CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Нав. 4
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Iсус Навин

Розділ 4

1 І сталося, як увесь народ закінчи́в перехо́дити Йорда́н, то сказав Господь до Ісуса, говорячи:

2 „Візьміть собі з народу дванадцять мужі́в, по одно́му му́жеві з пле́мени.

3 І накажете їм, говорячи: Винесіть звідси, із сере́дини Йорда́ну, із місця, де міцно стояли ноги священиків, дванадцять ка́менів, і перенесе́те їх із собою, і покладете їх на нічлі́гу, що в ньому будете ночувати цієї ночі“.

4 І покликав Ісус тих дванадцятьох мужів, що настановив з Ізраїлевих синів, по одному му́жеві з пле́мени,

5 та й сказав їм Ісус: „Підіть перед ковче́гом Господа, Бога вашого, до сере́дини Йорда́ну, і підійміть собі кожен на плече́ своє одно́го ка́меня за числом племе́н Ізраїлевих синів,

6 щоб то було́ знаком між вами, коли взавтра запитають ваші сини, говорячи: Що це в вас за камі́ння?

7 то скажете їм, що була́ відді́лена йорда́нська вода перед ковчегом Господнього заповіту, — коли він перехо́див в Йорда́ні, була відді́лена йорда́нська вода. І будуть ті камі́ння за па́м'ятку для Ізра́їлевих синів аж навіки“.

8 І зробили Ізра́їлеві сини так, як наказав Ісус, — і поне́сли вони дванадцять ка́менів із сере́дини Йорда́ну, як говорив Господь до Ісуса, за числом племен Ізраїлевих синів. І перене́сли їх із собою до нічлі́гу, та й поклали їх там.

9 А інших дванадцять ка́менів поставив Ісус в сере́дині Йорда́ну на місці, де стояли но́ги священиків, що несли ковчега заповіту, — і вони там аж до дня цього.

10 А священики, що не́сли ковчега, стояли в сере́дині Йорда́ну аж до закі́нчення всього, що Господь наказав був Ісусові сказати наро́дові, згідно з усім тим, що наказав був Мойсей Ісусові. А народ ква́пився і перехо́див.

11 І сталося, як увесь народ скінчи́в перехо́дити, то перейшов Господній ковчег та священики перед наро́дом.

12 І перейшли́ Руви́мові сини й сини Ґадові та половина пле́мени Манасі́їного, озбро́єні до бо́ю, перед Ізраїлевими синами, як Мойсей говорив був до них.

13 Коло сорока тисяч озбро́єних вояків перейшли перед Господнім лицем на війну до єрихо́нських степі́в.

14 Того дня звели́чив Господь Ісуса на оча́х усього Ізраїля, і стали боятися його, як боялися Мойсея по всі дні його життя.

15 І сказав Господь до Ісуса, говорячи:

16 „Накажи священикам, що носять ковче́га запові́ту, і нехай вони вийдуть з Йорда́ну“.

17 І наказав Ісус священикам, говорячи: „Вийдіть з Йорда́ну!“

18 І сталося, коли священики, що не́сли ковчега Господнього заповіту, вийшли з сере́дини Йорда́ну, а сто́пи ніг священиків відірвалися від нього, щоб стати на сухо́му, то вода Йорда́ну верну́лася на своє місце, і пішла, як учора-позавчора, по всіх його берега́х.

19 А народ вийшов із Йорда́ну десятого дня першого місяця, та й таборува́в у Ґілґа́лі, на схі́дньому боці Єрихо́ну.

20 А дванадцять тих ка́менів, що взяли́ з Йорда́ну, Ісус поставив у Ґілґалі.

21 І сказав він до Ізра́їлевих синів, говорячи: „Коли взавтра запитають вас ваші сини своїх батькі́в, говорячи: Що це за камі́ння?

