CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Дії 27
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Дiї

Розділ 27

1 А коли постановлено, щоб відпли́нули ми до Італії, то віддано Павла та ще деяких інших ув'я́знених сотникові, Юлієві на ім'я́, з полку Августа.

2 І посідали ми на корабля адрамі́тського, що пливти́ мав біля місць азійських, та й відча́лили. Із нами був Аріста́рх македо́нець із Солу́ня.

3 А другого дня ми пристали в Сидо́ні. До Павла ж Юлій ставивсь по-лю́дському, і дозволив до друзів піти, та їхньої опіки зазнати.

4 А ви́рушивши звідти, припливли́ ми до Кіпру, бо вітри́ супроти́вні були́.

5 Коли ж перепли́нули море, що біля Кілікі́ї й Памфі́лії, то ми прибули́ до Лікі́йської Міри.

6 І там сотник знайшов корабля олександрійського, що пли́в в Італію, і всадив нас на нього.

7 І днів багато помалу пливли́ ми, і насилу насупроти Кніду припли́нули, а що вітер нас не допускав, попливли́ ми додолу на Кріт при Салмо́ні.

8 І коли ми насилу минули його, то припливли́ до одно́го місця, що зветься Доброю При́станню, недалеко якого знахо́диться місто Ласе́я.

9 А як ча́су минуло багато, і була вже плавба́ небезпечна, бо минув уже й піст, то зачав Павло радити,

10 говорячи їм: „О мужі! Я бачу, що буде плавба́ з перешкодами та з великим ущербком не лиш для вантажу́ й корабля, але й для наших душ“.

11 Та сотник довіря́в більше стерни́чому та власнико́ві корабля, ніж тому, що Павло говорив.

12 А що при́стань була на зимівлю неви́гідна, то більшість давала пораду відпли́нути звідти, щоб, як можна, дістатись до Фініка, і перезимувати в пристані крітській, неприступній західнім вітра́м із пі́вдня та з пі́вночі.

13 А як вітер півде́нний повіяв, то поду́мали, що бажа́ння вони досягли́, тому витягли кітви й попливли покрай Кріту.

14 Але незаба́ром ударив на них рвучкий вітер, що зветься евроклі́дон.

15 А коли корабель був підхо́плений, і не міг противитись вітрові, то йому віддались ми й поне́слися.

16 І наїхали ми на один остріве́ць, що Кла́вдою зветься, і чо́вна насилу затримати змогли.

17 Коли ж його витягли, то за́собів допомічни́х добирали й корабля підв'язали. А боявшись, щоб не впасти на Сірт, поспускали вітри́ла, і носилися так.

18 А коли зачала́ буря мі́цно нас ки́дати, то другого дня стали ми розванта́жуватись,

19 а третього дня корабельне знаря́ддя ми повикидали власно́руч.

20 А коли довгі дні не з'являлось ні сонце, ні зо́рі, і буря чимала на нас напирала, то останню наді́ю ми втратили, щоб нам урятуватись.

21 А як довго не їли вони, то Павло став тоді серед них і промовив: „О мужі, тож треба було мене слухатися та не відпливати від Кріту, — і обминули б були ці терпіння та шкоди.

22 А тепер вас благаю триматись на дусі, бо ні о́дна душа з вас не згине, окрім корабля.

23 Бо ночі цієї з'явився мені Ангол Бога, Якому належу й Якому служу́,

24 та і прорік: „Не бійся, Па́вле, бо треба тобі перед ке́сарем стати, і ось Бог дарував тобі всіх, хто з тобою пливе“.

25 Тому́ то тримайтесь на дусі, о мужі, бо я вірую Богові, що станеться так, як було мені сказано.

26 І ми мусимо наткнутись на о́стрів якійсь“.

27 А коли надійшла чотирнадцята ніч, і ми носились по Адріяти́цькому морю, то десь коло пі́вночі стали доми́слюватись моряки, що наближуються до якоїсь землі.

28 І, запустивши оли́вницю, двадцять сяжнів знайшли. А від 'їхавши трохи, запустити оли́вницю знову, — і знайшли сяжнів п'ятнадцять.

