Iсус Навин

Розділ 14

1 А оце те, що посіли Ізраїлеві сини в ханаанському краї, що дали їм на спа́док священик Елеаза́р, і Ісус, син Навинів, та го́лови батьків племен Ізраїлевих синів.

2 Жеребко́м приділили їхній спа́док, як наказав був Господь через Мойсея, дев'яти племе́нам і половині пле́мени.

3 Бо дав Мойсей насліддя двох племе́н, та половини пле́мени по той бік Йорда́ну, а Левитам спа́дку не дав серед них.

4 Бо Йо́сипових синів було двоє поколінь, Манасі́я та Єфре́м, а Левитам не дали спа́дку в краю́, а тільки міста на осе́лення та їхні пасови́ська для їхньої худоби та для їхнього маєтку.

5 Як наказав був Господь Мойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини, та й поділили край.

6 І підійшли Юдині сини до Ісуса в Ґілґалі, та й сказав до нього Кале́в, син Єфуннеїв, кеназзе́янин: „Ти знаєш те слово, що Господь говорив до Мойсея, Божого чоловіка, про мене та про тебе в Кадеш-Барнеа.

7 Я був віку сорока́ літ, коли Мойсей, раб Господній, посилав мене з Кадеш-Барнеа ви́відати той край. І я доклав йому справу, як було в серці моїм.

8 А мої браття, що ходили зо мною, знеси́лили були́ серце народу, а я обстава́в за Господом, Богом моїм.

9 І присягнув Мойсей того дня, говорячи: „Поправді кажу́, — той край, що нога твоя ходила в ньому, буде на спа́док тобі та синам твоїм аж навіки, бо ти обстава́в за Господом, Богом моїм.

10 А тепер оце Господь позоставив мене при житті, як говорив. Оце сорок і п'ять літ відтоді́, як Господь говорив був це слово Мойсеєві, коли Ізраїль ходив у пустині. А тепер ось я віку восьмидесяти й п'яти літ.

11 Сьогодні я ще сильний, як того дня, коли Мойсей посилав мене, — яка сила моя тоді, така сила моя й тепер, щоб воювати, і вихо́дити, і прихо́дити.

12 А тепер дай же мені цей гористий край, про який Господь говорив того дня, бо ти чув того дня, що там ве́летні та великі укрі́плені міста́. Може Господь буде зо мною, і я повиганяю їх, як говорив був Господь“.

13 І поблагословив його Ісус, і дав Калевові, синові Єфуннеєвому, Хевро́н за спа́док.

14 Тому став Хевро́н Калевові, синові Єфуннеєвому, кеназзе́янинові, за спадок, і так є аж до цього дня, за те, що він обстава́в за Господом, Богом Ізраїля.

15 А ім'я́ Хеврону давніше було Кір'ят-Арба, що між ве́летнів був найбільший чоловік. А Край заспоко́ївся від війни.

Книга Иисуса Навина

Глава 14

1 Вот что получили5157 в удел5157 сыны1121 Израилевы3478 в земле776 Ханаанской,3667 что разделили5157 им в удел Елеазар499 священник3548 и Иисус,3091 сын1121 Навин,5126 и начальники7218 поколений1 в коленах4294 сынов1121 Израилевых;3478

2 по жребию1486 делили5159 они, как повелел6680 Господь3068 чрез3027 Моисея,4872 девяти8672 коленам4294 и половине2677 колена4294 Манассиина,

3 ибо двум8147 коленам4294 и половине2677 колена4294 Манассиина Моисей4872 дал5414 удел5159 за5676 Иорданом,3383 левитам3881 же не дал5414 удела5159 между8432 ними;

4 ибо от сынов1121 Иосифовых3130 произошли два8147 колена:4294 Манассиино4519 и Ефремово;669 посему они и не дали5414 левитам3881 части2506 в земле,776 а только города5892 для жительства3427 с предместиями4054 их для скота4735 их и для других выгод7075 их.

