Дiї

Розділ 20

1 А як за́колот стих, то Павло скликав учнів, і, потішивши та попрощавшись із ними, вибрався йти в Македо́нію.

2 Перейшовши ж ті сто́рони та підбадьо́ривши їх довгим словом, прибув до Гелла́ди,

3 і прожив там три місяці. А як він захотів був відпли́нути в Си́рію, то змову на нього вчинили юдеї, тому він узяв думку вертатись через Македонію.

4 Ра́зом із ним пішов Со́патер Піррів із Верії, Аристарх та Секунд із Солу́ня, і Гай дерв'яни́н, і Тимофій, а з азійців — Ти́хик та Трохим.

5 Вони відбули́ напере́д, і нас дожидали в Троаді.

6 А ми відпливли́ із Филипів по святах Опрі́сноків, і прибули́ днів за п'ять у Троа́ду до них, де сім день прожили́.

7 А дня першого в тижні, як учні зібралися на лама́ння хліба, Павло мав промову до них, бо вранці збирався відбути, і затягнув своє слово до пі́вночі.

8 А в го́рниці, де зібралися ми, було багато світел.

9 Юнак же один, Євти́х на ім'я́, сидів на вікні. Його обгорнув міцний сон, бо задовго Павло промовляв, і він сонний хитну́вся, і додолу упав із третього поверху, — і підняли́ його мертвого.

10 Зійшов же Павло та до нього припав, і, обнявши його, проказав: „Заспокойтесь, бо душа його в ньому!“

11 А вернувшись, він хліб переломив і спожив, і бе́сіду довго точив, — аж до до́світку, потім відбув.

12 А хлопця живим привели́, — і зраділи немало.

13 А ми наперед пішли до корабля, та в Асс попливли́, щоб звідти забрати Павла, — бо він так ізвелів, сам бажаючи пішки піти.

14 А коли він із нами зійшовся в Ассі, ми взяли його та прибули́ в Мітіле́ну.

15 І, відплинувши звідти, ми назавтра пристали навпро́ти Хіо́су, а другого дня припливли́ до Само́су, наступного ж ми прибули́ до Мілету.

16 Бо Павло захотів поминути Ефе́с, щоб йому не бари́тися в Азії, бо він ква́пився, коли буде можливе, бути в Єрусалимі на день П'ятдесятниці.

17 А з Мілету послав до Ефесу, і прикликав пресвітерів Церкви.

18 І, як до нього вони прибули́, він промовив до них: „Ви знаєте, як із першого дня, відколи прибув в Азію, я з вами ввесь час перебува́в,

19 і служив Господе́ві з усією покорою, і з рясни́ми слізьми́ та напа́стями, що спіткали мене від юдейської змови,

20 як нічо́го кори́сного я не минув, щоб його вам звістити й навчити вас прилюдно і в дома́х.

21 І я сві́дчив юдеям та ге́лленам, щоб вони перед Богом покаялись, та вві́рували в Господа нашого Ісуса Христа.

22 І ось тепер, побуджений Духом, подаю́сь я в Єрусалим, не ві́даючи, що там трапитись має мені,

23 тільки Дух Святий в кожному місті засвідчує, кажучи, що кайда́ни та муки чекають мене.

24 Але я ні про що не турбуюсь, і свого життя не вважаю для себе цінним, аби но скінчи́ти доро́гу свою та служі́ння, яке я оде́ржав від Господа Ісуса, — щоб засві́дчити Єва́нгелію благода́ті Божої.

25 І ось я знаю тепер, що обличчя мого́ більш не будете бачити всі ви, між якими ходив я, проповідуючи Царство Боже.

26 Тому́ дня сьогоднішнього вам свідку́ю, що я чистий від крови всіх,

27 бо я не вхилявсь об'являти вам усю волю Божу!

28 Пильнуйте себе та всієї ота́ри, в якій Святий Дух вас поставив єпи́скопами, щоб пасти́ Церкву Божу, яку власною кров'ю набув Він.

29 Бо я знаю, що як я відійду́, то вві́йдуть між вас вовки люті, що ота́ри щадити не бу́дуть.

