ЕздраРозділ 8 |
1 |
2 з Пінхасових синів: Ґершом, з Ітамарових синів: Даніїл, з Давидових синів: Хаттуш. |
3 З Шеханіїних синів, з Пар'ошових синів: Захарій, а з ним за родово́дом — сто й п'ятдеся́т мужчи́н. |
4 З Пахат-Моавових синів: Ел'єгоенай, син Зерахі́їн, а з ним двісті мужчин. |
5 З синів Затту: Шеханія, син Яхазіїлів, а з ним три сотні мужчин. |
6 А з Адінових синів: Евед, син Йонатанів, а з ним п'ятдеся́т мужчин. |
7 А з Еламових синів: Єшая, син Аталіїн, а з ним сімдеся́т мужчин. |
8 А з Шефатіїних синів: Зевадія, син Михаїлів, а з ним вісімдеся́т мужчин. |
9 З Йоавових синів: Овадія, син Єгіїлів, а з ним двісті й вісімнадцять мужчин. |
10 А з синів Бані: Шеломіт, син Йосіфіїн, а з ним сотня й шістдеся́т мужчин. |
11 А з Беваєвих синів: Захарій, син Беваїв, а з ним двадцять і вісім мужчин. |
12 А з Азґадових синів: Йоханан, син Катанів, а з ним сотня й десять мужчин. |
13 А з Адонікамових синів — останні, а оце їхні імена́: Еліфелет, Єіїл, і Шемая, а з ними шістдеся́т мужчин. |
14 А з Біґваєвих синів: Утай і Заввуд, а з ними сімдеся́т мужчин. |
15 |
16 І послав я по Еліезера, по Аріїла, по Шемаю, по Елнатана, і по Яріва, і по Елнатана, і по Натана, і по Захарія, і по Мешуллама, голів, і по Йойаріва, і по Елнатана, учителів. |
17 І відправив я їх до Іддо, голови в місцевості Касіф'я, і вклав в їхні уста слова́, щоб говорити до Іддо та братів його, підда́них у місцевості Касіф'я, щоб вони привели́ нам служи́телів для дому нашого Бога. |
18 I привели́ вони нам, — бо рука нашого Бога була добра до нас, — чоловіка розумного з синів Махлі, сина Левія, Ізраїлевого сина, та Шеревею й синів його та братів його, — вісімнадцять, |
19 та Хашавію, а з ним Єшаю, з синів Мерарієвих, братів його та синів його — двадцять, |
20 а з підда́нців храму, яких дав Давид та зверхники на роботу Левитам, — двісті й двадцять підда́нців: усі вони були́ озна́чені поіме́нно. |
21 І проголосив я там піст, над річкою Агавою, щоб упокоря́тися нам перед лице́м нашого Бога, щоб просити від Нього щасливої дороги для нас і для дітей наших та для всього нашого маєтку, |
22 бо я соро́мився просити від царя ві́йська та верхівці́в, щоб помагали нам у дорозі проти ворога, бо сказали ми цареві, говорячи: „Рука нашого Бога на добро для всіх, хто шукає Його, а сила Його та гнів Його — на всіх, хто кидає Його!“ |
23 І по́стили ми, і просили нашого Бога про це, і Він дав нам ублага́ти Себе. |
24 І я відділив із священичих зверхників дванадцять до Шеревеї, Хашавії, і до десятьо́х їхніх братів з ними. |
25 І відва́жив я їм срібло й золото та по́суд прине́сення нашого Божого дому, що прине́сли цар, і його дорадники, і його зверхники та ввесь Ізраїль, що знахо́дився там. |
26 І відважив я на їхню руку шість сотень і п'ятдеся́т тала́нтів срібла, а срібних речей — сто талантів, золота — сто талантів, |
27 а золотих чаш — двадцять на тисячу даре́йків, а посу́дин з золо́ченої й доброї міді — дві, дорогі́, як золото. |
28 І сказав я до них: „Ви святість для Господа, і цей по́суд — святість, а те срібло та золото — добровільна жертва для Господа, Бога ваших батьків. |
29 Пильнуйте й бережіть це, аж поки не відва́жите його перед зверхниками священиків і Левитів та зверхниками ба́тьківських родів Ізраїлевих в Єрусалимі до кімна́т Господнього дому“. |
30 І прийняли́ священики та Левити вагу того срібла та золота та того по́суду, щоб відне́сти до Єрусалиму, до дому нашого Бога. |