5 Как повелел6680 Господь3068 Моисею,4872 так и сделали6213 сыны1121 Израилевы,3478 когда делили2505 на уделы2505 землю.776

6 Сыны1121 Иудины3063 пришли5066 в Галгал1537 к Иисусу.3091 И сказал559 ему Халев,3612 сын1121 Иефоннии,3312 Кенезеянин:7074 ты знаешь,3045 что1697 говорил1696 Господь3068 Моисею,4872 человеку376 Божию,430 о182 мне и о182 тебе в Кадес-Варне;6947

7 я был сорока705 лет,81411121 когда Моисей,4872 раб5650 Господень,3068 посылал7971 меня из Кадес-Варни6947 осмотреть7270 землю,776 и я принес7725 ему в ответ,1697 что было у меня на сердце:3824

8 братья251 мои, которые ходили5927 со мною, привели4529 в робость4529 сердце3820 народа,5971 а я в точности4390 следовал310 Господу3068 Богу430 моему;

9 и клялся7650 Моисей4872 в тот день3117 и сказал:559 «земля,776 по которой ходила1869 нога7272 твоя, будет уделом5159 тебе и детям1121 твоим на5704 век,5769 ибо ты в точности4390 последовал310 Господу3068 Богу430 моему»;

10 итак, вот, Господь3068 сохранил2421 меня в живых,2421 как Он говорил;1696 уже сорок705 пять2568 лет8141 прошло от227 того времени,227 когда Господь3068 сказал1696 Моисею4872 слово1697 сие, и Израиль3478 ходил1980 по пустыне;4057 теперь,3117 вот, мне восемьдесят8084 пять2568 лет;81411121

11 но и ныне3117 я столько же крепок,2389 как и тогда, когда3117 посылал7971 меня Моисей:4872 сколько тогда было у меня силы,3581 столько3581 и теперь есть для того, чтобы воевать4421 и выходить3318 и входить;935

12 итак дай5414 мне сию гору,2022 о которой говорил1696 Господь3068 в тот день;3117 ибо ты слышал8085 в тот день,3117 что там живут сыны Енаковы,6062 и города5892 у них большие1419 и укрепленные;1219 может быть,194 Господь3068 будет со854 мною, и я изгоню3423 их, как говорил1696 Господь.3068

13 Иисус3091 благословил1288 его, и дал5414 в удел5159 Халеву,3612 сыну1121 Иефонниину,3312 Хеврон.2275

14 Таким образом Хеврон2275 остался уделом5159 Халева,3612 сына1121 Иефонниина,3312 Кенезеянина,7074 до сего дня,3117 за то, что он в точности4390 последовал310 повелению Господа3068 Бога430 Израилева.3478

15 Имя8034 Хеврону2275 прежде3942 было Кириаф-Арбы,7153 как назывался между сынами Енака6062 один человек120 великий.1419 И земля776 успокоилась8252 от войны.4421

Iсус Навин

Розділ 14

Книга Иисуса Навина

Глава 14

1 А оце те, що посіли Ізраїлеві сини в ханаанському краї, що дали їм на спа́док священик Елеаза́р, і Ісус, син Навинів, та го́лови батьків племен Ізраїлевих синів.

1 Вот что получили5157 в удел5157 сыны1121 Израилевы3478 в земле776 Ханаанской,3667 что разделили5157 им в удел Елеазар499 священник3548 и Иисус,3091 сын1121 Навин,5126 и начальники7218 поколений1 в коленах4294 сынов1121 Израилевых;3478

2 Жеребко́м приділили їхній спа́док, як наказав був Господь через Мойсея, дев'яти племе́нам і половині пле́мени.

2 по жребию1486 делили5159 они, как повелел6680 Господь3068 чрез3027 Моисея,4872 девяти8672 коленам4294 и половине2677 колена4294 Манассиина,

3 Бо дав Мойсей насліддя двох племе́н, та половини пле́мени по той бік Йорда́ну, а Левитам спа́дку не дав серед них.

3 ибо двум8147 коленам4294 и половине2677 колена4294 Манассиина Моисей4872 дал5414 удел5159 за5676 Иорданом,3383 левитам3881 же не дал5414 удела5159 между8432 ними;

4 Бо Йо́сипових синів було двоє поколінь, Манасі́я та Єфре́м, а Левитам не дали спа́дку в краю́, а тільки міста на осе́лення та їхні пасови́ська для їхньої худоби та для їхнього маєтку.

4 ибо от сынов1121 Иосифовых3130 произошли два8147 колена:4294 Манассиино4519 и Ефремово;669 посему они и не дали5414 левитам3881 части2506 в земле,776 а только города5892 для жительства3427 с предместиями4054 их для скота4735 их и для других выгод7075 их.

5 Як наказав був Господь Мойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини, та й поділили край.

5 Как повелел6680 Господь3068 Моисею,4872 так и сделали6213 сыны1121 Израилевы,3478 когда делили2505 на уделы2505 землю.776

6 І підійшли Юдині сини до Ісуса в Ґілґалі, та й сказав до нього Кале́в, син Єфуннеїв, кеназзе́янин: „Ти знаєш те слово, що Господь говорив до Мойсея, Божого чоловіка, про мене та про тебе в Кадеш-Барнеа.