30 Із вас самих навіть мужі постануть, що будуть казати перекру́чене, аби тільки учнів тягну́ти за собою.

31 Тому́ то пильнуйте, пам'ятаючи, що я кожного з вас день і ніч безпере́стань навчав зо слізьми́ ось три роки.

32 А тепер доручаю вас Богові та слову благода́ті Його, Який має силу будувати та дати спа́дщину, серед усіх освячених.

33 Ні срібла, ані золота, ні одежі чиєїсь я не побажав.

34 Самі знаєте, що ці руки мої послужили потребам моїм та отих, хто був зо мною.

35 Я вам усе показав, що, працюючи так, треба поміч давати слаби́м, та пам'ятати слова́ Господа Ісуса, бо Він Сам проказав: „Блаже́нніше давати, ніж брати!“

36 Проказавши ж оце, він навко́лішки впав, та й із ними всіма́ помолився.

37 І знявсь між усіма́ плач великий, і вони припадали на Па́влову шию, і його цілували.

38 А найтяжче вони сумували з-за сло́ва, яке він прорік, що не ба́читимуть більш обличчя його́. І вони провели́ його до корабля.

Деяния апостолов

Глава 20

1 По332611613588 прекращении39733588 мятежа23513588 Павел,3972 призвав43413588 учеников3101 и2532 дав им наставления и простившись782 с ними, вышел1831 и пошел4198 в15193588 Македонию.3109

2 Пройдя1330 же11613588 те1565 места3313 и2532 преподав3870 верующим846 обильные4183 наставления,3056 пришел2064 в15193588 Елладу.1671

3 Там пробыл41605037 он три5140 месяца.3376 Когда же, по случаю возмущения,1917 сделанного1096 против него84652593588 Иудеями,2453 он хотел3195 отправиться321 в15193588 Сирию,4947 то пришло1096 ему на мысль11063588 возвратиться5290 через1223 Македонию.3109

4 Его8461161 сопровождали4902 до8913588 Асии773 Сосипатр4986 Пирров, Вериянин,961 и1161 из Фессалоникийцев2331 Аристарх708 и2532 Секунд,4580 и2532 Гаий1050 Дервянин1190 и2532 Тимофей,5095 и1161 Асийцы774 Тихик5190 и2532 Трофим.5161

5 Они,3778 пойдя вперед,4281 ожидали3306 нас2248 в1722 Троаде.5174

6 А1161 мы,2249 после33263588 дней22503588 опресночных,106 отплыли1602 из575 Филипп5375 и2532 дней2250 в891 пять4002 прибыли2064 к4314 ним846 в15193588 Троаду,5174 где3757 пробыли1304 семь2033 дней.2250

7 В17223588 первый3391 же1161 день3588 недели,4521 когда ученики31013588 собрались48633588 для преломления2806 хлеба,740 Павел,3972 намереваясь3195 отправиться1826 в3588 следующий1887 день, беседовал1256 с ними846 и5037 продолжил39053588 слово3056 до3360 полуночи.3317

8 В17223588 горнице,5253 где37572258 мы собрались,4863 было22581161 довольно2425 светильников.2985

9 Во время1909 продолжительной4119 беседы12563588 Павловой3972 один5100 юноша,3494 именем3686 Евтих,2161 сидевший25211161 на19093588 окне,2376 погрузился2702 в глубокий901 сон5258 и, пошатнувшись,27025753588 сонный5258 упал4098 вниз2736 с5753588 третьего жилья,5152 и2532 поднят142 мертвым.3498

10 11613588 Павел,3972 сойдя,2597 пал1968 на него846 и,2532 обняв4843 его, сказал:2036 не3361 тревожьтесь,2350 ибо1063 душа5590 его846 в1722 нем.8462076

11 Взойдя305 же1161 и2532 преломив2806 хлеб740 и2532 вкусив,10891909 беседовал36565037 довольно,2425 даже до891 рассвета,827 и потом3779 вышел.1831

12 Между тем11613588 отрока3816 привели71 живого,2198 и25323756 немало3357 утешились.3870