31 |
32 І прийшли ми до Єрусалиму, і сиділи там три дні. |
33 А четвертого дня відважили ми те срібло й золото та той по́суд у домі нашого Бога на руку священика Меремота, сина Урійїного, а з ним був Елеазар, син Пінхасів, а з ними Йозавад, син Єшуїн, та Ноадія, син Біннуїв, Левити, — |
34 за числом, за вагою на все. І того ча́су була́ записана вся та вага. |
35 Ті, що прийшли з поло́ну, сини вигнання, прине́сли цілопа́лення для Бога Ізраїля: дванадцять биків за всього Ізраїля, дев'ятдеся́т і шість баранів, сімдеся́т і сім овець, дванадцять козлів на жертву за гріх, — це все цілопа́лення для Господа. |
36 І віддали́ цареві нака́зи царськи́м сатра́пам та намісникам Зарі́ччя, а ті підтримували наро́д та Божий дім. |
Книга ЕздрыГлава 8 |
1 |
2 |
3 из потомков Шехании были потомки Пароша, Захарии и сто пятьдесят других мужчин; |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 Затем я отправил сообщение, чтобы позвали вождей: Елиезера, Ариила, Шемаию, Елнафана, Иоиарива, Елнафана, Нафана, Захарию и Мешуллама. Я также послал за учителями Иояривом и Елнафаном. |
17 Я послал этих людей к Адде, вождю города Касифье, и сказал им, что они должны сказать Адде и его родственникам. Его родственники — служители храма в Касифье. Я послал этих людей к Адде, чтобы он дал нам людей для службы в храме Божьем. |
18 |
19 Они также послали к нам Хашавию и Иешаю из потомков Мерари. Они также послали их братьев и племянников. Всего из той семьи было двадцать человек. |
20 Они также послали двести двадцать служителей храма. Их предки были людьми, которых Давид и важные начальники выбрали помогать левитам. Имена этих людей были внесены в список. |
21 |
22 Мне было стыдно просить у царя Артаксеркса воинов и всадников, чтобы охранять нас в пути, так как на дорогах были враги. Мне было стыдно просить защиты, потому что мы сказали царю Артаксерксу: |
23 Итак, мы постились и просили нашего Бога об этом, и Он ответил на наши молитвы. |
24 |
25 Я взвесил серебро, золото и остальные вещи, которые были пожертвованы для храма Божьего. Я отдал всё это двенадцати священникам, которых выбрал. Царь Артаксеркс, его советники, приближённые и все израильтяне, которые находились в Вавилоне, пожертвовали всё это для храма Божьего. |
26 Я взвесил все эти вещи, и там оказалось 650 талантов серебра, 100 талантов серебряной посуды и вещей и 100 талантов золота. |
27 Я отдал им 20 золотых чаш, весом около 1 000 драхм, а также прекрасных сосуда, сделанных из отполированной до блеска бронзы, которые ценились как золото. |
28 Затем я сказал этим двенадцати священникам: |
29 Бдительно охраняйте эти драгоценные вещи. Вы отвечаете за них, пока не отдадите их вождям священников, левитам и семьям вождей в Иерусалиме. Они взвесят эти сосуды и поставят их в кладовые храма Божьего в Иерусалиме». |
30 |
31 |
32 Когда мы пришли в Иерусалим, то отдыхали там три дня. |
33 На четвёртый день мы пошли к храму и, взвесив серебро, золото и особые вещи, отдали их священнику Меремофу, сыну Урии. С Меремофом также находились и левиты: Елеазар, сын Финееса, Иозавад, сын Иисуса, и Ноадия, сын Биннуя. |
34 Мы всё пересчитали, взвесили и тогда же записали общий вес. |
35 |
36 Затем эти люди отдали письмо царским вождям и начальникам земли к западу от реки Евфрат. Тогда эти вожди оказали поддержку народу Израиля и храму. |