29 І боявшись, щоб не натрапити нам на скеля́сті місця́, ми закинули чотири кі́тві з корми́, і благали, щоб настав день.

30 А коли моряки намага́лись утекти́ з корабля́, і чо́вна спускали до моря, вдаючи́, ніби кі́тви закинути з носа хо́чуть,

31 то сказав Павло сотникові й воякам: „Як вони в кораблі не зоста́нуться, то спасти́сь ви не зможете!“

32 Тоді вояки́ перерізали мо́тузи в чо́вна, і дали́ йому впасти.

33 А коли розвиднятися стало, то благав Павло всіх, щоб поживу прийняти, і казав: „Чотирна́дцятий день ось сьогодні без їжі ви перебуваєте, очікуючи та нічого не ївши.

34 Тому́ то благаю вас ї́жу прийняти, бо це на рятунок вам буде, — бо жодному з вас не спаде з голови й волоси́на!“

35 А промовивши це, узяв хліб та подякував Богові перед усіма́, і, поламавши, став їсти.

36 Тоді всі підне́слись на дусі, і, стали поживу приймати.

37 А всіх душ нас було в кораблі — двісті сімдесят шість.

38 І як наїлись вони, то стали полегшувати корабля, викидаючи збіжжя до моря.

39 А коли настав день, то вони не могли розпізнати землі, одначе зато́ку якусь там угледіли, що берега пла́ского мала, до якого й ви́рішили, як можна, приплисти́ з кораблем.

40 Підняли тоді кі́тви, і повкидали до моря, і порозв'язували поворо́зки в стерна́, і вітри́ло мале за вітром поставили, — та й покерува́ли до берега.

41 Та ось ми натра́пили на місце, що мало з обох сторін море, і корабель опинивсь на мілко́му: ніс загруз й позоставсь нерухо́мий, а корма́ розбивалася силою хвиль.

42 Вояки́ ж були змовилися повбивати в'язнів, щоб котри́йсь не поплив і не втік.

43 Але сотник хотів урятувати Павла, і заборонив їхній на́мір, і звелів усім тим, хто пли́вати вміє, щоб скакали та перші на берег вихо́дили,

44 а інші — хто на до́шках, а хто на чімбудь з корабля. І таким чином сталось, що всі врятувались на землю!

Деяния апостолов

Глава 27

1 Когда56131161 решено2919 было3588 плыть636 нам2248 в15193588 Италию,2482 то отдали386035885037 Павла3972 и2532 некоторых5100 других2087 узников1202 сотнику1543 Августова4575 полка,4686 именем3686 Юлию.2457

2 Мы взошли19101161 на Адрамитский98 корабль4143 и отправились,321 намереваясь3195 плыть41263588 около25963588 Асийских773 мест.5117 С4862 нами2254 был5607 Аристарх,708 Македонянин3110 из Фессалоники.2331

3 На35885037 другой2087 день пристали2609 к1519 Сидону.460550373588 Юлий,2457 поступая5530 с Павлом3972 человеколюбиво,5364 позволил2010 ему сходить4198 к43143588 друзьям5384 и воспользоваться5177 их усердием.1958

4 Отправившись321 оттуда,2547 мы приплыли52843588 в Кипр,2954 по причине12233588 противных17271511 ветров,417

5 3588 и,5037 переплыв1277 море39893588 против25963588 Киликии2791 и2532 Памфилии,3828 прибыли2718 в1519 Миры34603588 Ликийские.3073

6 Там25463588 сотник1543 нашел2147 Александрийский222 корабль,4143 плывущий4126 в15193588 Италию,2482 и посадил1688 нас2248 на1519 него.846

7 1722 Медленно плавая1020 многие24251161 дни2250 и2532 едва3433 поровнявшись1096 с25963588 Книдом,2834 по причине неблагоприятного33614330 нам22483588 ветра,417 мы подплыли52843588 к Криту2914 при2596 Салмоне.4534