13 Мы22491161 пошли вперед4281 на19093588 корабль4143 и поплыли321 в15193588 Асс,789 чтобы3195 взять353 оттуда15643588 Павла;3972 ибо1063 он так37792258 приказал1299 нам, намереваясь3195 сам846 идти пешком.3978

14 Когда5613 же1161 он сошелся4820 с нами2254 в15193588 Ассе,789 то, взяв353 его,846 мы прибыли2064 в1519 Митилину.3412

15 И, отплыв636 оттуда,2547 в3588 следующий1966 день мы остановились2658 против481 Хиоса,5508 а1161 на другой2087 пристали3846 к1519 Самосу4544 и,2532 побывав3306 в1722 Трогиллии,5175 в3588 следующий2192 день прибыли2064 в1519 Милит,3399

16 ибо10633588 Павлу3972 рассудилось2919 миновать38963588 Ефес,2181 чтобы3704 не33611096 замедлить5551 ему846 в17223588 Асии,773 потому что1063 он поспешал,4692 если1487 можно,14152258846 в3588 день22503588 Пятидесятницы4005 быть1096 в1519 Иерусалиме.2414

17 Из5753588 Милита3399 же1161 послав3992 в1519 Ефес,2181 он призвал33333588 пресвитеров42453588 церкви,1577

18 и,1161 когда5613 они пришли3854 к4314 нему,846 он сказал2036 им:846 вы5210 знаете,1987 как я с575 первого4413 дня,2250 в575 который3739 пришел1910 в15193588 Асию,77344593588 все3956 время5550 был1096 с3326 вами,5216

19 работая13983588 Господу2962 со3326 всяким3956 смиренномудрием5012 и2532 многими4183 слезами,1144 среди2532 искушений,3986 приключавшихся4819 мне3427 по17223588 злоумышлениям19173588 Иудеев;2453

20 как5613 я не пропустил5288 ничего37623588 полезного,4851 о чем3588 вам5213 не3361 проповедывал312 бы и2532 чему не учил1321 бы вас5209 всенародно1219 и2532 по2596 домам,3624

21 возвещая1263 Иудеям24535037 и2532 Еллинам16723588 покаяние3341 пред15193588 Богом2316 и2532 веру41023588 в15093588 Господа2962 нашего2257 Иисуса2424 Христа.5547

22 И2532 вот,2400 ныне3568 я,1473 по влечению12103588 Духа,4151 иду4198 в1519 Иерусалим,2419 не3361 зная,1492 что35881722 там846 встретится4876 со мною;3427

23 только413337543588 Дух41513588 Святый40 по всем2596 городам4172 свидетельствует,1263 говоря,3004 что3754 узы1199 и2532 скорби2347 ждут3306 меня.3165

24 Но235 я ни3762 на что не взираю30564160 и не3761 дорожу21923588 своею168350933450 жизнью,5590 только5613 бы с3326 радостью5479 совершить50483588 поприще1408 мое3450 и3588 служение,1248 которое3739 я принял2983 от38443588 Господа2962 Иисуса,2424 проповедать12633588 Евангелие20983588 благодати54853588 Божией.2316

25 И2532 ныне,3568 вот,2400 я1473 знаю,1492 что3754 уже не3765 увидите37003588 лица4383 моего3450 все3956 вы,5210 между1722 которыми3739 ходил1330 я, проповедуя27843588 Царствие9323588 Божие.2316

26 Посему1352 свидетельствую3143 вам5213 в17223588 нынешний4594 день,2250 что3754 чист2513 я1473 от5753588 крови129 всех,3956

27 ибо1063 я не3756 упускал528835883361 возвещать312 вам5213 всю39563588 волю10123588 Божию.2316

28 Итак3767 внимайте4337 себе1438 и2532 всему39563588 стаду,4168 в1722 котором37393588 Дух41513588 Святый40 поставил5087 вас5209 блюстителями,1985 пасти41653588 Церковь15773588 Господа и Бога,2316 которую3739 Он приобрел404612233588 Себе Кровию129 Своею.2398