22 то познайо́мте ваших синів, говорячи: По сухому перейшов був Ізраїль цей Йорда́н,

23 бо Господь, Бог ваш, висушив воду Йорда́ну перед вами, аж поки ви не перейшли́, як зробив був Господь, Бог ваш, морю Червоному, яке Він висушив перед нами, аж поки ми не перейшли́,

24 щоб усі наро́ди землі пізнали ру́ку Господню, що сильна́ вона, щоб боялися ви Го́спода, Бога вашого, по всі дні“.

Книга Иисуса Навина

Глава 4

1 После того как народ перешёл реку Иордан, Господь сказал Иисусу:

2 «Возьми двенадцать человек, по одному из каждого колена.

3 Вели им поднять из реки, с того места, где стояли священники, двенадцать камней. Пусть они несут эти камни с собой и положат их там, где вы будете ночевать этой ночью».

4 Иисус выбрал двенадцать человек из каждого колена и

5 сказал им: «Войдите в реку, туда, где находится ковчег Соглашения Господа, Бога вашего. Каждый из вас должен найти по камню и вынести этот камень на плече. На каждое колено Израиля будет по одному камню.

6 Эти камни будут для вас знамением. В будущем ваши дети спросят вас: „Что означают эти камни?”

7 Вы расскажете детям, что Господь остановил воду в реке Иордан, что, когда святой ковчег Соглашения Господа переходил реку, течение воды остановилось. Эти камни помогут народу Израиля всегда помнить об этом».

8 Израильтяне сделали так, как велел им Иисус. Они взяли двенадцать камней с середины реки Иордан, по одному камню на каждое колено Израиля, и сделали то, что Господь повелел Иисусу. Люди принесли эти камни с собой и положили их в том месте, где они раскинули лагерь.

9 (Иисус положил другие двенадцать камней посреди реки, в том месте, где стояли священники, нёсшие святой ковчег Господа. Эти камни лежат там и до сих пор).

10 Господь повелел Иисусу сказать народу то же, что и Моисей завещал Иисусу. Священники, несшие святой ковчег, стояли на середине реки до тех пор, пока всё не было исполнено, а народ тем временем поспешно переходил реку.

11 После того как все перешли реку, священники снова понесли ковчег Господа перед народом.

12 Мужчины из колен Рувима, Гада и половины колена Манассии сделали всё, как велел им Моисей. Они перешли реку впереди других и были готовы к войне.

13 Около сорока тысяч воинов, готовых к сражению, прошли перед Господом и маршем подходили к равнинам Иерихона.

14 В тот день Господь сделал Иисуса великим человеком в глазах всего Израиля, и после этого народ стал почитать его. Они почитали Иисуса всю его жизнь так же, как почитали Моисея.

15 В то время, когда священники всё ещё стояли в реке, Господь сказал Иисусу:

16 «Прикажи священникам выйти из реки».

17 Иисус приказал священникам: «Выходите из Иордана».

18 Священники вышли из реки и вынесли ковчег Соглашения Божьего. Когда их ноги коснулись твёрдой земли на другой стороне реки, вода снова потекла по руслу реки и затопила берега как прежде.

19 Народ перешёл Иордан на десятый день первого месяца и расположился лагерем в Галгале, к востоку от Иерихона.

20 Люди принесли с собой двенадцать камней, которые взяли из Иордана, и Иисус установил их в Галгале.

21 Затем он сказал народу: «В будущем ваши дети спросят своих родителей: „Что означают эти камни?”

22 А вы скажете детям: „Эти камни помогают нам помнить, как народ Израиля перешёл через Иордан по сухой земле.

23 Господь, Бог ваш, иссушил воды Иордана. Река была сухая, пока народ переходил её, так же как было и у Красного моря. Помните, Господь остановил воды Красного моря, чтобы народ мог перейти его.

24 Господь сделал это для того, чтобы весь народ в этой стране знал силу Господа. И тогда люди будут всегда бояться Господа, Бога вашего”».

