать наверняка! Если же Ты не пойдёшь с нами, то я и этот народ не будем отличаться от любого другого народа на земле!»

17 Господь сказал Моисею: «Я сделаю то, что ты просишь, сделаю это потому, что благоволю к тебе и хорошо знаю тебя».

18 Тогда Моисей сказал Господу: «Прошу Тебя, покажи мне Твою славу».

19 Господь ответил: «Я проведу перед тобой Мою совершенную славу, Я — Господь, и Я объявлю Моё имя, Иегова, чтобы ты мог услышать его, потому что Я могу показать Свою милость и любовь тому, кого изберу.

20 Но тебе нельзя видеть Моё лицо, так как человек не может увидеть Меня и остаться в живых.

21 Вот тут, неподалеку от Меня, есть скала. Встань на этой скале,

22 и Моя слава пройдёт мимо этого места. Я сделаю большую расселину в скале и покрою тебя Своей рукой пока не пройду,

23 а затем уберу руку, и ты увидишь Мою спину, но Моего лица не увидишь».

Вихід

Розділ 33

Исход

Глава 33

1 І говорив Господь до Мойсея: „Іди, вийди звідси ти та той народ, що ти вивів його з єгипетського кра́ю до того Краю, що Я присяг був його Авраамові, Ісакові та Якову, говорячи: Наща́дкам твоїм дам його,

1 Тогда Господь повелел Моисею: «Ты и народ, который ты вывел из Египта, должны уйти отсюда. Идите в ту землю, которую Я обещал отдать Аврааму, Исааку, Иакову и их потомкам.

2 і пошлю перед лицем твоїм Ангола, і попроганяю ханаанеянина, амореянина, і хіттеянина, і періззеянина, хіввеянина, і євусеянина, —

2 Я пошлю перед тобой Ангела и одолею хананеев, аморреев, хеттеев, ферезеев, евеев и иевусеев. Я изгоню эти народы из твоей земли.

3 до кра́ю, що тече молоком та медом, бо Я не піду́ серед тебе, — бо ти народ твердошиїй, — щоб Я не вигубив тебе в дорозі“.

3 Иди в землю, изобилующую всякими благами, но Я не пойду с тобой: вы — народ неподатливый, и если Я пойду с вами, то как бы Мне не погубить вас в пути».

4 І почув народ ту лиху вістку, та й засмутився, і ніхто не поклав на себе своєї оздо́би.

4 Услышав плохую новость, весь народ очень опечалился, и люди перестали носить украшения,

5 Бо промовив Господь до Мойсея: „Скажи Ізраїлевим синам: Ви народ твердошиїй, — якщо одну хвилину піду́ серед тебе, то ви́гублю тебе! Тож тепер здійми оздобу свою з себе, — Я знатиму, що вчиню́ тобі“.

5 потому что Господь сказал Моисею: «Вы — народ неподатливый. Я могу погубить вас, если проведу с вами в пути хотя бы короткое время. Снимите с себя все свои украшения, а Я решу, что с вами делать».

6 І поздіймали Ізраїлеві сини свої оздоби під горою Хори́в.

6 Тогда израильский народ снял с себя все украшения у горы Хорив.

7 А Мойсей узяв наме́та, та й нап'я́в його поза табо́ром, далеко від табо́ру, і назвав його: скинія заповіту. І бувало, — кожен, хто шукав Господа, входив до скинії заповіту, що поза табо́ром.

7 В то время Моисей взял и поставил шатёр вне стана и назвал его шатром собрания. Каждый, желавший просить о чём-то Господа, приходил в этот шатёр собрания, находившийся за пределами лагеря.

8 І бувало, коли вихо́див Мойсей до скинії, то підво́дився ввесь народ, і ставали кожен при вході свого намету, і дивилися за Мойсеєм, аж поки він не входив до скинії.

8 Каждый раз, когда Моисей шёл в шатёр, народ наблюдал за ним, люди стояли у входа в свои шатры и смотрели вслед Моисею, пока он не войдёт в шатёр.

9 І бувало, коли входив Мойсей до скинії, то сходив стовп хмари, і ставав при вході скинії, та й говорив Бог із Мойсеєм.

9 Когда же Моисей входил в шатёр, туда спускался облачный столб и становился у входа, и Господь говорил с Моисеем.

10 І ввесь наро́д бачив стовпа хмари, що стояв при вході скинії. І ввесь народ підво́дився, та й вклонялися, кожен при вході намету свого.