8 Пробравшись3881 же5037 с трудом3433 мимо него,846 прибыли2064 к1519 одному5100 месту,5117 называемому2564 Хорошие Пристани,2568 близ1451 которого3739 был2258 город4172 Ласея.2996

9 Но1161 как прошло1230 довольно2425 времени,5550 и3588 плавание4144 было5607 уже2235 опасно,2000 потому что12233588 и3588 пост3521 уже2235 прошел,3928 то Павел39723588 советовал,3867

10 говоря3004 им:846 мужи!435 я вижу,2334 что3754 плавание41443588 будет1510 с3326 затруднениями5196 и2532 с большим4183 вредом2209 не3756 только3440 для3588 груза5414 и3588 корабля,4143 но235 и2532 для3588 нашей2257 жизни.55903195

11 3588 Но1161 сотник15433588 более3123 доверял3982 кормчему2942 и3588 начальнику корабля,3490 нежели222835885259 словам3004 Павла.3972

12 А11613588 как пристань3040 не была5225 приспособлена428 к4314 зимовке,3915 то многие4119 давали5087 совет1012 отправиться321 оттуда,2547 чтобы, если1513 можно,1410 дойти2658 до1519 Финика,5405 пристани30403588 Критской,2914 лежащей991 против2596 юго-западного3047 и25322596 северо-западного5566 ветра, и там перезимовать.3914

13 Подул52851161 южный ветер,3558 и они, подумав,1380 что3588 уже получили2902 желаемое,4286 отправились,142 и поплыли3881 поблизости7883588 Крита.2914

14 33263756 Но1161 скоро4183 поднялся906 против2596 него846 ветер417 бурный,5189 называемый2564 эвроклидон.2148

15 11613588 Корабль4143 схватило4884 так, что2532 он не3361 мог1410 противиться5033588 ветру,417 и мы носились,5342 отдавшись1929 волнам.

16 И,1161 набежав5295 на один5100 островок,3519 называемый2564 Клавдой,2802 мы едва3433 могли2480 удержать403110963588 лодку.4627

17 Подняв142 ее,3739 стали употреблять5530 пособия996 и обвязывать52693588 корабль;4143 боясь5399 же,5037 чтобы не3361 сесть1601 на15193588 мель,4950 спустили54653588 парус4632 и таким образом3779 носились.5342

18 2257 На3588 другой1836 день, по причине сильного49711161 обуревания,5492 начали4160 выбрасывать1546 груз,

19 а2532 на3588 третий5154 мы своими руками8493588 побросали4496 с3588 корабля4143 вещи.4631

20 Но1161 как многие4119 дни2250 не видно20141909 было ни3383 солнца,2246 ни3383 звезд798 и50373756 продолжалась1945 немалая3641 буря,5494 то наконец3063 исчезала4014 всякая3956 надежда16803588 к нашему2248 спасению.4982

21 И1161 как долго4183 не ели,7765225 то51193588 Павел,3972 став2476 посреди17223319 них,846 сказал:203633035599 мужи!435 надлежало1163 послушаться3980 меня3427 и не3361 отходить321 от5753588 Крита,2914 чем и5037 избежали27703588 бы сих5026 затруднений5196 и3588 вреда.2209

22 3588 Теперь3569 же2532 убеждаю3867 вас5209 ободриться,2114 потому что1063 ни одна3762 душа55902071 из1537 вас5216 не погибнет,580 а только41333588 корабль.4143

23 Ибо1063 Ангел323588 Бога,2316 Которому3739 принадлежу1510 я и2532 Которому3739 служу,3000 явился3936 мне3427 в3588 эту5026 ночь3571

24 и сказал:3004 «не3361 бойся,5399 Павел!3972 тебе4571 должно1163 предстать3936 пред кесаря,2541 и2532 вот,2400 Бог2316 даровал5483 тебе4671 всех39563588 плывущих4126 с3326 тобою».4675

25 Посему1352 ободритесь,2114 мужи,435 ибо1063 я верю41003588 Богу,2316 что3754 будет2071 так,3779 как259637395158 мне3427 сказано:2980

26 Нам2248 должно1163 быть выброшенными1601 на1519 какой-нибудь51001161 остров.3520

