Библия - Обещанное Восстановление

Єремiя

Розділ 13

1 Так промовив до мене Господь: „Іди й купи собі льняно́го пояса, і підпережи́ ним свої сте́гна, але в воду не клади́ його“.

2 І купив я того пояса за Господнім словом, та й підпереза́в свої сте́гна.

3 І було мені слово Господнє удруге, говорячи:

4 „Візьми того пояса, якого купив, що на сте́гнах твоїх, і встань, іди до Ефрату, та й сховай його там у розщі́лині ске́лі“.

5 І пішов я, і сховав його в Ефраті, як Господь наказав був мені.

6 І сталося по багатьох днях, і сказав мені Господь: „Устань, іди до Ефрату, і візьми звідти того пояса, що Я наказав був тобі сховати його там“.

7 І пішов я до Ефрату, і викопав, і взяв того пояса з місця, де я сховав був його, — аж ось той пояс незда́тний!

8 І було мені слово Господнє, говорячи:

9 „Так говорить Господь: Отак зни́щу Я Юдину гордість та гордість велику Єрусалиму,

10 цього злого наро́да, що не хоче він слухатися Моїх слів, що ходить за впертістю серця свого! І пішов він в сліди інших богі́в, щоб служити їм та поклонятися їм. І станеться він, як цей пояс, — до нічо́го незда́тний!

11 Бо як приляга́є цей пояс до сте́гон чоловіка, так притверди́в Я до себе ввесь Ізраїлів дім та ввесь Юдин дім, — говорить Госпо́дь, — щоб стали наро́дом Мені і йме́нням, і хвало́ю та пишното́ю, — та вони не послухались!

12 І скажеш до них оце слово: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: усякий бурдю́к вином наповня́ється. І відкажуть тобі: „Чи ми справді не знаєм, що всякий бурдю́к вином наповня́ється?“

13 І скажеш до них: Так говорить Господь: Ось напо́вню Я п'я́нством усіх ме́шканців кра́ю цього́, і царів, що сидять на Давидовім троні, і священиків, і пророків, і всіх ме́шканців Єрусалиму.

14 І розіб'ю́ їх одно́го об о́дного, ра́зом батькі́в та сині́в, говорить Господь, — Не зми́луюся, і не змилосе́рджусь, і не пожалію, щоб їх не пони́щити!

15 Послухайте ви та візьміть до ушей, — не виви́щуйтеся, бо Господь це сказав!

16 Дайте Господу, Богові вашому, славу, поки не зробить Він те́мно, і по́ки на те́мних гора́х не спіткну́ться вам ноги! І будете ви сподіва́тися сві́тла, а Він зробить це те́мрявою та вчинить імло́ю.

17 А коли ви цього́ не послу́хаєте, буде плакати таємно душа моя з вашої го́рдости, й око моє проливатиме сльо́зи, і зайде́ться сльозою, бо ста́до Господнє займу́ть у поло́н!

18 Скажіть до царя й до царе́вої матері: Сідайте додо́лу, бо з голів ваших спала корона вашої слави!

19 Півде́нні міста позами́кані будуть, і не буде, хто б їх відчини́в, — ви́гнаний буде ввесь Юда, вигнаний буде цілко́м!

20 Зведіть ваші о́чі, й побачте отих, що прихо́дять із пі́вночі: де череда́ та, що да́на тобі, ота́ра пишно́ти твоєї?

21 Що ти скажеш, о до́чко Сіону, як Він над тобою пана́ми поставить отих, яких ти навчила була́ за дові́рених бути, — чи ж му́ки не схо́плять тебе, немов ту породі́ллю?

22 коли ж скажеш у серці своєму: „Чому́ такі речі спітка́ли мене?“ — за числе́нні провини твої відкриті подо́лки твої, ого́лені ноги твої силомі́ць!

23 Чи му́рин відмі́нить коли свою шкі́ру, а панте́ра — ті пля́ми свої? Тоді зможете й ви чинити добре, навче́ні чинити лихе́!

24 Тому́ розпоро́шу їх, мов ту поло́ву, що з вітром з пустині летить:

25 Оце жеребо́к твій, це у́діл, який Я відмі́ряв тобі, — говорить Господь, — бо забула Мене та наді́ялася на непра́вду!