ЕздраРозділ 8 |
Книга ЕздрыГлава 8 |
1 |
1 |
2 з Пінхасових синів: Ґершом, з Ітамарових синів: Даніїл, з Давидових синів: Хаттуш. |
2 |
3 З Шеханіїних синів, з Пар'ошових синів: Захарій, а з ним за родово́дом — сто й п'ятдеся́т мужчи́н. |
3 из потомков Шехании были потомки Пароша, Захарии и сто пятьдесят других мужчин; |
4 З Пахат-Моавових синів: Ел'єгоенай, син Зерахі́їн, а з ним двісті мужчин. |
4 |
5 З синів Затту: Шеханія, син Яхазіїлів, а з ним три сотні мужчин. |
5 |
6 А з Адінових синів: Евед, син Йонатанів, а з ним п'ятдеся́т мужчин. |
6 |
7 А з Еламових синів: Єшая, син Аталіїн, а з ним сімдеся́т мужчин. |
7 |
8 А з Шефатіїних синів: Зевадія, син Михаїлів, а з ним вісімдеся́т мужчин. |
8 |
9 З Йоавових синів: Овадія, син Єгіїлів, а з ним двісті й вісімнадцять мужчин. |
9 |
10 А з синів Бані: Шеломіт, син Йосіфіїн, а з ним сотня й шістдеся́т мужчин. |
10 |
11 А з Беваєвих синів: Захарій, син Беваїв, а з ним двадцять і вісім мужчин. |
11 |
12 А з Азґадових синів: Йоханан, син Катанів, а з ним сотня й десять мужчин. |
12 |
13 А з Адонікамових синів — останні, а оце їхні імена́: Еліфелет, Єіїл, і Шемая, а з ними шістдеся́т мужчин. |
13 |
14 А з Біґваєвих синів: Утай і Заввуд, а з ними сімдеся́т мужчин. |
14 |
15 |
15 |
16 І послав я по Еліезера, по Аріїла, по Шемаю, по Елнатана, і по Яріва, і по Елнатана, і по Натана, і по Захарія, і по Мешуллама, голів, і по Йойаріва, і по Елнатана, учителів. |
16 Затем я отправил сообщение, чтобы позвали вождей: Елиезера, Ариила, Шемаию, Елнафана, Иоиарива, Елнафана, Нафана, Захарию и Мешуллама. Я также послал за учителями Иояривом и Елнафаном. |
17 І відправив я їх до Іддо, голови в місцевості Касіф'я, і вклав в їхні уста слова́, щоб говорити до Іддо та братів його, підда́них у місцевості Касіф'я, щоб вони привели́ нам служи́телів для дому нашого Бога. |
17 Я послал этих людей к Адде, вождю города Касифье, и сказал им, что они должны сказать Адде и его родственникам. Его родственники — служители храма в Касифье. Я послал этих людей к Адде, чтобы он дал нам людей для службы в храме Божьем. |
18 I привели́ вони нам, — бо рука нашого Бога була добра до нас, — чоловіка розумного з синів Махлі, сина Левія, Ізраїлевого сина, та Шеревею й синів його та братів його, — вісімнадцять, |
18 |
19 та Хашавію, а з ним Єшаю, з синів Мерарієвих, братів його та синів його — двадцять, |
19 Они также послали к нам Хашавию и Иешаю из потомков Мерари. Они также послали их братьев и племянников. Всего из той семьи было двадцать человек. |
20 а з підда́нців храму, яких дав Давид та зверхники на роботу Левитам, — двісті й двадцять підда́нців: усі вони були́ озна́чені поіме́нно. |
20 Они также послали двести двадцать служителей храма. Их предки были людьми, которых Давид и важные начальники выбрали помогать левитам. Имена этих людей были внесены в список. |
21 І проголосив я там піст, над річкою Агавою, щоб упокоря́тися нам перед лице́м нашого Бога, щоб просити від Нього щасливої дороги для нас і для дітей наших та для всього нашого маєтку, |
21 |
22 бо я соро́мився просити від царя ві́йська та верхівці́в, щоб помагали нам у дорозі проти ворога, бо сказали ми цареві, говорячи: „Рука нашого Бога на добро для всіх, хто шукає Його, а сила Його та гнів Його — на всіх, хто кидає Його!“ |