27 В четырнадцатую5065 ночь,3571 как561311611096 мы2257 носимы1308 были в17223588 Адриатическом99 море, около2596 полуночи331935883571 корабельщики3492 стали догадываться,5282 что приближаются4317 к какой-то5100846 земле,5561

28 и,2532 вымерив глубину,1001 нашли2147 двадцать1501 сажен;3712 потом1161 на небольшом1024 расстоянии,13392532 вымерив1001 опять,3825 нашли2147 пятнадцать1178 сажен.3712

29 Опасаясь,53995037 чтобы3381 не попасть1601 на1519 каменистые5138 места,5117 бросили4496 с1537 кормы4403 четыре5064 якоря45 и ожидали2172 дня.22501096

30 3588 Когда же1161 корабельщики3492 хотели2212 бежать5343 с15373588 корабля4143 и2532 спускали54653588 на15193588 море2281 лодку,4627 делая вид,4392 будто5613 хотят3195 бросить1614 якоря45 с1537 носа,4408

31 3588 Павел3972 сказал20363588 сотнику1543 и3588 воинам:4757 если1437 они3778 не3361 останутся3306 на17223588 корабле,4143 то вы5210 не3756 можете1410 спастись.4982

32 Тогда51193588 воины4757 отсекли6093588 веревки4979 у3588 лодки,4627 и25321439 она846 упала.1601

33 Перед891116137393195 наступлением1096 дня22503588 Павел3972 уговаривал3870 всех537 принять3335 пищу,5160 говоря:3004 сегодня4594 четырнадцатый5065 день,2250 как вы, в ожидании,4328 остаетесь1300 без пищи,777 не вкушая4355 ничего.3367

34 Потому1352 прошу3870 вас5209 принять4355 пищу:5160 это51241063 послужит5225 к43143588 сохранению4991 вашей5212 жизни; ибо1063 ни у кого3762 из вас5216 не пропадет4098 волос2359 с15373588 головы.2776

35 Сказав20361161 это5023 и2532 взяв2983 хлеб,740 он возблагодарил21683588 Бога2316 перед1799 всеми3956 и,2532 разломив,2806 начал756 есть.2068

36 Тогда11611096 все3956 ободрились2115 и2532 также846 приняли4355 пищу.5160

37 Было2258 же1161 всех3956 нас на17223588 корабле41433588 двести1250 семьдесят1440 шесть1803 душ.5590

38 Насытившись2880 же1161 пищею,5160 стали облегчать28933588 корабль,4143 выкидывая15443588 пшеницу4621 в15193588 море.2281

39 Когда37531161 настал1096 день,2250 земли1093 не3756 узнавали,1921 а1161 усмотрели2657 только некоторый5100 залив,2859 имеющий2192 отлогий берег,123 к1519 которому3739 и решились,1011 если1487 можно,1410 пристать18563588 с кораблем.4143

40 И,2532 подняв4014 якоря,45 пошли1439 по15193588 морю2281 и,260 развязав4473588 рули220235884079 и2532 подняв18693588 малый парус7363588 по ветру,4154 держали2722 к15193588 берегу.123

41 Попали40451161 на1519 косу,51171337 и3588 корабль3491 сел2027 на мель.35883303 Нос4408 увяз2043 и остался3306 недвижим,761 а1161 корма4403 разбивалась308952593588 силою9703588 волн.2949

42 35881161 Воины4757 согласились1012 было109624433588 умертвить615 узников,1202 чтобы кто-нибудь,3387 выплыв,1579 не убежал.1309

43 3588 Но1161 сотник,1543 желая1014 спасти12953588 Павла,3972 удержал2967 их846 от сего3588 намерения1013 и5037 велел27533588 умеющим1410 плавать2860 первым4413 броситься641 и выйти1826 на19093588 землю,1093

44 3588 прочим3062 же2532 спасаться кому37393303 на1909 досках,4548 а1161 кому3739 на1909 чем-нибудь51003588 от5753588 корабля;4143 и2532 таким образом37791096 все3956 спаслись1295 на19093588 землю.1093

Дiї

Розділ 27

Деяния апостолов

Глава 27

1 А коли постановлено, щоб відпли́нули ми до Італії, то віддано Павла та ще деяких інших ув'я́знених сотникові, Юлієві на ім'я́, з полку Августа.