29 Ибо1063 я1473 знаю,14925124 что,3754 по33263588 отшествии867 моем,3450 войдут1525 к1519 вам5209 лютые926 волки,3074 не3361 щадящие53393588 стада;4168

30 и2532 из1537 вас5216 самих846 восстанут450 люди,435 которые будут говорить2980 превратно,1294 дабы3588 увлечь6453588 учеников3101 за3694 собою.846

31 Посему1352 бодрствуйте,1127 памятуя,3421 что3754 я три года5148 день2250 и2532 ночь3571 непрестанно37563973 со3326 слезами1144 учил3560 каждого1520 из вас.1538

32 И3588 ныне3569 предаю3908 вас,5209 братия,80 Богу2316 и3588 слову30563588 благодати5485 Его,846 могущему1410 назидать2026 вас более и2532 дать1325 вам5213 наследие2817 со17223588 всеми3956 освященными.37

33 Ни серебра,694 ни2228 золота,5553 ни2228 одежды2441 я ни от кого3762 не пожелал:1937

34 сами8461161 знаете,1097 что37543588 нуждам5532 моим3450 и3588 нуждам бывших5607 при3326 мне1700 послужили52563588 руки5495 мои сии.3778

35 Во всем3956 показал5263 я вам,5213 что,3754 так3779 трудясь,2872 надобно1163 поддерживать4823588 слабых770 и5037 памятовать34213588 слова30563588 Господа2962 Иисуса,2424 ибо3754 Он846 Сам сказал:2036 «блаженнее31072076 давать,1325 нежели31232228 принимать».2983

36 2532 Сказав2036 это,5023 он преклонил50873588 колени1119 свои846 и со4862 всеми3956 ими846 помолился.4336

37 Тогда1161 немалый2425 плач2805 был1096 у всех,3956 и,2532 падая1968 на19093588 выю51373588 Павла,3972 целовали2705 его,846

38 скорбя3600 особенно3122 от19093588 сказанного20463739 им слова,3056 что3754 они уже не3765 увидят31953588 лица4383 его.8462334 И1161 провожали4311 его846 до15193588 корабля.4143

Дiї

Розділ 20

Деяния апостолов

Глава 20

1 А як за́колот стих, то Павло скликав учнів, і, потішивши та попрощавшись із ними, вибрався йти в Македо́нію.

1 По332611613588 прекращении39733588 мятежа23513588 Павел,3972 призвав43413588 учеников3101 и2532 дав им наставления и простившись782 с ними, вышел1831 и пошел4198 в15193588 Македонию.3109

2 Перейшовши ж ті сто́рони та підбадьо́ривши їх довгим словом, прибув до Гелла́ди,

2 Пройдя1330 же11613588 те1565 места3313 и2532 преподав3870 верующим846 обильные4183 наставления,3056 пришел2064 в15193588 Елладу.1671

3 і прожив там три місяці. А як він захотів був відпли́нути в Си́рію, то змову на нього вчинили юдеї, тому він узяв думку вертатись через Македонію.

3 Там пробыл41605037 он три5140 месяца.3376 Когда же, по случаю возмущения,1917 сделанного1096 против него84652593588 Иудеями,2453 он хотел3195 отправиться321 в15193588 Сирию,4947 то пришло1096 ему на мысль11063588 возвратиться5290 через1223 Македонию.3109

4 Ра́зом із ним пішов Со́патер Піррів із Верії, Аристарх та Секунд із Солу́ня, і Гай дерв'яни́н, і Тимофій, а з азійців — Ти́хик та Трохим.

4 Его8461161 сопровождали4902 до8913588 Асии773 Сосипатр4986 Пирров, Вериянин,961 и1161 из Фессалоникийцев2331 Аристарх708 и2532 Секунд,4580 и2532 Гаий1050 Дервянин1190 и2532 Тимофей,5095 и1161 Асийцы774 Тихик5190 и2532 Трофим.5161

5 Вони відбули́ напере́д, і нас дожидали в Троаді.

5 Они,3778 пойдя вперед,4281 ожидали3306 нас2248 в1722 Троаде.5174

6 А ми відпливли́ із Филипів по святах Опрі́сноків, і прибули́ днів за п'ять у Троа́ду до них, де сім день прожили́.