22 Мне было стыдно просить у царя Артаксеркса воинов и всадников, чтобы охранять нас в пути, так как на дорогах были враги. Мне было стыдно просить защиты, потому что мы сказали царю Артаксерксу: |
23 І по́стили ми, і просили нашого Бога про це, і Він дав нам ублага́ти Себе. |
23 Итак, мы постились и просили нашего Бога об этом, и Он ответил на наши молитвы. |
24 І я відділив із священичих зверхників дванадцять до Шеревеї, Хашавії, і до десятьо́х їхніх братів з ними. |
24 |
25 І відва́жив я їм срібло й золото та по́суд прине́сення нашого Божого дому, що прине́сли цар, і його дорадники, і його зверхники та ввесь Ізраїль, що знахо́дився там. |
25 Я взвесил серебро, золото и остальные вещи, которые были пожертвованы для храма Божьего. Я отдал всё это двенадцати священникам, которых выбрал. Царь Артаксеркс, его советники, приближённые и все израильтяне, которые находились в Вавилоне, пожертвовали всё это для храма Божьего. |
26 І відважив я на їхню руку шість сотень і п'ятдеся́т тала́нтів срібла, а срібних речей — сто талантів, золота — сто талантів, |
26 Я взвесил все эти вещи, и там оказалось 650 талантов серебра, 100 талантов серебряной посуды и вещей и 100 талантов золота. |
27 а золотих чаш — двадцять на тисячу даре́йків, а посу́дин з золо́ченої й доброї міді — дві, дорогі́, як золото. |
27 Я отдал им 20 золотых чаш, весом около 1 000 драхм, а также прекрасных сосуда, сделанных из отполированной до блеска бронзы, которые ценились как золото. |
28 І сказав я до них: „Ви святість для Господа, і цей по́суд — святість, а те срібло та золото — добровільна жертва для Господа, Бога ваших батьків. |
28 Затем я сказал этим двенадцати священникам: |
29 Пильнуйте й бережіть це, аж поки не відва́жите його перед зверхниками священиків і Левитів та зверхниками ба́тьківських родів Ізраїлевих в Єрусалимі до кімна́т Господнього дому“. |
29 Бдительно охраняйте эти драгоценные вещи. Вы отвечаете за них, пока не отдадите их вождям священников, левитам и семьям вождей в Иерусалиме. Они взвесят эти сосуды и поставят их в кладовые храма Божьего в Иерусалиме». |
30 І прийняли́ священики та Левити вагу того срібла та золота та того по́суду, щоб відне́сти до Єрусалиму, до дому нашого Бога. |
30 |
31 |
31 |
32 І прийшли ми до Єрусалиму, і сиділи там три дні. |
32 Когда мы пришли в Иерусалим, то отдыхали там три дня. |
33 А четвертого дня відважили ми те срібло й золото та той по́суд у домі нашого Бога на руку священика Меремота, сина Урійїного, а з ним був Елеазар, син Пінхасів, а з ними Йозавад, син Єшуїн, та Ноадія, син Біннуїв, Левити, — |
33 На четвёртый день мы пошли к храму и, взвесив серебро, золото и особые вещи, отдали их священнику Меремофу, сыну Урии. С Меремофом также находились и левиты: Елеазар, сын Финееса, Иозавад, сын Иисуса, и Ноадия, сын Биннуя. |
34 за числом, за вагою на все. І того ча́су була́ записана вся та вага. |
34 Мы всё пересчитали, взвесили и тогда же записали общий вес. |
35 Ті, що прийшли з поло́ну, сини вигнання, прине́сли цілопа́лення для Бога Ізраїля: дванадцять биків за всього Ізраїля, дев'ятдеся́т і шість баранів, сімдеся́т і сім овець, дванадцять козлів на жертву за гріх, — це все цілопа́лення для Господа. |
35 |
36 І віддали́ цареві нака́зи царськи́м сатра́пам та намісникам Зарі́ччя, а ті підтримували наро́д та Божий дім. |
36 Затем эти люди отдали письмо царским вождям и начальникам земли к западу от реки Евфрат. Тогда эти вожди оказали поддержку народу Израиля и храму. |