Iсус Навин

Розділ 4

Книга Иисуса Навина

Глава 4

1 І сталося, як увесь народ закінчи́в перехо́дити Йорда́н, то сказав Господь до Ісуса, говорячи:

1 После того как народ перешёл реку Иордан, Господь сказал Иисусу:

2 „Візьміть собі з народу дванадцять мужі́в, по одно́му му́жеві з пле́мени.

2 «Возьми двенадцать человек, по одному из каждого колена.

3 І накажете їм, говорячи: Винесіть звідси, із сере́дини Йорда́ну, із місця, де міцно стояли ноги священиків, дванадцять ка́менів, і перенесе́те їх із собою, і покладете їх на нічлі́гу, що в ньому будете ночувати цієї ночі“.

3 Вели им поднять из реки, с того места, где стояли священники, двенадцать камней. Пусть они несут эти камни с собой и положат их там, где вы будете ночевать этой ночью».

4 І покликав Ісус тих дванадцятьох мужів, що настановив з Ізраїлевих синів, по одному му́жеві з пле́мени,

4 Иисус выбрал двенадцать человек из каждого колена и

5 та й сказав їм Ісус: „Підіть перед ковче́гом Господа, Бога вашого, до сере́дини Йорда́ну, і підійміть собі кожен на плече́ своє одно́го ка́меня за числом племе́н Ізраїлевих синів,

5 сказал им: «Войдите в реку, туда, где находится ковчег Соглашения Господа, Бога вашего. Каждый из вас должен найти по камню и вынести этот камень на плече. На каждое колено Израиля будет по одному камню.

6 щоб то було́ знаком між вами, коли взавтра запитають ваші сини, говорячи: Що це в вас за камі́ння?

6 Эти камни будут для вас знамением. В будущем ваши дети спросят вас: „Что означают эти камни?”

7 то скажете їм, що була́ відді́лена йорда́нська вода перед ковчегом Господнього заповіту, — коли він перехо́див в Йорда́ні, була відді́лена йорда́нська вода. І будуть ті камі́ння за па́м'ятку для Ізра́їлевих синів аж навіки“.

7 Вы расскажете детям, что Господь остановил воду в реке Иордан, что, когда святой ковчег Соглашения Господа переходил реку, течение воды остановилось. Эти камни помогут народу Израиля всегда помнить об этом».

8 І зробили Ізра́їлеві сини так, як наказав Ісус, — і поне́сли вони дванадцять ка́менів із сере́дини Йорда́ну, як говорив Господь до Ісуса, за числом племен Ізраїлевих синів. І перене́сли їх із собою до нічлі́гу, та й поклали їх там.

8 Израильтяне сделали так, как велел им Иисус. Они взяли двенадцать камней с середины реки Иордан, по одному камню на каждое колено Израиля, и сделали то, что Господь повелел Иисусу. Люди принесли эти камни с собой и положили их в том месте, где они раскинули лагерь.

9 А інших дванадцять ка́менів поставив Ісус в сере́дині Йорда́ну на місці, де стояли но́ги священиків, що несли ковчега заповіту, — і вони там аж до дня цього.

9 (Иисус положил другие двенадцать камней посреди реки, в том месте, где стояли священники, нёсшие святой ковчег Господа. Эти камни лежат там и до сих пор).

10 А священики, що не́сли ковчега, стояли в сере́дині Йорда́ну аж до закі́нчення всього, що Господь наказав був Ісусові сказати наро́дові, згідно з усім тим, що наказав був Мойсей Ісусові. А народ ква́пився і перехо́див.

10 Господь повелел Иисусу сказать народу то же, что и Моисей завещал Иисусу. Священники, несшие святой ковчег, стояли на середине реки до тех пор, пока всё не было исполнено, а народ тем временем поспешно переходил реку.

11 І сталося, як увесь народ скінчи́в перехо́дити, то перейшов Господній ковчег та священики перед наро́дом.