6 А1161 мы,2249 после33263588 дней22503588 опресночных,106 отплыли1602 из575 Филипп5375 и2532 дней2250 в891 пять4002 прибыли2064 к4314 ним846 в15193588 Троаду,5174 где3757 пробыли1304 семь2033 дней.2250

7 А дня першого в тижні, як учні зібралися на лама́ння хліба, Павло мав промову до них, бо вранці збирався відбути, і затягнув своє слово до пі́вночі.

7 В17223588 первый3391 же1161 день3588 недели,4521 когда ученики31013588 собрались48633588 для преломления2806 хлеба,740 Павел,3972 намереваясь3195 отправиться1826 в3588 следующий1887 день, беседовал1256 с ними846 и5037 продолжил39053588 слово3056 до3360 полуночи.3317

8 А в го́рниці, де зібралися ми, було багато світел.

8 В17223588 горнице,5253 где37572258 мы собрались,4863 было22581161 довольно2425 светильников.2985

9 Юнак же один, Євти́х на ім'я́, сидів на вікні. Його обгорнув міцний сон, бо задовго Павло промовляв, і він сонний хитну́вся, і додолу упав із третього поверху, — і підняли́ його мертвого.

9 Во время1909 продолжительной4119 беседы12563588 Павловой3972 один5100 юноша,3494 именем3686 Евтих,2161 сидевший25211161 на19093588 окне,2376 погрузился2702 в глубокий901 сон5258 и, пошатнувшись,27025753588 сонный5258 упал4098 вниз2736 с5753588 третьего жилья,5152 и2532 поднят142 мертвым.3498

10 Зійшов же Павло та до нього припав, і, обнявши його, проказав: „Заспокойтесь, бо душа його в ньому!“

10 11613588 Павел,3972 сойдя,2597 пал1968 на него846 и,2532 обняв4843 его, сказал:2036 не3361 тревожьтесь,2350 ибо1063 душа5590 его846 в1722 нем.8462076

11 А вернувшись, він хліб переломив і спожив, і бе́сіду довго точив, — аж до до́світку, потім відбув.

11 Взойдя305 же1161 и2532 преломив2806 хлеб740 и2532 вкусив,10891909 беседовал36565037 довольно,2425 даже до891 рассвета,827 и потом3779 вышел.1831

12 А хлопця живим привели́, — і зраділи немало.

12 Между тем11613588 отрока3816 привели71 живого,2198 и25323756 немало3357 утешились.3870

13 А ми наперед пішли до корабля, та в Асс попливли́, щоб звідти забрати Павла, — бо він так ізвелів, сам бажаючи пішки піти.

13 Мы22491161 пошли вперед4281 на19093588 корабль4143 и поплыли321 в15193588 Асс,789 чтобы3195 взять353 оттуда15643588 Павла;3972 ибо1063 он так37792258 приказал1299 нам, намереваясь3195 сам846 идти пешком.3978

14 А коли він із нами зійшовся в Ассі, ми взяли його та прибули́ в Мітіле́ну.

14 Когда5613 же1161 он сошелся4820 с нами2254 в15193588 Ассе,789 то, взяв353 его,846 мы прибыли2064 в1519 Митилину.3412

15 І, відплинувши звідти, ми назавтра пристали навпро́ти Хіо́су, а другого дня припливли́ до Само́су, наступного ж ми прибули́ до Мілету.

15 И, отплыв636 оттуда,2547 в3588 следующий1966 день мы остановились2658 против481 Хиоса,5508 а1161 на другой2087 пристали3846 к1519 Самосу4544 и,2532 побывав3306 в1722 Трогиллии,5175 в3588 следующий2192 день прибыли2064 в1519 Милит,3399

16 Бо Павло захотів поминути Ефе́с, щоб йому не бари́тися в Азії, бо він ква́пився, коли буде можливе, бути в Єрусалимі на день П'ятдесятниці.

