ЙонаРозділ 3 |
|
1 |
|
2 „Устань, іди до Ніневі́ї, великого міста, і проповідуй на нього те слово, що Я говорив був тобі!“ |
|
3 І Йона встав, і пішов до Ніневії за Господнім словом. А Ніневі́я була місто велике-превелике, на три дні ходи́. |
|
4 І зачав Йо́на ходити по місті, — на один день ходи, — і проповідував і казав: „Ще сорок день, — і Ніневія буде зруйно́вана!“ |
|
5 І ніневі́тяни ввірували в Бога, і оголосили піст, і позодягали вере́ти, від найбільшого з них аж до найменшого. |
|
6 І дійшло це слово до царя Ніневії, і він устав зо свого трону, і скинув плаща́ свого з себе, і покрився вере́тою, та й сів на по́пелі. |
|
7 І він звелів кли́кнути й сказати в Ніневії з нака́зу царя та його вельмож, говорячи: „Нехай не покуштують нічо́го ані люди́на, ані худоба, худоба велика чи худоба дрібна́, нехай вони не пасуться, і нехай не п'ють води! |
|
8 І нехай покриваються вере́тами та люди́на й та худоба, і нехай сильно кли́чуть до Бога, і нехай кожен зве́рне з своєї дороги та від наси́льства, що в їхніх руках. |
|
9 Хто знає, може Бог обе́рнеться й пожа́лує, і відве́рнеться з жару гніву Свого́, — і ми не погинемо!“ |
|
10 І побачив Бог їхні вчинки, що звернули зо своєї злої дороги, і пожалував Бог щодо того лиха, про яке говорив, що їм учинить, і не вчинив. |
Книга пророка ИоныГлава 3 |
|
1 |
|
2 |
|
3 Иона последовал слову Господа и отправился в Ниневию. Ниневия же была огромным городом, и, чтобы пройти её из конца в конец, нужно было три дня. |
|
4 Иона дошёл до середины города и начал проповедовать народу. Он сказал: |
|
5 |
|
6 Когда весть об этом дошла до царя Ниневии, он встал со своего трона, снял с себя царские одежды, надел одежды печали и сел на пепелище. |
|
7 Затем царь написал особый указ и разослал его по всему городу: |
|
8 Все люди и животные должны быть покрыты власяницами в знак глубокой печали, и народ должен громко взывать к Богу. Каждый человек должен измениться и перестать грешить. |
|
9 Кто знает, может быть, Бог смягчится и милосердно не даст нам погибнуть, усмирив Свой грозный гнев». |
|
10 И когда Бог увидел, как они изменились и перестали совершать злые поступки, Он сжалился и не послал на них наказание, которым угрожал. |
ЙонаРозділ 3 |
Книга пророка ИоныГлава 3 |
|
1 |
1 |
|
2 „Устань, іди до Ніневі́ї, великого міста, і проповідуй на нього те слово, що Я говорив був тобі!“ |
2 |
|
3 І Йона встав, і пішов до Ніневії за Господнім словом. А Ніневі́я була місто велике-превелике, на три дні ходи́. |
3 Иона последовал слову Господа и отправился в Ниневию. Ниневия же была огромным городом, и, чтобы пройти её из конца в конец, нужно было три дня. |
|
4 І зачав Йо́на ходити по місті, — на один день ходи, — і проповідував і казав: „Ще сорок день, — і Ніневія буде зруйно́вана!“ |
4 Иона дошёл до середины города и начал проповедовать народу. Он сказал: |
|
5 І ніневі́тяни ввірували в Бога, і оголосили піст, і позодягали вере́ти, від найбільшого з них аж до найменшого. |
5 |
|
6 І дійшло це слово до царя Ніневії, і він устав зо свого трону, і скинув плаща́ свого з себе, і покрився вере́тою, та й сів на по́пелі. |
6 Когда весть об этом дошла до царя Ниневии, он встал со своего трона, снял с себя царские одежды, надел одежды печали и сел на пепелище. |
|
7 І він звелів кли́кнути й сказати в Ніневії з нака́зу царя та його вельмож, говорячи: „Нехай не покуштують нічо́го ані люди́на, ані худоба, худоба велика чи худоба дрібна́, нехай вони не пасуться, і нехай не п'ють води! |
7 Затем царь написал особый указ и разослал его по всему городу: |
|
8 І нехай покриваються вере́тами та люди́на й та худоба, і нехай сильно кли́чуть до Бога, і нехай кожен зве́рне з своєї дороги та від наси́льства, що в їхніх руках. |
8 Все люди и животные должны быть покрыты власяницами в знак глубокой печали, и народ должен громко взывать к Богу. Каждый человек должен измениться и перестать грешить. |
|
9 Хто знає, може Бог обе́рнеться й пожа́лує, і відве́рнеться з жару гніву Свого́, — і ми не погинемо!“ |
9 Кто знает, может быть, Бог смягчится и милосердно не даст нам погибнуть, усмирив Свой грозный гнев». |
|
10 І побачив Бог їхні вчинки, що звернули зо своєї злої дороги, і пожалував Бог щодо того лиха, про яке говорив, що їм учинить, і не вчинив. |
10 И когда Бог увидел, как они изменились и перестали совершать злые поступки, Он сжалился и не послал на них наказание, которым угрожал. |