11 После того как все перешли реку, священники снова понесли ковчег Господа перед народом.

12 І перейшли́ Руви́мові сини й сини Ґадові та половина пле́мени Манасі́їного, озбро́єні до бо́ю, перед Ізраїлевими синами, як Мойсей говорив був до них.

12 Мужчины из колен Рувима, Гада и половины колена Манассии сделали всё, как велел им Моисей. Они перешли реку впереди других и были готовы к войне.

13 Коло сорока тисяч озбро́єних вояків перейшли перед Господнім лицем на війну до єрихо́нських степі́в.

13 Около сорока тысяч воинов, готовых к сражению, прошли перед Господом и маршем подходили к равнинам Иерихона.

14 Того дня звели́чив Господь Ісуса на оча́х усього Ізраїля, і стали боятися його, як боялися Мойсея по всі дні його життя.

14 В тот день Господь сделал Иисуса великим человеком в глазах всего Израиля, и после этого народ стал почитать его. Они почитали Иисуса всю его жизнь так же, как почитали Моисея.

15 І сказав Господь до Ісуса, говорячи:

15 В то время, когда священники всё ещё стояли в реке, Господь сказал Иисусу:

16 „Накажи священикам, що носять ковче́га запові́ту, і нехай вони вийдуть з Йорда́ну“.

16 «Прикажи священникам выйти из реки».

17 І наказав Ісус священикам, говорячи: „Вийдіть з Йорда́ну!“

17 Иисус приказал священникам: «Выходите из Иордана».

18 І сталося, коли священики, що не́сли ковчега Господнього заповіту, вийшли з сере́дини Йорда́ну, а сто́пи ніг священиків відірвалися від нього, щоб стати на сухо́му, то вода Йорда́ну верну́лася на своє місце, і пішла, як учора-позавчора, по всіх його берега́х.

18 Священники вышли из реки и вынесли ковчег Соглашения Божьего. Когда их ноги коснулись твёрдой земли на другой стороне реки, вода снова потекла по руслу реки и затопила берега как прежде.

19 А народ вийшов із Йорда́ну десятого дня першого місяця, та й таборува́в у Ґілґа́лі, на схі́дньому боці Єрихо́ну.

19 Народ перешёл Иордан на десятый день первого месяца и расположился лагерем в Галгале, к востоку от Иерихона.

20 А дванадцять тих ка́менів, що взяли́ з Йорда́ну, Ісус поставив у Ґілґалі.

20 Люди принесли с собой двенадцать камней, которые взяли из Иордана, и Иисус установил их в Галгале.

21 І сказав він до Ізра́їлевих синів, говорячи: „Коли взавтра запитають вас ваші сини своїх батькі́в, говорячи: Що це за камі́ння?

21 Затем он сказал народу: «В будущем ваши дети спросят своих родителей: „Что означают эти камни?”

22 то познайо́мте ваших синів, говорячи: По сухому перейшов був Ізраїль цей Йорда́н,

22 А вы скажете детям: „Эти камни помогают нам помнить, как народ Израиля перешёл через Иордан по сухой земле.

23 бо Господь, Бог ваш, висушив воду Йорда́ну перед вами, аж поки ви не перейшли́, як зробив був Господь, Бог ваш, морю Червоному, яке Він висушив перед нами, аж поки ми не перейшли́,

23 Господь, Бог ваш, иссушил воды Иордана. Река была сухая, пока народ переходил её, так же как было и у Красного моря. Помните, Господь остановил воды Красного моря, чтобы народ мог перейти его.

24 щоб усі наро́ди землі пізнали ру́ку Господню, що сильна́ вона, щоб боялися ви Го́спода, Бога вашого, по всі дні“.

24 Господь сделал это для того, чтобы весь народ в этой стране знал силу Господа. И тогда люди будут всегда бояться Господа, Бога вашего”».