26 І закочу́ теж подо́лки твої над обличчя твоє, — і пока́жеться га́ньба твоя:

27 твої перелю́бства й іржа́ння твої, сором блу́ду твого на полі на па́гірках, — Я бачив гидо́ти твої. Горе тобі, Єрусалиме, що не очи́стишся! Доки ж іще?“

Книга пророка Иеремии

Глава 13

1 Так мне сказал Господь: — Пойди, купи льняной пояс и опояшься им, но в воду его не клади.

2 Я купил пояс, как велел Господь, и опоясался им.

3 И слово Господне было ко мне во второй раз:

4 — Возьми пояс, который купил и который на тебе, ступай на реку Фару и спрячь его там в расщелине скалы.

5 Я пошел и спрятал его у реки Фары, как велел мне Господь.

6 Через много дней Господь сказал мне: — Ступай к Фаре и забери пояс, который Я велел тебе спрятать там.

7 Я пошел к Фаре, выкопал пояс и взял его из того места, где спрятал, но теперь пояс был испорченным и никуда не годным.

8 И было ко мне слово Господне:

9 — Так говорит Господь: вот так Я разрушу и гордыню Иудеи, и великую гордыню Иерусалима.

10 Этот скверный народ, который отказывается слушать Мои слова, упрямо поступает по своей воле и следует за чужими богами, чтобы служить им и поклоняться, будет как этот пояс, никуда не годен!

11 Ведь как близок к телу пояс, так Я приблизил к Себе весь дом Израиля и весь дом Иуды, — возвещает Господь, — чтобы они были Моим народом Моей славой и хвалой. Но они не послушались Меня.

12 — Скажи им такое слово: Так говорит Господь, Бог Израиля: «Любой винный кувшин наполняют вином». Если они скажут тебе: «Разве мы сами не знаем, что любой винный кувшин наполняют вином?» —

13 то ответь им: «Так говорит Господь: Всех жителей этой страны, и царей, что сидят на престоле Давида, и священников, и пророков, и всех жителей Иерусалима Я наполню вином допьяна.

14 Я разобью их друг о друга, и отцов, и сыновей вместе, — возвещает Господь. — Не пощажу, не помилую, даже не пожалею о том, что погубил их».

15 Слушайте и внимайте, не будьте высокомерны, потому что Господь говорит.

16 Прославьте Господа, вашего Бога, пока Он не навел тьму, пока ваши ноги не спотыкаются в сумеречных горах. Вы будете искать свет, а Он обратит его во мрак, превратит в кромешную тьму.

17 Но если вы не послушаете этого, то я буду украдкой плакать, оплакивать вашу гордость. Мои глаза изойдут слезами: потому что в плен будет угнано стадо Господне.

18 Скажите царю и царице-матери : «Смиритесь, сядьте на землю, потому что венцы вашей славы слетели с ваших голов».

19 Заперты города Негева, некому отворять их. Всю Иудею уводят в плен, всех до единого уводят в плен.

20 Дочь Иерусалима, подними глаза и посмотри на тех, кто движется с севера: где стадо, что было тебе дано, твое славное стадо?

21 Что ты скажешь, когда Господь поставит над тобой тех, кого ты готовила себе в союзники? Разве тогда не пронзит тебя боль, словно женщину в родах?

22 А если спросишь себя: «За что же мне так досталось?» — то это за тяжесть твоих грехов был разорван твой подол, и ты подверглась насилию.

23 Может ли кушит изменить цвет своей кожи, а леопард свои пятна? Так и вы неспособны творить добро, приучившись злодействовать.

24 — Я развею вас, как мякину, гонимую ветром пустыни.

25 Таков твой жребий, часть, что Я тебе отмерил, — возвещает Господь, — потому что ты позабыла Меня и полагалась на ложь.

26 Задеру твой подол тебе на лицо, чтобы ты была опозорена.

27 Я видел твои мерзости, твои измены и похоть, твой бесстыдный блуд на холмах и на полях. Горе тебе, Иерусалим! Сколько еще пройдет времени, прежде чем ты очистишься?