1 Когда56131161 решено2919 было3588 плыть636 нам2248 в15193588 Италию,2482 то отдали386035885037 Павла3972 и2532 некоторых5100 других2087 узников1202 сотнику1543 Августова4575 полка,4686 именем3686 Юлию.2457

2 І посідали ми на корабля адрамі́тського, що пливти́ мав біля місць азійських, та й відча́лили. Із нами був Аріста́рх македо́нець із Солу́ня.

2 Мы взошли19101161 на Адрамитский98 корабль4143 и отправились,321 намереваясь3195 плыть41263588 около25963588 Асийских773 мест.5117 С4862 нами2254 был5607 Аристарх,708 Македонянин3110 из Фессалоники.2331

3 А другого дня ми пристали в Сидо́ні. До Павла ж Юлій ставивсь по-лю́дському, і дозволив до друзів піти, та їхньої опіки зазнати.

3 На35885037 другой2087 день пристали2609 к1519 Сидону.460550373588 Юлий,2457 поступая5530 с Павлом3972 человеколюбиво,5364 позволил2010 ему сходить4198 к43143588 друзьям5384 и воспользоваться5177 их усердием.1958

4 А ви́рушивши звідти, припливли́ ми до Кіпру, бо вітри́ супроти́вні були́.

4 Отправившись321 оттуда,2547 мы приплыли52843588 в Кипр,2954 по причине12233588 противных17271511 ветров,417

5 Коли ж перепли́нули море, що біля Кілікі́ї й Памфі́лії, то ми прибули́ до Лікі́йської Міри.

5 3588 и,5037 переплыв1277 море39893588 против25963588 Киликии2791 и2532 Памфилии,3828 прибыли2718 в1519 Миры34603588 Ликийские.3073

6 І там сотник знайшов корабля олександрійського, що пли́в в Італію, і всадив нас на нього.

6 Там25463588 сотник1543 нашел2147 Александрийский222 корабль,4143 плывущий4126 в15193588 Италию,2482 и посадил1688 нас2248 на1519 него.846

7 І днів багато помалу пливли́ ми, і насилу насупроти Кніду припли́нули, а що вітер нас не допускав, попливли́ ми додолу на Кріт при Салмо́ні.

7 1722 Медленно плавая1020 многие24251161 дни2250 и2532 едва3433 поровнявшись1096 с25963588 Книдом,2834 по причине неблагоприятного33614330 нам22483588 ветра,417 мы подплыли52843588 к Криту2914 при2596 Салмоне.4534

8 І коли ми насилу минули його, то припливли́ до одно́го місця, що зветься Доброю При́станню, недалеко якого знахо́диться місто Ласе́я.

8 Пробравшись3881 же5037 с трудом3433 мимо него,846 прибыли2064 к1519 одному5100 месту,5117 называемому2564 Хорошие Пристани,2568 близ1451 которого3739 был2258 город4172 Ласея.2996

9 А як ча́су минуло багато, і була вже плавба́ небезпечна, бо минув уже й піст, то зачав Павло радити,

9 Но1161 как прошло1230 довольно2425 времени,5550 и3588 плавание4144 было5607 уже2235 опасно,2000 потому что12233588 и3588 пост3521 уже2235 прошел,3928 то Павел39723588 советовал,3867

10 говорячи їм: „О мужі! Я бачу, що буде плавба́ з перешкодами та з великим ущербком не лиш для вантажу́ й корабля, але й для наших душ“.

10 говоря3004 им:846 мужи!435 я вижу,2334 что3754 плавание41443588 будет1510 с3326 затруднениями5196 и2532 с большим4183 вредом2209 не3756 только3440 для3588 груза5414 и3588 корабля,4143 но235 и2532 для3588 нашей2257 жизни.55903195

11 Та сотник довіря́в більше стерни́чому та власнико́ві корабля, ніж тому, що Павло говорив.