16 ибо10633588 Павлу3972 рассудилось2919 миновать38963588 Ефес,2181 чтобы3704 не33611096 замедлить5551 ему846 в17223588 Асии,773 потому что1063 он поспешал,4692 если1487 можно,14152258846 в3588 день22503588 Пятидесятницы4005 быть1096 в1519 Иерусалиме.2414

17 А з Мілету послав до Ефесу, і прикликав пресвітерів Церкви.

17 Из5753588 Милита3399 же1161 послав3992 в1519 Ефес,2181 он призвал33333588 пресвитеров42453588 церкви,1577

18 І, як до нього вони прибули́, він промовив до них: „Ви знаєте, як із першого дня, відколи прибув в Азію, я з вами ввесь час перебува́в,

18 и,1161 когда5613 они пришли3854 к4314 нему,846 он сказал2036 им:846 вы5210 знаете,1987 как я с575 первого4413 дня,2250 в575 который3739 пришел1910 в15193588 Асию,77344593588 все3956 время5550 был1096 с3326 вами,5216

19 і служив Господе́ві з усією покорою, і з рясни́ми слізьми́ та напа́стями, що спіткали мене від юдейської змови,

19 работая13983588 Господу2962 со3326 всяким3956 смиренномудрием5012 и2532 многими4183 слезами,1144 среди2532 искушений,3986 приключавшихся4819 мне3427 по17223588 злоумышлениям19173588 Иудеев;2453

20 як нічо́го кори́сного я не минув, щоб його вам звістити й навчити вас прилюдно і в дома́х.

20 как5613 я не пропустил5288 ничего37623588 полезного,4851 о чем3588 вам5213 не3361 проповедывал312 бы и2532 чему не учил1321 бы вас5209 всенародно1219 и2532 по2596 домам,3624

21 І я сві́дчив юдеям та ге́лленам, щоб вони перед Богом покаялись, та вві́рували в Господа нашого Ісуса Христа.

21 возвещая1263 Иудеям24535037 и2532 Еллинам16723588 покаяние3341 пред15193588 Богом2316 и2532 веру41023588 в15093588 Господа2962 нашего2257 Иисуса2424 Христа.5547

22 І ось тепер, побуджений Духом, подаю́сь я в Єрусалим, не ві́даючи, що там трапитись має мені,

22 И2532 вот,2400 ныне3568 я,1473 по влечению12103588 Духа,4151 иду4198 в1519 Иерусалим,2419 не3361 зная,1492 что35881722 там846 встретится4876 со мною;3427

23 тільки Дух Святий в кожному місті засвідчує, кажучи, що кайда́ни та муки чекають мене.

23 только413337543588 Дух41513588 Святый40 по всем2596 городам4172 свидетельствует,1263 говоря,3004 что3754 узы1199 и2532 скорби2347 ждут3306 меня.3165

24 Але я ні про що не турбуюсь, і свого життя не вважаю для себе цінним, аби но скінчи́ти доро́гу свою та служі́ння, яке я оде́ржав від Господа Ісуса, — щоб засві́дчити Єва́нгелію благода́ті Божої.

24 Но235 я ни3762 на что не взираю30564160 и не3761 дорожу21923588 своею168350933450 жизнью,5590 только5613 бы с3326 радостью5479 совершить50483588 поприще1408 мое3450 и3588 служение,1248 которое3739 я принял2983 от38443588 Господа2962 Иисуса,2424 проповедать12633588 Евангелие20983588 благодати54853588 Божией.2316

25 І ось я знаю тепер, що обличчя мого́ більш не будете бачити всі ви, між якими ходив я, проповідуючи Царство Боже.

25 И2532 ныне,3568 вот,2400 я1473 знаю,1492 что3754 уже не3765 увидите37003588 лица4383 моего3450 все3956 вы,5210 между1722 которыми3739 ходил1330 я, проповедуя27843588 Царствие9323588 Божие.2316

26 Тому́ дня сьогоднішнього вам свідку́ю, що я чистий від крови всіх,

26 Посему1352 свидетельствую3143 вам5213 в17223588 нынешний4594 день,2250 что3754 чист2513 я1473 от5753588 крови129 всех,3956

27 бо я не вхилявсь об'являти вам усю волю Божу!