6 Сыны1121 Иудины3063 пришли5066 в Галгал1537 к Иисусу.3091 И сказал559 ему Халев,3612 сын1121 Иефоннии,3312 Кенезеянин:7074 ты знаешь,3045 что1697 говорил1696 Господь3068 Моисею,4872 человеку376 Божию,430 о182 мне и о182 тебе в Кадес-Варне;6947

7 Я був віку сорока́ літ, коли Мойсей, раб Господній, посилав мене з Кадеш-Барнеа ви́відати той край. І я доклав йому справу, як було в серці моїм.

7 я был сорока705 лет,81411121 когда Моисей,4872 раб5650 Господень,3068 посылал7971 меня из Кадес-Варни6947 осмотреть7270 землю,776 и я принес7725 ему в ответ,1697 что было у меня на сердце:3824

8 А мої браття, що ходили зо мною, знеси́лили були́ серце народу, а я обстава́в за Господом, Богом моїм.

8 братья251 мои, которые ходили5927 со мною, привели4529 в робость4529 сердце3820 народа,5971 а я в точности4390 следовал310 Господу3068 Богу430 моему;

9 І присягнув Мойсей того дня, говорячи: „Поправді кажу́, — той край, що нога твоя ходила в ньому, буде на спа́док тобі та синам твоїм аж навіки, бо ти обстава́в за Господом, Богом моїм.

9 и клялся7650 Моисей4872 в тот день3117 и сказал:559 «земля,776 по которой ходила1869 нога7272 твоя, будет уделом5159 тебе и детям1121 твоим на5704 век,5769 ибо ты в точности4390 последовал310 Господу3068 Богу430 моему»;

10 А тепер оце Господь позоставив мене при житті, як говорив. Оце сорок і п'ять літ відтоді́, як Господь говорив був це слово Мойсеєві, коли Ізраїль ходив у пустині. А тепер ось я віку восьмидесяти й п'яти літ.

10 итак, вот, Господь3068 сохранил2421 меня в живых,2421 как Он говорил;1696 уже сорок705 пять2568 лет8141 прошло от227 того времени,227 когда Господь3068 сказал1696 Моисею4872 слово1697 сие, и Израиль3478 ходил1980 по пустыне;4057 теперь,3117 вот, мне восемьдесят8084 пять2568 лет;81411121

11 Сьогодні я ще сильний, як того дня, коли Мойсей посилав мене, — яка сила моя тоді, така сила моя й тепер, щоб воювати, і вихо́дити, і прихо́дити.

11 но и ныне3117 я столько же крепок,2389 как и тогда, когда3117 посылал7971 меня Моисей:4872 сколько тогда было у меня силы,3581 столько3581 и теперь есть для того, чтобы воевать4421 и выходить3318 и входить;935

12 А тепер дай же мені цей гористий край, про який Господь говорив того дня, бо ти чув того дня, що там ве́летні та великі укрі́плені міста́. Може Господь буде зо мною, і я повиганяю їх, як говорив був Господь“.

12 итак дай5414 мне сию гору,2022 о которой говорил1696 Господь3068 в тот день;3117 ибо ты слышал8085 в тот день,3117 что там живут сыны Енаковы,6062 и города5892 у них большие1419 и укрепленные;1219 может быть,194 Господь3068 будет со854 мною, и я изгоню3423 их, как говорил1696 Господь.3068

13 І поблагословив його Ісус, і дав Калевові, синові Єфуннеєвому, Хевро́н за спа́док.

13 Иисус3091 благословил1288 его, и дал5414 в удел5159 Халеву,3612 сыну1121 Иефонниину,3312 Хеврон.2275

14 Тому став Хевро́н Калевові, синові Єфуннеєвому, кеназзе́янинові, за спадок, і так є аж до цього дня, за те, що він обстава́в за Господом, Богом Ізраїля.

14 Таким образом Хеврон2275 остался уделом5159 Халева,3612 сына1121 Иефонниина,3312 Кенезеянина,7074 до сего дня,3117 за то, что он в точности4390 последовал310 повелению Господа3068 Бога430 Израилева.3478

15 А ім'я́ Хеврону давніше було Кір'ят-Арба, що між ве́летнів був найбільший чоловік. А Край заспоко́ївся від війни.

15 Имя8034 Хеврону2275 прежде3942 было Кириаф-Арбы,7153 как назывался между сынами Енака6062 один человек120 великий.1419 И земля776 успокоилась8252 от войны.4421