11 3588 Но1161 сотник15433588 более3123 доверял3982 кормчему2942 и3588 начальнику корабля,3490 нежели222835885259 словам3004 Павла.3972

12 А що при́стань була на зимівлю неви́гідна, то більшість давала пораду відпли́нути звідти, щоб, як можна, дістатись до Фініка, і перезимувати в пристані крітській, неприступній західнім вітра́м із пі́вдня та з пі́вночі.

12 А11613588 как пристань3040 не была5225 приспособлена428 к4314 зимовке,3915 то многие4119 давали5087 совет1012 отправиться321 оттуда,2547 чтобы, если1513 можно,1410 дойти2658 до1519 Финика,5405 пристани30403588 Критской,2914 лежащей991 против2596 юго-западного3047 и25322596 северо-западного5566 ветра, и там перезимовать.3914

13 А як вітер півде́нний повіяв, то поду́мали, що бажа́ння вони досягли́, тому витягли кітви й попливли покрай Кріту.

13 Подул52851161 южный ветер,3558 и они, подумав,1380 что3588 уже получили2902 желаемое,4286 отправились,142 и поплыли3881 поблизости7883588 Крита.2914

14 Але незаба́ром ударив на них рвучкий вітер, що зветься евроклі́дон.

14 33263756 Но1161 скоро4183 поднялся906 против2596 него846 ветер417 бурный,5189 называемый2564 эвроклидон.2148

15 А коли корабель був підхо́плений, і не міг противитись вітрові, то йому віддались ми й поне́слися.

15 11613588 Корабль4143 схватило4884 так, что2532 он не3361 мог1410 противиться5033588 ветру,417 и мы носились,5342 отдавшись1929 волнам.

16 І наїхали ми на один остріве́ць, що Кла́вдою зветься, і чо́вна насилу затримати змогли.

16 И,1161 набежав5295 на один5100 островок,3519 называемый2564 Клавдой,2802 мы едва3433 могли2480 удержать403110963588 лодку.4627

17 Коли ж його витягли, то за́собів допомічни́х добирали й корабля підв'язали. А боявшись, щоб не впасти на Сірт, поспускали вітри́ла, і носилися так.

17 Подняв142 ее,3739 стали употреблять5530 пособия996 и обвязывать52693588 корабль;4143 боясь5399 же,5037 чтобы не3361 сесть1601 на15193588 мель,4950 спустили54653588 парус4632 и таким образом3779 носились.5342

18 А коли зачала́ буря мі́цно нас ки́дати, то другого дня стали ми розванта́жуватись,

18 2257 На3588 другой1836 день, по причине сильного49711161 обуревания,5492 начали4160 выбрасывать1546 груз,

19 а третього дня корабельне знаря́ддя ми повикидали власно́руч.

19 а2532 на3588 третий5154 мы своими руками8493588 побросали4496 с3588 корабля4143 вещи.4631

20 А коли довгі дні не з'являлось ні сонце, ні зо́рі, і буря чимала на нас напирала, то останню наді́ю ми втратили, щоб нам урятуватись.

20 Но1161 как многие4119 дни2250 не видно20141909 было ни3383 солнца,2246 ни3383 звезд798 и50373756 продолжалась1945 немалая3641 буря,5494 то наконец3063 исчезала4014 всякая3956 надежда16803588 к нашему2248 спасению.4982

21 А як довго не їли вони, то Павло став тоді серед них і промовив: „О мужі, тож треба було мене слухатися та не відпливати від Кріту, — і обминули б були ці терпіння та шкоди.

21 И1161 как долго4183 не ели,7765225 то51193588 Павел,3972 став2476 посреди17223319 них,846 сказал:203633035599 мужи!435 надлежало1163 послушаться3980 меня3427 и не3361 отходить321 от5753588 Крита,2914 чем и5037 избежали27703588 бы сих5026 затруднений5196 и3588 вреда.2209

22 А тепер вас благаю триматись на дусі, бо ні о́дна душа з вас не згине, окрім корабля.