27 ибо1063 я не3756 упускал528835883361 возвещать312 вам5213 всю39563588 волю10123588 Божию.2316

28 Пильнуйте себе та всієї ота́ри, в якій Святий Дух вас поставив єпи́скопами, щоб пасти́ Церкву Божу, яку власною кров'ю набув Він.

28 Итак3767 внимайте4337 себе1438 и2532 всему39563588 стаду,4168 в1722 котором37393588 Дух41513588 Святый40 поставил5087 вас5209 блюстителями,1985 пасти41653588 Церковь15773588 Господа и Бога,2316 которую3739 Он приобрел404612233588 Себе Кровию129 Своею.2398

29 Бо я знаю, що як я відійду́, то вві́йдуть між вас вовки люті, що ота́ри щадити не бу́дуть.

29 Ибо1063 я1473 знаю,14925124 что,3754 по33263588 отшествии867 моем,3450 войдут1525 к1519 вам5209 лютые926 волки,3074 не3361 щадящие53393588 стада;4168

30 Із вас самих навіть мужі постануть, що будуть казати перекру́чене, аби тільки учнів тягну́ти за собою.

30 и2532 из1537 вас5216 самих846 восстанут450 люди,435 которые будут говорить2980 превратно,1294 дабы3588 увлечь6453588 учеников3101 за3694 собою.846

31 Тому́ то пильнуйте, пам'ятаючи, що я кожного з вас день і ніч безпере́стань навчав зо слізьми́ ось три роки.

31 Посему1352 бодрствуйте,1127 памятуя,3421 что3754 я три года5148 день2250 и2532 ночь3571 непрестанно37563973 со3326 слезами1144 учил3560 каждого1520 из вас.1538

32 А тепер доручаю вас Богові та слову благода́ті Його, Який має силу будувати та дати спа́дщину, серед усіх освячених.

32 И3588 ныне3569 предаю3908 вас,5209 братия,80 Богу2316 и3588 слову30563588 благодати5485 Его,846 могущему1410 назидать2026 вас более и2532 дать1325 вам5213 наследие2817 со17223588 всеми3956 освященными.37

33 Ні срібла, ані золота, ні одежі чиєїсь я не побажав.

33 Ни серебра,694 ни2228 золота,5553 ни2228 одежды2441 я ни от кого3762 не пожелал:1937

34 Самі знаєте, що ці руки мої послужили потребам моїм та отих, хто був зо мною.

34 сами8461161 знаете,1097 что37543588 нуждам5532 моим3450 и3588 нуждам бывших5607 при3326 мне1700 послужили52563588 руки5495 мои сии.3778

35 Я вам усе показав, що, працюючи так, треба поміч давати слаби́м, та пам'ятати слова́ Господа Ісуса, бо Він Сам проказав: „Блаже́нніше давати, ніж брати!“

35 Во всем3956 показал5263 я вам,5213 что,3754 так3779 трудясь,2872 надобно1163 поддерживать4823588 слабых770 и5037 памятовать34213588 слова30563588 Господа2962 Иисуса,2424 ибо3754 Он846 Сам сказал:2036 «блаженнее31072076 давать,1325 нежели31232228 принимать».2983

36 Проказавши ж оце, він навко́лішки впав, та й із ними всіма́ помолився.

36 2532 Сказав2036 это,5023 он преклонил50873588 колени1119 свои846 и со4862 всеми3956 ими846 помолился.4336

37 І знявсь між усіма́ плач великий, і вони припадали на Па́влову шию, і його цілували.

37 Тогда1161 немалый2425 плач2805 был1096 у всех,3956 и,2532 падая1968 на19093588 выю51373588 Павла,3972 целовали2705 его,846

38 А найтяжче вони сумували з-за сло́ва, яке він прорік, що не ба́читимуть більш обличчя його́. І вони провели́ його до корабля.

38 скорбя3600 особенно3122 от19093588 сказанного20463739 им слова,3056 что3754 они уже не3765 увидят31953588 лица4383 его.8462334 И1161 провожали4311 его846 до15193588 корабля.4143