Єремiя Розділ 13	Книга пророка Иеремии Глава 13
1 Так промовив до мене Господь: „Іди й купи собі льняно́го пояса, і підпережи́ ним свої сте́гна, але в воду не клади́ його“.	1 Так мне сказал Господь: — Пойди, купи льняной пояс и опояшься им, но в воду его не клади.
2 І купив я того пояса за Господнім словом, та й підпереза́в свої сте́гна.	2 Я купил пояс, как велел Господь, и опоясался им.
3 І було мені слово Господнє удруге, говорячи:	3 И слово Господне было ко мне во второй раз:
4 „Візьми того пояса, якого купив, що на сте́гнах твоїх, і встань, іди до Ефрату, та й сховай його там у розщі́лині ске́лі“.	4 — Возьми пояс, который купил и который на тебе, ступай на реку Фару и спрячь его там в расщелине скалы.
5 І пішов я, і сховав його в Ефраті, як Господь наказав був мені.	5 Я пошел и спрятал его у реки Фары, как велел мне Господь.
6 І сталося по багатьох днях, і сказав мені Господь: „Устань, іди до Ефрату, і візьми звідти того пояса, що Я наказав був тобі сховати його там“.	6 Через много дней Господь сказал мне: — Ступай к Фаре и забери пояс, который Я велел тебе спрятать там.
7 І пішов я до Ефрату, і викопав, і взяв того пояса з місця, де я сховав був його, — аж ось той пояс незда́тний!	7 Я пошел к Фаре, выкопал пояс и взял его из того места, где спрятал, но теперь пояс был испорченным и никуда не годным.
8 І було мені слово Господнє, говорячи:	8 И было ко мне слово Господне:
9 „Так говорить Господь: Отак зни́щу Я Юдину гордість та гордість велику Єрусалиму,	9 — Так говорит Господь: вот так Я разрушу и гордыню Иудеи, и великую гордыню Иерусалима.
10 цього злого наро́да, що не хоче він слухатися Моїх слів, що ходить за впертістю серця свого! І пішов він в сліди інших богі́в, щоб служити їм та поклонятися їм. І станеться він, як цей пояс, — до нічо́го незда́тний!	10 Этот скверный народ, который отказывается слушать Мои слова, упрямо поступает по своей воле и следует за чужими богами, чтобы служить им и поклоняться, будет как этот пояс, никуда не годен!
11 Бо як приляга́є цей пояс до сте́гон чоловіка, так притверди́в Я до себе ввесь Ізраїлів дім та ввесь Юдин дім, — говорить Госпо́дь, — щоб стали наро́дом Мені і йме́нням, і хвало́ю та пишното́ю, — та вони не послухались!	11 Ведь как близок к телу пояс, так Я приблизил к Себе весь дом Израиля и весь дом Иуды, — возвещает Господь, — чтобы они были Моим народом Моей славой и хвалой. Но они не послушались Меня.
12 І скажеш до них оце слово: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: усякий бурдю́к вином наповня́ється. І відкажуть тобі: „Чи ми справді не знаєм, що всякий бурдю́к вином наповня́ється?“	12 — Скажи им такое слово: Так говорит Господь, Бог Израиля: «Любой винный кувшин наполняют вином». Если они скажут тебе: «Разве мы сами не знаем, что любой винный кувшин наполняют вином?» —
13 І скажеш до них: Так говорить Господь: Ось напо́вню Я п'я́нством усіх ме́шканців кра́ю цього́, і царів, що сидять на Давидовім троні, і священиків, і пророків, і всіх ме́шканців Єрусалиму.	13 то ответь им: «Так говорит Господь: Всех жителей этой страны, и царей, что сидят на престоле Давида, и священников, и пророков, и всех жителей Иерусалима Я наполню вином допьяна.
14 І розіб'ю́ їх одно́го об о́дного, ра́зом батькі́в та сині́в, говорить Господь, — Не зми́луюся, і не змилосе́рджусь, і не пожалію, щоб їх не пони́щити!	14 Я разобью их друг о друга, и отцов, и сыновей вместе, — возвещает Господь. — Не пощажу, не помилую, даже не пожалею о том, что погубил их».