10 Увидев облако у входа в шатёр, люди выходили, и каждый поклонялся у входа в свой шатёр.

11 І говорив Господь до Мойсея лице в лице, як говорить хто до друга свого́. І вертався він до табо́ру, а слуга його, юнак Ісус, син Нави́нів, не вихо́див із сере́дини скинії.

11 Господь говорил с Моисеем лицом к лицу, как говорят с другом. Поговорив с Господом, Моисей возвращался обратно в стан, а его помощник Иисус, сын Навина, никогда не отлучался из шатра.

12 І сказав Мойсей до Господа: „Дивися, — Ти гово́риш мені: Випровади цей наро́д, а Ти не дав мені знати, кого зо мною пошлеш. А Ти сказав був: Я знаю тебе на ім'я́, а також знайшов ти милість в оча́х Моїх.

12 Моисей обратился к Господу с такими словами: «Ты сказал Мне, чтобы я вёл этот народ, но не сказал, кого пошлёшь со мной. Ты сказал мне: „Я хорошо знаю тебя, ты приобрёл Моё благоволение”.

13 Тож тепер, коли знайшов я милість в оча́х Твоїх, об'яви ж мені доро́гу Свою, і я пізнаю, я́к знайти милість в очах Твоїх. І побач, бо цей люд — то народ Твій“.

13 Если я и в самом деле приобрёл Твоё благоволение, то открой мне, как лучше узнать Тебя, чтобы мне и впредь иметь Твоё благоволение. И не забудь, что эти люди — Твой народ!»

14 А Він відказав: „Сам Я піду́, — і введу́ тебе до відпочинку“.

14 «Я Сам пойду с тобой, — сказал Господь, — Я поведу тебя».

15 І сказав він до Нього: „Коли Сам Ти не пі́деш, то не виводь нас ізвідси.

15 И сказал тогда Моисей: «Если Ты не пойдёшь с нами, то не выводи нас из этого места.

16 Бож чим тоді пізна́ється, що знайшов милість в очах Твоїх я та наро́д Твій? Чи ж не тим, що Ти пі́деш із нами? І бу́демо ви́різнені я та народ Твій від кожного народу, що на поверхні землі“.

16 И ещё, как мы узнаем, что я и Твой народ обрели Твоё благоволение? Если Ты пойдёшь с нами, тогда мы будем знать наверняка! Если же Ты не пойдёшь с нами, то я и этот народ не будем отличаться от любого другого народа на земле!»

17 І промовив Госпо́дь до Мойсея: „Також цю річ, про яку говорив ти, зроблю́, бо ти знайшов милість в оча́х Моїх, і Я знаю на ім'я́ тебе“.

17 Господь сказал Моисею: «Я сделаю то, что ты просишь, сделаю это потому, что благоволю к тебе и хорошо знаю тебя».

18 А він відказав: „Покажи мені славу Свою!“

18 Тогда Моисей сказал Господу: «Прошу Тебя, покажи мне Твою славу».

19 І Він промовив: „Я переведу́ все добро Своє перед тобою, і покличу Господнім Ім'я́м перед тобою. І Я помилую, до кого милости́вий, і змилосе́рджуся, до кого милосе́рдний“.

19 Господь ответил: «Я проведу перед тобой Мою совершенную славу, Я — Господь, и Я объявлю Моё имя, Иегова, чтобы ты мог услышать его, потому что Я могу показать Свою милость и любовь тому, кого изберу.

20 І Він промовив: „Ти не зможеш побачити лиця Мого́, — бо люди́на не може побачити Мене — і жити“.

20 Но тебе нельзя видеть Моё лицо, так как человек не может увидеть Меня и остаться в живых.

21 І промовив Господь: „Ось місце при Мені, — і ти станеш на скелі.

21 Вот тут, неподалеку от Меня, есть скала. Встань на этой скале,

22 І станеться, коли буде переходити слава Моя, то Я вміщу́ Тебе в щілині скелі, і закрию тебе рукою Своєю, аж поки Я перейду́.

22 и Моя слава пройдёт мимо этого места. Я сделаю большую расселину в скале и покрою тебя Своей рукой пока не пройду,

23 А здійму руку Свою, — і ти побачиш Мене ззаду, а обличчя Моє не буде види́ме“.

23 а затем уберу руку, и ты увидишь Мою спину, но Моего лица не увидишь».