22 3588 Теперь3569 же2532 убеждаю3867 вас5209 ободриться,2114 потому что1063 ни одна3762 душа55902071 из1537 вас5216 не погибнет,580 а только41333588 корабль.4143

23 Бо ночі цієї з'явився мені Ангол Бога, Якому належу й Якому служу́,

23 Ибо1063 Ангел323588 Бога,2316 Которому3739 принадлежу1510 я и2532 Которому3739 служу,3000 явился3936 мне3427 в3588 эту5026 ночь3571

24 та і прорік: „Не бійся, Па́вле, бо треба тобі перед ке́сарем стати, і ось Бог дарував тобі всіх, хто з тобою пливе“.

24 и сказал:3004 «не3361 бойся,5399 Павел!3972 тебе4571 должно1163 предстать3936 пред кесаря,2541 и2532 вот,2400 Бог2316 даровал5483 тебе4671 всех39563588 плывущих4126 с3326 тобою».4675

25 Тому́ то тримайтесь на дусі, о мужі, бо я вірую Богові, що станеться так, як було мені сказано.

25 Посему1352 ободритесь,2114 мужи,435 ибо1063 я верю41003588 Богу,2316 что3754 будет2071 так,3779 как259637395158 мне3427 сказано:2980

26 І ми мусимо наткнутись на о́стрів якійсь“.

26 Нам2248 должно1163 быть выброшенными1601 на1519 какой-нибудь51001161 остров.3520

27 А коли надійшла чотирнадцята ніч, і ми носились по Адріяти́цькому морю, то десь коло пі́вночі стали доми́слюватись моряки, що наближуються до якоїсь землі.

27 В четырнадцатую5065 ночь,3571 как561311611096 мы2257 носимы1308 были в17223588 Адриатическом99 море, около2596 полуночи331935883571 корабельщики3492 стали догадываться,5282 что приближаются4317 к какой-то5100846 земле,5561

28 І, запустивши оли́вницю, двадцять сяжнів знайшли. А від 'їхавши трохи, запустити оли́вницю знову, — і знайшли сяжнів п'ятнадцять.

28 и,2532 вымерив глубину,1001 нашли2147 двадцать1501 сажен;3712 потом1161 на небольшом1024 расстоянии,13392532 вымерив1001 опять,3825 нашли2147 пятнадцать1178 сажен.3712

29 І боявшись, щоб не натрапити нам на скеля́сті місця́, ми закинули чотири кі́тві з корми́, і благали, щоб настав день.

29 Опасаясь,53995037 чтобы3381 не попасть1601 на1519 каменистые5138 места,5117 бросили4496 с1537 кормы4403 четыре5064 якоря45 и ожидали2172 дня.22501096

30 А коли моряки намага́лись утекти́ з корабля́, і чо́вна спускали до моря, вдаючи́, ніби кі́тви закинути з носа хо́чуть,

30 3588 Когда же1161 корабельщики3492 хотели2212 бежать5343 с15373588 корабля4143 и2532 спускали54653588 на15193588 море2281 лодку,4627 делая вид,4392 будто5613 хотят3195 бросить1614 якоря45 с1537 носа,4408

31 то сказав Павло сотникові й воякам: „Як вони в кораблі не зоста́нуться, то спасти́сь ви не зможете!“

31 3588 Павел3972 сказал20363588 сотнику1543 и3588 воинам:4757 если1437 они3778 не3361 останутся3306 на17223588 корабле,4143 то вы5210 не3756 можете1410 спастись.4982

32 Тоді вояки́ перерізали мо́тузи в чо́вна, і дали́ йому впасти.

32 Тогда51193588 воины4757 отсекли6093588 веревки4979 у3588 лодки,4627 и25321439 она846 упала.1601

33 А коли розвиднятися стало, то благав Павло всіх, щоб поживу прийняти, і казав: „Чотирна́дцятий день ось сьогодні без їжі ви перебуваєте, очікуючи та нічого не ївши.