15 Послухайте ви та візьміть до ушей, — не виви́щуйтеся, бо Господь це сказав!	15 Слушайте и внимайте, не будьте высокомерны, потому что Господь говорит.
16 Дайте Господу, Богові вашому, славу, поки не зробить Він те́мно, і по́ки на те́мних гора́х не спіткну́ться вам ноги! І будете ви сподіва́тися сві́тла, а Він зробить це те́мрявою та вчинить імло́ю.	16 Прославьте Господа, вашего Бога, пока Он не навел тьму, пока ваши ноги не спотыкаются в сумеречных горах. Вы будете искать свет, а Он обратит его во мрак, превратит в кромешную тьму.
17 А коли ви цього́ не послу́хаєте, буде плакати таємно душа моя з вашої го́рдости, й око моє проливатиме сльо́зи, і зайде́ться сльозою, бо ста́до Господнє займу́ть у поло́н!	17 Но если вы не послушаете этого, то я буду украдкой плакать, оплакивать вашу гордость. Мои глаза изойдут слезами: потому что в плен будет угнано стадо Господне.
18 Скажіть до царя й до царе́вої матері: Сідайте додо́лу, бо з голів ваших спала корона вашої слави!	18 Скажите царю и царице-матери : «Смиритесь, сядьте на землю, потому что венцы вашей славы слетели с ваших голов».
19 Півде́нні міста позами́кані будуть, і не буде, хто б їх відчини́в, — ви́гнаний буде ввесь Юда, вигнаний буде цілко́м!	19 Заперты города Негева, некому отворять их. Всю Иудею уводят в плен, всех до единого уводят в плен.
20 Зведіть ваші о́чі, й побачте отих, що прихо́дять із пі́вночі: де череда́ та, що да́на тобі, ота́ра пишно́ти твоєї?	20 Дочь Иерусалима, подними глаза и посмотри на тех, кто движется с севера: где стадо, что было тебе дано, твое славное стадо?
21 Що ти скажеш, о до́чко Сіону, як Він над тобою пана́ми поставить отих, яких ти навчила була́ за дові́рених бути, — чи ж му́ки не схо́плять тебе, немов ту породі́ллю?	21 Что ты скажешь, когда Господь поставит над тобой тех, кого ты готовила себе в союзники? Разве тогда не пронзит тебя боль, словно женщину в родах?
22 коли ж скажеш у серці своєму: „Чому́ такі речі спітка́ли мене?“ — за числе́нні провини твої відкриті подо́лки твої, ого́лені ноги твої силомі́ць!	22 А если спросишь себя: «За что же мне так досталось?» — то это за тяжесть твоих грехов был разорван твой подол, и ты подверглась насилию.
23 Чи му́рин відмі́нить коли свою шкі́ру, а панте́ра — ті пля́ми свої? Тоді зможете й ви чинити добре, навче́ні чинити лихе́!	23 Может ли кушит изменить цвет своей кожи, а леопард свои пятна? Так и вы неспособны творить добро, приучившись злодействовать.
24 Тому́ розпоро́шу їх, мов ту поло́ву, що з вітром з пустині летить:	24 — Я развею вас, как мякину, гонимую ветром пустыни.
25 Оце жеребо́к твій, це у́діл, який Я відмі́ряв тобі, — говорить Господь, — бо забула Мене та наді́ялася на непра́вду!	25 Таков твой жребий, часть, что Я тебе отмерил, — возвещает Господь, — потому что ты позабыла Меня и полагалась на ложь.
26 І закочу́ теж подо́лки твої над обличчя твоє, — і пока́жеться га́ньба твоя:	26 Задеру твой подол тебе на лицо, чтобы ты была опозорена.
27 твої перелю́бства й іржа́ння твої, сором блу́ду твого на полі на па́гірках, — Я бачив гидо́ти твої. Горе тобі, Єрусалиме, що не очи́стишся! Доки ж іще?“	27 Я видел твои мерзости, твои измены и похоть, твой бесстыдный блуд на холмах и на полях. Горе тебе, Иерусалим! Сколько еще пройдет времени, прежде чем ты очистишься?

Старий
завіт

Новий
завіт

Єремiя

Розділ 13

Книга пророка Иеремии

Глава 13

Єремiя

Розділ 13

Книга пророка Иеремии

Глава 13

Старий завіт

Новий завіт

Єремiя

Розділ 13

Книга пророка Иеремии

Глава 13

Єремiя

Розділ 13

Книга пророка Иеремии

Глава 13

Старий
завіт

Новий
завіт