33 Перед891116137393195 наступлением1096 дня22503588 Павел3972 уговаривал3870 всех537 принять3335 пищу,5160 говоря:3004 сегодня4594 четырнадцатый5065 день,2250 как вы, в ожидании,4328 остаетесь1300 без пищи,777 не вкушая4355 ничего.3367

34 Тому́ то благаю вас ї́жу прийняти, бо це на рятунок вам буде, — бо жодному з вас не спаде з голови й волоси́на!“

34 Потому1352 прошу3870 вас5209 принять4355 пищу:5160 это51241063 послужит5225 к43143588 сохранению4991 вашей5212 жизни; ибо1063 ни у кого3762 из вас5216 не пропадет4098 волос2359 с15373588 головы.2776

35 А промовивши це, узяв хліб та подякував Богові перед усіма́, і, поламавши, став їсти.

35 Сказав20361161 это5023 и2532 взяв2983 хлеб,740 он возблагодарил21683588 Бога2316 перед1799 всеми3956 и,2532 разломив,2806 начал756 есть.2068

36 Тоді всі підне́слись на дусі, і, стали поживу приймати.

36 Тогда11611096 все3956 ободрились2115 и2532 также846 приняли4355 пищу.5160

37 А всіх душ нас було в кораблі — двісті сімдесят шість.

37 Было2258 же1161 всех3956 нас на17223588 корабле41433588 двести1250 семьдесят1440 шесть1803 душ.5590

38 І як наїлись вони, то стали полегшувати корабля, викидаючи збіжжя до моря.

38 Насытившись2880 же1161 пищею,5160 стали облегчать28933588 корабль,4143 выкидывая15443588 пшеницу4621 в15193588 море.2281

39 А коли настав день, то вони не могли розпізнати землі, одначе зато́ку якусь там угледіли, що берега пла́ского мала, до якого й ви́рішили, як можна, приплисти́ з кораблем.

39 Когда37531161 настал1096 день,2250 земли1093 не3756 узнавали,1921 а1161 усмотрели2657 только некоторый5100 залив,2859 имеющий2192 отлогий берег,123 к1519 которому3739 и решились,1011 если1487 можно,1410 пристать18563588 с кораблем.4143

40 Підняли тоді кі́тви, і повкидали до моря, і порозв'язували поворо́зки в стерна́, і вітри́ло мале за вітром поставили, — та й покерува́ли до берега.

40 И,2532 подняв4014 якоря,45 пошли1439 по15193588 морю2281 и,260 развязав4473588 рули220235884079 и2532 подняв18693588 малый парус7363588 по ветру,4154 держали2722 к15193588 берегу.123

41 Та ось ми натра́пили на місце, що мало з обох сторін море, і корабель опинивсь на мілко́му: ніс загруз й позоставсь нерухо́мий, а корма́ розбивалася силою хвиль.

41 Попали40451161 на1519 косу,51171337 и3588 корабль3491 сел2027 на мель.35883303 Нос4408 увяз2043 и остался3306 недвижим,761 а1161 корма4403 разбивалась308952593588 силою9703588 волн.2949

42 Вояки́ ж були змовилися повбивати в'язнів, щоб котри́йсь не поплив і не втік.

42 35881161 Воины4757 согласились1012 было109624433588 умертвить615 узников,1202 чтобы кто-нибудь,3387 выплыв,1579 не убежал.1309

43 Але сотник хотів урятувати Павла, і заборонив їхній на́мір, і звелів усім тим, хто пли́вати вміє, щоб скакали та перші на берег вихо́дили,

43 3588 Но1161 сотник,1543 желая1014 спасти12953588 Павла,3972 удержал2967 их846 от сего3588 намерения1013 и5037 велел27533588 умеющим1410 плавать2860 первым4413 броситься641 и выйти1826 на19093588 землю,1093

44 а інші — хто на до́шках, а хто на чімбудь з корабля. І таким чином сталось, що всі врятувались на землю!

44 3588 прочим3062 же2532 спасаться кому37393303 на1909 досках,4548 а1161 кому3739 на1909 чем-нибудь51003588 от5753588 корабля;4143 и2532 таким образом37791096 все3956 спаслись1295 на19093588 землю.1093